Верховна Рада в п’ятницю ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт (№9656д) про тимчасове підвищення вдвічі – до 36% у 2024-2025 рр. – ставки податку на прибуток банків.
Як повідомив перший заступник голови профільного комітету, член фракції “Голос” Ярослав Железняк, “за” проголосувало 247 народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Він уточнив, що законопроєкт також забороняє на цей період зарахування прибутку в рахунок збитків минулих періодів.
“У бюджеті 2024 року ухвалення цього закону закладено як +9,9 млрд грн”, – нагадав Железняк.
Згідно з даними Нацбанку, чистий прибуток 64 діючих українських банків за вісім місяців цього року становив 95,1 млрд грн, податок на прибуток – 17,0 млрд грн, зокрема ПриватБанку – 39,2 млрд грн і 9,0 млрд грн, а чотирьох інших держбанків – 20,6 млрд грн і 0,4 млрд грн.
Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики готує законопроєкт про додаткове оподаткування чистих відсоткових доходів або надприбутку банків, який, імовірно, набере чинності з 2024 року і буде приносити в бюджет 10 млрд грн щорічно, повідомив голова Комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Forbes Україна.
“Питання непросте, поки оцінюємо”, – прокоментував цю пропозицію заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у Facebook.
Зазначається, що парламентарії розглядають два варіанти оподаткування: податок на всі чисті процентні доходи, отримані за рік, за відносно невеликою або середньою ставкою, або податок на різницю між чистими процентними доходами у звітному році і середнім значенням за останні три-чотири роки.
“Наприклад, в Іспанії це 4,8%”, – зазначив Гетманцев, говорячи про перший варіант.
Він уточнив, що в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. “Але це не наша історія: банки за цим показником поки що не вийшли на довоєнний рівень”, – вважає голова фінкомітету.
Коментуючи другий варіант, Гетманцев зазначив, що ставка має бути високою. “Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році та його середнім значенням за попередні чотири роки”, – пояснив він.
На думку голови комітету, варіант з оподаткуванням усіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, є більш оптимальним.
Гетманцев додав, що пропонує ввести цей податок тимчасово: з 1 січня 2024 року на два роки.
Він зазначив, що головною мотивацією нововведення є потреба в додатковому фінансуванні витрат на оборону.
За словами голови фінкомітету, законопроєкт уже готовий, і після консультацій із Мінфіном, НБУ, профільними асоціаціями та Офісом президента його внесуть до Верховної Ради.
Гетманцев додав, що консультацій із ринком ще не було. “Хоча позицію банків передбачити неважко”, – зазначив він.
Як повідомлялося, прибуток діючих українських банків у січні-червні 2023 року становив 67,65 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року банки завершили з чистим збитком 4,65 млрд грн. Досягнутий показник став рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за перше півріччя був чистий прибуток банків 2019 року – 31,04 млрд грн порівняно з 23,79 млрд грн 2020 року та 30,08 млрд грн – у передвоєнному 2021 році.
Згідно з даними НБУ, чисті процентні доходи збільшилися в першому півріччі 2023 року на 40,8% – до 93,62 млрд грн, комісійні – на 22,3%, до 25,60 млрд грн, а результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс на 35,8% – до 16,30 млрд.
Рекордний прибуток дав змогу банкам також сплатити в першому півріччі цього року рекордний податок на нього – 12,44 млрд грн проти 1,21 млрд грн у першому півріччі минулого року і 2,5 млрд грн у довоєнному 2021 році.
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у колонці в NV у п’ятницю ще раз заявив позицію регулятора, що звинувачення його в переплаті за депозитними сертифікатами є “фундаментально помилковим, маніпулятивним і небезпечним”. Він наголосив, що головною метою є досягнення цінової стабільності та зв’язування високої ліквідності банківської системи, спричиненої війною.
За його даними, за 7 місяців цього року НБУ заплатив за депозитними сертифікатами 48,6 млрд грн порівняно з 40,3 млрд грн торік та 6,3-10,7 млрд грн щороку у 2015-2021 роках, однак середньоденний залишок за депозитними сертифікатами зріс до серпня цього року до 411,4 млрд грн із 215,7 млрд грн наприкінці 2022 року та 145,4 млрд грн наприкінці 2021 року.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8401, який скасовує 2%-й єдиний податок і повертає документальні перевірки та контроль PPO, повідомив голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт 8401 став законом. Користуйтеся”, – написав він у телеграм.
Як повідомлялося, Верховна Рада 30 червня ухвалила закон №8401, один із важливих структурних маяків програми з МВФ, про скасування 2%-го єдиного податку з 1 серпня і повернення документальних перевірок і контролю РРО.
Пізніше народні депутати з міжфракційного об’єднання “Розумна політика”, а також фракцій “Слуга народу” і “Батьківщина” зареєстрували у Верховній Раді три проєкти постанов про скасування результатів голосування за цей документ у другому читанні й загалом, однак їх було відхилено.
Група компаній “Нова Пошта” у 2022 році сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 5 млрд грн податків і зборів.
Про це в новорічному привітанні компанії заявив співвласник “Нова Пошта” Володимир Поперешнюк.
Він також зазначив, що компанія продовжує розвиватися і відкривати міжнародні відділення навіть під час активної фази війни.
Зі свого боку, СЕО “Новабокс” Олександр Лісовець повідомив, що компанія незабаром презентує союственні поштомати в Польщі.
Як повідомлялося, 2021 року “Нова Пошта” перерахувала до бюджету всіх рівнів понад 6,4 млрд грн податків і зборів, що на 26% більше, ніж 2020-го.
До ГК “Нова Пошта” входять, зокрема, компанії “Нова Пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова Пошта Глобал”.
Мережа налічує близько 10 тис. відділень по всій Україні.
Італія планує ввести податок 26% на прибуток від криптовалют. Уряд стягуватиме податок, якщо прибуток перевищує 2 тис. євро.
Платники податків уже отримали листи з вимогою вказати в декларації вартість своїх криптоактивів станом на 1 січня 2023 року і заплатити податок у розмірі 14%.
У Туреччині 1 січня 2023 року набуде чинності новий закон, згідно з яким стягуватиметься податок на проживання у готелях, гостьових будинках та інших туристичних об’єктах розміщення, повідомляє телеканал TGRT Haber.
“Дія цього закону була відкладена два роки тому, однак напередодні його вступу з січня 2023 року податкове управління підготувало проект комюніке, який містить деталі документа. Так, з 1 січня в готелях, мотелях, гостьових будинках, дачних селищах, пансіонатах, апарт-готелях , термальних курортах, кемпінгах стягуватиметься збір у розмірі 2% від вартості всіх послуг. Президент Туреччини матиме право зменшити або збільшити ставку податку в цих межах”, – пише портал.
Зазначається, що механізм справляння податку поки що не визначено. Організовані туристи, ймовірно, його оплачуватимуть при купівлі туру, а самостійні мандрівники платитимуть при виселенні з готелю. Також податок може стягуватися з самих готельєрів, членів їхніх сімей та партнерів, які безкоштовно користуються послугами розміщення та відпочинку. Персонал, який працює і проживає на території готелю, не сплачуватиме збір.
“Послуги, що пропонуються у засобі розміщення, які продаються разом із ночівлею, оподатковуються на проживання. Сюди входять їжа, напої, заходи, розважальні послуги та використання басейнів, спортивних, термальних та аналогічних зон, що пропонуються в готелі, а також усі концепції – BB , HB, FB, “все включено”, “ультра все включено”, – пише TGRT Haber.
Як уточнює портал, за послуги, надані за межами об’єкта розміщення, наприклад трансфер, екскурсії, супровід, виставляється окремий рахунок без застосування податку.
Якщо вартість розраховується в іноземній валюті, то для визначення розміру збору вона буде конвертована в турецькі ліри за курсом Центрального банку Туреччини, що діє на дату події, що оподатковується, тобто день закінчення проживання в готелі.
