Щонайменше 16 судових вироків, у яких згадуються дропи або так звані «грошові мули», виявлено в Україні за останні майже вісім років, причому у 81% випадків дроп-рахунки використовувалися у схемах, пов’язаних із наркотрафіком.
Про це свідчить дослідження Опендатаботу, опубліковане 2 жовтня 2026 року на основі даних пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» станом на середину вересня.
Дропами називають людей, які за винагороду надають третім особам свої банківські картки, рахунки або доступ до інтернет-банкінгу. Такі рахунки можуть використовуватися для переказу, отримання та подальшого виведення коштів у різних злочинних схемах.
За даними дослідження, у 13 із 16 знайдених вироків, або 81%, дроп-рахунки були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком. Ще три вироки, або 19%, стосувалися онлайн-шахрайства.
При цьому Опендатабот наголошує, що сама згадка дропа у судовому рішенні не обов’язково означає засудження саме власника банківського рахунку за передачу доступу до нього. У частині справ дропи були лише одним з елементів більшої злочинної схеми, тоді як засуджені виконували інші функції.
У 2026 році вже виявлено три такі вироки. Найбільша їх кількість припала на 2020 рік – вісім. По два рішення знайдено за 2019 та 2021 роки, ще одне – за 2023 рік. За 2024 та 2025 роки вироків із використанням таких схем у пошуковику не виявлено.
У 12 із 16 вироків, або 75%, основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років. Водночас у восьми випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще у чотирьох вироках основним покаранням був штраф. Конкретні розміри штрафів зазначені у шести судових рішеннях і становили від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн.
Найбільше вироків зі згадками про дропів припадає на Київ – 10 рішень, або 63% від загальної кількості. Ще два вироки винесено на Одещині, по одному – у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській та Миколаївській областях.
В окремих справах йшлося і про значні суми відшкодування потерпілим. В одному з вироків суд визначив 8,65 млн грн компенсації, з яких 6,65 млн грн становила матеріальна та 2 млн грн – моральна шкода.
У двох інших справах обвинувачені добровільно компенсували потерпілим загалом 42,1 тис. грн. Ще у двох рішеннях суди стягнули загалом 29,8 тис. грн процесуальних витрат.
На тлі поширення схем із використанням чужих банківських рахунків в Україні готують окрему кримінальну відповідальність за дроперство. Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу законопроєкт №16013 щодо захисту громадян та їхніх коштів від незаконних дій із платіжними інструментами й банківськими рахунками. Документ готується до другого читання.
Джерело: Опендатабот – дослідження «У 81% вироків дропи були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком» від 2 жовтня 2026 року.
Лише 11 із 103 кримінальних проваджень щодо рейдерства, зареєстрованих в Україні у січні–липні 2026 року, були направлені до суду, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Таким чином, судової стадії досягло близько 10,7% проваджень — приблизно кожна дев’ята справа.
Ще в 21 провадженні правоохоронні органи повідомили про підозру. Це відповідає приблизно кожній п’ятій справі, зареєстрованій з початку року.
При цьому всі 11 проваджень, що дійшли до суду, стосуються статті 205-1 Кримінального кодексу України — підробки документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Загалом за цією статтею у січні-липні відкрито 74 справи, або майже 72% усіх проваджень щодо рейдерства.
Значно гірше виглядають судові перспективи щодо категорій, які є більш тяжкими з точки зору бізнесу.
За сім місяців правоохоронці зареєстрували 17 проваджень щодо протиправного заволодіння майном підприємства, установи або організації за статтею 206-2 КК та 12 проваджень щодо протидії законній господарській діяльності за статтею 206.
Жодне з цих 29 проваджень на момент публікації дослідження не було направлено до суду.
При цьому кількість справ про протиправне заволодіння майном підприємств уже за сім місяців 2026 року перевищила результат усього минулого року, а їхня частка в загальній структурі рейдерських проваджень зросла з 7% у 2025 році приблизно до 17% у поточному році.
Загалом кількість зареєстрованих справ про рейдерство продовжує скорочуватися. За січень-липень їх було 103 — на 36% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, і приблизно в п’ять разів менше, ніж до початку повномасштабної війни.
Продаж арештованої яхти «Royal Romance», яку пов’язують із Віктором Медведчуком, фактично заблоковано через зміну порядку реалізації українських активів, що знаходяться за кордоном, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, розроблений у 2023 році механізм дозволяв продавати арештовані активи через систему «Прозорро.Продажі», включаючи активи, що фізично перебувають за межами України.
Однак новий урядовий порядок передбачає, що реалізація арештованого майна за кордоном має відбуватися на підставі угоди про розподіл активів між державами.
Згідно з міжнародною практикою такий розподіл, як правило, стає можливим лише після остаточного обвинувального вироку суду.
У результаті, за оцінкою Великоречанина, Royal Romance може залишатися замороженою за кордоном протягом кількох років, доки тривають судові процеси за основними кримінальними справами.
«Реалізація тієї самої яхти Медведчука зайшла в глухий кут — ці активи просто будуть заморожені за кордоном на довгі роки», — заявив він.
Royal Romance раніше була арештована в Хорватії. Україна робила спроби організувати її продаж із подальшим перерахуванням отриманих коштів державі.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнив клопотання захисту колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака та пом’якшив йому запобіжний захід, дозволивши виїжджати з Києва та Київської області до низки інших регіонів, повідомила пресслужба Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).
«10 серпня 2026 року слідчий суддя частково задовольнив клопотання захисників екс-керівника Офісу президента України, підозрюваного у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, під час будівництва приватного котеджного містечка під м. Києвом, та змінив раніше покладені на нього процесуальні обов’язки», – йдеться у повідомленні САП у Telegram у понеділок.
Єрмаку дозволили виїжджати за межі Києва та Київської області до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей із можливістю транзиту. «Так, обов’язок не залишати без дозволу детектива, прокурора та суду м. Києва та Київську область замінено на обов’язок не залишати без такого дозволу межі м. Києва, Київської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей із можливістю транзиту через інші області», – йдеться в повідомленні САП.
Поїздки до цих регіонів захист пояснив участю підозрюваного в проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям. Передумовою для звернення сторони захисту з таким клопотанням до суду стало одночасне надходження до САП та НАБУ низки схожих за змістом листів командирів військових частин в інтересах підозрюваного.
Суд не задовольнив клопотання захисту про зняття з Андрія Єрмака електронного браслета (засобу контролю).
Як повідомлялося, 11 травня НАБУ та САП заявили про викриття організованої групи, яку підозрюють у легалізації 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом – одним із учасників схеми був екс-керівник ОП Єрмак, йому було оголошено про підозру. 12 травня антикорупційні органи повідомили про підозру у цій справі ще шістьом учасникам організованої групи, серед яких колишній віцепрем’єр-міністр і бізнесмен (один із керівників злочинної організації, викритої в листопаді 2025 року в рамках спецоперації «Мідас»). Йдеться, ймовірно, про бізнесмена Тимура Міндіча та колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова.
За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані «відмили» понад 460 млн грн шляхом будівництва котеджного містечка в Козині Київської області. Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також спа-зони (так званий «кооператив «Династія»»).
14 травня Вищий антикорупційний суд обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 140 млн грн. 18 травня за Єрмака внесли повну суму застави, і він вийшов із СІЗО.
ВАКС, ЄРМАК, запобіжний захід, САП, СУД
7 липня Паризький апеляційний суд пом’якшив покарання лідерці французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у справі про нецільове використання коштів Європарламенту, що фактично відкриває їй можливість взяти участь у президентських виборах у Франції в 2027 році.
Суд підтвердив обвинувальний вирок у справі про нецільове використання коштів ЄС, однак скоротив заборону на обіймання виборних посад з п’яти років до 45 місяців, з яких 30 місяців — умовно. Решта 15 місяців уже вважаються відбутими, тому Ле Пен знову отримує право балотуватися.
При цьому суд призначив їй три роки позбавлення волі, з яких два роки — умовно, а один рік має відбуватися під домашнім наглядом з електронним браслетом. Також, за даними Le Monde, їй призначено штраф у розмірі 100 тис. євро.
Після рішення суду Ле Пен заявила, що братиме участь у президентських виборах 2027 року й оскаржуватиме вирок у французькому Касаційному суді. За даними Reuters та AP, касаційна скарга може призупинити виконання частини покарання, пов’язаної з електронним моніторингом, що дозволить їй вести виборчу кампанію без негайних обмежень такого роду.
Справа пов’язана з використанням коштів Європейського парламенту у 2004–2016 роках. Слідство стверджувало, що гроші, призначені для оплати роботи помічників депутатів Європарламенту, використовувалися для фінансування співробітників партії у Франції. Ле Пен свою провину заперечує і називає справу політично вмотивованою.
Початковий вирок, винесений у березні 2025 року, ставив під загрозу її участь у президентській кампанії, оскільки п’ятирічна заборона на обіймання виборних посад фактично виключала її з перегонів. У «Національному об’єднанні» на цей випадок розглядали можливість висунення Жордана Барделла, однак після рішення апеляційного суду основною кандидаткою знову залишається Ле Пен.
Президентські вибори у Франції мають відбутися у 2027 році. Чинний президент Емманюель Макрон не зможе балотуватися на новий термін, тому кампанія вже розглядається як одна з найбільш відкритих за останні роки. Участь Ле Пен зберігає за «Національним об’єднанням» статус одного з ключових гравців майбутніх перегонів.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) та ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” уклали мирову угоду з погашення заборгованості за постачання електричної енергії споживачу у розмірі 89 млн 986,568 тис. грн у період з 1 січня по 5 лютого 2026 року.
Згідно з судовими матеріалами справи №908/1091/26, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, 4 травня 2026 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява з вимогами ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” до “Дніпроспецсталі” за участі АТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення заборгованості за спожиту е/е у розмірі 89 млн 986,568 тис. грн, з яких 85,398 млн грн основного боргу плюс 3% річних та індексу інфляції.
Після ланки засідань, у засіданні суду 3 червня представники учасників справи підтримали спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди від 26 травня, укладеної між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” та ПрАТ “Дніпроспецсталь”. Суд задовольнив заяву про укладення мирової угоди, згідно якої відповідач визнає, що його заборгованість за використану е/е за період з 1 січня по 5 лютого 2026 року становить 87 млн 986,568 тис. грн і зобов’язується її погасити декількома платежами.
Протягом трьох календарних днів з моменту скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду від 19 травня 2026 року по справі №908/1091/26, відповідач сплачує позивачу 50 млн грн.
Сплата залишку основного боргу у розмірі 37 млн 986,568 тис. грн буде відбуватись за наступним графіком: 18 млн 993,284 тис. грн в строк до 30 червня 2026 року; аналогічний транш – у строк до 30 липня 2026 року.
На підставі цього суд ухвалою від 3 червня, яка оприлюднена 8 червня поточного року, закрив відповідну справу.
У рамках іншої справи №908/1844/25 Господарський суд Запорізької області ухвалою від 11 червня поточного року, яка оприлюднена 12 червня, задовольнив частково заяву “Дніпроспецсталі” про розстрочення виконання рішення у частині стягнення на користь Запорізької міськради недоотриманого доходу за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 14 липня 2020 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 3 млн 661,675 тис. грн, з урахуванням залишку заборгованості станом на 11 червня 2026 року в сумі 3 млн 138,578 тис. грн.
При цьому підприємство має погасити борг протягом п’яти місяців, зі сплатою щомісячно рівними частинами по 627,715 тис. грн.
Як повідомлялось, “Дніпроспецсталь” у першому кварталі 2026 року наростила збиток в 3,9 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 510,751 млн грн. Непокритий збиток на кінець березня-2026 становив 6 млрд 775,516 млн грн.
Чистий збиток підприємства 2025 року зріс на 22,1% у порівнянні з 2024 роком – до 711,015 млн грн з 582,427 млн грн. Станом на 31 грудня 2025 року чисельність персоналу підприємства становила 2,814 тис. осіб (у 2024 році – 3,147 тис. осіб).
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Згідно зі звітом, у травні 2023 року згідно з рішенням РНБОУ від 12 травня 2023 року застосовані персональні економічні санкції до кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ “Дніпроспецсталь”.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
БОРГ, Дніпроспецсталь, Запоріжжяелектропостачання, СУД, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
