“ДТЕК Енерго” за підсумками січня 2024 року виробив перші два комбайни для українських шахт – прохідницький і очисний.
“Важливо, щоб у складних умовах війни заводські робітники не втрачали обертів і продовжували вносити свій внесок у спільну справу… Цьогоріч завдання шахтарів незмінне – незважаючи на війну, підтримувати видобуток вугілля на максимальному й достатньому рівні”, – повідомив на своїй сторінці у Facebook генеральний директор компанії Ільдар Салєєв у вівторок.
За його словами, машинобудівники енергохолдингу, крім комбайнів, за підсумками січня також виготовили і відремонтували 90 одиниць гірничодобувної техніки, а також 67 тис. деталей і комплектуючих.
Як повідомлялося, машинобудівники “ДТЕК” за підсумками 2023 р. виготовили для українських вуглевидобувників 15 нових прохідницьких і очисних комбайнів і 1,1 млн запчастин.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), виробничий майданчик якого після релокації перебуває в Дніпрі, випустив 242 од., цьогоріч виконав усі замовлення на поставку підземного транспорту, виготовивши 242 од.
“Після релокації заводу довелося заново налагоджувати виробництво. Виготовлення підземного транспорту не стало винятком. Однак машинобудівники “Корум ДрМЗ” впоралися і навіть уже виконали всі замовлення на виготовлення вагонеток”, – наголошується на сторінці компанії у Facebook.
Зокрема, випущено 228 вантажних вагонеток, з них 173 од. – найпопулярніших ВГ3,3-900, здатних переміщати до 6 тонн вугілля; а також 22 вагонетки ВДК2,5К, розраховані на 4,5 т вугілля та здатні розвантажуватися в будь-якому місці без спеціального розвантажувального механізму (застосовуються в шахтному будівництві та під час реконструкції вугільних підприємств).
Крім цього, за десять місяців 2023 року завод відвантажив шахтам 33 транспортні візки, які використовують у шахтному будівництві.
“Оновлюють шахти і парк пасажирських вагонів. Цьогоріч машинобудівники виготовили 13 вагонеток для перевезення шахтарів горизонтальними виробками шахти та одну для перевезення пасажирів похилими гірничими виробками з кутами нахилу від 6 до 30°”, – зазначається в повідомленні.
Весь підземний шахтний транспорт виготовлявся на замовлення шахт “ДТЕК Енерго”.
Як повідомлялося, перші вантажні вагонетки після релокації завод випустив у травні поточного року, внісши зміни в конструкцію і технологію виготовлення деталей і вагонетки загалом за збереження якості.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного устаткування в Україні, входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
“Корум ДрМЗ” у 2022 році збільшив збиток у 2,6 раза до 2021 року – до 458,3 млн грн за падіння доходу в 2,3 раза до 559 млн грн.
DTEK ENERGO, Корум Дружківський машзавод, підземний транспорт, ШАХТА
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті імені Фрунзе ввів в експлуатацію новий блок із запасами 45 тисяч тонн залізної руди.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, до розробки нової виробничої одиниці залучили сучасну самохідну техніку – бурові установки та навантажувач. Використання обладнання в технологічному процесі видобутку дасть змогу скоротити витрати і підвищити ефективність.
При цьому уточнюється, що блок розташований на горизонті “мінус” 1200 м покладу “Дружба”. Його запаси становлять 45 тис. тонн сировини з високим вмістом заліза – 62,9%. Блок 51-57 розробляється з використанням потужності самохідної техніки.
Освоїти промислову одиницю гірники планують до кінця року.
Як повідомлялося, родовище шахти ім. Фрунзе розроблялося відкритим способом. Фрунзе розроблялося відкритим способом з 1885 року. У 1962 році побудовано шахту. Проєктна якість руди – вміст заліза на рівні 61,88%.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім.Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
БЛОК, РУДНИК, Суха Балка, Фрунзе, ШАХТА
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” 20 вересня поточного року ввів в експлуатацію новий блок покладу “Гніздо”.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, потужність нової виїмки становить 73 тис. тонн. Новий блок 34-36+10 третього підповерху покладу “Гніздо” розташований на горизонті “мінус” 1420 м.
При цьому уточнюється, що новий блок буде освоюватися традиційним способом за допомогою гірничої техніки.
Головний інженер шахти “Ювілейна” Микола Пунтус пояснив, що блок розташований у нестійкій породі. Такі умови потребували певного кріплення, щоб забезпечити експлуатаційний стан, запобігти обвалам і висипанню порід.
Як повідомлялося, рудник у квітні поточного року відновив прохідницькі роботи на шахті “Ювілейна” після їхнього призупинення внаслідок браку кваліфікованого персоналу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) має намір побудувати шахту з видобутку літію в Кіровоградській області з дотриманням міжнародних стандартів з екології.
Згідно з прес-релізом компанії, менеджмент розглядав два варіанти видобутку літійвмісних руд у Кіровоградській області: відкритий (кар’єрний) і шахтний метод.
“Зупинилися на шахтному, тому що для нас важлива екологічна складова. Хочемо бути esg-friendly (екологічне, соціальне та корпоративне управління)”, – пояснив директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин в інтерв’ю “Бізнес Телеграф”, якого цитує пресслужба.
За його словами, хоча Україна поки що не в Євросоюзі, але в компанії вірять, що країна там буде в найближчі кілька років. Тому виконує всі роботи за найвищими європейськими стандартами. Шахтний метод приносить набагато менше шкоди екології, ніж видобуток відкритим шляхом.
“Шахта коштуватиме набагато дорожче інвесторам проєкту, але ми обираємо саме цей метод. Будемо занурюватися приблизно на 600 метрів углиб родовища. Другим етапом буде будівництво збагачувальної фабрики, де руду будемо перетворювати на петалітовий концентрат”, – пояснив Альошин.
“Укрлітій” уклав контракт із британською компанією Wardell Armstrong, яка проводитиме дослідження ESIA (Environmental and Social Impact Assessment) – міжнародний аналог українського екологічного дослідження ОВД (оцінка впливу на навколишнє середовище). Це необхідно для того, щоб проєкт шахти та гірничо-збагачувального комбінату зробити з дотриманням міжнародних стандартів з екології. Для цього на території майбутнього будівництва буде встановлено мініметеостанцію, збиратимуться зразки ґрунту, води тощо. Протягом приблизно півтора року проводитиметься дослідження, за підсумками якого у форматі великого звіту буде надано рекомендації та висновки, як саме можна мінімізувати потенційний вплив на навколишнє середовище.
У пресрелізі уточнюється, що 2017 року ТОВ “Укрлітійвидобування” придбало спецдозвіл на розробку Полохівського літієвого родовища в Кіровоградській області. Станом на 2023 рік виконано або виконуються підготовчі роботи для будівництва шахти та збагачувальної фабрики.
З 2018 по 2021 рік проведено кілька бурових кампаній (загалом понад 5000 метрів). Це дало змогу провести геологічну оцінку запасів відповідно до міжнародного кодексу JORC.
Підписано контракти на проведення Pre Feasibility Study, яке буде завершено до кінця 2023 року.
Розпочато роботи з підготовки Environmental and Social Impact Assessment Study, яке займає близько 1,5 років.
На 2024 рік заплановано Definitive Feasibility Study – останній етап досліджень для обґрунтування ключових технологічних і фінансово-економічних параметрів проєкту.
Згідно з інформацією на сайті компанії, планується, що шахта буде експлуатуватися від 15 до 20 років з передбачуваним річним виробництвом до 200 тис. тонн петалітового концентрату. Компанія також вивчає можливість будівництва заводу гідроксиду/карбонату літію.
“Укрлітій” також вироблятиме близько 1100 тис. тонн на рік літієвмісного польового шпату на рік.
ПАТ “Центренерго” повністю розрахувалося з постачальниками за укладеними прямими договорами за відвантажену вугільну продукцію.
“Рівень розрахунків “Центренерго” з державними вугледобувними підприємствами на сьогодні становить 100%. Заборгованість перед шахтарями за поставлене вугілля відсутня”, – йдеться в повідомленні на сайті генкомпанії.
Водночас у “Центренерго” відзначили, що вона провела стовідсотковий розрахунок, незважаючи на те, що умовами договорів передбачається відстрочення оплати продукції протягом 30 календарних днів.
Такі дії в компанії пояснили розумінням “гострої необхідності нарощування видобутку вітчизняного вугілля для гарантування безпеки держави”.
Зі свого боку, компанія очікує від держшахт виконання їх договірних зобов’язань із відвантаження палива без порушення термінів і задекларованих обсягів, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, член дирекції “Центренерго” Володимир Галущак в коментарі Енергореформі 26 жовтня зауважив, що недопоставки з боку державних шахт становлять близько 240 тис.тонн.
Кількома днями раніше ПАТ “Центренерго” отримало від НЕК “Укренерго” 650 млн грн у ролі погашення боргу за роботу на балансуючому ринку (БР), що дало змогу поліпшити ліквідність компанії і виконувати зобов’язання з оплати вугілля.
“Отримані від “Укренерго” кошти компанія одразу направляє на закупівлю вугілля – оплату державним шахтам і за імпортними контрактами”, – пояснив Галущак.
Водночас, за його словами, компанія законтрактувала близько 1,5 млн тонн імпортного вугілля, з яких за період жовтень 2021 – березень 2022 року планує отримати 1 – 1,1 млн тонн.
Водночас він звернув увагу, що “Центренерго” аналогічно з компанією ДТЕК стикається з проблемами закупівлі вугілля, враховуючи його дефіцит на світових ринках.
Член дирекції також зазначив, що “Центренерго”, на відміну від інших виробників електроенергії в Україні, перебуває в списку санкцій Російської Федерації, що, за його словами, суттєво ускладнює логістику доставки вугілля з Казахстану.
