ПрАТ “ХК “Київміськбуд” спрямував до державного та місцевих бюджетів 81 млн 364 тис. грн у період з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року, повідомила пресслужба компанії.
“Київміськбуд” вкотре декларує відкритість та фінансову дисципліну. Навіть у складних антикризових умовах компанія залишається сумлінним платником податків. Ми працюємо прозоро, виконуємо вимоги закону й системно рухаємося далі”, – зазначив т. в. о. голови правління холдингу Юрій Тихонович.
З 8 липня по 18 серпня 2026 року “Київміськбуд” пройшов планову виїзну перевірку Головного управління Державної податкової служби у Києві. Було перевірено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року, а також своєчасність сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 1 липня 2021 року по 31 березня 2026 року. За підсумками інспекції складено відповідний акт.
За вказаний період “Київміськбуд” сплатив до державного та місцевого бюджетів 81 млн 364 тис.грн, з них орендна плата за землю становила 28 млн 086 тис. грн; єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 20 млн 830 тис. грн; податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 17 млн 764 тис. грн; земельний податок – 6 млн 143 тис. грн; податок на нерухоме майно – 5 млн 199 тис. грн; військовий збір – 3 млн 304 тис. грн; податок на прибуток – 34,85 тис. грн.
При цьому було виявлено несвоєчасну сплату орендної плати за землю за 2023 рік у сумі 647,8 тис. грн, зменшено збитковість компанії за звітний період та донараховано податок на прибуток за третій квартал 2023 року в розмірі 1 млн 833 тис. грн.
Як повідомлялося, на балансі “Київміськбуду” перебувають 24 будівельні майданчики, на яких зведено понад 120 житлових будинків різного ступеня готовності. Загальна площа незавершеного будівництва перевищує 548 тис. кв. м. Забудовник почав відновлювальні роботи з березня 2026 року на ряді майданчиків. У липні ввів в експлуатацію ЖК “Подол Град”. Ще п’ять проєктів мають високу ступінь готовності (ЖК Freedom, ЖК Twin House, ЖК “Оберіг-2” (1-й будинок), ЖК “Райдужний”, ЖК “Гвардійський”). Активні будівельно-монтажні роботи йдуть ще на чотирьох майданчиках.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До її складу входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, а також шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними НКЦПФР, є Київська міськрада.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня поточного року перерахували до бюджетів всіх рівнів 2,8 млрд грн, шо на 200 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Згідно із пресрелізом компанії, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати “Метінвесту” навіть під час війни та економічної кризи залишаються надійним фінансовим фундаментом для України, спрямовуючи мільярди гривень до бюджетів усіх рівнів. Серед основних джерел наповнення, вже традиційно, залишаються плата за користування надрами – 1, 3 млрд грн, єдиний соціальний внесок – майже 400 млн грн та податок на доходи фізичних осіб – 350 млн грн.
“Гірничо-металургійна галузь України проходить надважкий період, однак завдяки нашим професійним та відповідальним фахівцям, ГЗК “Метінвесту” продовжують працювати в умовах обстрілів та жорстких логістичних та експортних обмежень. І навіть попри зменшення виробництва, об’єднаний ГЗК стабільно сплачує усі необхідні відрахування. Бо податки зараз – це підтримка, захист та виживання для країни в цілому та громад зокрема”, – зазначив генеральний директор об’єднаного ГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялось, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2026 року сплатила 8,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
Об’єднаний ГЗК у Iкв-2026 перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,3 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Києві, станом на липень 2026 року заборгували державі 2,61 млрд грн податків, що є найбільшим показником серед регіонів України, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
На столицю припадає близько 16% усієї податкової заборгованості ФОП у країні, яка становить 16,6 млрд грн.
На другому місці — Одеська область із заборгованістю підприємців близько 1,6 млрд грн, на третьому — Київська область із 1,37 млрд грн.
У сукупності на Київ, Одеську та Київську області припадає приблизно третина всіх податкових боргів українських підприємців.
При цьому за кількістю боржників лідирує Київська область, де податковий борг мають 182,64 тис. ФОП. За рік їхня кількість збільшилася приблизно в 1,5 раза.
В Одеській області налічується 119,47 тис. підприємців-боржників, у Харківській — 101,5 тис.
Загалом в Україні податкову заборгованість мають близько 1,5 млн ФОП на загальну суму 16,6 млрд грн.
Джерело: Opendatabot, дані Державної податкової служби України станом на липень 2026 року.
Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
Влада Індонезії розпочала перегляд правил перебування та оподаткування іноземних цифрових кочівників та інших віддалених працівників, кількість яких зростає насамперед на Балі та в інших популярних туристичних регіонах країни.
Генеральний директор імміграційної служби Індонезії Хендарсам Марантоко повідомив на прес-конференції, що відомство спільно з податковою службою та іншими державними органами вивчає можливі зміни законодавства щодо іноземних фахівців, які фізично перебувають в Індонезії, але працюють у компаніях за кордоном.
За словами Марантоко, чинна система створює правову колізію. Звичайні робочі візи орієнтовані переважно на іноземців, які працюють на індонезійських роботодавців, тоді як цифрові кочівники отримують дохід за межами країни. Владі необхідно визначити, чи слід розглядати їх головним чином як довгострокових іноземних відвідувачів, які витрачають гроші на житло, харчування та послуги, чи як працюючих резидентів, на яких поширюються податкові зобов’язання.
При цьому окремий легальний механізм для дистанційної роботи в країні вже існує. У чинній класифікації віз передбачена категорія E33G Remote Worker для іноземців, які перебувають у трудових відносинах з компанією, що знаходиться за межами Індонезії, і виконують цю роботу з території країни.
Одним із головних питань майбутнього перегляду стане оподаткування. Згідно з чинними роз’ясненнями Генерального управління податків Індонезії, іноземний громадянин, як правило, може отримати статус внутрішнього податкового резидента, якщо проживає в країні понад 183 дні протягом 12 місяців або демонструє намір постійно проживати в Індонезії. Ці норми можуть поширюватися й на цифрових кочівників залежно від конкретних обставин та міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
Індонезійська влада поки що не оприлюднила конкретні параметри нових правил та терміни їхнього запровадження. Імміграційна служба повідомила, що офіційні зміни будуть оголошені після завершення міжвідомчого аналізу. Влада водночас прагне зберегти економічні вигоди від присутності віддалених працівників та посилити контроль за порушеннями міграційних правил, перевищенням дозволених термінів перебування та незадекларованою економічною діяльністю.
Балі залишається одним із найбільших світових центрів цифрового кочівництва: іноземці, які тривалий час проживають тут, формують попит на оренду житла, ресторани, коворкінги та інші послуги. Тому зміна візових і, особливо, податкових правил може безпосередньо торкнутися значної частини іноземців, які використовують острів як постійну базу для віддаленої роботи.
