Будівельний ринок України на початку 2026 року демонструє неоднозначну динаміку: інфраструктурне та інженерне будівництво залишається головним драйвером, тоді як житловий та частина комерційного сегмента продовжують відчувати тиск з боку собівартості, обмеженого платоспроможного попиту та військових ризиків. При цьому повна офіційна статистика за січень-березень 2026 року ще не опублікована: згідно з календарем органів статистики, дані щодо будівництва за січень-березень мають з’явитися наприкінці квітня, тому оперативна картина станом на 10 квітня складається насамперед за підсумками січня-лютого та супутніми показниками першого кварталу.
Після зростання обсягу виконаних будівельних робіт у 2025 році на 12% — до 248,1 млрд грн — ринок увійшов у 2026 рік із вищою базою, проте вже в перші місяці темпи почали вирівнюватися. У січні обсяг будівельних робіт зріс на 3,3% у річному вимірі, до 11,254 млрд грн, при цьому будівництво будівель скоротилося на 6,5%, у тому числі житлових — на 12%, нежитлових — на 4%, тоді як інженерне будівництво додало 15,5%. За підсумками січня-лютого ринок вже показав зниження на 1,8% у річному вимірі, до 23,04 млрд грн: житловий сегмент просів на 11,5%, нежитловий — на 9,5%, а інженерні споруди, навпаки, зросли на 8,5%.
Окремим фактором тиску залишається зростання вартості робіт. За даними Держстату, у лютому 2026 року ціни на будівельно-монтажні роботи зросли на 7,2% порівняно з лютим минулого року, а за підсумками січня-лютого — на 6,5%. У житловому будівництві зростання цін за два місяці склало 6,1%, у нежитловому – 6,9%, в інженерному – 6,4%. Це означає, що навіть за умови збереження окремих точок зростання маржинальність девелоперів і підрядників залишається під тиском, особливо в проєктах, де ціни продажу або бюджетні ліміти не встигають за подорожчанням робіт.
Житловий сегмент при цьому зберігає неоднорідну картину. З одного боку, Нацбанк у січневому інфляційному звіті вказував, що в четвертому кварталі 2025 року кількість об’єктів, за якими розпочалося будівництво, зросла на 19% у річному вимірі, у тому числі за рахунок житла — на 77%, а кількість введених в експлуатацію будівель збільшилася на 21%, у тому числі житла — на 40%. З іншого боку, НБУ у грудневому огляді фінансової стабільності зазначав, що продажі в недобудованих об’єктах залишаються млявими, особливо на ранніх стадіях будівництва та в менш безпечних регіонах, а ціни на житло в більшості регіонів змінюються слабо, що свідчить про стриманий попит.
Важливим опорним механізмом для первинного ринку залишається пільгова іпотека. Станом на початок квітня 2026 року банки в рамках програми «єОселя» з початку року видали 2152 кредити на 4,19 млрд грн, а загалом з початку роботи програми житло придбали 24 765 сімей на загальну суму 43,1 млрд грн. При цьому лише в одному з останніх тижневих зрізів 101 із 158 кредитів припав на житло «першої продажу», включаючи 48 кредитів на квартири в будинках на стадії будівництва. Це підтверджує, що частина попиту на нове житло у 2026 році, як і раніше, підтримується саме державно стимульованою іпотекою.
На думку засновника інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, у січні-березні 2026 року український будівельний ринок увійшов у фазу більш складного, але більш зрілого зростання. «Зараз уже не можна говорити про єдиний будівельний бум. Україна фактично живе на трьох паралельних ринках: перший — це відновлення та інженерна інфраструктура, де зберігається стабільний попит; другий — це локально активний житловий сегмент у відносно безпечних регіонах; третій — це заморожені або дуже повільні проєкти в зонах підвищеного ризику. Головна тенденція початку 2026 року — не просто зростання обсягів, а перерозподіл капіталу на користь інфраструктури, логістики, промислової та соціальної нерухомості», — вважає Уракін.
За його оцінкою, у найближчі місяці ринок залежатиме від трьох факторів — подальшого фінансування відновлення, стійкості програми «єОселя» та здатності компаній утримувати собівартість будівництва. «Якщо державні та міжнародні програми відновлення збережуть темп, а іпотечний інструмент продовжить підтримувати первинний попит, будівельний сектор у 2026 році зможе утриматися в позитивній зоні. Але без розширення довгострокового фінансування та зниження військових ризиків ринок житла зростатиме точково, а не фронтально», — зазначив засновник Experts Club.
Загалом початок 2026 року показує, що будівельний ринок України залишається живим і адаптивним, однак його зростання стає дедалі більш сегментованим. Найбільш стійко почуваються інфраструктурні, логістичні та відновлювальні проєкти, тоді як масове житлове будівництво все ще залежить від безпеки, доступної іпотеки та здатності девелоперів фінансувати проєкти на тлі зростаючих витрат.
EXPERTS CLUB, URAKIN, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА, Ринок будівництва
Як повідомляє Сербський економіст, у Румунії підготовлено стратегічне дослідження щодо створення залізничного коридору протяжністю 781,9 км від Констанци до кордону з Угорщиною, який поєднуватиме модернізовані ділянки зі швидкістю 160-200 км/год та нові двоколійні відрізки, розраховані на рух зі швидкістю до 250 км/год. Про це повідомляють румунські ділові видання.
Згідно з дослідженням, найбільш підходящим маршрутом визнано коридор Констанца — Бухарест — Брашов — Сігішоара — Тиргу-Муреш — Клуж-Напока — Залеу — Орадя — кордон з Угорщиною. Проект оцінюється в 14,93 млрд євро, а середня інвестиційна вартість становить близько 19 млн євро на кілометр.
Перша фаза передбачає будівництво нової двоколійної лінії Бухарест — Кімпіна з розрахунковою швидкістю 250 км/год, а ділянку Кімпіна — Брашов пропонується модернізувати під 200 км/год. Друга фаза охоплює нову лінію Брашов — Клуж-Напока через Тиргу-Муреш, третя — Клуж-Напока — Орадя через Залеу, і обидві ці нові лінії також проектуються під 250 км/год. Четверта фаза включає модернізацію ділянки Бухарест — Фетешть до 200 км/год і будівництво нового двоколійного відрізка Фетешть — Констанца під 250 км/год.
У документі розглядаються технічні, інвестиційні, операційні та інституційні параметри проєкту, а також рекомендовано поетапне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, механізмів державно-приватного партнерства.
https://t.me/relocationrs/2476
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні–грудні 2025 року (перше півріччя 2026 фінансового року) інвестував $25 млн у розвиток логістичної стійкості та інфраструктури, повідомила компанія у фінансовому звіті.
“Чистий обсяг грошових коштів, використаних в інвестиційній діяльності, становив $145 млн протягом жовтня-грудня 2025 року. Відтік коштів переважно складався з $120 млн, інвестованих у фінансові активи в рамках стратегії управління ліквідністю групи, та $25 млн капітальних витрат, в основному пов’язаних з реконструкцією перевантажувального термінала в Чорноморську, сільськогосподарської техніки, резервного енергетичного обладнання та вагонів для перевезення зерна”, — зазначається у документі.
Згідно зі звітом, загальний обсяг капітальних інвестицій групи за все звітне півріччя склав $55 млн. Окрім інфраструктурних проєктів, $25 млн було інвестовано в агробізнес, зокрема в оновлення парку техніки для точного землеробства, а близько $5 млн склали інші капітальні витрати. Таким чином компанія продовжує реалізацію проєктів із модернізації логістичного ланцюга та забезпечення автономності виробничих потужностей.
Як повідомлялося, собівартість реалізованої продукції у другому кварталі зросла на 28% проти попереднього квартального періоду. Таку динаміку холдинг пояснив збільшенням витрат на доставку та обробку вантажів на 55%, що стало наслідком зростання страхових премій через активізацію російських атак на цивільні судна в зоні Чорноморських портів протягом звітного періоду.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень–грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка агрохолдингу за звітний період склала $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у 2025 році надала Україні майже EUR1,5 млрд нового фінансування на енергетику, інфраструктуру, підтримку малого бізнесу та євроінтеграційні проєкти, йдеться у повідомленні фінустанови в четвер.
“Сьогодні як ніколи Європа стоїть поруч з Україною. Для нас вона є пріоритетом, і фокус чіткий: енергетика, опалення, вода, транспорт, охорона здоров’я та освіта – системи, які забезпечують повсякденне життя і стійкість країни”, – сказала президентка ЄІБ Надія Кальвіньо.
В релізі зазначається, що з 2022 року Україні вже спрямовано понад EUR4 млрд фінансування під гарантії Європейського союзу (ЄС) для посилення критичної інфраструктури, підтримки муніципальних сервісів та збереження економічної активності в умовах війни.
За даними банку, у 2025 році було підписано, зокрема, операцію на EUR300 млн з НАК “Нафтогаз України” для поповнення запасів газу, яку доповнив грант ЄС на EUR127 млн, а також EUR120 млн для ПрАТ “Укргідроенерго” на відновлення стратегічних гідроелектростанцій і EUR200 млн через банки-партнери для допомоги громадам у відновленні та модернізації систем централізованого теплопостачання.
В межах трьох програм відновлення загальним обсягом EUR740 млн, включно зі EUR100 млн, підписаними у 2025 році, фінансується реконструкція водопостачання, теплопостачання та муніципальної інфраструктури (школи, лікарні, житло) у понад 150 громадах, при цьому в реалізації перебуває понад 500 проєктів по всій країні.
Окремо у 2025 році ЄІБ підписав проєкт Ukraine Water Recovery на EUR100 млy для ремонту та модернізації систем водопостачання і водовідведення, пошкоджених війною.
На транспортну та євроінтеграційну інфраструктуру спрямовано кредит EUR134 млн на ремонт ключових мостів і доріг та модернізацію прикордонної інфраструктури вздовж “шляхів солідарності”, а також EUR40 млн на розгортання в Україні сумісної з ЄС системи екстреної допомоги “112”.
Щодо підтримки приватного сектору ЄІБ звернув увагу про підписання угод із сімома українськими банками в межах гарантійної програми EU4Business, що має розблокувати близько EUR250 млн фінансування для приблизно 4,6 тис. підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ). Також у повідомленні йдеться про інвестиції EUR15 млн в Ukraine Phoenix Tech Fund і EUR50 млн в Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund, а також кредит EUR70 млн Укргазбанку для розширення доступу МСБ і компаній середньої капіталізації до довгострокового фінансування.
Крім того, разом з Єврокомісією просувається інструмент гарантування експортних кредитів ЄС на EUR300 млн в межах програми InvestEU для підтримки європейських компаній, що експортують в Україну.
Як повідомляється, у 2026 році ЄІБ планує зберегти пріоритет енергостійкості, розширити підтримку приватного сектору та фінансування МСБ, а також посилити допомогу соціальній і муніципальній інфраструктурі та консультаційно-технічний супровід у межах підготовки України до вступу в ЄС.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив EUR46,2 на підтримку українських муніципалітетів у відновленні життєво важливої громадської інфраструктури та наданні основних послуг, кошти підкріплені гарантією ЄС в рамках інвестиційної програми Європейської Комісії для України.
“Це фінансування спрямоване туди, де воно найбільше потрібно: на відновлення та підтримку основних державних послуг для громадян України. Ця підтримка надається у критичний момент, коли Росія посилює свої атаки на цивільну інфраструктуру. Європейська Комісія має намір продовжувати тісну співпрацю з Європейським інвестиційним банком, використовуючи Українську програму допомоги для надання життєво важливої допомоги Україні та її народу”, – повідомив європейський комісар з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс.
Зокрема, EUR28 млн виділено в рамках проектів міського громадського транспорту України I та II, що підтримують оновлення парків міського транспорту сучасними, енергоефективними транспортними засобами. Завдяки цьому фінансуванню Київ, Львів та Миколаїв отримають нові автобуси; Запоріжжя, Тернопіль та Кременчук – тролейбуси; Дніпро та Кам’янське трамваї; Ужгород – електробуси.
В рамках програми розвитку муніципальної інфраструктури України ЄІБ виділив EUR13,3 млн на модернізацію життєво важливих місцевих послуг. Фінансування підтримує реконструкцію систем громадського освітлення в Дніпрі та Кам’янському, модернізацію систем водопостачання та каналізації в Луцьку, підвищення енергоефективності шкіл та дитячих садків у Сумах, а також покращення управління твердими відходами у Львові для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.
Додаткові EUR4,9 млн виділено в рамках програми енергоефективності громадських будівель України, підтримуються проекти в містах Рівне, Корець та Ковель. Підпроекти зосереджені на енергоефективній модернізації шкіл, дитячих садків та медичних закладів, включаючи утеплення, заміну вікон та модернізацію систем опалення. Це фінансування доповнюється інвестиційним грантом E5P, призначеним для лікарняних будівель, таких як Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання, що допомагає покращити енергоефективність, комфорт та якість обслуговування в закладах охорони здоров’я.
Європейський інвестбанк працює в Україні з 2007 року. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Банк посилив свою фінансову підтримку, щоб допомогти зміцнити стійкість країни та відновити її інфраструктуру. Відтоді ЄІБ надав Україні EUR4 млрд фінансування.
Інвестиційна компанія Dragon Capital завершує створення двох нових інвестфондів загальним обсягом близько $609 млн, повідомив засновник та керівник компанії Томаш Фіала.
За його словами, перший фонд на $200 млн буде зосереджений на малому та середньому бізнесі з оборотом до EUR50 млн.
“Вже наступного місяця в нас буде перше закриття на рівні трохи більше $100 млн, а друге – у 2026 році, де ми доберемо до $200 млн. Зараз ми вже працюємо над пайплайном, де кілька десятків проєктів, де вибираємо в які компанії будемо інвестувати, там ми в основному купуємо мажоритарний долі в компаніях”, – розповів Фіала на конференції “Global Outlook: Strategic Momentum”, яку організувала Європейська бізнес асоціація (ЄБА) в Києві в п’ятницю.
За його словами, другий фонд обсягом EUR350 млн зосередиться на інфраструктурних інвестиціях. Його першим проєктом стане енергетичний напрям, де Dragon Capital вже інвестувала власні кошти.
До кінця року компанія планує запуск генеруючих потужностей обсягом 65 МВт – батарейок та газопоршневих станцій – а також проходить підготовка проєктів на ще 200 МВт, які планується реалізувати до кінця наступного року.
Фіала також повідомив, що компанія минулого місяця вклала понад 300 млн грн у капітал належного їй банку через субординовані борги. Крім того, у 2025 році Dragon Capital інвестувала $30 млн в енергетику і очікує до кінця року залучити кредит від ЄБРР на EUR21 млн, щоб збільшити обсяг інвестицій у цей сектор понад $50 млн.
Водночас він зазначив, що приватні інвестори поки що обережні через воєнні ризики, тоді як серед основних учасників фондів наразі міжнародні фінансові організації та скандинавські державні фонди.
“Є такі, що придивляються, але вони здебільшого будуть готові зробити саму інвестицію, або якщо це буде дуже дешево, або вже після війни, після перемир’я, адже ризики великі, що щось прилетить, – в нас самих було знищено десь п’ять наших активів ще на початку війни, і навіть нещодавно”, – додав він.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінпослуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві. За словами засновника та керівника Томаша Фіали, наразі до портфелю інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. Компанія за 2015-го по 2021 рік інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій та планує інвестувати $100 млн у 2025 році.
