Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.
Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.
Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.
За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.
За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.
Криворізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з пресрелізом компанії, криворізькі підприємства “Метінвесту” залишаються надійною опорою економіки України, незважаючи на повномасштабну війну.
При цьому уточнюється, що серед найбільших платників податків – Північний, Центральний, Південний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК). Основним джерелом наповнення бюджетів став податок на користування надрами, який склав трохи більше 2 млрд грн. Також до скарбниці надійшов єдиний соціальний внесок, який становить близько 953 млн грн.
Другий за розміром – податок на доходи фізичних осіб у розмірі 837 млн грн. Саме ці кошти необхідні для виплати зарплати працівникам комунальних підприємств Кривого Рогу, забезпечення лікарень необхідним обладнанням, медикаментами та підтримкою міста. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок і плата за землю.
До того ж, “Метінвест” залишається одним із найкращих і найвідповідальніших роботодавців України. Підприємства продовжують допомагати Кривому Рогу, громадам Дніпропетровщини та Кіровоградської області, де розташовані промислові майданчики компанії. За їхньої підтримки тривають відновлювальні роботи в лікарнях, вишах, облаштовуються сучасні укриття в навчальних закладах.
Як повідомлялося, група “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, перерахувала 2023 року до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. З початку повномасштабної війни група спрямувала на допомогу Україні 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Під сплату транспортного податку в розмірі 25 тис. грн в Україні 2024 року підпадають 184 моделі таких марок легкових автомобілів, як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі з посиланням на оприлюднений Міністерством економіки список.
“Укравтопром” нагадує, що під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі віком до п’яти років і вартістю від 375 мінімальних заробітних плат (наразі мінімальна зарплата – 7100 грн), тобто у 2024 році – 2 млн 662,5 тис. грн і вище.
Згідно зі списком, під сплату податку найбільше підпадає моделей автомобілів Mercedes-Benz – 66 (зокрема 13 електромобілів) і BMW – 48 моделей (зокрема п’ять електромобілів), далі йдуть Land Rover – 17 моделей (у 2023 році – 21).
Моделей автомобілів Porsche у списку 16 на відміну від 79 торік, коли вони лідирували за кількістю моделей у списку, а автомобілі Toyota залишили перелік оподатковуваних податком “на розкіш” (у 2023 році входили чотири моделі Toyota Land Cruiser).
Водночас, на відміну від минулого року, до списку увійшли Aston Martin (16 моделей із бензиновими двигунами), Audi (п’ять моделей, зокрема електромобіль RS e-tron GT), Cadillac Escalade, дві моделі Maserati та Rivian R1T.
“Укравтопром” також нагадує, що сплатити податок необхідно: фізособам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юрособам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, відображеним у річній податковій декларації.
Як повідомлялося, 2023 року під сплату транспортного податку потрапили 225 моделей автомобілів дев’яти марок (Porsche, Tesla, Toyota, Land Rover, Lexus, Bentley, Jaguar, BMW, Mercedes-Benz) вартістю від 2,51 млн грн.
Загальна сума податків, які ОТП Банк сплатить за 2023 рік, становить 4,8 млрд грн.
Найбільшу частину складає податок на прибуток – 3,7 млрд грн. Сума військового збору за 2023 рік – 32,6 млн грн. Решту від загальної суми виплат ОТП Банком становлять ПДВ, місцеві податки, податок нерезидентів, ПДФО, ЄСВ.
Нагадаємо, ОТП Банк посів третє місце за рівнем достатності капіталу за підсумками оцінки стійкості, проведеної Національним банком України. Так, згідно з показниками оцінки якості активів (AQR) норматив достатності основного капіталу (Н3) в ОТП Банку склав 7 млрд 234 млн грн, або 19,09% при необхідних рівнях показників 7%.
Регулятивний капітал (Н2) в ОТП Банку становить 12 млрд 315 млн грн. Норматив його достатності – 32,5% при необхідному рівні показнику 10%.
Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.
“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.
Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.
Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.
“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.
Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.
“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.
На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.
Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.
“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.
Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.
“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.
