Business news from Ukraine

Криворізькі підприємства “Метінвесту” сплатили 4,6 млрд грн податків у 2023 р

Криворізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.

Згідно з пресрелізом компанії, криворізькі підприємства “Метінвесту” залишаються надійною опорою економіки України, незважаючи на повномасштабну війну.

При цьому уточнюється, що серед найбільших платників податків – Північний, Центральний, Південний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК). Основним джерелом наповнення бюджетів став податок на користування надрами, який склав трохи більше 2 млрд грн. Також до скарбниці надійшов єдиний соціальний внесок, який становить близько 953 млн грн.

Другий за розміром – податок на доходи фізичних осіб у розмірі 837 млн грн. Саме ці кошти необхідні для виплати зарплати працівникам комунальних підприємств Кривого Рогу, забезпечення лікарень необхідним обладнанням, медикаментами та підтримкою міста. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок і плата за землю.

До того ж, “Метінвест” залишається одним із найкращих і найвідповідальніших роботодавців України. Підприємства продовжують допомагати Кривому Рогу, громадам Дніпропетровщини та Кіровоградської області, де розташовані промислові майданчики компанії. За їхньої підтримки тривають відновлювальні роботи в лікарнях, вишах, облаштовуються сучасні укриття в навчальних закладах.

Як повідомлялося, група “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, перерахувала 2023 року до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. З початку повномасштабної війни група спрямувала на допомогу Україні 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, ,

Під сплату транспортного податку в розмірі 25 тис. грн в Україні у 2024 році підпадають 184 моделі авто

Під сплату транспортного податку в розмірі 25 тис. грн в Україні 2024 року підпадають 184 моделі таких марок легкових автомобілів, як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі з посиланням на оприлюднений Міністерством економіки список.
“Укравтопром” нагадує, що під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі віком до п’яти років і вартістю від 375 мінімальних заробітних плат (наразі мінімальна зарплата – 7100 грн), тобто у 2024 році – 2 млн 662,5 тис. грн і вище.
Згідно зі списком, під сплату податку найбільше підпадає моделей автомобілів Mercedes-Benz – 66 (зокрема 13 електромобілів) і BMW – 48 моделей (зокрема п’ять електромобілів), далі йдуть Land Rover – 17 моделей (у 2023 році – 21).
Моделей автомобілів Porsche у списку 16 на відміну від 79 торік, коли вони лідирували за кількістю моделей у списку, а автомобілі Toyota залишили перелік оподатковуваних податком “на розкіш” (у 2023 році входили чотири моделі Toyota Land Cruiser).
Водночас, на відміну від минулого року, до списку увійшли Aston Martin (16 моделей із бензиновими двигунами), Audi (п’ять моделей, зокрема електромобіль RS e-tron GT), Cadillac Escalade, дві моделі Maserati та Rivian R1T.
“Укравтопром” також нагадує, що сплатити податок необхідно: фізособам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юрособам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, відображеним у річній податковій декларації.
Як повідомлялося, 2023 року під сплату транспортного податку потрапили 225 моделей автомобілів дев’яти марок (Porsche, Tesla, Toyota, Land Rover, Lexus, Bentley, Jaguar, BMW, Mercedes-Benz) вартістю від 2,51 млн грн.

, ,

ОТП Банк сплатить 4,8 млрд грн за 2023 рік у бюджети всіх рівнів

Загальна сума податків, які ОТП Банк сплатить за 2023 рік, становить 4,8 млрд грн.

Найбільшу частину складає податок на прибуток – 3,7 млрд грн. Сума військового збору за 2023 рік – 32,6 млн грн. Решту від загальної суми виплат ОТП Банком становлять ПДВ, місцеві податки, податок нерезидентів, ПДФО, ЄСВ.

Нагадаємо, ОТП Банк посів третє місце за рівнем достатності капіталу за підсумками оцінки стійкості, проведеної Національним банком України. Так, згідно з показниками оцінки якості активів (AQR) норматив достатності основного капіталу (Н3) в ОТП Банку склав 7 млрд 234 млн грн, або 19,09% при необхідних рівнях показників 7%.

Регулятивний капітал (Н2) в ОТП Банку становить 12 млрд 315 млн грн. Норматив його достатності – 32,5% при необхідному рівні показнику 10%.

, ,

Голова київського Райффайзен Банку різко розкритикував новий закон про підвищення податку

Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.

“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.

Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.

Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.

“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.

Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.

“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.

На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.

Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.

“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.

Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.

“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.

 

, ,

Український парламент схвалив у 1-му читанні підвищення вдвічі податку на прибуток банків

Верховна Рада в п’ятницю ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт (№9656д) про тимчасове підвищення вдвічі – до 36% у 2024-2025 рр. – ставки податку на прибуток банків.
Як повідомив перший заступник голови профільного комітету, член фракції “Голос” Ярослав Железняк, “за” проголосувало 247 народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Він уточнив, що законопроєкт також забороняє на цей період зарахування прибутку в рахунок збитків минулих періодів.
“У бюджеті 2024 року ухвалення цього закону закладено як +9,9 млрд грн”, – нагадав Железняк.
Згідно з даними Нацбанку, чистий прибуток 64 діючих українських банків за вісім місяців цього року становив 95,1 млрд грн, податок на прибуток – 17,0 млрд грн, зокрема ПриватБанку – 39,2 млрд грн і 9,0 млрд грн, а чотирьох інших держбанків – 20,6 млрд грн і 0,4 млрд грн.

, ,

Фінкомітет пропонує ввести новий податок на банки

Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики готує законопроєкт про додаткове оподаткування чистих відсоткових доходів або надприбутку банків, який, імовірно, набере чинності з 2024 року і буде приносити в бюджет 10 млрд грн щорічно, повідомив голова Комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Forbes Україна.

“Питання непросте, поки оцінюємо”, – прокоментував цю пропозицію заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у Facebook.

Зазначається, що парламентарії розглядають два варіанти оподаткування: податок на всі чисті процентні доходи, отримані за рік, за відносно невеликою або середньою ставкою, або податок на різницю між чистими процентними доходами у звітному році і середнім значенням за останні три-чотири роки.

“Наприклад, в Іспанії це 4,8%”, – зазначив Гетманцев, говорячи про перший варіант.

Він уточнив, що в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. “Але це не наша історія: банки за цим показником поки що не вийшли на довоєнний рівень”, – вважає голова фінкомітету.

Коментуючи другий варіант, Гетманцев зазначив, що ставка має бути високою. “Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році та його середнім значенням за попередні чотири роки”, – пояснив він.

На думку голови комітету, варіант з оподаткуванням усіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, є більш оптимальним.

Гетманцев додав, що пропонує ввести цей податок тимчасово: з 1 січня 2024 року на два роки.

Він зазначив, що головною мотивацією нововведення є потреба в додатковому фінансуванні витрат на оборону.

За словами голови фінкомітету, законопроєкт уже готовий, і після консультацій із Мінфіном, НБУ, профільними асоціаціями та Офісом президента його внесуть до Верховної Ради.

Гетманцев додав, що консультацій із ринком ще не було. “Хоча позицію банків передбачити неважко”, – зазначив він.

Як повідомлялося, прибуток діючих українських банків у січні-червні 2023 року становив 67,65 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року банки завершили з чистим збитком 4,65 млрд грн. Досягнутий показник став рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за перше півріччя був чистий прибуток банків 2019 року – 31,04 млрд грн порівняно з 23,79 млрд грн 2020 року та 30,08 млрд грн – у передвоєнному 2021 році.

Згідно з даними НБУ, чисті процентні доходи збільшилися в першому півріччі 2023 року на 40,8% – до 93,62 млрд грн, комісійні – на 22,3%, до 25,60 млрд грн, а результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс на 35,8% – до 16,30 млрд.

Рекордний прибуток дав змогу банкам також сплатити в першому півріччі цього року рекордний податок на нього – 12,44 млрд грн проти 1,21 млрд грн у першому півріччі минулого року і 2,5 млрд грн у довоєнному 2021 році.

Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у колонці в NV у п’ятницю ще раз заявив позицію регулятора, що звинувачення його в переплаті за депозитними сертифікатами є “фундаментально помилковим, маніпулятивним і небезпечним”. Він наголосив, що головною метою є досягнення цінової стабільності та зв’язування високої ліквідності банківської системи, спричиненої війною.

За його даними, за 7 місяців цього року НБУ заплатив за депозитними сертифікатами 48,6 млрд грн порівняно з 40,3 млрд грн торік та 6,3-10,7 млрд грн щороку у 2015-2021 роках, однак середньоденний залишок за депозитними сертифікатами зріс до серпня цього року до 411,4 млрд грн із 215,7 млрд грн наприкінці 2022 року та 145,4 млрд грн наприкінці 2021 року.

, ,