Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) виключити з військового обліку громадянку України, яка офіційно змінила стать з чоловічої на жіночу, та зобов’язав внести відповідні зміни до реєстру «Оберіг».
Як повідомляє громадський рух «Усі разом!» з посиланням на рішення суду, справа стосується громадянки, яка раніше перебувала на військовому обліку як військовозобов’язаний чоловік, а після офіційної зміни статі отримала документи, у яких вказано жіночу статеву приналежність.
Після оформлення нових документів вона звернулася до ТЦК із заявою про виключення з військового обліку. Однак відомство відмовило, пославшись на те, що зміна статі прямо не передбачена законодавством як самостійна підстава для зняття з обліку. Крім того, представники ТЦК наполягали на необхідності проходження військово-лікарської комісії.
Суд встановив, що позивачка не має медичної чи фармацевтичної освіти та спеціальності, які могли б слугувати підставою для обов’язкового військового обліку жінок. Також вона не подавала заяви про добровільну постановку на такий облік.
На думку суду, відсутність у законодавстві окремої процедури виключення з військового обліку після офіційної зміни статі не може слугувати підставою для відмови у захисті прав громадянина. Суд також вказав на неприпустимість застосування до позивачки правил, передбачених для чоловіків, після офіційної зміни її юридичного статусу.
У результаті суд повністю задовольнив позов, визнав відмову ТЦК протиправною та скасував її. Відомство зобов’язали виключити позивачку з військового обліку військовозобов’язаних та оновити відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».
Рішення було ухвалено 15 жовтня 2026 року у справі № 160/22278/26. Воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Джерело: «Всі разом!» — Суд зобов’язав ТЦК виключити з військового обліку чоловіка, який ідентифікує себе як жінку.
Як повідомляє Еxperts.news, усі десять найбільших корпоративних позивачів України за кількістю нових судових справ у 2026 році працюють у фінансовій сфері. При цьому серед 100 найактивніших юридичних осіб, які зверталися до суду, 39 займаються кредитуванням та наданням інших фінансових послуг, свідчать дані дослідження «Опендатабота», опублікованого 28 жовтня 2026 року.
Згідно з даними судового реєстру, найбільша кількість справ за неповний 2026 рік відкрита за позовами фінансової компанії «Укр Кредит Фінанс» — 80 421.
Друге місце посідає «Споживчий центр» із 68 076 справами, третє — «Універсал Банк» із 25 544, четверте — «Акцент-Банк» із 22 002, п’яте — «Факторинг Партнерс» із 19 688.
На шостій позиції знаходиться компанія «Юніт Капітал» з 19 050 справами. Далі йдуть «Діджі Фінанс» — 17 050, «Колект Центр» — 16 699, «Кредит-Капітал» — 15 613 та «Європейське агентство з повернення боргів» — 14 993.
Таким чином, за підрахунками на основі опублікованого рейтингу, на десять найбільших корпоративних позивачів припадає загалом понад 299 тис. нових судових справ за неповний 2026 рік.
При цьому лише два лідери — «Укр Кредит Фінанс» та «Споживчий центр» — фігурують у 148 497 справах, що становить майже половину сукупного показника першої десятки.
Порівняно з 2025 роком структура рейтингу суттєво змінилася.
Компанія «Укр Кредит Фінанс» піднялася з восьмого місця на перше, а «Факторинг Партнерс» — з 17-го на п’яте.
«Універсал Банк» покращив позиції з п’ятої на третю, «Акцент-Банк» — з шостої на четверту. «Юніт Капітал» піднялася з дев’ятого місця на шосте, «Діджі Фінанс» — з 15-го на сьоме, а «Колект Центр» — з 13-го на восьме.
Водночас «Європейське агентство з повернення боргів», яке посідало перше місце у 2025 році, опустилося на десяте.
Рейтинг свідчить про високу концентрацію судових звернень серед учасників кредитного ринку, однак не дозволяє визначити, яка частка відповідних позовів була задоволена і які суми фактично стягнуто з боржників.
У структурі першої сотні найбільших корпоративних позивачів значну роль відіграють також підприємства комунального та енергетичного секторів.
За інформацією «Опендатабота», 24 учасники рейтингу працюють у сферах електроенергетики, газопостачання, теплопостачання та водопостачання.
Ще 14 організацій належать до сфери державного управління.
Таким чином, серед найактивніших корпоративних позивачів переважають організації, діяльність яких пов’язана з грошовими зобов’язаннями споживачів, наданням фінансових або комунальних послуг, а також виконанням державних функцій.
Суддя Верховного суду України Василь Крат пояснює високу судову активність кредиторів обмеженими можливостями позасудового стягнення заборгованості за споживчими кредитами.
За його словами, для банків і фінансових компаній звернення до суду в багатьох випадках фактично залишається основним способом домогтися стягнення боргів.
Водночас судова процедура дозволяє перевірити обґрунтованість вимог кредитора, зокрема законність нарахованих відсотків.
Дослідження «Опендатабота» охоплює судові справи за 2025–2026 роки, в яких позивачами виступали юридичні особи. Опубліковані результати за 2026 рік є проміжними та порівнюються з повним попереднім календарним роком.
Джерело: «Опендатабот», дослідження найбільших корпоративних позивачів України від 28 жовтня 2026 року.
Лише 5 кримінальних проваджень щодо підробки, знищення або заміни VIN-кодів та інших ідентифікаційних номерів автомобілів направили до суду в Україні за дев’ять місяців 2026 року. Це близько 1% від 599 зареєстрованих за цей період правопорушень, повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Офісу генерального прокурора України.
Загалом із 2020 року до вересня 2026 року в Україні зареєстрували 11 417 кримінальних правопорушень за ст. 290 Кримінального кодексу України. Із них на обліку залишилося 7 152, або близько 63%. За майже сім років до суду направили лише 69 проваджень — близько 1% від кількості облікованих правопорушень.
За даними Опендатабота, у попередні роки близько 40% таких справ закривали з різних причин, зокрема через відсутність події або складу кримінального правопорушення. У 2026 році закрили кожне п’яте відкрите провадження, а кількість активних справ становить 473.
Водночас кількість зареєстрованих правопорушень зростає порівняно з минулим роком. За дев’ять місяців 2026 року облікували 599 таких випадків проти 387 за аналогічний період 2025 року, що на 22% більше.
Найбільше правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною ідентифікаційних номерів автомобілів, зареєстрували в Києві — 169 випадків, або 28% загальної кількості. На Дніпропетровщині зафіксували 114 випадків (19%), на Одещині — 45 (8%). Таким чином, на три регіони припадає понад половина всіх зареєстрованих за дев’ять місяців правопорушень.
За знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу ст. 290 ККУ передбачає штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі на строк до трьох років.
Джерело: Опендатабот.
В Україні за січень-вересень 2026 року відкрито 1293 справи про неплатоспроможність фізичних осіб, що на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найбільше таких проваджень зафіксовано в Києві, Київській та Львівській областях, свідчать дані Верховного Суду, які оприлюднив сервіс моніторингу державних реєстрів «Опендатабот» 19 жовтня.
За даними дослідження, кількість справ про банкрутство громадян зростає четвертий рік поспіль після скорочення у 2022 році. У 2021 році було відкрито 496 проваджень, у 2022 році – 374, у 2023 році – 576, у 2024 році – 927, а у 2025 році – 1348.
Таким чином, лише за дев’ять місяців 2026 року кількість справ уже на 39,5% перевищила показник усього 2024 року та становила майже 96% від результату повного 2025 року.
Загалом із початку 2021 року в Україні зафіксовано 5014 справ про неплатоспроможність фізичних осіб.
Найбільшу частку громадян, які ініціювали процедуру банкрутства у 2026 році, становлять люди віком від 25 до 45 років. На цю категорію припадає 876 справ, або 67,7% загальної кількості.
Ще 304 провадження, або 23,5%, стосуються осіб старших за 45 років, тоді як 113 справ, або 8,7%, відкрито щодо громадян молодших за 25 років. Наймолодшому заявнику 20 років, найстаршому – 77 років.
За гендерною структурою у 2026 році вперше зафіксовано переважання жінок серед учасників таких проваджень: 685 жінок проти 608 чоловіків. Частка жінок становила 53%, тоді як у 2025 році чоловіки становили 51%.
У регіональному розрізі найбільше справ про неплатоспроможність фізичних осіб розглядають суди Києва – 228 проваджень. Порівняно з дев’ятьма місяцями 2025 року їхня кількість збільшилася на 57,2%, зі 145 справ.
Друге місце посіла Київська область зі 130 провадженнями, третє – Львівська область зі 109. На ці три регіони припадає 467 справ, або 36,1% загальноукраїнського показника.
У Київській області кількість проваджень зросла на 85,7%, із 70 до 130, а у Львівській – на 43,4%, із 76 до 109.
Серед регіонів із помітним збільшенням кількості справ також Кіровоградська область, де показник зріс на 115%, із 20 до 43 проваджень, Тернопільська область – на 64,3%, із 28 до 46, та Харківська область – на 59,4%, із 32 до 51.
Водночас у деяких областях зафіксовано скорочення кількості проваджень. Зокрема, на Вінниччині показник знизився на 18,2%, із 77 до 63 справ, на Одещині – на 5,9%, із 68 до 64, а на Миколаївщині – на 31,3%, із 16 до 11.
Зростання кількості справ про неплатоспроможність може свідчити як про збільшення боргового навантаження на окремі домогосподарства, так і про активніше використання громадянами передбаченої законодавством процедури врегулювання заборгованості. Водночас наведена статистика сама по собі не дозволяє визначити причини банкрутства кожного заявника.
Можливість ініціювати процедуру банкрутства фізичні особи в Україні отримали у жовтні 2019 року, після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства.
На відміну від банкрутства підприємств, провадження щодо неплатоспроможності громадянина може бути відкрито лише за його власною заявою. Кредитори не мають права самостійно ініціювати таку процедуру щодо фізичної особи.
При цьому відкриття провадження не означає автоматичного визнання людини банкрутом або списання всіх її боргів. Судова процедура може передбачати реструктуризацію заборгованості, погашення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна та подальше звільнення від частини зобов’язань у встановлених законом випадках.
Окремі види заборгованості, зокрема аліментні зобов’язання, не підлягають списанню за результатами процедури банкрутства.
Крім того, протягом п’яти років після визнання банкрутом особа зобов’язана повідомляти про свій статус перед укладенням договорів позики, кредиту, поруки або застави. Повторне відкриття справи про неплатоспроможність у цей період також обмежене законодавством.
Перевірити інформацію про банкрутство фізичної особи можна через відповідний сервіс «Опендатаботу» за її податковим номером.
«Опендатабот» – український сервіс моніторингу відкритих державних реєстрів, який надає інформацію про компанії, підприємців, судові рішення, боргові зобов’язання та інші юридично значущі відомості. Сервіс регулярно публікує аналітичні дослідження на основі державної статистики та відкритих даних.
Джерело: «Опендатабот»
Як повідомляє Опендатабот, українські суди скасовують штрафи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), накладені на бухгалтерів підприємств за порушення правил військового обліку, переважно через відсутність доказів особистої вини працівників і неналежне визначення їхніх посадових обов’язків.
Як свідчить дослідження Опендатабота, опубліковане 16 жовтня 2026 року, у шести з восьми виявлених судових справ за 2024-2026 роки позови бухгалтерів задоволено повністю, ще в одній справі – частково. Лише в одному випадку суд підтримав позицію ТЦК.
Однією з основних причин скасування адміністративних стягнень стала недостатня конкретизація порушень. Зокрема, ТЦК зазначали загальні недоліки в організації військового обліку на підприємствах, проте не завжди встановлювали, які конкретно дії або бездіяльність допустив бухгалтер.
Суди також звертали увагу на те, що окремі порушення стосувалися організаційних функцій керівництва підприємства, а не працівників, відповідальних за поточне ведення документації.
Показовою є справа №179/1326/26, яку 30 липня 2026 року розглянув Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
Головний бухгалтер комунального підприємства «Магдалинівський маслозавод» оскаржила постанову ТЦК від 29 квітня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 59,5 тис. грн за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи суд встановив недостатність підстав для притягнення працівниці до адміністративної відповідальності. Зокрема, він звернув увагу на необхідність чіткого визначення посадових повноважень і доведення складу правопорушення.
За результатами розгляду суд скасував постанову про штраф на 59,5 тис. грн та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність його складу.
Водночас позов було задоволено частково, оскільки суд відмовив в окремій вимозі щодо визнання постанови протиправною, пояснивши, що її скасування вже передбачає відповідну правову оцінку.
Суд також постановив стягнути на користь позивачки 532,48 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, персональний військовий облік працівників на підприємствах має здійснюватися відповідальними особами, визначеними в установленому порядку.
Відповідальність за організацію військового обліку покладається на керівника підприємства. Безпосереднє ведення обліку зазвичай здійснюють працівники кадрових служб або інші уповноважені співробітники.
Таким чином, посада бухгалтера сама по собі не означає автоматичного покладення на працівника всіх функцій із ведення військового обліку. Водночас бухгалтер може виконувати відповідні обов’язки, якщо їх покладено на нього належним чином. У такому разі можливість притягнення до адміністративної відповідальності залежить від характеру порушення, визначених повноважень і наявності доказів вини.
Розглянута судова практика свідчить про важливість належного документального оформлення відповідальності за військовий облік на підприємствах. Вона також підтверджує необхідність індивідуального встановлення вини посадової особи під час накладення адміністративного штрафу.
Опендатабот – українська платформа моніторингу відкритих державних даних, що надає інформацію з державних реєстрів, судових рішень та виконавчих проваджень. Сервіс також проводить аналітичні дослідження діяльності бізнесу, судової практики та економічних процесів в Україні.
Джерело: Опендатабот, дослідження від 16 жовтня 2026 року.
Судове рішення: Магдалинівський районний суд, справа №179/1326/26 від 30 липня 2026 року.
Українські суди повністю задовольнили шість із восьми позовів бухгалтерів підприємств щодо оскарження штрафів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за порушення правил військового обліку, свідчить дослідження Опендатабота, опубліковане 16 жовтня 2026 року.
За даними аналітиків, які використовували пошукову систему судового реєстру «Бабуся», протягом 2024-2026 років виявлено щонайменше вісім відповідних судових рішень. У шести випадках, або 75%, суди повністю стали на бік бухгалтерів. Ще один позов було задоволено частково, тоді як в одній справі суд відмовив у скасуванні штрафу.
Таким чином, повністю або частково вимоги позивачів були задоволені у семи з восьми розглянутих справ, що становить 87,5% виявлених рішень.
У семи випадках ТЦК накладали на бухгалтерів штрафи у розмірі 34 тис. грн, ще в одному випадку сума адміністративного стягнення становила 59,5 тис. грн. Сукупний обсяг оскаржуваних штрафів у восьми справах досяг 297,5 тис. грн.
Перші два судові рішення датовані 2024 роком. У 2025 році було знайдено три аналогічні справи, ще три рішення припадають на 2026 рік.
Географія судових спорів охоплює сім областей України. Найбільшу кількість справ зафіксовано у Хмельницькій області – дві. По одному рішенню ухвалили суди Дніпропетровської, Чернігівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Харківської та Київської областей.
За результатами аналізу, основними причинами скасування штрафів стали недостатня доказова база з боку ТЦК, відсутність конкретизації порушень та неналежне визначення відповідальних посадових осіб.
Зокрема, у постановах про адміністративні правопорушення не завжди зазначалося, які саме дії або бездіяльність допустив бухгалтер, коли відбулося порушення та які конкретні обов’язки не були виконані.
Аналітики також звертають увагу на випадки, коли відповідальність за організаційні питання військового обліку покладалася на бухгалтера, хоча такі повноваження належать керівництву підприємства.
При цьому обов’язок ведення військового обліку не виникає автоматично у працівника бухгалтерії. Зазвичай відповідні функції виконують співробітники кадрової служби або спеціально визначені працівники підприємства.
Виявлені вісім судових рішень не охоплюють усі випадки притягнення бухгалтерів до адміністративної відповідальності та не дозволяють визначити загальну частку скасованих штрафів ТЦК в Україні.
Опендатабот – український сервіс моніторингу відкритих державних даних, який надає інформацію про підприємства, судові рішення, виконавчі провадження та інші державні реєстри. Компанія регулярно публікує аналітичні дослідження економічної активності, судової практики та адміністративних процедур.
