У січні–липні 2026 року Україна імпортувала близько 10,9 тис. тонн марганцевої руди, тоді як за аналогічний період минулого року імпорт такої продукції був відсутній.
Згідно з даними Державної митної служби, практично весь обсяг поставок надійшов із Гани — 10,896 тис. тонн вартістю $1,677 млн. Ще 5 тонн на суму $3 тис. було імпортовано з Китаю.
Таким чином, Гана забезпечила 99,82% вартості українського імпорту марганцевої сировини в січні-липні.
Відновлення поставок відбувається одночасно з відновленням зовнішньої торгівлі марганцевою рудою загалом. За сім місяців Україна експортувала 24,647 тис. тонн такої продукції на суму $4,227 млн.
Середня розрахункова вартість експортованої руди становила близько $171 за тонну, імпортованої з Гани — близько $154 за тонну. Ці показники є розрахунковими на основі митної вартості та фізичних обсягів поставок і не відображають відмінності в якості та характеристиках сировини.
Імпорт марганцевої руди в Україну в останні роки суттєво коливався. У 2024 році країна ввезла 84 293 тис. тонн на суму 18,302 млн доларів.
У 2025 році імпорт скоротився до 37,006 тис. тонн вартістю $5,546 млн. При цьому весь цей обсяг було поставлено з Гани лише в листопаді, тоді як у січні–жовтні імпорт практично був відсутній.
Відновлення поставок уже в першій половині 2026 року може свідчити про зростання потреби феросплавної промисловості в сировині на тлі поступового відновлення виробництва.
Основними споживачами марганцевої руди в Україні є підприємства феросплавної галузі. Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів зупиняли виплавку після припинення видобутку сирої марганцевої руди українськими ГЗК восени 2023 року, проте влітку 2024 року виробництво феросплавів було частково відновлено.
У січні-липні 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевої руди, що вже на 10,6% перевищує обсяг поставок за весь 2025 рік, коли за кордон було відправлено 22,281 тис. тонн.
Згідно з даними Державної митної служби України, у грошовому вираженні експорт за сім місяців склав $4,227 млн проти $3,599 млн за весь минулий рік. Таким чином, валютна виручка вже перевищила результат 2025 року приблизно на 17,4%.
У порівнянні з січнем-липнем минулого року експорт марганцевої руди зріс більш ніж у вісім разів. За сім місяців 2025 року Україна експортувала лише 2,977 тис. тонн руди на суму $491 тис., тоді як у поточному році обсяг поставок сягнув 24,647 тис. тонн, а виручка — $4,227 млн.
Основним ринком збуту української марганцевої руди у 2026 році залишається Словаччина, на яку припало 77,79% експортної виручки. Ще 22,21% забезпечили поставки до Грузії.
У липні Україна експортувала 2,701 тис. тонн марганцевої руди, що на 14,9% більше, ніж у червні (2,350 тис. тонн). Таким чином, експорт зростає другий місяць поспіль: у червні зростання становило 36,6% порівняно з травнем.
При цьому місячна динаміка з початку року залишається досить нестабільною. У січні Україна експортувала 4,553 тис. тонн руди, у лютому — близько 6,072 тис. тонн, у березні обсяг знизився до 1,932 тис. тонн, у квітні зріс до 5,319 тис. тонн, а в травні знову скоротився до 1,720 тис. тонн.
У 2025 році експорт марганцевої руди, навпаки, знизився на 50,4% порівняно з 2024 роком — до 22,281 тис. тонн.
Однак починаючи з серпня минулого року зовнішні поставки помітно активізувалися: у серпні було експортовано 5 037 тис. тонн, у жовтні — 3 993 тис. тонн, у листопаді — 3 860 тис. тонн, у грудні — 4 689 тис. тонн.
Україна має власну сировинну базу марганцевих руд. Основними підприємствами з їх видобутку та збагачення є Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати у Дніпропетровській області.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, у січні-червні поточного року знизило чистий збиток на 68,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,849 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився на 1,7% – до 1 млрд 359,399 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2026 становив 1 млрд 771,898 млн грн.
Як повідомлялось, у січні-березні 2026 року рудник “Суха Балка” знизив чистий збиток на 28,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 91,534 млн грн з 127,857 млн грн. Дохід від звичайної діяльності знизився на 9,1% – до 616,301 млн грн з 678,241 млн грн.
Рудник у 2025році отримав збиток 420,199 млн грн при доході від звичайної діяльності 2 млрд 690,771 млн грн. 2024 рік завершив з чистим збитком 333,856 млн грн, тоді як за підсумками 2023 року був чистий прибуток 114,837 млн грн. У 2022 року було зафіксовано зниження чистого прибутку у 2,7 раза проти 2021 року – до 487,878 млн грн з 1 млрд 326,460 млн грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв підприємства – 1172 чол.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, Ярославському безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 15,4938%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
ДОХІД, ЗБИТОК, РУДА, РУДНИК, Суха Балка
ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ЄГЗК, м.Горішні Плавні, Полтавська обл.), яке входить до гірничорудної компанії Ferrexpo мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго, у січні-червні цього року зменшило чистий збиток на 21,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 629,283 млн грн з 805,243 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився у 5,5 рази – до 1 млрд 326,967 млн грн з 7 млрд 274,247 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 1 млрд 190,199 млн грн.
Як повідомлялось, ЄГЗК в січні-березні цього року зменшило чистий збиток на 11,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 330,780 млн грн з 374,477 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився у 14,7 рази – до 400,753 млн грн з 5 млрд 898,156 млн грн.
Офіційний звіт за 2025 рік поки не оприлюднений. При цьому ЄГЗК за січень-вересень 2025 року отримав чистий збиток у розмірі 879,341 млн грн, тим часом як в аналогічному періоді 2024 року був прибуток 514,369 млн грн. При цьому дохід за цей період знизився на 45,3% – до 8 млрд 124,766 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 171,842 млн грн.
Чистий збиток ЄГЗК у 2025 році склав 1 млрд 488,580 млн грн, дохід – 8 млрд 773,725 млн грн.
ТОВ отримало у 2024 році чистий прибуток у розмірі 1 млрд 84,107 млн грн проти 1 млрд 832,538 млн грн у 2023-му.
ТОВ “Єристівський ГЗК” добуває залізну руду вищої та нижчої якості. ТОВ зареєстровано 14 липня 2008 року. Станом на 31 грудня 2024 року кількість працівників компанії становила 1797 особи (у 2023р. – 1789 особи).
Згідно з річним звітом, станом на 31 грудня 2024 року у Ferrexpo AG (Швейцарія) знаходиться 99,999% частка ТОВ “ЄГЗК”, у ТОВ “Феррекспо Сервіс” (Україна) – 0,001%.
При цьому зазначається, що контроль над ТОВ “Феррекспо Сервіс” здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc (кінцева материнська компанія). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує Мinсо Trust, бенефіціарами якої є Костянтин Жеваго та його найближчі родичі і яка була створена для управління часткою участі у групі компаній Ferrexpo.
Статутний капітал ТОВ “ЄГОК” – 8 млрд 263,698 млн грн.
ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), яке входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-червні поточного року знизив чистий збиток на 17,8% – до 940,865 млн грн з 1 млрд 144,522 млн грн в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,8% – до 9 млрд 4,528 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня становив 2 млрд 161,850 млн грн.
Як повідомлялося, ЦГЗК за 3 міс-2026 наростив чистий збиток на 20,9% – до 468,466 млн грн з 387,594 млн грн у аналогічному періоді минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 3% – до 4 млрд 406,260 млн грн.
ЦГЗК у 2025 році наростив чистий збиток у 5,3 раза, до 3 млрд 428,076 млн грн з 648,004 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 1% – до 15 млрд 988,004 млн грн.
Комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7% порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-червні поточного року наростив чистий прибуток на 73,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 199,318 млн грн зі 114,912 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ЗГК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 8 млрд 931,263 млн грн з 12 млрд 693,475 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2026 становив 25 млрд 836,844 млн грн.
Обсяг виробництва залізорудного концентрату за другий квартал 2026 року становив 1 млн 913,7 тис. тонн, обсяг реалізації за цей період – 1 млн 906,8 тис. тонн.
Як повідомлялось, Південний ГЗК у першому кварталі 2026 року наростив чистий збиток у 8,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 866,813 млн грн зі 100,859 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 3 млрд 987,535 млн грн з 6 млрд 350,714 млн грн.
Південний ГЗК за січень-вересень 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 389,930 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2024 року він становив 2 млрд 476,267 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 41,3% – до 19 млрд 20,077 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого у центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
