Україна в січні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні в 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 865 тонн із 2,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 57,3% – до $1,414 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (67,26% поставок у грошовому виразі), ОАЕ (14,50%) і Чехії (5,16%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна у 2023 р. скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% постачань у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт титановмісних руд на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Рудник “Сухая Балка” (Кривой Рог Днепропетровской обл.), входящий в группу DCH Александра Ярославского, по итогам 2023 года произвел почти 931 тыс. тонн товарной руды, сообщил генеральный директор DCH Steel группы DCH Виталий Баш в обращении к работникам накануне Нового года, опубликованном в корпоративной газете DCH Steel в четверг.
По его словам, уже второй год подряд в стране идет полномасштабная война, и компании приходится преодолевать сложности военного времени. Так, почти 1 тыс. работников предприятий группы сейчас на фронте, поэтому трудовые коллективы испытывают постоянную нагрузку.
“Но, несмотря на многочисленные кризисы – энергетический, нехватку воды, нехватку квалифицированных кадров, – ДМЗ и рудник “Сухая Балка” продолжают работать. На руднике 2023 год можно назвать годом наиболее бережливого использования ресурсов: на промплощадках собственноручно восстанавливали оборудование, продолжили реализацию программы по модернизации оборудования”, – констатировал гендиректор.
При этом напомнил, что в апреле парк технологического транспорта пополнился четырьмя новыми погрузочно-доставочными машинами с размером ковша 1 куб. м и 0,6 куб. м. На очереди – обновление шахтных скипов шахты “Юбилейная”.
“В сентябре возобновили добычу на шахте им. Фрунзе, которая приостанавливалась из-за постоянных обстрелов энергетической инфраструктуры в ноябре 2022 года. Слаженная работа работников всех рудничных подразделений способствовала добыче почти 931 тыс. тонн товарной руды в 2023 году”, – отметил СЕО.
Руководитель компании также сообщил, что производственная деятельность на ДМЗ активизировалась: начиная с весны, увеличили объем производства на коксохимической площадке. Прокатные цеха целый год проводили кампании по изготовлению шахтной стойки, рудничных рельсов, швеллеров и уголков из давальческой заготовки. Много внимания уделили ремонтам, которые в основном выполняли своими силами. Также ремонтные подразделения успешно освоили изготовление деталей и некоторых запчастей для ДМЗ и коллег.
“С нетерпением ожидаю улучшения ситуации в стране и горно-металлургической отрасли, чтобы предприятия смогли работать на полную (загрузку – ИФ-У)”, – сказал Баш.
В компании агентству “Интерфакс-Украина” уточнили объем добычи руды рудником “Сухая Балка” в 2022 году, поскольку ранее этот показатель не обнародовали – 1,469 млн тонн.
ДМЗ специализируется на выпуске стали, чугуна, проката и изделий из них. Группа DCH 1 марта 2018 года подписала договор о покупке у Evraz Днепровского метзавода.
Рудник “Сухая Балка” – одно из ведущих предприятий горнодобывающей отрасли в Украине. Добывает железную руду подземным способом. В состав рудника входят шахты “Юбилейная” и им. Фрунзе.
Группа DCH в мае 2017 года приобрела рудник у группы Evraz.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” почали видобуток блоку 116-122 на горизонті “мінус” 1420 м.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, підготовчі роботи зайняли півроку. Видобуток розрахований на сім місяців.
При цьому уточнюється, що новий блок 116-122 з покладу “Гніздо” п’ятого підповерху на горизонті “мінус” 1420 м був зданий в експлуатацію 5 липня. Обсяг запасів нової виробничої потужності становить 277,5 тис. тонн.
“Коли ми почали нарізку блоку, багатьох гірників мобілізували. Тому довелося відшукувати трудовий резерв, враховуючи ускладнення енергетичної кризи”, – пояснив головний інженер шахти Микола Пунтус, якого цитує видання.
Середній вміст заліза в масиві становить 56,83%.
“Багату руду будемо отримувати протягом наступних чотирьох місяців, потім відсоток заліза буде меншим”, – зазначив Пунтус.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Україна в січні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні в 10,99 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився в 3,5 раза – до $3,308 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Японії (72,22% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (13,94%) і Туреччини (11,03%).
Україна в зазначений період, як і в січні-2022, не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 73,8% – до $15,428 млн.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
Як повідомлялося, Україна 2021 року скоротила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 20,6% порівняно з 2020 роком – до 1 млн 235,533 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд знизився на 22,2% – до $58,929 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
У 2021 році Україна не здійснювала експорту і реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 19,6% – до $130,144 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис. (у жовтні-грудні 2022 року імпорт не здійснювався), тоді як 2021 року ввезла 1,172 тис. тонн на $1,227 млн.
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $ 161,914 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Мексики (21,23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) і Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн титановмісних руд на суму $1,227 млн із Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як 2020 року ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
