Майже 60% усіх постанов Держстату за порушення статистичної звітності, винесених в Україні у 2020–2025 роках, припало на один 2021 рік. За даними Opendatabot, у 2021 році було оформлено 136 постанов із 228, або 59,6% від загальної кількості за шість років.
Динаміка виглядає наступним чином: у 2020 році Держстат виніс 41 постанову, у 2021-му — 136, у 2022-му — 21. У 2023 та 2024 роках їх не було взагалі, а в 2025 році кількість зросла до 30.
У грошовому вираженні пік також припав на 2021 рік. Тоді було нараховано 21 777 грн штрафів, тоді як у 2020 році — 7 140 грн, у 2022-му — 4 845 грн, а у 2025-му — 5 100 грн.
Різка зміна після 2022 року пов’язана з послабленнями, запровадженими в умовах повномасштабної війни. Бізнес отримав можливість відкласти подання статистичної та фінансової звітності без застосування звичайних санкцій. Обов’язкове подання звітів держава відновила з 5 липня 2025 року.
Підприємствам також було наказано подати накопичену звітність за 2022–2025 роки до 5 жовтня 2025 року. Після цього статистична система фактично повернулася до звичайного режиму роботи. У 2026 році Держстат знову використовуватиме звичайний календар подання статистичної та фінансової звітності.
Джерело: Opendatabot та Державна служба статистики України.
Після відновлення обов’язкової статистичної звітності українським підприємствам у 2026 році знову необхідно дотримуватися встановлених Держстатом строків подання даних. При цьому, як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, набір статистичних форм для різних компаній відрізняється і залежить від виду діяльності та включення підприємства до конкретного державного статистичного спостереження.
Як дізнатися, що має подавати конкретна компанія
Держстат використовує сервіс «Моя звітність», у якому підприємство може перевірити перелік форм, за якими його залучено до статистичних спостережень. Для отримання інформації необхідний кваліфікований електронний підпис — КЕП.
Крім того, на офіційному порталі Держстату опубліковано календар подання форм державних статистичних спостережень і фінансової звітності на 2026 рік.
Залежно від діяльності компанії статистика може запитувати інформацію про виробництво, продажі, послуги, кількість працівників і заробітну плату, вантажні та пасажирські перевезення, сільське господарство, зовнішньоекономічні операції та інші показники. Перелік форм на 2026 рік опублікований самим Держстатом.
При цьому фінансову звітність до органів статистики подають юридичні особи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати таку звітність відповідно до законодавства. Держстат, зокрема, вказує це в календарі звітності на 2026 рік.
Чи потрібно звітувати ФОП
Більшість фізичних осіб — підприємців статистичну звітність не подають. Однак ФОП може бути включений до конкретного державного статистичного спостереження залежно від виду діяльності. У такому разі відповідна форма з’являється в «Кабінеті респондента», і її необхідно подати у встановлений строк.
Держстат наводить як приклади ФОП, які займаються промисловим виробництвом, пасажирськими або вантажними автомобільними перевезеннями.
Як подавати звіти
Звітність можна подавати в електронному вигляді через офіційний безкоштовний «Кабінет респондента» або через сумісне спеціалізоване програмне забезпечення. Кабінет показує форми, що стосуються безпосередньо конкретного підприємства або ФОП, строки їх подання та інструкції.
Які передбачені штрафи
За даними Opendatabot із посиланням на чинні норми адміністративної відповідальності, за неподання статистичної звітності, порушення строків, подання неповних або недостовірних відомостей для громадян передбачено штраф 51–85 грн, а для посадових осіб і ФОП — 170–255 грн. За повторне порушення відповідальність може бути вищою.
На практиці середній розмір накладеного Держстатом штрафу у 2020–2025 роках становив близько 170 грн. За шість років було винесено 228 постанов на 38 862 грн.
Обов’язковість статистичної звітності була повністю відновлена з 5 липня 2025 року. Тому у 2026 році підприємствам уже не слід орієнтуватися на режим відстрочення, що діяв у перші роки повномасштабної війни.
Майже 22 тисячі перевірок носіїв реклами провела Держпродспоживслужба у 2025 році. Це на 14% більше, ніж у 2024 році. Понад половина перевірок стосувалась зовнішньої реклами. Загалом 4 085 порушень у рекламі виявили торік — за рік порушень побільшало у 1,5 раза. Найбільше зауважень зібрали бізнеси на Харківщині, Київщині та Чернігівщині. А загальна сума штрафів склала 10,68 млн грн. Понад чверть порушень стосується використання недержавної мови у рекламі.
21 938 реклам перевірили торік в Україні — на 14% більше, ніж у 2024-му. Після різкого спаду у перший рік повномасштабної, кількість перевірок носіїв реклами зростає рік до року, хоча й досі не сягнула рівня 2021 року. Хоча перевірок й менше, порушень знаходять на третину більше, аніж до початку повномасштабної.
Понад половина перевірок торік стосувалась зовнішньої реклами — 11 037. Водночас Держпродспоживслужба стала активніше перевіряти й промо у соцмережах та на сайтах: 2 695 досліджень.
В середньому, порушення виявляли у кожному п’ятому випадку — 4 085. Втім варто зауважити, що на одному перевіреному рекламоносії може бути кілька порушень. Загалом за рік зауважень побільшало аж у півтора раза.
За які порушення у рекламі штрафують бізнес?
Близько чверті всіх порушень стосується реклами з використанням недержавної мови — 1 075 випадків. У понад половини випадків порушниками стали бізнеси з Харківщини: 672 штрафи. Також серед найчастіших порушень — реклама алкоголю (320 випадків), лікарських засобів (276) та сигарет (195).
Лідером за кількістю порушень стали бізнеси на Харківщині: у 1248 досліджених рекламах знайшли 1014 порушень. Це найбільший показник по країни. До порівняння, у Києві, де було проведено найбільше перевірок (3 256), виявили лише 514 порушень — це друге місце. Замикають трійцю порушників правил реклами бізнеси з Чернігівщини: на 2 646 перевірок зробили 304 зауваження.
Загалом зауважень виписали майже на 10,68 млн — це 4 227 штрафів. В середньому, через недотримання правил рекламування бізнес сплачує 2 526 грн. Найдорожче порушення рекламних правил обходилися у Запорізькій області, де середній штраф сягав 4 500 грн, а найменші середні суми зафіксували на Сумщині — 1 050 грн.
Бізнес добровільно сплатив 61% штрафів на суму 6,65 млн. Ще 17% з порушників стягнули примусово. Й лише 3% підприємців змогли оскаржити в судах рішення Держпродспоживслужби на суму у 455 тис. грн.
Понад 47 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку було відкрито від початку 2025 року. Третина з них наразі вже завершена. Близько 4,5 тисячі проваджень на місяць відкривають ТЦК цьогоріч. З них 98 штрафів отримали жінки. Рекордні 9 проваджень на одну людину було відкрито проти двох чоловіків на Сумщині.
47 046 штрафів за порушення правил військового обліку було зафіксовано на початок жовтня 2025 року. 14 454 провадження — це близько третини — наразі вже завершені.
Нагадаємо, що перевірити наявність протермінованих штрафів ТЦК можна в Опендатаботі.
В середньому, щомісяця ТЦК відкривають по 4,5 тисячі нових проваджень. Однак липень став рекордним — 7 595 відкриттів. Левова частка липневих штрафів припала на столицю: 26% або 1 999 проваджень.
Загалом більше тисячі відкритих проваджень за 2025 рік мають уже 18 регіонів України. Абсолютним лідером став Київ — 7 163 провадження (15%). Наслідують Сумщина (4 251 або 9%), Одещина (3 995 або 9%), Дніпропетровщина (3 846 або 8%) та Харківщина (3 349 або 7%).
Найнижчі ж показники фіксують на заході та у зоні активних бойових дій: Львівщина — 626, Рівненщина — 464, Івано-Франківщина — 315, Херсонщина — 137, а в Луганській області — 11 випадків.
Переважна більшість оштрафованих — чоловіки віком від 25 до 45 років (80% випадків), тоді як на жінок припадає 98 випадків — це лише 0,2% від загальної кількості. Варто зазначити, що з 31 липня 2025 року діє новий механізм постановки на військовий облік жінок з медичною чи фармацевтичною освітою — з цього часу було відкрито 26 проваджень проти жінок за новими правилами.
Рекордсменом за активністю став Сумський міський ТЦК, відкривши по 9 проваджень проти двох чоловіків у цьому році, а також 8 проваджень проти іншого чоловіка. Наразі це найбільша кількість штрафів на одну людину по країні.
https://opendatabot.ua/analytics/tck-fines-2025-10
У Польщі з початку 2026 року очікується суттєве зростання розмірів штрафу за відсутність у власників транспортних засобів чинного поліса обов’язкового страхування цивільної відповідальності водія, повідомляє Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) на своїй сторінці на фейсбук-сторінці.
Так для легкових автомобілів максимальний штраф становитиме 9,610 тис. злотих (приблизно 110 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 14,420 тис. злотих (приблизно 165 тис. грн), для мотоциклів – від 530 до 1600 злотих (6-18 тис. грн) залежно від кількості днів без покриття.
Розмір штрафу варіюється залежно від терміну перебування без страхового поліса: 1-3 дні – 1,920 тис. злотих (22 тис. грн); 4-14 днів – 4,810 тис. злотих (55 тис. грн); понад 14 днів – повна сума 9,610 тис. злотих (110 тис. грн).
Згідно з інформацією, підвищення штрафів зумовлено збільшенням мінімальної заробітної плати в Польщі до 4,806 тис. злотих (55 тис. грн) з 1 січня 2026 року. Система розрахунку штрафів прив’язана до її розміру:
МТСБУ нагадує українським водіям, які перебувають у Польщі або планують подорож за кордон: обов’язково перевіряйте термін дії страхового сертифіката «Зелена картка» та вчасно продовжуйте його.
За перше півріччя 2025 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 375 810 справ через несплату штрафів за порушення ПДР. Хоча порівняно з минулим роком показник дещо знизився, він залишається значно вищим за довоєнний рівень. Столиця на першому місці за кількістю проваджень, а серед боржників усе більше жінок. У 2025 році на них припадає вже 21% усіх справ — проти 8% напередодні повномасштабної.
375 810 боргів за несплату штрафів за порушення ПДР — стільки справ зафіксовано у Єдиному реєстрі боржників за перше півріччя 2025. Це менше, ніж торік, але все ще на третину більше, ніж у 2023. У порівнянні до періоду до початку повномасштабної війни боргів та порушень побільшало найбільш істотно, аж у 2,5 раза.
Від початку повномасштабної війни не тільки побільшало несплачених штрафів, але й змінився гендерний розподіл водіїв — як кількісно, так й відсотково. Частка жінок, заборгувавших вчасно сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху, росте рік до року. Якщо за перше півріччя 2021 року на жінок припадало лише 8% проваджень, то цьогоріч це вже 21%.
Найчастіше в Україні порушують та не сплачують чоловіки 25-45 років — на них припадає 41% усіх проваджень.
Серед регіонів за порушеннями ПДР лідирує столиця — 12% або 43 654 провадження. Наслідують Дніпропетровщина — 36 879 або 10% та Одещина 29 502 або 8%.
Загалом в Єдиному реєстрі боржників нараховується 1,8 млн несплачених боргів через порушення правил дорожнього руху. Переважна більшість — 1,7 млн — припадає на чоловіків.
Варто зауважити, що ЄРБ — нестатичний реєстр, в якому одні борги закриваються, натомість на їх місці можуть з’являтися нові. Тож наведені цифри відображають ситуацію станом на початок липня 2025 року.
Аби не потрапити в Реєстр боржників та не наражатися на ризики блокування карток, своєчасно перевіряйте та сплачуйте штрафи за порушення ПДР в Опендатаботі — або ж підпишіться на безкоштовний моніторинг та дізнавайтесь інформацію щойно вона з’явиться в реєстрах. Якщо штраф не сплачено за 15 днів, його розмір зростає у 2 рази.
