Велика Британія розглядає можливість запровадження додаткового податку для нерезидентів, які володіють дорогою житловою нерухомістю в країні, повідомляє Financial Times.
Йдеться про можливу надбавку до вже затвердженого податку на елітне житло, який має почати діяти з квітня 2028 року. Новий збір торкнеться об’єктів вартістю від 2 млн фунтів стерлінгів. У британському казначействі обговорюваний додатковий захід називають «податком на олігархів» або «премією для нерезидентів».
Згідно з базовою шкалою нового податку, власники будинків вартістю від 2 млн до 2,5 млн фунтів щорічно платитимуть додатково 2,5 тис. фунтів. Для об’єктів вартістю до 3,5 млн фунтів збір становитиме 3,5 тис. фунтів, до 5 млн фунтів — 5 тис. фунтів, а для нерухомості дорожче 5 млн фунтів — 7,5 тис. фунтів на рік.
Спочатку влада розраховувала, що новий податок на елітне житло приноситиме бюджету близько 430 млн фунтів на рік. При цьому введення додаткової надбавки для нерезидентів може збільшити надходження. За даними The Times, іноземні та міжнародні власники можуть становити 25-35% із приблизно 165 тис. об’єктів, які потенційно підпадатимуть під новий збір.
Британська влада пов’язує ініціативу не тільки з необхідністю поповнення бюджету, але й зі спробою знизити тиск на ринок житла, насамперед у Лондоні. Казначейство вивчає, наскільки попит з боку закордонних покупців впливає на вартість нерухомості та доступність житла для британських домогосподарств.
Новий податок офіційно називається High Value Council Tax Surcharge. Він застосовуватиметься до житлової нерухомості в Англії вартістю від 2 млн фунтів і вище. Оцінку об’єктів має проводити Valuation Office Agency, а сам збір стягуватиметься разом із муніципальним податком council tax, але надходитиме до центрального бюджету.
Британський ринок елітної нерухомості традиційно залишається одним із ключових напрямків для міжнародних інвесторів. Найбільша концентрація дорогого житла припадає на Лондон і південний схід Англії. Експерти ринку попереджають, що новий податок може посилити тиск на сегмент об’єктів вартістю близько 2 млн фунтів, оскільки продавці та покупці прагнутимуть уникнути потрапляння до нової податкової категорії.
Італія готує новий податковий режим для громадян країни, які тривалий час проживали за кордоном і бажають повернутися на батьківщину після виходу на пенсію.
Суть ініціативи — запровадження пільгової ставки 4% на світовий дохід для італійських пенсіонерів-експатів, які повертаються додому. Новий режим має стати окремим інструментом податкової політики Рима і першим, який безпосередньо орієнтований на власників саме італійських пенсій.
Зараз в Італії вже діє кілька пільгових режимів для нових резидентів, включаючи схему для заможних іноземців і режим 7% для іноземних пенсіонерів, які переїжджають до окремих невеликих муніципалітетів на півдні країни. Однак ці механізми не повністю охоплювали ситуацію італійців, які десятиліттями працювали і жили за кордоном, а потім хочуть повернутися до Італії на пенсію.
За чинною схемою для іноземних пенсіонерів ставка 7% застосовується до іноземних доходів, якщо людина переносить податкове резидентство до Італії та переїжджає до відповідного муніципалітету. У 2026 році Італія розширила цей режим: ліміт чисельності населення для муніципалітетів-учасників було підвищено з 20 тис. до 30 тис. мешканців, що відкрило доступ до пільги для нових міст на півдні країни.
Новий режим 4% може стати більш адресною мірою для італійських громадян за кордоном. Влада розраховує, що він допоможе повернути в країну частину пенсіонерів, які мають доходи та заощадження за межами Італії, але зберігають особисті, сімейні або культурні зв’язки з батьківщиною. Для держави це також спосіб підтримати невеликі міста та регіони, які стикаються зі старінням населення та відтоком мешканців.
Для ринку нерухомості така ініціатива може посилити попит на житло в невеликих містах і південних регіонах Італії. Пенсіонери, які повертаються, частіше орієнтуються не на Мілан чи Рим, а на більш доступні локації з низькою вартістю життя, хорошим кліматом, медичною інфраструктурою та можливістю спокійного проживання. Це може підтримати ринок вторинного житла, довгострокової оренди та послуг для літніх резидентів.
Італія в останні роки активно використовує податкові стимули як інструмент залучення капіталу та нових резидентів. Одночасно влада переглядає пільги для надбагатих іноземців: раніше обговорювалося підвищення фіксованого податку на закордонні доходи для нових заможних резидентів з 200 тис. євро до 300 тис. євро на рік.
Місцеві бюджети України за січень-квітень 2026 року отримали 4,9 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 14,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна податкова служба (ДНС).
Найбільші обсяги надходжень зафіксовано в Києві (1,05 млрд грн), Київській (547,3 млн грн), Дніпропетровській (490 млн грн) та Львівській областях (487 млн грн). У відомстві нагадали, що цей податок нараховується лише на площу, яка перевищує пільгові норми: понад 60 кв. м для квартир, понад 120 кв. м для будинків і понад 180 кв. м для різних типів житла. Ставка податку встановлюється місцевою владою, але не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати за кожен квадратний метр понад норму.
Водночас надходження земельного податку за перші чотири місяці поточного року зросли на 14,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 15,8 млрд грн. Додатковий приріст доходів місцевих громад від цього платежу склав майже 2 млрд грн. Лідерами зі сплати земельного податку стали Дніпропетровська область (3 млрд грн), Київ (2,3 млрд грн), Одеська (1,4 млрд грн) та Львівська (1,2 млрд грн) області.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем, який сплачують власники ділянок, паїв та постійні землекористувачі. Фізособам нарахування проводять контролюючі органи, а сплату необхідно здійснити протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають декларації щорічно до 20 лютого.
Пільги зі сплати земельного податку передбачені для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю I та II груп, ветеранів війни, багатодітних сімей та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга діє в межах встановлених норм площі ділянки. У ДНС зазначають, що обов’язок сплати податку залишається за власником навіть у разі неотримання повідомлення, а перевірити стан розрахунків можна через електронний кабінет платника.
Федеральна рада Швейцарії затвердила запуск реформи оподаткування житла з 1 січня 2029 року — з цього моменту власники власного житла, яке вони використовують для проживання, більше не платитимуть податок на так звану умовну орендну вартість (Eigenmietwert).
Йдеться про одну з найбільш специфічних податкових норм у Європі: досі у Швейцарії проживання у власному будинку або квартирі розглядалося як умовний дохід, з якого сплачувався податок на прибуток. У рамках реформи ця система буде скасована як для основного житла, так і для другого житла, при цьому парламент одночасно передбачив конституційну можливість для кантонів вводити спеціальний податок на другі будинки.
Реформа стала можливою після того, як на референдумі 28 вересня 2025 року швейцарські виборці підтримали зміни в оподаткуванні житла. За даними Swissinfo, за реформу проголосували 57,7% учасників голосування. Федеральна рада при цьому відхилила прохання низки альпійських кантонів відкласти запуск нової системи щонайменше до 2030 року, вирішивши зберегти дату набрання чинності змінами з 2029 року.
Для ринку житла це означає не тільки скасування податку на умовну оренду, але й перегляд пов’язаних податкових відрахувань. Згідно з офіційним роз’ясненням, чинна модель була побудована на балансі між оподаткуванням умовного доходу та можливістю віднімати з бази іпотечні відсотки та витрати на утримання житла. Після реформи цей механізм буде істотно змінено, а кантонам доведеться адаптувати власні податкові режими протягом найближчих років.
Для іноземних інвесторів та покупців нерухомості ця новина важлива насамперед як сигнал про подальше коригування правил володіння житлом у Швейцарії. При цьому остаточний вплив реформи на податкове навантаження залежатиме від структури володіння нерухомістю, наявності іпотечного кредиту та того, як конкретні кантони скористаються правом вводити окремий податок на другі будинки.
За рік авто з податком на розкіш поменшало утричі
504 транспортні засоби, що підпадають від “податок на розкіш”, привезли в країну торік за даними Міністерства внутрішніх справ. Це найнижчий показник за останні 5 років. 89% luxury транспорту становлять Porsche та Mercedes-Benz, а кожне друге таке авто — Porsche Taycan. Загалом на електрокари припадає 65% від усіх оподаткованих за розкіш автівок.
504 авто, які підпадають під “податок на розкіш”, було ввезено в Україну у 2025 році. Це у 3,2 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом це найнижчий показник за останні 5 років.
Кожен другий автомобіль у списку «розкішних» — Porsche Taycan: 232 авто. Загалом Porsche стали лідером luxury-сегменту із додатковим оподаткуванням: на авто цієї марки припадає 64% від загального обсягу. Ще чверть ринку зайняли Mercedes-Benz із 126 авто. На решту преміальних марок разом припадає 11% ринку: Audi, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati тощо.
Варто зазначити, що, на противагу загальному імпорту, у преміум-сегменті господарюють електрокари: 65% імпортованих розкішних автівок. Ще 18% — гібриди з можливістю використання електрики разом із бензином або дизелем. А от чисто бензинові авто, лідери загального імпорту, опинились у хвості переліку із 17%. На дизель припадають лише символічні 0,4%.
Майже половину всіх розкішних авто зареєстровано у Києві та області: 236 автівок. Ще 52 авто на Львівщині, 49 на Одещині та 37 автівок на Дніпропетровщині.
Переважно, машини luxury-сегменту оформлені на людей — 82% або 413 автомобілів. На балансі бізнесу лише 18% таких авто.
Окремої уваги заслуговує ультра-преміум сегмент. Так, 21 Rolls-Royce був завезений в Україну торік. З них 15 — електрична модель Spectre, яка коштує близько 600 тис. доларів. Також у реєстрі є 7 Aston Martin і 2 Lamborghini.
Варто зазначити, що під “податок на розкіш” потрапляють авто, вартість яких перевищує 3,2 млн грн, а вік — менший за 5 років. Сума податку за одну таку автівку складає 25 тисяч грн на рік.
https://opendatabot.ua/analytics/luxury-car-fee-2025
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
