Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував низку компаній, серед яких підприємства, що входять до структури агрохолдингів “Кернел” і “Контінентал Фармерз Груп”, за купівлю активів без отримання відповідного дозволу відомства, повідомила пресслужба відомства.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Полтава-Зерно”, яке входить до структури “Кернел”, оштрафували на 170 тис. грн за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 12 ст. 50 закону “Про захист економічної конкуренції”, шляхом придбання активів, які складаються з рухомого та нерухомого майна й утворюють у сукупності єдиний майновий комплекс, без отримання необхідного відповідного дозволу АМКУ.
З аналогічної причини штраф у 3,3 млн грн накладено на ТОВ “Мрія Фармінг Карпати”, засновником якого є “Контінентал Фармерз Груп”.
Крім того, на 3 млн грн оштрафовано АТ “Прокредит Банк” за набуття у власність активів у вигляді єдиного майнового комплексу – рухомого та нерухомого майна, яке може забезпечувати діяльність у сфері сільського господарства, що на праві власності належали ТОВ “ІДЕК-2006” без отримання відповідного дозволу АМКУ.
Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді штрафу до державного Ощадбанку в розмірі 33,76 млн грн, до банку «Південний» – 11,05 млн грн і А-Банку – 10,05 млн грн, повідомляється на сайті регулятора.
Згідно з ним, Ощад був оштрафований за неналежну організацію первинного фінмоніторингу в частині зобов’язання розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (ПДВ/ФТ) і відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Зазначається, що серед інших причин накладення штрафу на фінустанову – неналежне виконання банком зобов’язання щодо імплементації системи автоматизації, застосування ризик-орієнтованого підходу, а також перевірки нових та існуючих клієнтів.
Банк «Південний» оштрафовано за неналежне виконання посилених заходів перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим, несвоєчасне подання документів на запити НБУ щодо виконання вимог законодавства ПДВ/ФТ, а також за невиявлення всіх критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, притаманних діловим відносинам з клієнтами.
А-Банк отримав штраф у зв’язку з неналежною перевіркою РЕРів, нових та існуючих клієнтів, а також неналежним застосуванням ризик-орієнтованого підходу.
Крім того, центробанк оштрафував ТОВ «Даймонд Пей» (ТМ DPAY, Дніпро) Вікторії Голубєвої з оборотом 2,6 млрд грн 2023 року на 13,06 млн грн за низку порушень у частині первинного фінмоніторингу. Згідно з інформацією на сайті компанії, це сервіс для організації приймання платежів і здійснення переказів в інтернеті, а серед основних послуг зазначено оплату на гральних сайтах, зокрема, Favbet.
Національний банк України (НБУ) за результатами планової інспекційної перевірки, проведеної в січні-березні 2024 року, застосував до АТ “Страхова компанія “Авангард” (Київ) захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 204 тис. грн.
Як повідомляється на сайті регулятора, таке рішення ухвалив його комітет із нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 18 квітня 2024 року.
Штраф у максимальному розмірі 170 тис. грн накладено за здійснення безліцензійної діяльності, що полягала у страхуванні кредитів, і 34 тис. грн – за надання НБУ завідомо недостовірної інформації в даних звітності щодо реального обсягу зобов’язань.
СК “Авангард” зареєстрована в листопаді 2004 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Акціонерами компанії є ТОВ “АВТ-Бьюті” (Київ) 47,51% і шість фізосіб із пакетами від 9,5% до 9,8%.
Статутний капітал – 12 млн грн.
Державна служба з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) у 2023 році забезпечила рекордну суму надходжень до держбюджету – 637 млн грн, що в 3,1 раза більше, ніж у 2022 році.
Про це повідомив очільник служби Євген Зборовський на пресконференції присвяченій оприлюдненню публічного звіту “Укртрансбезпеки” за минулий рік.
“Це рекордні показники за всю історію Державної служби України з безпеки на транспорті. Ми бачимо порівняння з 2022 роком… (у 2022 році “Укртрансбезпека” забезпечила надходження до бюджету 205,1 млн грн – ІФ-У)”, – сказав глава служби.
Він уточнив, що більшу частину суми становлять стягнення і штрафи. Минулого року їх було накладено на понад 800 млн грн.
Цифра надходжень становить 378 млн грн надходжень від стягнень накладених під час рейдових перевірок. Зокрема, 329 млн грн від рейдових перевірок за участю вантажного транспорту та 49 млн грн – за участю транспорту, що виконує вантажні перевезення. У 2022 році суми надходжень становили 111 млн грн і 10,5 млн грн відповідно.
Крім того, до бюджету надійшло 228 млн грн штрафів від автофіксації порушень габаритно-вагових параметрів зафіксованих комплексами зважування автотранспорту в русі Weight-in-Motion.
Зборовський зазначив, що цифра надходжень 637 млн грн удвічі перевищує суму, виділену з держбюджету на утримання “Укртрансбезпеки”, зокрема на заробітні плати співробітникам.
Голова служби також зазначив, що за минулий рік було зафіксовано більше порушень, як у сегменті вантажного транспорту, так і пасажирських перевезень.
“В обох ситуаціях ми бачимо, що відбулося збільшення кількості виявлених порушень. Дійсно, порівняно з 2022-м роком у 2023-му році економіка країни почала відновлюватися. Кількість перевезень почала зростати і при цьому зросла кількість порушень”, – сказав Зборовський.
В “Укртрансбезпеці” також повідомили, що підвищенню ефективності її роботи у 2023 році сприяло отримане торік право встановлювати блокіратори коліс на транспортний засіб і супроводжувати його до пункту вагового контролю. Порушення габаритно-вагових параметрів фіксують за допомогою WIM-комплексів – у 20 областях установлено 50 таких комплексів, здебільшого на автошляхах, що будували у 2020-2021 роках.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Таїрове Вайнері” за неправомірне використання позначення Prosecco, яке раніше почали використовувати учасники Консорціуму з захисту найменування контрольованого підприємства Консорціум із захисту найменування контрольованого підприємства (Італія).
“Комітет порушив справу за заявою Консорціуму із захисту найменування контрольованого за походженням Prosecco, учасники якого експортують виноробну продукцію під цим позначенням на територію України”, – зазначено в повідомленні відомства.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Таїрове Вайнері” почало використовувати позначення Prosecco у маркуванні власної виноробної продукції пізніше за учасників Консорціуму та без отримання їхньої згоди.
За твердженням АМКУ, такі дії могли призвести до змішування діяльності ТОВ “Таїрове Вайнері” з діяльністю учасників італійського консорціуму та надати неправомірні переваги в конкуренції внаслідок використання ділової репутації таких учасників. Про це свідчать результати опитування споживачів, проведеного АМКУ.
Комітет розцінив дії ТОВ “Таїрове Вайнері” як порушення ст.4 закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” та оштрафував його на 946 909 грн.
Державна податкова служба оштрафувала сайт для дорослих PornHub на $5,54 тис. за несплату так званого “податку на Google”, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“На жаль, не всі платники, які оперують сервісами для дорослих, однаково відповідально ставляться до оподаткування. Так, відомий сервіс Onlyfans уже сплатив до держбюджету України від початку 2023 року $944,1 тис. Водночас компанія, що оперує сайтом PornHub, ухиляється від реєстрації, у зв’язку з чим до неї було застосовано штраф у розмірі $5543 та відповідне ППР (податкове повідомлення-рішення) надіслано компанії та до Агентства доходу Канади”, – написав Гетманцев у Телеграмі.
Він нагадав, що Україна за рейтингом PornHub на 14 місці серед інших країн за переглядами споживачів електронних послуг цього сайту.
Тижнем раніше голова комітету повідомив, що за ІІІ квартал 2023 року в межах сплати “податку на Google” подано 96 декларацій на EUR26,6 млн і $29,9 млн, або 2,092 млрд грн, тоді як у ІІ кварталі 2023 року було задекларовано до сплати EUR25,7 млн і $27,7 млн, або 2,054 млрд грн.
Гетманцев уточнив, що найбільші суми до бюджету України виплачують Google, Apple, Sony, Ebay, Amazon, Meta platforms і Netflix.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2021 року ухвалила закон про “податок на Google”, який пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних технологічних компаній з українськими. Він, зокрема, передбачає, що міжнародні компанії, які працюють в інформаційному просторі України та заробляють на мережевій рекламі, платитимуть податки в Україні, включно з ПДВ.
