“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
ПАТ “Центренерго” планує імпортувати вугілля для проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024 років, повідомив генеральний директор Андрій Чуркін.
“Повністю на своєму вугіллі нам цю зиму не пройти. І найближчим часом “Центренерго” планує укласти контракти з іноземними компаніями. Уже є певні напрацювання, думаю, що протягом місяця буде результат. Нам треба вийти на обсяг не менше 80 тис. тонн вугілля на місяць”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це був би достатній резерв, але при цьому компанія готується також працювати на газі та мазуті.
“На Трипільській ТЕС, наприклад, є можливість працювати на мазуті. Його ми вже завезли, і я вже попросив технічну дирекцію станції зробити пробний запуск на цьому виді палива”, – сказав Чуркін.
Він уточнив, що “найближчий і найдоступніший для нас – вугілля з Польщі”, а мазут підприємство купує у ПАТ “Укрнафта”.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings переглянуло оцінки вартості залізної руди, кольорових металів і вугілля на короткострокову і середньострокову перспективу, які воно використовує в прогнозах операційної діяльності та фінансових показників компаній галузі.
Підвищення прогнозів для цін на мідь зумовлене очікуваннями напруженої ситуації на світовому ринку. Відкриття економіки Китаю призведе до зростання попиту найближчим часом, оскільки на цю країну припадає близько 55% світового споживання рафінованої міді. Крім того, в середньо- і довгостроковій перспективі попит підтримуватиметься за рахунок енергопереходу. При цьому пропозиція металу може бути обмеженою через такі фактори, як погіршення продуктивності копалень у Чилі та політичні протести в Перу.
“Ми підвищили прогноз цін на залізну руду на 2023-2025 рр. у зв’язку з тим, що вищий попит з боку сталеливарного сектору Європи, Північної Америки та низки країн Азії компенсує поступове скорочення виробництва сталі в Китаї, – наголошується в повідомленні агентства. – Проблеми з поставками залізної руди в Бразилії, ПАР і Україні нададуть підтримку цінам у короткостроковій і середньостроковій перспективі”.
Аналітики Fitch зберегли оцінки для вартості алюмінію на колишньому рівні, за винятком 2025 року. “CRU прогнозує, що світові запаси алюмінію залишаться на рівні близько 50 днів найближчими роками, що вказує на рівновагу ринку”, – йдеться у звіті.
За даними CRU, відновлення попиту з боку Китаю на тлі зниження виробництва в Перу має скоротити профіцит цинку на світовому ринку до 100 тис. тонн у 2023 році з 420 тис. тонн минулого року. У результаті Fitch переглянуло прогноз цін на цей метал на поточний рік.
Підвищення оцінок вартості золота у 2023-2025 рр.. “відображає інвестиційний статус металу в світлі геополітичної напруженості, що зберігається, і побоювань з приводу економічного зростання, а також стійкість цін, незважаючи на підвищення процентних ставок”, повідомляється в огляді агентства.
Перегляд у бік збільшення прогнозу цін на нікель зумовлений, зокрема, відновленням виробництва нержавіючої сталі в КНР.
Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Кабінет Міністрів на засіданні в середу повністю заборонив експорт українського вугілля, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму Телеграм-каналі.
“Внесено зміни до обсягів квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, затверджених постановою Кабінету міністрів від 29 грудня 2021 року № 1424, щодо повної заборони експорту вугілля українського походження”, – написав Мельничук.
Раніше Кабінет міністрів постановою від 10 червня 2022 року №666 вніс аналогічні зміни до постанови від 29 грудня 2021 року № 1424, встановивши нульові квоти та заборонивши тим самим експорт природного газу, мазуту, а також вугілля кам’яного, антрациту, брикетів, окати аналогічних видів твердого палива, отриманих з кам’яного вугілля, крім коксівного вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля з початку 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
У січні-липні-2021 експорт становив 0,2 тис. тонн на $0,025 млн.
Україна у січні-липні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,7 раза (на 7 млн 367,3 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4 млн 308 5 тис. Тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортоване на $1 млрд 27,466 млн, що на 11,5% менше, ніж у січні-липні 2021-го ($1 млрд 160,575 млн).
З РФ надійшло вугілля на $420,589 млн (частка в імпорті 40,92%), США – на $277,972 млн (27,05%), Австралії – на $100,235 млн (9,76%), інших країн – на $228,67 млн ( 22,26%).
Експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн, у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн. У січні-липні-2021 експорт становив 0,2 тис. тонн на $0,025 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2 млн 612,018 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 19 млн 563,048 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $2 млрд 488,696 млн, що на 47,2% більше, ніж 2020-го ($1 млрд 690,541 млн). З РФ надійшло вугілля на $1 млрд 545,208 млн, США – на $494,636 млн, Казахстану – на $253,469 млн, інших країн – на $195,383 млн.
