Державний Ощадбанк (Київ) сплатив станом на поточний момент до бюджету 4,2 млрд грн податку на прибуток і 0,7 млрд грн дивідендів за підсумками діяльності у 2023 році та планує провести ще один останній платіж у розмірі 1,1 млрд грн, повідомила прес-служба Ощадбанку на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в середу.
“Бюджет загалом отримає 6 млрд грн із податку на прибуток і дивідендів, 0,5 млрд враховано в розрахунках за минулі періоди”, – зазначили в прес-службі фінустанови.
Згідно з остаточно затвердженими фінрезультатами, банк за минулий рік заробив 6 млрд грн чистого прибутку, що, за його даними, є другим показником на ринку після ПриватБанку.
Ощад посідав друге місце за загальними активами (376,4 млрд грн) серед 63 банків країни станом на 1 березня 2024 року.
Державне авіаційне підприємство “Україна” (Бориспіль Київської обл.) 22 квітня оголосило тендер на страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; страхування повітряного судна.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, тендер оголошено на страхування членів екіпажу повітряного судна, іншого авіаційного персоналу та осіб, які мають право перебувати на борту повітряного судна на законних підставах без придбання квитків.
Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 26,674 млн грн.
Розмір забезпечення виконання договору – 5% від вартості договору про закупівлю, у грошовому вираженні, у гривнях.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 30 квітня.
ДАП “Україна” створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав у межах країни та за її межами з дотриманням вимог і правил, які передбачені у відповідних нормативних документах.
Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 7,5 раза, порівняно з I кварталом 2023 року, до 1,3 млрд грн, порівняно з I кварталом 2023 року. Також група збільшила сплату податку на доходи фізичних осіб на 22%, до 791 млн грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 870 млн грн єдиного соціального внеску, що на 20% перевищує показники I кварталу 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2024 року сплатили 407 млн грн податку на прибуток. Плата за землю зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 312 млн грн, а екологічний податок на 34%, до 182 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що незважаючи на війну в Україні та безліч несприятливих для бізнесу факторів, групі вдалося досягти позитивної динаміки відрахувань.
“Це результат роботи нашої команди з підвищення ефективності в усіх напрямках і перебудовування компанії до нових умов. Як найбільший платник податків у галузі ми усвідомлюємо, що від нашої стабільної роботи залежить економіка прифронтових регіонів і всієї країни, а також здатність підтримувати армію та українців. І робитимемо все, щоб і далі долати всі виклики воєнного часу на шляху до перемоги”, – наголосив топменеджер.
Як повідомлялося, 2023 року “Метінвест” сплатив 14,6 млрд грн податків до бюджету України.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшить відрахування до бюджетів усіх рівнів, як очікується, на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до понад 4 млрд грн з 2,5 млрд грн.
Як повідомила фінансовий директор “Метінвесту” Юлія Данкова в інтерв’ю dsnews.ua, динаміка відрахувань позитивна, хоча порівняно з першим кварталом-2022 вона негативна – тоді компанія сплатила 6,9 млрд грн податків, але це нарахування було за результатами довоєнного четвертого кварталу 2021 року.
Водночас вона уточнила, що, зокрема, підприємства групи в Покровську, розташовані за кілька десятків км від лінії фронту, 2023 року сплатили понад 261 млн грн податків і зборів, а це третина всіх податкових надходжень до місцевого бюджету. Найбільші статті відрахувань – податок на доходи фізичних осіб у розмірі понад 245 млн грн, рентна плата за користування надрами – 8,5 млн грн, податок на майно – 4,5 млн грн, плата за землю – понад 3 млн грн та екологічний податок – понад 2,3 млн грн.
“Ми вважаємо, що це вагомий внесок у розвиток місцевих громад і підтримку обороноздатності країни загалом”, – зазначила фіндиректор.
Відповідаючи на запитання про необхідність поліпшення податкового законодавства, щоб бізнес міг ефективніше працювати в умовах війни, Данкова пояснила, що в Україні триває дискусія щодо можливості запровадження податкової консолідації.
“Певний час вона не була у фокусі. Але, враховуючи нинішні реалії, ми вважаємо, що до цього питання слід повернутися, тому що це якісна податкова цивілізована практика. Приміром, наша вуглевидобувна компанія UCC у США консолідує податки і звітує за весь перелік юридичних осіб – вуглевидобувних підприємств”, – сказала CFO.
Інше важливе питання – дублювання податків. Наприклад, гірничо-збагачувальні комбінати групи за один об’єкт платять кілька видів податків: екологічний податок, плату за землю, плату за розміщення відходів і плату за надра. Плюс податок на прибуток.
“Це все здавалося б різні податки, але тільки за один кар’єр ми платимо їх чимало. Нам це не здається справедливим, і ми вважаємо, що податки дублюються. Цей ресурс ми могли б спрямувати на інвестиції, які створять нові робочі місця. Крім того, це також надходження до бюджету у вигляді імпортного ПДВ, митних зборів. Це підвищення нашої ефективності, що своєю чергою генеруватиме більше податку на прибуток”, – переконана топ-менеджерка.
Щодо ситуації з відшкодуванням ПДВ за поставлену на експорт продукцію, то “Метінвест” як експортно-орієнтована компанія розраховує на відшкодування ПДВ, “і загалом механізм працює, але є деякі вагомі питання, які так і не вирішуються”. Так, частину контрагентів, у яких компанія закуповує послуги або товари, податкові органи вважають ризикованими. Ці контрагенти виводять ПДВ, і він не потрапляє до бюджету, як це має бути за законодавством.
І замість того, щоб боротися саме з цими ризикованими платниками податків, податкова відмовляє у відшкодуванні ПДВ таким компаніям, як “Метінвест”, які працюють офіційно і прозоро. По суті, податкова карає такі компанії за те, що недобросовісні контрагенти не платять ПДВ до бюджету. Така практика триває багато років.
Зараз, в умовах воєнних дій, значення цієї проблеми зростає, бо вона впливає на обігові кошти. Компанія недоотримує відшкодування ПДВ, бо держава так і не навчилася боротися з ризикованими платниками податків. Зрештою у держави буде зростання податкових надходжень, якщо вирішиться це питання. До того ж податкова не буде відволікати так багато ресурсів, які може спрямувати на більш корисні справи, вважає Данкова.
Фіндиректорка висловила занепокоєння неможливістю проведення реконструкції підприємств до 2026 року в рамках підвищення вимог ЄС щодо екологічності виробництва та зниження викидів через війну.
“Це виклик для українських підприємств “Метінвесту”. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Але не встигнемо провести зелену трансформацію підприємств до 2026 року через війну. Адже зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проекти в Україні. Тому є два варіанти – прискорений вступ України до ЄС і приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог CBAM”, – резюмувала фіндиректорка.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Державна служба з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) у 2023 році забезпечила рекордну суму надходжень до держбюджету – 637 млн грн, що в 3,1 раза більше, ніж у 2022 році.
Про це повідомив очільник служби Євген Зборовський на пресконференції присвяченій оприлюдненню публічного звіту “Укртрансбезпеки” за минулий рік.
“Це рекордні показники за всю історію Державної служби України з безпеки на транспорті. Ми бачимо порівняння з 2022 роком… (у 2022 році “Укртрансбезпека” забезпечила надходження до бюджету 205,1 млн грн – ІФ-У)”, – сказав глава служби.
Він уточнив, що більшу частину суми становлять стягнення і штрафи. Минулого року їх було накладено на понад 800 млн грн.
Цифра надходжень становить 378 млн грн надходжень від стягнень накладених під час рейдових перевірок. Зокрема, 329 млн грн від рейдових перевірок за участю вантажного транспорту та 49 млн грн – за участю транспорту, що виконує вантажні перевезення. У 2022 році суми надходжень становили 111 млн грн і 10,5 млн грн відповідно.
Крім того, до бюджету надійшло 228 млн грн штрафів від автофіксації порушень габаритно-вагових параметрів зафіксованих комплексами зважування автотранспорту в русі Weight-in-Motion.
Зборовський зазначив, що цифра надходжень 637 млн грн удвічі перевищує суму, виділену з держбюджету на утримання “Укртрансбезпеки”, зокрема на заробітні плати співробітникам.
Голова служби також зазначив, що за минулий рік було зафіксовано більше порушень, як у сегменті вантажного транспорту, так і пасажирських перевезень.
“В обох ситуаціях ми бачимо, що відбулося збільшення кількості виявлених порушень. Дійсно, порівняно з 2022-м роком у 2023-му році економіка країни почала відновлюватися. Кількість перевезень почала зростати і при цьому зросла кількість порушень”, – сказав Зборовський.
В “Укртрансбезпеці” також повідомили, що підвищенню ефективності її роботи у 2023 році сприяло отримане торік право встановлювати блокіратори коліс на транспортний засіб і супроводжувати його до пункту вагового контролю. Порушення габаритно-вагових параметрів фіксують за допомогою WIM-комплексів – у 20 областях установлено 50 таких комплексів, здебільшого на автошляхах, що будували у 2020-2021 роках.
