Федеральна рада Швейцарії затвердила запуск реформи оподаткування житла з 1 січня 2029 року — з цього моменту власники власного житла, яке вони використовують для проживання, більше не платитимуть податок на так звану умовну орендну вартість (Eigenmietwert).
Йдеться про одну з найбільш специфічних податкових норм у Європі: досі у Швейцарії проживання у власному будинку або квартирі розглядалося як умовний дохід, з якого сплачувався податок на прибуток. У рамках реформи ця система буде скасована як для основного житла, так і для другого житла, при цьому парламент одночасно передбачив конституційну можливість для кантонів вводити спеціальний податок на другі будинки.
Реформа стала можливою після того, як на референдумі 28 вересня 2025 року швейцарські виборці підтримали зміни в оподаткуванні житла. За даними Swissinfo, за реформу проголосували 57,7% учасників голосування. Федеральна рада при цьому відхилила прохання низки альпійських кантонів відкласти запуск нової системи щонайменше до 2030 року, вирішивши зберегти дату набрання чинності змінами з 2029 року.
Для ринку житла це означає не тільки скасування податку на умовну оренду, але й перегляд пов’язаних податкових відрахувань. Згідно з офіційним роз’ясненням, чинна модель була побудована на балансі між оподаткуванням умовного доходу та можливістю віднімати з бази іпотечні відсотки та витрати на утримання житла. Після реформи цей механізм буде істотно змінено, а кантонам доведеться адаптувати власні податкові режими протягом найближчих років.
Для іноземних інвесторів та покупців нерухомості ця новина важлива насамперед як сигнал про подальше коригування правил володіння житлом у Швейцарії. При цьому остаточний вплив реформи на податкове навантаження залежатиме від структури володіння нерухомістю, наявності іпотечного кредиту та того, як конкретні кантони скористаються правом вводити окремий податок на другі будинки.
За рік авто з податком на розкіш поменшало утричі
504 транспортні засоби, що підпадають від “податок на розкіш”, привезли в країну торік за даними Міністерства внутрішніх справ. Це найнижчий показник за останні 5 років. 89% luxury транспорту становлять Porsche та Mercedes-Benz, а кожне друге таке авто — Porsche Taycan. Загалом на електрокари припадає 65% від усіх оподаткованих за розкіш автівок.
504 авто, які підпадають під “податок на розкіш”, було ввезено в Україну у 2025 році. Це у 3,2 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом це найнижчий показник за останні 5 років.
Кожен другий автомобіль у списку «розкішних» — Porsche Taycan: 232 авто. Загалом Porsche стали лідером luxury-сегменту із додатковим оподаткуванням: на авто цієї марки припадає 64% від загального обсягу. Ще чверть ринку зайняли Mercedes-Benz із 126 авто. На решту преміальних марок разом припадає 11% ринку: Audi, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati тощо.
Варто зазначити, що, на противагу загальному імпорту, у преміум-сегменті господарюють електрокари: 65% імпортованих розкішних автівок. Ще 18% — гібриди з можливістю використання електрики разом із бензином або дизелем. А от чисто бензинові авто, лідери загального імпорту, опинились у хвості переліку із 17%. На дизель припадають лише символічні 0,4%.
Майже половину всіх розкішних авто зареєстровано у Києві та області: 236 автівок. Ще 52 авто на Львівщині, 49 на Одещині та 37 автівок на Дніпропетровщині.
Переважно, машини luxury-сегменту оформлені на людей — 82% або 413 автомобілів. На балансі бізнесу лише 18% таких авто.
Окремої уваги заслуговує ультра-преміум сегмент. Так, 21 Rolls-Royce був завезений в Україну торік. З них 15 — електрична модель Spectre, яка коштує близько 600 тис. доларів. Також у реєстрі є 7 Aston Martin і 2 Lamborghini.
Варто зазначити, що під “податок на розкіш” потрапляють авто, вартість яких перевищує 3,2 млн грн, а вік — менший за 5 років. Сума податку за одну таку автівку складає 25 тисяч грн на рік.
https://opendatabot.ua/analytics/luxury-car-fee-2025
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
Надходження до місцевих бюджетів від сплати транспортного податку за підсумками 2025 року склали 249,8 млн грн, що більше за показник 2024 року на 13,7%, свідчать дані на сайті Державної податкової служби України (ДПС).
У регіональному розрізі найбільші обсяги сплачено у Києві – 74,1 млн грн, Дніпропетровській – 24,9 млн грн, Одеській – 20,9 млн грн та Київській – 18,5 млн грн – областях.
У ДПС нагадали, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають декільком критеріям: з року їх випуску минуло не більш ніж п’ять років (включно), а середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, у 2025 році зросли надходження до держбюджету від екологічного податку – 35,6 тис. платників сплатили 5,6 млрд грн, що на 219 млн грн більше, ніж надходження від нього у 2024 році.
Серед регіонів найбільше його сплачено у Дніпропетровській області (1,1 млрд грн) та Києві (1 млрд грн). Також вагомий обсяг надходжень зафіксовано у Івано-Франківській (640 млн грн) та Запорізькій (392 млн грн) областях.
Фактичні надходження до загального фонду державного бюджету за податками та зборами, що контролюються Державною податковою службою України (ДПС), за підсумками січня-грудня 2025 року становили 1 трлн 246 млрд грн, що більше минулорічного показника на 20,2% або 209,3 млрд грн, йдеться в публікації на сайті установи.
За даними ДПС, незважаючи на підвищення планових показників протягом року більш ніж на 100 млрд грн, річний план надходжень виконано на 97,4%.
За словами в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, що наводяться в повідомленні, стабільне перевиконання показників протягом першого півріччя створило необхідний фінансовий запас, що дозволило уникнути значних недонадходжень наприкінці року.
Зазначається, що в структурі основних джерел наповнення бюджету за 12 місяців 2025 року найбільшу частку забезпечив податок та збір на доходи фізичних осіб, надходження від якого становили 362,9 млрд грн. Податок на додану вартість (з урахуванням бюджетного відшкодування) приніс бюджету 306,5 млрд грн, а податок на прибуток підприємств — 284,7 млрд грн. Крім того, надходження від акцизного податку склали 163,9 млрд грн, тоді як рентні платежі забезпечили 48,4 млрд грн.
Окремо Карнаух підкреслила динаміку бюджетного відшкодування ПДВ, загальна сума якого за рік сягнула 179,6 млрд грн. При цьому щомісячний показник відшкодування протягом року був не нижчим за 13 млрд грн.
“Сьогодні бізнесу значні фінансові ресурси доводиться переорієнтовувати, вкладати у відновлення та релокацію. Вдячна кожному, хто не здається”, – наголосила в.о. голови ДПС.
Вона також додала, що виконання показників в умовах війни, обстрілів та енергетичних викликів є результатом відповідальності кожного платника податків.
Українські банки в 2026 році платитимуть податок на прибуток за підвищеною вдвічі ставкою – 50%.
Відповідний закон (№14097) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році Верховна Рада прийняла у середу 272 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За словами першого заступника профільного фінансового парламентського комітету Ярослава Железняка, податок за такою ставкою банки сплачуватимуть щокварталу наступного року і першого кварталу 2027-го, тож це має принести бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн – у 2027-му.
Це вже третє з початку повномасштабного вторгнення Росії підвищення податку для банків до 50%, але перші два рази – 2023-го та 2024 року – Рада приймала це рішення заднім числом – восени.
Рада з фінансової стабільності (РФС) на засіданні 30 жовтня відзначила системні ризики, які може створити запровадження 50%-вої ставки податку на прибуток банків з 2026 року.
“Підвищення ставки оподаткування банків до 50% створює ризики обмеження кредитування економіки та послаблення фінансової стійкості у воєнний час”, – наголосили в РФС.
Члени ради також зауважили, що очікуваний фіскальний ефект від підвищення ставки до 50% може виявитися значно нижчим за публічно комуніковані розрахунки.
Поміж інших ризиків РФС назвала можливе ускладнення приватизації банків з державною часткою, невиконання окремими установами програм капіталізації у визначені строки, складнощі зі своєчасним виконанням вимог до достатності капіталу відповідно до норм ЄС, ризик порушення зобов’язань, передбачених Меморандумом з МВФ, а також зниження стимулів до детінізації економіки.
Нацбанк зауважував також, що банки і фінансові компанії і без цього мають підвищений порівняно з іншою економікою рівень оподаткування прибутку – 25% проти 18%.
Банки України за 10 місяців 2025 року, за даними НБУ, отримали 131,7 млрд грн чистого прибутку, що на 4,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, та сплатили на 2,1% більше податку на прибуток – 34,7 млрд грн.
