Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня поточного року перерахували до бюджетів всіх рівнів 2,8 млрд грн, шо на 200 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Згідно із пресрелізом компанії, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати “Метінвесту” навіть під час війни та економічної кризи залишаються надійним фінансовим фундаментом для України, спрямовуючи мільярди гривень до бюджетів усіх рівнів. Серед основних джерел наповнення, вже традиційно, залишаються плата за користування надрами – 1, 3 млрд грн, єдиний соціальний внесок – майже 400 млн грн та податок на доходи фізичних осіб – 350 млн грн.
“Гірничо-металургійна галузь України проходить надважкий період, однак завдяки нашим професійним та відповідальним фахівцям, ГЗК “Метінвесту” продовжують працювати в умовах обстрілів та жорстких логістичних та експортних обмежень. І навіть попри зменшення виробництва, об’єднаний ГЗК стабільно сплачує усі необхідні відрахування. Бо податки зараз – це підтримка, захист та виживання для країни в цілому та громад зокрема”, – зазначив генеральний директор об’єднаного ГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялось, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2026 року сплатила 8,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
Об’єднаний ГЗК у Iкв-2026 перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,3 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
У січні-липні 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевої руди, що вже на 10,6% перевищує обсяг поставок за весь 2025 рік, коли за кордон було відправлено 22,281 тис. тонн.
Згідно з даними Державної митної служби України, у грошовому вираженні експорт за сім місяців склав $4,227 млн проти $3,599 млн за весь минулий рік. Таким чином, валютна виручка вже перевищила результат 2025 року приблизно на 17,4%.
У порівнянні з січнем-липнем минулого року експорт марганцевої руди зріс більш ніж у вісім разів. За сім місяців 2025 року Україна експортувала лише 2,977 тис. тонн руди на суму $491 тис., тоді як у поточному році обсяг поставок сягнув 24,647 тис. тонн, а виручка — $4,227 млн.
Основним ринком збуту української марганцевої руди у 2026 році залишається Словаччина, на яку припало 77,79% експортної виручки. Ще 22,21% забезпечили поставки до Грузії.
У липні Україна експортувала 2,701 тис. тонн марганцевої руди, що на 14,9% більше, ніж у червні (2,350 тис. тонн). Таким чином, експорт зростає другий місяць поспіль: у червні зростання становило 36,6% порівняно з травнем.
При цьому місячна динаміка з початку року залишається досить нестабільною. У січні Україна експортувала 4,553 тис. тонн руди, у лютому — близько 6,072 тис. тонн, у березні обсяг знизився до 1,932 тис. тонн, у квітні зріс до 5,319 тис. тонн, а в травні знову скоротився до 1,720 тис. тонн.
У 2025 році експорт марганцевої руди, навпаки, знизився на 50,4% порівняно з 2024 роком — до 22,281 тис. тонн.
Однак починаючи з серпня минулого року зовнішні поставки помітно активізувалися: у серпні було експортовано 5 037 тис. тонн, у жовтні — 3 993 тис. тонн, у листопаді — 3 860 тис. тонн, у грудні — 4 689 тис. тонн.
Україна має власну сировинну базу марганцевих руд. Основними підприємствами з їх видобутку та збагачення є Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати у Дніпропетровській області.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Гірничодобувні підприємства групи «Метінвест» у січні–червні 2026 року скоротили виробництво залізорудних окатишів на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,717 млн тонн.
Зниження було пов’язане з тимчасовою зупинкою однієї з обпалювальних машин у першому кварталі через пошкодження системи електропостачання. Роботу обладнання було відновлено у квітні, йдеться в офіційному операційному звіті групи, опублікованому 31 липня.
Виробництво окатишів із вмістом заліза не менше 65% зменшилося на 19% — до 2,629 млн тонн. Випуск окатишів із вмістом заліза менше 65% зріс більш ніж удвічі — до 88 тис. тонн.
Загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату в першому півріччі склав 7,763 млн тонн, практично не змінившись порівняно з 7,725 млн тонн роком раніше.
В описовій частині офіційного PDF помилково вказано 7,263 млн тонн. Однак у таблиці звіту та на сторінці прес-релізу наведено 7,763 млн тонн. Цю цифру також підтверджує сумарний обсяг виробництва за перший і другий квартали — по 3,882 млн тонн.
Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 5% — до 7,144 млн тонн. При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату збільшилося на 4% — до 4,427 млн тонн.
Випуск концентрату з вмістом заліза менше 67% зріс на 10% — до 4,075 млн тонн, тоді як виробництво високоякісного концентрату з вмістом заліза не менше 67% скоротилося на 34% — до 352 тис. тонн.
У другому кварталі виробництво товарної залізорудної продукції збільшилося на 3% порівняно з першим кварталом — до 3,624 млн тонн. Випуск окатишів зріс на 10% — до 1,422 млн тонн, а виробництво товарного концентрату знизилося на 1% — до 2,202 млн тонн.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК (ОГЗК), за підсумками січня-червня поточного року видобули 16,7 млн тонн руди, виробили 7,8 млн тонн концентрату та 2,8 млн тонн окатків.
Згідно з інформацією компанії, об’єднаний ГЗК перевиконав план з операційної ефективності у першому півріччі.
При цьому відзначається, що перші шість місяців 2026 року стали для ОГЗК справжньою перевіркою на стійкість. Підприємства працювали в умовах обмежень електропостачання, дефіциту залізничних вагонів, технологічних викликів та ворожих атак на виробничу інфраструктуру. Попри це, завдяки злагодженій роботі всіх служб вдалося забезпечити стабільність виробництва, оперативно відновлювати пошкоджене обладнання та перевиконати план з операційної ефективності.
“Цей результат забезпечили три основні чинники: реалізація інвестиційних рішень, найбільший ефект принесли розвиток газової генерації та заходи зі зниження коефіцієнта розкриву; впровадження ефективних виробничих практик. Зокрема, виконання вибухових робіт власними силами на двох кар’єрах та системна робота колективів зі зниження собівартості продукції”, – констатується у повідомленні.
Як повідомлялось, Об’єднаний ГЗК має запаси залізної руди у об’ємі 2,3 млрд тонн. За словами головного геолога – начальника відділу гірничодобувного департаменту групи Едуарда Беспояско, навіть при стовідсотковій проєктній потужності комбінатів роботи вистачить щонайменше на пів століття.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ГЗК, КОНЦЕНТРАТ, окаток, РУДА
Україна у червні поточного року наростила експорт марганцевої руди на 36,6% порівняно з попереднім місяцем – до 2,350 тис. тонн з 1,720 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), загалом за шість місяців поточного року експортовано 21,946 тис. тонн марганцевих руд, тоді як в аналогічному періоді минулого року експорт був 2,218 тис. тонн на $366 тис.
При цьому Україна у травні поточного року знизила експорт марганцевої руди у 3,1 раза порівняно з квітнем – до 1,720 тис. тонн з 5,319 тис. тонн, у квітні наростила експорт у 2,8 раза порівняно з березнем – до 5,319 тис. тонн з 1,932 тис. тонн, у березні знизила експорт у 3,1 раза порівняно з попереднім місяцем – до 1,932 тис. тонн з 6,072 тис. тонн, і у 2,4 рази до січня, коли було експортовано 4,553 тис. тонн.
У грошовому вимірі за січень-червень було експортовано цієї сировини на $3,729 млн (на 6 міс.-2025 – $366 тис). Експорт здійснювався до Словаччини (74,83% поставок у грошовому виразі) та Грузії (25,17%).
У січні-червні поточного року Україна імпортувала з Китаю 5 тонн марганцевої руди на $3 тис., тоді як торік імпорт був відсутній.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому вимірі) та Польщі (0,78%). За рік країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн. Всі поставки відбувалися в листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Гірничорудні підприємства України у січні-червні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 25,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12 млн 33,825 тис. тонн із 16 млн 137,809 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 2 млн 21,299 тис. тонн ЗРС, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші шість місяців року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,3% – до $935,258 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (42,36% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (18,50%) і Польщі (14,13%).
Крім того, Україна за січень-червень 2026 року імпортувала 224 тонни ЗРС на суму $62 тис. з Нідерландів (38,71%), Польщі (32,26%) та Італії (29,03%), тоді як у січні-червні-2025 імпортувала 75 тис. тонн на $52 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
