Гірничорудні підприємства України у січні-червні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 25,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12 млн 33,825 тис. тонн із 16 млн 137,809 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 2 млн 21,299 тис. тонн ЗРС, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші шість місяців року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,3% – до $935,258 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (42,36% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (18,50%) і Польщі (14,13%).
Крім того, Україна за січень-червень 2026 року імпортувала 224 тонни ЗРС на суму $62 тис. з Нідерландів (38,71%), Польщі (32,26%) та Італії (29,03%), тоді як у січні-червні-2025 імпортувала 75 тис. тонн на $52 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 1 млн 385,139 тис. тонн окатків, що на 36% нижче проти січня-червня минулого року (2 млн 169,631 тис. тонн), але у II кварталі наростила на 64% виробництво цієї продукції у порівнянні з I кварталом – до 860,213 тис. тонн з 524,926 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I півріччя-2026 впало на 54% до I півріччя-2025 – до 1 млн 556,160 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 171,021 тис. тонн проти 1 млн 223,504 тис. тонн (зниження на 86%). Також компанія, зокрема, виробила 1 млн 221,968 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 41%), а також випустила 163,171 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2025 вироблено 81,787 тис. тонн) .
У пресрелізі відзначається, що група продовжує працювати в умовах значних обмежень, зумовлених, зокрема, серйозними операційними та фінансовими ризиками, пов’язаними з війною в Україні. До цих факторів належать мобілізація значної частини персоналу до лав ЗСУ, а також перебої та обмеження в логістиці, внаслідок чого наразі в експлуатації перебуває лише одна лінія з виробництва залізорудних окатків.
Група продовжує зосереджуватися на управлінні витратами та операційною діяльністю задля збереження оборотного капіталу в умовах значних обмежень. При цьому група продовжує оптимізувати структуру продукції (співвідношення між обсягами виробництва окатишів і концентрату), а також управляти розподілом поставок між клієнтами. Крім того, протягом тривалого часу здійснювалося скорочення операційних витрат за всіма напрямками діяльності, що потребуватиме вирішення в майбутньому.
Унаслідок вжитих заходів станом на 30 червня 2026 року обсяг доступних грошових коштів групи становив приблизно $27 млн (без урахування коштів, що зберігалися в MBaer Merchant Bank (MBaer), банківську ліцензію якого було відкликано в лютому 2026 року). Станом на 30 червня 2026 року чиста позиція групи за грошовими коштами (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди) становила приблизно $21 млн (для порівняння: станом на 31 березня 2026 року цей показник становив близько $25 млн, на 31 грудня 2025 року – $47 млн, на 30 червня 2025 року – $50 млн, на 31 грудня 2024 року – $101 млн).
З огляду на вжиті групою заходи, а також поточні обсяги виробництва, фактичні та прогнозовані ціни на енергоносії на наступний квартал і оптимізовану структуру продажів, група прогнозує, що наявних чистих доступних коштів (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди та коштів, заблокованих у MBaer) буде достатньо для продовження діяльності в поточних складних умовах до початку четвертого кварталу 2026 року. Цей прогноз залежить від волатильності цін на залізну руду та операційних витрат (зокрема витрат на енергоносії) і ґрунтується на припущенні, що не відбудеться суттєвих змін в умовах діяльності групи (включно з енергопостачанням) Крім того, арбітражний керуючий, призначений у межах процедури банкротства Полтавськго ГЗК, не запроваджуватиме обмежувальних заходів, а також не буде остаточних негативних рішень, що не підлягають оскарженню, у межах різних судових та адміністративних проваджень, стороною яких наразі є група.
Група й надалі перебуває у хиткому фінансовому становищі та впроваджує заходи зі скорочення витрат у всіх сферах діяльності, зокрема щодо операційних і капітальних видатків. Крім того, було відкладено значні витрати на операційну діяльність, зокрема пов’язані з оптимізацією гірничих робіт, ремонтом і технічним обслуговуванням потужностей із переробки та виробництва окатків, а також гірничого обладнання.
На цьому тлі група зберігає чисельність персоналу на рівні 6299 осіб, щоб утримати кваліфікованих фахівців, необхідних для управління гнучкими обсягами виробництва залежно від ринкового попиту. До цієї кількості наразі входять 804 співробітники, які проходять службу в ЗСУ.
У пресрелізі констатується, що для групи діє призупинення з березня 2025 року відшкодування ПДВ. Унаслідок цього призупинення виплат станом на 30 червня 2026 року дебіторська заборгованість із ПДВ в Україні становила $90,4 млн (за вирахуванням відповідних резервів); (для порівняння: станом на 31 березня 2026 року цей показник становив $90,3 млн). Із цієї суми станом на дату цього повідомлення $87,5 млн було заявлено до відшкодування за період із січня 2025 року по червень 2026 року, причому щодо $80,8 млн (стосується періоду із січня 2025 року по квітень 2026 року) податкові органи України відмовили у відшкодуванні.
Компанія веде переговори з українськими органами влади щодо пошуку довгострокового вирішення питання отримання відшкодування ПДВ. Хоча компанія прагне досягти домовленості, з огляду на складність ситуації, можливість досягнення такої домовленості та терміни її реалізації залишаються невизначеними, говориться в пресрелізі.
Компанія також надає інформацію про хід судових справ. Так, стосовно тривалого судового спору між ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” (Maxi Capital) та ПГЗК щодо оспорюваних договорів поруки та позовної вимоги на суму 4,727 млрд грн (приблизно $105,4 млн станом на 30 червня 2026 року) група повідомляє, що основний позов наразі розглядається Верховним Судом України. 1 травня 2026 року суд розширив склад колегії до 17 суддів. Наступне судове засідання у цій справі призначено на 12 жовтня 2026 року.
Провадження у справі про банкрутство ПГЗК: після ухвалення 24 лютого 2026 року місцевим судом першої інстанції рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою Maxi Capital, ПГЗК подала апеляційну скаргу на це рішення. Після офіційного самовідводу початкового складу колегії з трьох суддів 30 квітня 2026 року було призначено новий склад колегії. Під час засідання 2 червня 2026 року апеляційний суд заслухав позиції сторін і призначив наступне засідання на 27 липня 2026 року.
Компанія оновила інформацію щодо варіантів залучення фінансування. Так, Рада директорів продовжує вважати, що залучення акціонерного капіталу наразі є найбільш прийнятним рішенням у необхідні терміни. Ймовірно, це залучення буде структуровано як умовне розміщення нових акцій серед певних наявних і нових інституційних інвесторів з метою отримання щонайменше $100 млн. Ці кошти необхідні для підтримки рівня оборотного капіталу групи, забезпечення її короткострокових операційних потреб, нарощування обсягів виробництва та виконання раніше відкладених робіт із розкриття родовища (зняття розкривних порід) і капітальних витрат в умовах роботи зі зниженою інтенсивністю протягом наступних 18 місяців. Група активно працює над низкою заходів, необхідних для початку реалізації запланованого залучення коштів.
Компанія продовжує переговори з представниками свого найбільшого акціонера – компанії Fevamotinico S.a.r.l. – щодо його участі в залученні акціонерного капіталу. На цьому етапі немає впевненості в тому, що групі вдасться успішно здійснити заплановане залучення коштів. Якщо питання щодо затримки відшкодування ПДВ та проблеми з фінансуванням не будуть вирішені вчасно, це може призвести до серйозних негативних наслідків для групи. Зокрема, Компанія або підприємства групи можуть бути змушені подати заяви про неплатоспроможність у відповідних юрисдикціях, а акціонери – втратити всі або значну частину своїх інвестицій.
Стосовно затримки з оприлюдненням аудійованою фінансовою звітності за 2025 рік, лістинг та торгівля акціями компанії: з огляду на те, що підготовка фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, з урахуванням принципу безперервності діяльності залежить від успішного проведення запланованого залучення капіталу, компанія наразі не мала змоги оприлюднити свої аудійовані фінансові результати за цей період. Очікується, що результати за 2025 фінансовий рік будуть оприлюднені одночасно із запуском процесу запланованого залучення капіталу.
Після оприлюднення результатів за 2025 фінансовий рік компанія звернеться до Управління з фінансового нагляду Великої Британії (FCA) із запитом про скасування призупинення лістингу, щоб дозволити відновити торгівлю акціями компанії.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що “Ми дуже задоволені тим, що змогли відновити стабільне виробництво в цей період, попри численні операційні та логістичні виклики, з якими ми зіткнулися”.
“Ми скористалися можливістю покращити структуру продажів завдяки експорту окатишів прямого відновлення (DR-окатишів/FDP) і продовжуємо скорочувати витрати в межах усієї компанії, щоб зберегти наявний оборотний капітал, який вичерпується через відсутність відшкодування ПДВ із березня 2025 року. Ми продовжуємо роботу із залучення капіталу, що є найбільш прийнятним рішенням для подолання дефіциту оборотного капіталу”, – відзначив Дженовезе.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
FERREXPO, ВИРОБНИЦТВО, ГЗК, окаток, ПДВ
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками 2025 року сплатили 5,2 млрд грн податків, що на 8,8% нижче за 2024 рік (5,7 млрд грн).
Згідно із пресрелізом компанії у четвер, основним джерелом наповнення бюджетів у 2025 році стала плата за користування надрами, яка склала 2,4 млрд грн.
Вагома доля відрахувань об’єднаного ГЗК припадає на єдиний соціальний внесок, який склав майже 756 млн грн. Податок на доходи фізичних осіб становить 646 млн грн за рік. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.
“Продовжуємо бути опорю для економіки України попри всі виклики для гірничодобувної галузі. Сьогодні ГЗК “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків. Ці кошти допомагають обороноздатності країни та соціальній сфері, підтримка якої стає надзвичайно важливою під час збройної агресії. Ми міняємо підходи, вчимося працювати у надскладних умовах та незмінно вкладаємо всі сили для мирного майбутнього України”, – зазначив генеральний директор ОГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялося, ГЗК групи за підсумками 2024 року наростили сплату податків у 2,6 раза, до 5,7 млрд грн.
Раніше фінансова директорка “Метінвесту” Юлія Данкова, пояснюючи фінансові показники групи, констатувала, що динаміка не позитивна головним чином внаслідок зупинення роботи виробничих потужностей, зокрема, у Покровську. Також простоює Інгулецький ГЗК.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році інвестує у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів – Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), трансформованих в Об’єднаний ГЗК, майже 5,7 млрд грн.
У пресрелізі повідомляється, що “Метінвест” у 2025 році інвестує у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Основні капіталовкладення будуть спрямовані на підтримку ключового обладнання, створення альтернативних джерел електроенергії та облаштування безпечних й комфортних робочих місць. Порівняно з минулим роком компанія більше ніж вдвічі збільшила обсяги інвестицій в залізорудні активи.
Найбільшу частину інвестицій скерують на капітальні ремонти обладнання та споруд комбінатів – понад 1 млрд грн. Тут реалізують інвестиційні проєкти, які забезпечать стабільність виробничих процесів, надійну роботу транспорту та ключового обладнання, виконання якісних показників продукції для утримання конкурентних позицій та зменшать витрати на виробництво залізорудної сировини. Кошти заплановані й на капітальні ремонти обладнання гірничотранспортних, переробних комплексів, енергетичного обладнання.
Один із пріоритетів року також – енергетична незалежність, для того, щоб мінімізувати технологічні ризики для підприємств під час ймовірних відключень електроенергії. Для цього на Північному та Центральному ГЗК планується будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. На ці проєкти сумарно буде спрямовано 1,3 млрд грн.
“У 2025-му обсяг капіталовкладень у криворізькі ГЗК збільшений, і як і торік, інвестиційна стратегія компанії сфокусована передусім на збереженні працездатності підприємств. Поки триває війна, реалізація в Україні масштабних інвестпроєктів з модернізації та створення нових потужностей виробництва дуже обмежена. Але попри складну ситуацію компанія не припиняє інвестувати в розвиток, коригуючи статті витрат відповідно до потреб і завдань сьогодення. Так, на ГЗК ключовий інвестиційний фокус року спрямований не тільки на підтримку споруд та парку працюючого обладнання, а також на створення енергетичної автономії видобувних підприємств”, – зазначив директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК “Метінвесту” Дмитро Непомнящий.
Окрім того, у 2025 році починається активна фаза реалізації стратегічного проєкту згущення відходів збагачення на ПівнГЗК – цей масштабний проєкт направлений на забезпечення транспортування згущених хвостів збагачення на більш високі відмітки хвостосховища після 2026 року. Додатково він дозволить зменшити енергозатрати. У 2025 році планується освоїти 1,4 млрд грн.
Також актуальною залишається програма поліпшення робочого побуту. Цього року 70 млн грн буде скеровано на створення умов на робочих місцях, зокрема це капітальні ремонти побутових приміщень в адміністративно-побутових комплексах структурних підрозділів комбінатів.
Як повідомлялося, “Метінвест” впровадила нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-вересня 2024 року сплатили 4,7 млрд грн податків, що вдвічі вище за аналогічний період минулого року.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, за аналогічний період минулого року ГЗК сплатили 2,3 млрд грн.
Генеральний директор ГЗК Ігор Тонєв зазначив, що, незважаючи на воєнний час, ГЗК “Метінвесту” залишаються не лише економічною підтримкою для регіону, а й найбільшим роботодавцем.
“Ми продовжуємо впроваджувати ветеранську політику для захисників, які поступово повертаються з фронту на робочі місця, перенавчаємо наших фахівців і навчаємо нових членів команди, адаптуємося та створюємо найефективнішу модель роботи гірничих підприємств нині. Також гірничо-збагачувальні комбінати системно підтримують Кривий Ріг і громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти”, – наголосив Тонєв.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році реалізовували інвестиційні проєкти, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих процесів і капітальні ремонти техніки та обладнання, освоївши сумарно 2,3 млрд грн.
Згідно з прес-релізом компанії, торік криворізькі видобувні підприємства “Метінвесту” спрямовували інвестиції в проєкти підвищення продуктивності, якості продукції, забезпечення чіткої роботи ключового обладнання, зменшення витрат на виробництво залізорудної сировини.
Серед основних проєктів, реалізованих торік на ПівнГЗК, – модернізація секцій і встановлення нового економічного двигуна на тепловозі 2ТЕ10М, який задіяний на транспортуванні руди з Першотравневого кар’єру на першу дробильну фабрику. Також це монтаж роликових грохотів сирих окатишів на випалювальній машині ЛУРГИ-552A для утримання конкурентних позицій на європейському ринку залізорудної сировини.
Для забезпечення виконання показників вмісту вологи в концентраті на рудо-збагачувальній фабриці №1 встановили новий вакуум-фільтр, на рудо-збагачувальній фабриці №2 замінили вакуум-насос.
На Центральному ГЗК минулого року завершили важливий проєкт з енергоефективності. На об’єктах цехів шламового господарства і технічного енергозабезпечення з метою зниження витрат на електроенергію замінили насосне обладнання. Також було розпочато реалізацію проєкту будівництва комплексу очисного обладнання для забезпечення об’єктів комбінату питною водою.
У повідомленні наголошується, що навіть в умовах війни на ЦГЗК продовжують програму поліпшення робочого побуту. Ремонти було виконано в кімнатах приймання їжі Петровського кар’єру, дробильної та збагачувальної фабрик. В адміністративно-побутовому корпусі дробарки капітально оновили душові.
Основний обсяг капіталовкладень торік в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті було спрямовано в проєкти підтримки виробничих потужностей, а саме в реконструкцію хвостосховища. Для злагодженої роботи технологічного ланцюга з видобутку та виготовлення концентрату комбінат готує додаткові ємності для складування залишків виробництва.
Ще один великий проєкт року, який забезпечить розвиток гірничих робіт на ІнГЗК, стосувався перебудови залізничних колій на горизонтах кар’єра і подовження залізничних тупиків кар’єра і відвалу.
Вагома частина інвестицій ГЗК спрямована на проведення капремонтів техніки та обладнання. Для забезпечення безперебійної роботи з видобутку і транспортування гірничої маси на підприємствах проводилися ремонти автосамоскидів, бульдозерів, думпкарів, моторно-колісних пар, залізничних колій і стрілочних переводів. На дробильних і збагачувальних фабриках капітально ремонтували секції, дробарки, земснаряди, грейферні крани, перекриття та огороджувальні конструкції.
Для підтримки на необхідному рівні виробництва окатишів на ремонти зупиняли випалювальні машини ЛУРГІ 552 А і ЛУРГІ 552 В на ПівнГЗК і ОК-324 на фабриці огрудкування ЦГЗК. При цьому на підприємствах реалізували низку проєктів з енергозбереження, організації безпечного робочого простору, утримання інфраструктурних об’єктів тощо.
“Загалом у 2023 році криворізькі ГЗК сумарно освоїли 2,3 млрд грн інвестицій для підтримки виробничих потужностей. Під час війни у 2022-2023 роках групу “Метінвест” за версією Forbes Ukraine визнано одним із найбільших українських інвесторів. Капінвестиції компанії за цей час становили 22,7 млрд грн. Наразі інвестиційна стратегія “Метінвесту” сфокусована на збереженні працездатності активів”, – констатують у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
