Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Міністерство енергетики працює над підготовкою вугледобувних підприємств державного сектору до передачі до Фонду державного майна (ФДМ) та подальшої приватизації, повідомила заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко.
«Міністерство енергетики дійсно підготувало наші пропозиції до програми дій уряду, і ми дійсно працюємо над тим, щоб підготувати всі (вугільні) підприємства до передачі до Фонду державного майна з їхньою подальшою приватизацією та пошуком для них ефективного приватного інвестора», — сказала Москаленко під час онлайн-засідання енергокомітету Верховної Ради в понеділок.
Вона також додала, що Міненерго спільно з Міністерством фінансів вирішило питання щодо компенсації заборгованості із заробітної плати, невикористаних відпусток та всіх інших передбачених законодавством виплат працівникам двох шахт, що ліквідуються: «Шахта № 9» (Волинська область) та шахта «Надія» (Львівська область) .
«Готові проекти з ліквідації шахт, є кошти на виконання робіт з ліквідації, усі, хто бажав перейти на інші підприємства, зробили це», — зазначила заступниця голови Міненерго.
Водночас Москаленко підкреслила, що діяльність ДП «Львовугілля» завжди супроводжувалася боргами, і це питання необхідно вирішувати.
«Борги у «Львовугілля» були завжди з тією чи іншою динамікою і нікуди не зникали, і зараз усі борги залишаються за державними шахтами. Потрібно робити все, щоб оздоровити державне вуглевидобування», — підкреслила Москаленко.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
Кабінет Міністрів України скасував на 2026 рік квоти на експорт коксівного вугілля марки «К», випливає з постанови уряду №1795 від 31 грудня про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.
Згідно з постановою, квоти на експорт коксівного вугілля марки «К», які раніше встановлювали на нульовому рівні, у документі на 2026 рік відсутні.
Постанову опубліковано на сайті уряду.
Світовий морський експорт енергетичного вугілля впав на 5% у 2025 році
Світовий експорт енергетичного вугілля морем у 2025 році знизився вперше з 2020 року – на 5%, до мінімальних за три роки 945 млн тонн, пише Reuters з посиланням на дані Kpler.
Основна причина спаду – скорочення імпорту країнами Азії.
З початку року вони імпортували 841 млн тонн енергетичного вугілля, що на 7% менше за показник за весь 2024 рік.
Найбільшим імпортером став Китай (305 млн тонн). За ним іде Індія (157 млн тонн), Японія (100 млн тонн), Південна Корея (76 млн тонн) і В’єтнам (45 млн тонн).
Водночас із них лише Південна Корея та В’єтнам наростили обсяги. КНР скоротила імпорт на 12%, Індія – на 3%, що в обох випадках пояснюється збільшенням внутрішнього виробництва вугілля й споживання інших енергоносіїв.
Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код УКТЗЕД 2701) у 2,4 раза (на 2 млн 415,314 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 134,636 тис. тонн.
За даними Державної митної служби України, за одинадцять місяців цього року вугілля було імпортовано на $929,485 млн, що в 2,4 раза (на $546,653 млн) більше, ніж у січні-листопаді 2024 року.
Зі США вугілля надійшло на $374,498 млн (частка – 40,29%), Австралії – на $281,793 млн (30,32%), Польщі – на $90,872 млн (9,78%), інших країн – на $182,322 млн (19,62%).
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно з 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн. У грошовому вираженні його імпортували на $402,219 млн, що у 2,2 раза перевищило обсяги попереднього року ($185,378 млн).
Україна в січні-вересні 2025 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код УКТЗЕД 2701) у 2,2 раза (на 1 млн 760,155 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 253,62 тис. тонн.
За даними Державної митної служби України, за дев’ять місяців цього року вугілля було імпортовано на $751,081 млн, що в 2,3 раза (на $426,588 млн) більше, ніж у січні-вересні 2024 року.
Зі США вугілля надійшло на $308,091 млн (частка – 41,02%), Австралії – на $233,507 млн (31,09%), Чехії – на $72,3 млн (9,63%), інших країн – на $137,183 млн (18,26%).
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно з 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн. У грошовому вираженні його імпортували на $402,219 млн, що у 2,2 раза перевищило обсяги попереднього року ($185,378 млн).
