Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Експорт марганцевої руди з України у червні зріс на 36,6%

Україна у червні поточного року наростила експорт марганцевої руди на 36,6% порівняно з попереднім місяцем – до 2,350 тис. тонн з 1,720 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), загалом за шість місяців поточного року експортовано 21,946 тис. тонн марганцевих руд, тоді як в аналогічному періоді минулого року експорт був 2,218 тис. тонн на $366 тис.

При цьому Україна у травні поточного року знизила експорт марганцевої руди у 3,1 раза порівняно з квітнем – до 1,720 тис. тонн з 5,319 тис. тонн, у квітні наростила експорт у 2,8 раза порівняно з березнем – до 5,319 тис. тонн з 1,932 тис. тонн, у березні знизила експорт у 3,1 раза порівняно з попереднім місяцем – до 1,932 тис. тонн з 6,072 тис. тонн, і у 2,4 рази до січня, коли було експортовано 4,553 тис. тонн.

У грошовому вимірі за січень-червень було експортовано цієї сировини на $3,729 млн (на 6 міс.-2025 – $366 тис). Експорт здійснювався до Словаччини (74,83% поставок у грошовому виразі) та Грузії (25,17%).

У січні-червні поточного року Україна імпортувала з Китаю 5 тонн марганцевої руди на $3 тис., тоді як торік імпорт був відсутній.

Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.

У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому вимірі) та Польщі (0,78%). За рік країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн. Всі поставки відбувалися в листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.

Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.

ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.

ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.

В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.

Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.

, , , ,

Експорт титанових руд України в 2025 році обвалився

Україна в 2025 році різко скоротила експорт титановмісних руд і концентрату: за даними Державної митної служби, поставки впали на 96,2% в натуральному вираженні, до 277 тонн, а виручка знизилася на 95,7% – до $496 тис.

Найбільш показово змінилася географія: ключовим покупцем за вартістю став Узбекистан з часткою 35,61% (приблизно $176,6 тис.), практично на одному рівні йшла Туреччина – 35,01% (близько $173,6 тис.), далі Єгипет – 29,38% (близько $145,7 тис.). Для порівняння, в 2024 році основним ринком залишалася Туреччина, тоді як частка Узбекистану в публічній статистиці не виділялася як ключова.

Імпорт титановмісної руди в Україну в 2025 році був невеликим – 78 тонн на $118 тис., майже повністю з Китаю (близько $116 тис.) і в невеликій частині з Казахстану (близько $2 тис.).

Паралельно з титановою позицією Україна зберігала експорт по групі критичних руд і концентратів – ніобієвих, танталових, ванадієвих і цирконієвих: за 2025 рік було вивезено 2,466 тис. тонн на $3,954 млн. Головними ринками стали Іспанія (48,90%, близько $1,93 млн), Німеччина (24,53%, близько $0,97 млн) та Італія (17,19%, близько $0,68 млн). При цьому імпорт цієї групи в Україну склав 469 тонн на $1,194 млн, причому домінувала Іспанія (72,86%).

Окрема особливість статистики – фактор конфіденційності та експортного контролю. Низка профільних публікацій і сама митниця раніше вказували, що частина операцій з титановою сировиною може відображатися в більш агрегованих категоріях через обмеження на товари військового та подвійного призначення, тому публічні дані за кодом 2614 не завжди збігаються з галузевими оцінками.

Вже на початку 2026 року тенденція збереглася: у січні Україна, згідно з наведеними даними ДМС, не експортувала і не імпортувала титановмісну руду і концентрат, а також не експортувала ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві руди (при цьому був невеликий імпорт цієї групи).

, ,

АМКР збільшив виробництво коксу, але скоротив видобуток руди через енергообмеження

Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.

Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:

– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.

– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.

Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

, , , , ,

Україна майже повністю обвалила експорт титанових руд

Україна у січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 95,2% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).

Крім того, Україна за 11 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).

Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 441 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,125 млн з Іспанії (72,98%), Чехії (12,89%) та Китаю (11,82%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).

Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).

Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.

“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.

Уточнювалось, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

, ,

“Суха Балка” ввела в роботу новий блок руди на шахті “Ювілейна”

Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” вводить в роботу новий блок покладу залізної руди “Головний”.

Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на руднику завершили підготовку нової виробничої потужності.

При цьому уточнюється, що на початку листопада спеціалізована комісія у складі провідних фахівців підприємства та представників Державної служби України з питань праці підписала акт введення в розробку гірничого блоку 13-17. Він розташований у покладі “Головний” на горизонті -1420 м, підповерх 3А.

Проєктні запаси блоку становлять 221,3 тис. тонн руди із вмістом заліза у масиві 60,75%.

“Це великий блок, який ми готували до виробництва майже рік, його запасів вистачить на пів року стабільної роботи підприємства”, – зазначив головний інженер шахти “Ювілейна” Микола Пунтус.

Також повідомляється, що на шахті “Центральна” відремонтували водовідливний став на горизонтах -1260 м та -1340 м. Діаметр нового трубопроводу між цими відмітками підземних горизонтів становить 325 мм. Шахта “Центральна” входить до складу шахти “Ювілейна”. Водовідливний став – гідротехнічна інженерна споруда, яка призначена для збору води та є критично важливою частиною системи шахтного водовідливу.

Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.

Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.

, , , ,

Експорт титанових руд з України впав на 95% — до 277 тонн

Україна у січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 94,7% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).

Крім того, Україна за 10 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).

Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 417 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,068 млн з Іспанії (72,38%), Чехії (12,73%) та Китаю (12,45%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).

Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).

Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.

“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.

Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

, ,