Систему територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вважають найбільш ураженою корупцією 76,7% українців.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.
За даними опитування, 82,6% респондентів вважають, що від 2022 року рівень корупції в Україні зріс. Про його зниження заявили 6,6% опитаних, тоді як 10,8% не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняно із січнем 2023 року оцінки українців суттєво погіршилися. Тоді про зростання рівня корупції говорили 43% респондентів, а про його зменшення — 33,6%.
Перше місце в рейтингу структур, які українці вважають найбільш корумпованими, посіли ТЦК та СП із показником 76,7%. У жовтні 2024 року таку думку висловлювали 71,3% опитаних.
На другому місці опинилася судова система, яку корумпованою назвали 62,2% респондентів проти 71,2% у 2024 році. Третю позицію посіли правоохоронні органи — 59,1% порівняно з 67,7% у 2024 році.
Міністерство оборони України вважають корумпованим 39,2% учасників опитування, Кабінет Міністрів — 39%, органи місцевого самоврядування — 37,3%.
Президента України Володимира Зеленського до корумпованих інститутів і посадовців віднесли 30,2% респондентів. Збройні сили України назвали корумпованими 18,4% опитаних, а органи соціального захисту — 17,9%.
Методологія дослідження: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 1 серпня 2026 року. Медіанні значення зарплат розраховано серед тих, хто дав змістовну відповідь, методом лінійної інтерполяції всередині інтервалів; крайні категорії прийнято як 5 тис. грн («до 10 тис.») та 150 тис. грн («понад 150 тис.»).
Українським юридичним особам необхідно двічі на рік подавати до ТЦК та СП відомості про транспорт, навіть якщо на балансі підприємства немає автомобілів чи іншої техніки.
Як пояснив Житомирський обласний ТЦК та СП у відповіді на запит Опендатабота, за відсутності транспортних засобів підприємству необхідно подати так званий «нульовий» звіт.
Відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніки подаються щорічно не пізніше 20 червня та 20 грудня. Така вимога передбачена Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою Кабінету міністрів № 1921.
За неподання інформації або порушення термінів посадовим особам підприємств загрожує штраф від 34 тис. до 59,5 тис. грн.
Водночас не кожна постанова обов’язково закінчується накладенням штрафу. Посадова особа може надати підтвердження поважних причин затримки, зокрема лікування, відрядження або догляду за особою з інвалідністю.
У Житомирській області у 2026 році постанови отримали чотири підприємства, однак у всіх випадках причини затримки були визнані поважними, тому штрафи не накладалися.
Опендатабот рекомендує підприємствам заздалегідь перевіряти, хто саме призначений відповідальним за подання відомостей, та зберігати підтвердження їх своєчасного надсилання.
Першоджерела: Опендатабот, Положення про військово-транспортний обов’язок № 1921 та стаття 210-1 КУпАП.
Українським підприємствам за перші п’ять місяців 2026 року нарахували понад 7 млн грн штрафів за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За даними Опендатаботу, який посилається на інформацію Командування Сухопутних військ ЗСУ, протягом січня-травня було винесено 263 постанови. Загальна сума нарахованих штрафів становила 7,057 млн грн.
Із цієї суми 6,652 млн грн, або 94%, підприємства вже сплатили добровільно чи кошти були примусово стягнуті до бюджету.
Загалом із 2014 року постанови за неподання відомостей про транспорт отримали 1 047 українських компаній. При цьому 87% усіх санкцій були застосовані вже після початку повномасштабної війни.
Постанови виносять щодо посадових осіб підприємств, відповідальних за подання інформації. Це можуть бути директори, бухгалтери або інші працівники, на яких покладено відповідні обов’язки.
Підприємства мають двічі на рік повідомляти ТЦК та СП про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки.
Першоджерело: Опендатабот – «7 млн грн штрафів бізнесу за неподання інформації про транспорт ТЦК цьогоріч», оприлюднено 29 липня 2026 року.
Понад 47 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку було відкрито від початку 2025 року. Третина з них наразі вже завершена. Близько 4,5 тисячі проваджень на місяць відкривають ТЦК цьогоріч. З них 98 штрафів отримали жінки. Рекордні 9 проваджень на одну людину було відкрито проти двох чоловіків на Сумщині.
47 046 штрафів за порушення правил військового обліку було зафіксовано на початок жовтня 2025 року. 14 454 провадження — це близько третини — наразі вже завершені.
Нагадаємо, що перевірити наявність протермінованих штрафів ТЦК можна в Опендатаботі.
В середньому, щомісяця ТЦК відкривають по 4,5 тисячі нових проваджень. Однак липень став рекордним — 7 595 відкриттів. Левова частка липневих штрафів припала на столицю: 26% або 1 999 проваджень.
Загалом більше тисячі відкритих проваджень за 2025 рік мають уже 18 регіонів України. Абсолютним лідером став Київ — 7 163 провадження (15%). Наслідують Сумщина (4 251 або 9%), Одещина (3 995 або 9%), Дніпропетровщина (3 846 або 8%) та Харківщина (3 349 або 7%).
Найнижчі ж показники фіксують на заході та у зоні активних бойових дій: Львівщина — 626, Рівненщина — 464, Івано-Франківщина — 315, Херсонщина — 137, а в Луганській області — 11 випадків.
Переважна більшість оштрафованих — чоловіки віком від 25 до 45 років (80% випадків), тоді як на жінок припадає 98 випадків — це лише 0,2% від загальної кількості. Варто зазначити, що з 31 липня 2025 року діє новий механізм постановки на військовий облік жінок з медичною чи фармацевтичною освітою — з цього часу було відкрито 26 проваджень проти жінок за новими правилами.
Рекордсменом за активністю став Сумський міський ТЦК, відкривши по 9 проваджень проти двох чоловіків у цьому році, а також 8 проваджень проти іншого чоловіка. Наразі це найбільша кількість штрафів на одну людину по країні.
https://opendatabot.ua/analytics/tck-fines-2025-10
Лише 39% протермінованих штрафів сплатили цьогоріч
В Україні більшає боргів за штрафи, виписані через порушення правил військового обліку. Понад 21 тисячу проваджень за порушення військового обліку було зафіксовано за 10 місяців 2024 року в Україні за даними Міністерства юстиції. Це вже у 2 рази більше, ніж за весь 2023 рік. Лише кожен третій протермінований штраф цьогоріч сплачують. Переважна більшість боргів на чоловіках, проте штрафів на жінок наразі більшає.
21 336 боргів за штрафи через порушення правил військового обліку було відкрито в Україні цьогоріч. Це у 2 рази більше, ніж за весь минулий рік: тоді до Реєстру потрапило 10 542 проваджень.
Перевірити штрафи від ТЦК, які потрапили на примусове виконання, можна в Опендатаботі.
Лише кожне третє провадження цьогоріч було закрито — це означає, що штраф було сплачено. До порівняння, зі 10 542 боргів за штрафи від ТЦК торік було закрито 72% справ.
Переважна більшість боргів відкрита на чоловіків — 21 161 проваджень або ж 99%. Втім більшає жінок, які мають штрафи через порушення правил військового обліку. За рік кількість проваджень на жінок зросла у 1,4 рази: зі 121 торік до 175 цьогоріч.
Нагадаємо, що в Україні з 1 жовтня 2023 року військовий облік став обов’язковим для жінок певних професій віком від 18 до 60. Аби не отримати штраф, жінки мали стати на облік до 17 липня 2024 року.
Зазначимо, що для боржників діє низка обмежень, як-от на відкриття нових банківських рахунків, блокування поточних, неможливість реєстрації різних угод через нотаріусів тощо. При цьому, такі покарання мають ще й іміджеві наслідки, адже реєстр є публічним, а тому інформацію в ньому можуть перевіряти, зокрема, роботодавці при прийомі на роботу.
https://opendatabot.ua/analytics/tck-fines-11-2024
Територіальні центри комплектації (ТЦК) мають приймати лікарняні, які виписали приватні клініки за умови дотримання всіх вимог до таких документів, вважає радник юридичної фірми Arzinger Ганна Резнікова.
“У нас є приватні клініки і людина має право обрати відповідний приватні медзаклад щоб пройти лікування і де є відповідний лікар. Думаю, що ТЦК ставитимуться з певним розумінням, тому що лікарняний, відкритий у приватній клініці, нічим не відрізняється від лікарняного іншої клініки”, – сказала вона під час вебінару юрфірми в п’ятницю.
Водночас юрист зазначила, що ТЦК можуть визнавати незадовільними причинами неявки лікарняні, відкриті приватними клініками, “просто з огляду на те, що є певна вимога до документів, які мають підтверджувати поважну причину (неявки до ТЦК – ІФ-У)”.
