Федеральна рада Швейцарії затвердила запуск реформи оподаткування житла з 1 січня 2029 року — з цього моменту власники власного житла, яке вони використовують для проживання, більше не платитимуть податок на так звану умовну орендну вартість (Eigenmietwert).
Йдеться про одну з найбільш специфічних податкових норм у Європі: досі у Швейцарії проживання у власному будинку або квартирі розглядалося як умовний дохід, з якого сплачувався податок на прибуток. У рамках реформи ця система буде скасована як для основного житла, так і для другого житла, при цьому парламент одночасно передбачив конституційну можливість для кантонів вводити спеціальний податок на другі будинки.
Реформа стала можливою після того, як на референдумі 28 вересня 2025 року швейцарські виборці підтримали зміни в оподаткуванні житла. За даними Swissinfo, за реформу проголосували 57,7% учасників голосування. Федеральна рада при цьому відхилила прохання низки альпійських кантонів відкласти запуск нової системи щонайменше до 2030 року, вирішивши зберегти дату набрання чинності змінами з 2029 року.
Для ринку житла це означає не тільки скасування податку на умовну оренду, але й перегляд пов’язаних податкових відрахувань. Згідно з офіційним роз’ясненням, чинна модель була побудована на балансі між оподаткуванням умовного доходу та можливістю віднімати з бази іпотечні відсотки та витрати на утримання житла. Після реформи цей механізм буде істотно змінено, а кантонам доведеться адаптувати власні податкові режими протягом найближчих років.
Для іноземних інвесторів та покупців нерухомості ця новина важлива насамперед як сигнал про подальше коригування правил володіння житлом у Швейцарії. При цьому остаточний вплив реформи на податкове навантаження залежатиме від структури володіння нерухомістю, наявності іпотечного кредиту та того, як конкретні кантони скористаються правом вводити окремий податок на другі будинки.
Влада Мадрида посилює обмеження на короткострокову оренду житла, роблячи ставку на виведення туристичних квартир із житлових будинків та перенесення частини готельної пропозиції до нежитлових та промислових зон міста. Це випливає з офіційних матеріалів міської ради Мадрида щодо плану RESIDE та подальших рішень щодо його розвитку.
Першоджерелом змін став план RESIDE, представлений мерією в листопаді 2024 року та остаточно введений в дію в серпні 2025 року після затвердження урядом автономної спільноти Мадрид. План забороняє розміщення туристичних квартир у житлових будинках в історичному центрі міста, включаючи перші поверхи з окремим входом, а в решті Мадрида допускає таку діяльність у житлових будинках лише якщо під неї відводиться весь будинок цілком. При цьому ліцензії на такий формат поза центральною зоною видаються на 15 років, після чого об’єкт повинен повернутися до житлового використання.
Мерія обґрунтовує посилення правил захистом постійного житлового фонду. За даними самого плану RESIDE, кількість туристичних квартир у Мадриді з 2017 року подвоїлася і сягнула 16 100, тоді як легальну ліцензію мали лише близько 7% таких об’єктів. При цьому 42% усіх туристичних квартир міста зосереджені в центральному районі.
Одночасно влада Мадрида почала просувати альтернативну модель розміщення туристів та приїжджих. 5 березня 2026 року міська рада повідомила, що готує спеціальний план, який дозволить розміщувати апарт-готелі, flex living та інші формати коротко- та середньострокового проживання на понад 240 ділянках у восьми районах, переважно в промислових зонах із вже сформованою комерційною функцією. У мерії підкреслюють, що мета цього заходу — децентралізувати туристичний потік і вивести короткострокове розміщення з традиційних житлових кварталів.
Таким чином, Мадрид не просто обмежує короткострокову оренду, а перебудовує всю модель туристичного розміщення: житло в житлових будинках отримує більш жорсткий захист, тоді як нові формати розміщення спрямовуються в нежитлові райони та спеціалізовані майданчики. На тлі тиску туризму на ринок житла столиці Іспанії ця політика виглядає однією з найжорсткіших серед великих європейських міст.
Ринок оренди житла в Празі у 2025 році залишається одним із найбільш динамічних у Центральній Європі. Попит перевищує пропозицію, особливо у центральних районах міста — Прага 1, Прага 2 та Прага 3, що традиційно приваблюють як місцевих, так і іноземців, повідомляють аналітики Relocation.com.ua з посиланням на дані Global Property Guide та Czech Statistical Office.
Середня запитувана орендна плата за однокімнатну квартиру (1-bedroom) у Празі у 2025 році становить близько CZK 26 500 (≈ €1 050) на місяць. Це на 8–10 % вище, ніж у 2024 році, коли середній показник становив близько CZK 24 000.
Двокімнатні квартири у центральних районах (Прага 1, 2, 5) коштують від €1 300 до €1 900 на місяць, тоді як у спальних районах, таких як Прага 9 чи Прага 10, оренда подібного житла коливається у межах €850–1 200.
За даними порталу Sreality.cz, протягом першого півріччя 2025 року середня вартість оренди в столиці зросла на 5,7 %, а порівняно з 2023 роком — на понад 15 %. Основними драйверами є зростання вартості нового будівництва, високі відсоткові ставки за іпотекою (що утримують людей на ринку оренди) та стабільний приплив іноземних працівників.
Частка орендарів у Празі продовжує зростати і вже перевищує 25 % домогосподарств, що є найвищим показником у Чехії. Молоді фахівці віком до 35 років становлять понад половину всіх орендарів, тоді як серед іноземців найбільш активні групи — українці, словаки, індійці та громадяни країн ЄС.
Рентабельність оренди у Празі залишається привабливою для інвесторів: за оцінками Global Property Guide, середня валова прибутковість становить від 4,8 % до 5,4 %, залежно від району та типу нерухомості.
Серед тенденцій 2025 року — посилення обговорень навколо регулювання короткострокової оренди (Airbnb): муніципалітет розглядає варіанти обмеження строків здачі квартир у туристичних зонах, аби збалансувати інтереси місцевих жителів і туристичного бізнесу.
Експерти прогнозують, що дефіцит житла та зростання орендного попиту утримуватимуть високу динаміку ринку щонайменше до середини 2026 року. Нове будівництво в центрі залишається обмеженим, а основне зростання пропозиції очікується на околицях міста, зокрема у Прага 9, 10 та 13.
Джерело: http://relocation.com.ua/prague-rental-housing-market-analysis-by-relocation/
Австрійський уряд ухвалив низку жорстких заходів з регулювання ринку оренди житла. Законодавчі нововведення стосуються обмеження зростання орендної плати та подовження мінімальної тривалості договорів, що викликало хвилю обговорень серед орендарів, власників нерухомості та аналітиків.
Якщо інфляція перевищує 3 % річних, то господарі квартир не зможуть повністю переносити зростання цін на орендарів. Їхнє підвищення оренди може становити тільки половину від перевищення над порогом. Приклад: якщо інфляція 4,2 %, то оренда може бути підвищена лише на 3,6 %.
Мінімальний термін оренди збільшується з трьох до п’яти років, що ускладнює заміну орендарів для усунення втрат за рахунок нових контрактів.
Виняток зроблено для будинків-сімейних: одно- і двосімейних об’єктів нові правила не стосуються.
Для будівель, побудованих до 1945 року, правила ще жорсткіші:
– у 2025 році оренду таки будинків/квартир не можна підвищувати взагалі;
– у 2026 – максимально на 1 %;
– у 2027 – максимум на 2 %.
У Відні, наприклад, для таких будівель уже діють законодавчо встановлені максимальні ставки оренди – близько €6,67/м², з низкою надбавок і знижок, але часто підсумкова оренда ледь перевищує €10/м². Економісти попереджають: такі заходи можуть стримати зростання оренди, але водночас знизять стимул для власників здавати житло, що потенційно призведе до дефіциту пропозицій (порівнюють із досвідом Берліна).
За даними Statistics Austria та інших надійних джерел, на 1 січня 2025 року в Австрії проживало близько 1,855 419 осіб з іноземним громадянством.
Найбільші групи іноземних громадян: Німеччина (~239 500), Румунія (~155 700), Туреччина (~124 000), Сербія (~123 000), Україна (~100 000). У 2024 році частка людей із міграційним походженням (migration background) становила 27,8 % населення Австрії. Це включає і тих, хто народився за кордоном, і їхніх нащадків.
Влада Іспанії посилює контроль за ринком короткострокової оренди на популярних курортах — Майорці, Менорці та Ібіці.
Суть нових правил
Максимальний штраф за нелегальну оренду зросте до €500 000, що на 25% більше попереднього ліміту. При цьому штрафи будуть диференційованими: незначні порушення, такі як відсутність реєстрації, можуть обійтися попередженням або штрафом у розмірі €5 000, а системні порушення, включаючи оренду в охоронюваних природних зонах або повторні випадки, каратимуться сумами до €50 000–500 000.
Паралельно вводиться заморожування нових ліцензій на туристичну оренду, щоб зупинити безконтрольне зростання пропозиції. Влада також пропонує порушникам альтернативу: якщо власник погодиться передати квартиру або будинок в державне управління на п’ять років для використання в якості соціального житла, штраф може бути скорочений на 80%.
Чому ці заходи необхідні
Балеарські острови вже кілька років стикаються з наслідками масового туризму. Через нелегальну оренду ціни на житло різко зросли, і місцеві жителі все частіше виявляються не в змозі знімати квартири в своїх же містах. У таких місцях, як Пальма-де-Майорка, Ібіца-Таун і Сьюдадела, житлові райони поступово перетворюються на туристичні зони, що викликає протести серед населення.
Крім того, неконтрольований потік відпочивальників створює навантаження на транспорт, комунальні системи та екологію. У відповідь на ці проблеми уряд Балеарських островів не тільки посилює покарання, але й розширює повноваження перевіряючих органів. Тепер до контролю підключать не тільки муніципальні служби, але й національну поліцію Guardia Civil.
Наслідки для туристів і власників нерухомості
Для туристів нові правила можуть означати скорочення варіантів оренди, особливо на платформах на кшталт Airbnb і Booking.com, де активно видаляються оголошення без ліцензій. Власникам житла тепер вкрай важливо перевірити юридичний статус своєї оренди, щоб уникнути величезних штрафів.
Чи будуть подібні заходи в інших регіонах
Досвід Балеарських островів може стати прикладом для інших туристичних центрів Європи, таких як Барселона, Амстердам або Венеція, де також спостерігається перенасичення туристами і криза доступного житла. Якщо жорсткий контроль над орендою виявиться ефективним, інші країни і міста можуть перейняти цю модель регулювання.
Десятки тисяч людей вийшли в суботу на вулиці Барселони, щоб висловити невдоволення ситуацією з різким зростанням цін на оренду житла, повідомляють європейські ЗМІ. Учасники демонстрацій перекрили рух на кількох центральних вулицях міста.
За даними організаторів, в акціях узяли участь понад 100 тис. осіб. За оцінками поліції – близько 22 тис. У жовтні такі протести відбулися в Мадриді, люди також висловлювали невдоволення ситуацією з цінами на орендоване житло. Згідно з агентством Associated Press, середня ціна за оренду житла в Іспанії за останні 10 років зросла вдвічі.
