Business news from Ukraine

Японія планує передати Україні понад $100 млн на відновлення

Японія планує передати Україні 15,8 млрд ієн (близько $106 млн) на післявоєнне відновлення країни, зокрема, у сфері розмінування, у сільському господарстві, біо- та інформаційних технологій, повідомляє інформаційне агентство Kyodo News.

“Японія пообіцяє виділити 15,8 млрд єн (106 млн доларів США) на допомогу у відновленні України після воєнної шкоди в семи галузях, таких як відновлення інфраструктури та розмінування”, – пише агентство в неділю з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.

Очікується, що “на японсько-українській конференції зі сприяння економічній реконструкції, яка відбудеться 19 лютого в Токіо, уряди двох країн домовляться про участь Японії в повоєнній відбудові України та підпишуть понад 10 меморандумів про співпрацю”.

У конференції візьмуть участь прем’єр-міністри двох країн Фуміо Кісіда і Денис Шмигаль, а також представники промисловості та бізнесу.

Як пише агентство, допомогу “буде використано для надання обладнання для розмінування та тимчасових мостів, а також інших ресурсів, терміново необхідних для сприяння зусиллям із відновлення зруйнованої війною країни… Сім сфер співробітництва також охоплюють сільське господарство, поліпшення гуманітарної ситуації, біотехнології та розвиток промисловості, інформаційні технології, а також удосконалення управління і заходи з боротьби з корупцією”.

,

Канада надасть експертну підтримку з відновлення 19 тергромадам

Канада надасть експертну підтримку щодо соціального та економічного відновлення 19 українським громадам у межах ініціативи “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR), повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

“Допомога ініціативи CLIR дасть змогу громадам краще зрозуміти пріоритети відновлення, здобути необхідні знання та інструменти для розроблення дієвих проєктів комплексного відновлення з урахуванням потреб усіх груп мешканців”, – наводяться у пресрелізі слова віцепрем’єра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.

Для участі в програмі відібрано громади в Київській області (Баришівка, Глеваха, Боярка, Велика Димерка), а також у Дніпропетровській (Софіївська, Першотравенська, Апостолівська, Зеленодольська), Миколаївській (Баштанка, Березнегувате), Одеській (Шабівка, Білгород-Дністровська), Чернігівській (Холмська, Корпська, Менська), Донецькій та Харківській (Близнюківська, Савенці, Балаклія) областях.

Експерти нададуть відібраним громадам підтримку в стратегічному управлінні та плануванні, налагодженні партнерства з міжнародними організаціями та залученні зовнішніх інвестицій, розвитку сфери соціальних послуг, упровадженні принципів сталого розвитку, розробці планів і стратегій відновлення.

Ініціатива CLIR реалізується проєктом міжнародної технічної допомоги “Супровід урядових реформ в Україні” SURGe Project, який фінансується урядом Канади.

SURGe – проєкт з інклюзивного управління в Україні, що реалізується компанією Alinea International за фінансування Міністерства закордонних справ Канади.

, , ,

Україна отримала $950 млн від Японії на відновлення і соціальний захист

Державний бюджет України отримав близько $950 млн від Японії в рамках проєктів Світового банку на відновлення і соціальний захист, повідомило Міністерство фінансів у четвер.

“Фінансування складається з гранту Японії на $52,4 млн у рамках проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE) і позики від уряду Японії $900 млн через проєкт “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE)”, – уточнюється в релізі.

Згідно з ним, кошти спрямують для відшкодування видатків держбюджету України на нагальні та пріоритетні потреби, зокрема, у сфері відновлення та соціальної допомоги.

Проєкт INSPIRE фінансується коштом позики Світового банку в розмірі $1,2 млрд із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), за підтримки уряду Японії та має на меті забезпечити соціальний захист вразливих верств населення під час і після війни, покращити доступ до соціальної допомоги й соціальних послуг, а також посилити адаптивність системи соціальної підтримки для ефективного реагування на виклики сьогодення та в майбутньому.

Метою проєкту HOPE є відновлення інфраструктури на постраждалих від бойових дій територіях, на деокупованих та постраждалих регіонах України. Кошти також надаватимуться власникам будинків на ремонт у багатоквартирних і приватних будинках, що зазнали помірних ушкоджень і не потребують капітального ремонту. Проєкт підтримуватиме реформи політики на національному рівні для покращення результатів відновлення та узгодженості з цілями української євроінтеграції.

Міністр фінансів Сергій Марченко 19 грудня повідомив, що з початку цього року Україні вдалося залучити вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, а до кінця року ця сума сягне близько $42,3 млрд.

Зокрема, 20 грудня Україна отримала грант від ЄС EUR150 млн, а в четвер – EUR1,5 млрд останнього траншу макрофінансової допомоги ЄС цього року.

, ,

Тенденції будівельного ринку України під час воєнного стану від компанії Rauta

Повномасштабне вторгнення кардинальним чином змінило географію та обсяг будівельного ринку, спричинило кадрові зміни, вплинуло на нормативну базу, а також відкрило нові напрямки діяльності для українських будівельних компаній.

Директор Rauta Андрій Озейчук розповів про тенденції та зміни у будівництві в 2022-2023 роках.

На сьогодні загальні втрати становлять більше $150 млрд, в тому числі найбільші збитки зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд). За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату і сухих гіпсових сумішей.

Попит

У 2022 році обсяг будівельного ринку України зменшився приблизно на 65%. У 2023 році спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг і за результатами року очікується зростання ринку на 25%. При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості – зросте на 15%, а інженерних споруд – покаже приріст 40%.

Кардинально змінилася структура попиту на нові об’єкти житлової нерухомості України. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва до майже 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язано з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.

Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на закінченні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Наразі більшість інвесторів не наважуються починати нові будівельні проєкти і займають вичікувальну позицію.

В центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відбудови зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнувань об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.

Найбільш швидкозростаючим сегментом будівництва наразі є відбудова інфраструктури, в першу чергу мостів і об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.

У відповідь на загрози воєнного часу з’явився нові сегменти будівельного ринку: конструкції для захисту об’єктів критичної інфраструктури та модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів тощо.

Ціни

У 2022-2023 роках собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Вартість будівництва і надалі зростатиме, що обумовлюється об’єктивними процесами, зокрема збільшенням попиту та інфляцією.

Переорієнтація імпорту

Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з рф та білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), були вимушені переорієнтуватися на поставки товарів з країн ЄС та Туреччини.

Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим. Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості.

Наприкінці 2023 року виникли ускладнення з ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також спричинило збільшення цін і термінів поставки імпортних будівельних матеріалів.

Кадри

За час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України склало близько 35%. Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на фоні значного падіння ринку. В майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково вплине на зростання собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів.

У зв’язку з цим все більш затребуваними стають технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників. Наприклад, для зведення будівель з сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість спеціалістів, ніж при будівництві зі штучних матеріалів.

При відбудові Україна потребуватиме великої кількості фахівців будівельних спеціальностей, тому в майбутньому нас імовірно очікує трудова міграція кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.

Законодавство

Серед основних новацій у законодавчий сфері останніх років можна відмітити тенденцію до підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель. Так прийняття змін до Закону № 2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%.

Підготовка до відбудови

Наразі більшість українських інвесторів готуються до відбудови і активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.

Міжнародні фінансові інституції планують залучатися до відбудови і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні будуть прозорість та швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками. При цьому у пріоритеті стають компанії, які працюють з європейськими матеріалами і технологіями, що дозволяє створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.

, , , ,

Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення – “Укрцемент”

Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.

“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.

Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.

В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.

Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.

“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.

Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.

, , ,

Європарламент підтримує виділення Україні EUR 50 млрд на відновлення

Європарламент (ЄП) оголосив у четвер, що комітети з питань бюджету та закордонних справ “виправили та схвалили” пропозицію про виділення EUR50 млрд євро на відновлення, реконструкцію та модернізацію України з 2024 по 2027 рік.

Позицію ЄП схвалено 86 голосами “за”, 6 – “проти”, 2 депутати утрималися.

У комюніке Європарламенту вказується на необхідність “термінового ухвалення (пакета) відповідно до довгострокового перегляду бюджету ЄС”.

“Пропонований фонд для України є частиною триваючого перегляду довгострокового бюджету ЄС, до якого необхідно внести коригування, оскільки він був серйозно вичерпаний після численних криз, які сталися з 2021 року”, – зазначають у ЄП.

Пакет також має бути інтегрований у річний бюджет наступного року, переговори щодо якого проводитимуться в листопаді, йдеться в документі.

Одна з основних вимог депутатів Європарламенту – використання “активів Російської Федерації або інших юридичних чи фізичних осіб” РФ для відновлення України.

Депутати ЄП “посилили положення про боротьбу з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів і порушеннями у використанні коштів ЄС в Україні”.

Заявлено, що голосування Європарламенту в повному складі за цим проектом відбудеться на пленарній сесії ЄП 16-19 жовтня.

“Переговори з державами-членами можуть розпочатися, щойно Рада (ЄС – ІФ-У) виробить спільну позицію”, – повідомляють у Європарламенті.

,