Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) про стягнення 17 млн 271,408 тис. грн заборгованості з ТОВ “Кварцит ДМ” (смт Васильківка Дніпропетровської обл.).
Згідно з судовими матеріалами справи №904/7423/25 у Господарському суді Дніпропетровської області, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, НЗФ звернувся до суду із позовом стягнути з “Кварцит ДМ” заборгованість у розмірі 17,271 млн грн за договором генерального підряду №1905621 від 27 вересня 2019р та витрати по сплаті судового збору.
Суд рішенням від 19 березня поточного року стягнув з ТОВ “Кварцит ДМ” на користь НЗФ 17 млн 271,408 тис. грн. Рішення набрало законної сили 9 квітня. В той же день Госпсуд видав наказ про примусове виконання рішення (оприлюднено наказ 10 квітня).
Як повідомлялось, позовні вимоги НЗФ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору генерального підряду №1905621 від 27 вересня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
Згідно з даними YouControl, ТОВ “Кварцит ДМ” засновано у лютому 1999 року. Основний вид діяльності – добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів.
Компанії “Веспаренто Лімітед” належить 24% частка ТОВ, “Діоне Трейдінг Лтд.” – 23%, “Реліш Холдінгс Лтд.” – 22%, “Хайперіон Холдінгс Лтд.” (всі – Маршаллові о-ви) – 22%, “Ласкренсо Менеджмент Лтд.” (Сент-Кітс і Невіс) – 9%.
Кінцеві бенефіціари компанії (по 50%) – Геннадій Боголюбов (Австрія) та Тимур Міндіч (Україна).
Розмір статутного капіталу – 14 млн 314,564 тис. грн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limited перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Кварцит ДМ, Міндіч, НЗФ, СУД
Вищий суд Мадрида відхилив клопотання Airbnb про призупинення сплати штрафу в розмірі 64 млн євро, накладеного іспанським міністерством у справах споживачів, і зобов’язав компанію сплатити штраф, поки триває розгляд справи по суті. Про це повідомили іспанські ЗМІ, а сам захід став частиною ширшої кампанії влади Іспанії щодо посилення контролю над ринком короткострокової оренди.
Згідно з публікацією El País, штраф був накладений у грудні 2025 року і еквівалентний приблизно шестикратному розміру «незаконно отриманої вигоди», яку, за оцінкою іспанських властей, Airbnb отримала в результаті спірної практики розміщення оголошень. Судове рішення, опубліковане 23 березня, стосується саме відмови у забезпеченні позову, тобто не вирішує сам спір по суті, але позбавляє компанію можливості відкласти платіж до остаточного вердикту.
Іспанська влада обґрунтувала санкцію трьома основними порушеннями. Йдеться про публікацію оголошень про туристичне житло без обов’язкового ліцензійного номера, використання неправдивих або некоректних реєстраційних даних, а також про інформацію, що вводить в оману, щодо правового статусу орендодавців. Все це в Мадриді кваліфікували як форми недобросовісної або оманливої реклами.
Airbnb, у свою чергу, заявила, що рішення суду має процедурний характер і не зачіпає суті спору, а сама компанія вважає штраф таким, що суперечить іспанському та європейському праву. Компанія вже оскаржила санкцію і продовжує судовий захист.
Справа розгортається на тлі загального посилення політики Іспанії щодо короткострокової оренди. За даними Reuters, влітку 2025 року міністерство у справах споживачів заявило, що домоглося видалення 65 тис. оголошень Airbnb, визнаних такими, що порушують правила, а потім виявило ще майже 55 тис. оголошень без обов’язкових ліцензійних номерів. Влада пов’язує цю кампанію зі спробами послабити тиск туристичної оренди на ринок житла та стримати зростання орендних ставок для місцевих жителів.
Іспанія в цілому в останні два роки посилює обмеження на туристичну оренду. Зокрема, у березні 2025 року один із вищих судів країни підтримав план Барселони повністю припинити ліцензування короткострокової оренди до 2028 року. Це підкреслює, що конфлікт Airbnb з регуляторами є частиною ширшого розвороту іспанської житлової політики на користь обмеження короткострокової оренди в перегрітих туристичних зонах.
Для ринку нерухомості та туристичного сектору це означає зростання регуляторних ризиків для платформ короткострокової оренди в Іспанії.
Для самих платформ ключовим питанням стає вже не тільки масштаб бізнесу, але й здатність швидко адаптуватися до нових вимог щодо ліцензування, прозорості оголошень та розкриття даних про власників житла.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буде просити Вищий антикорупційний суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 50 млн грн для голови парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, підозрюваної у спробі підкупу низки народних депутатів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в САП.
«Засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 млн грн», – зазначили в антикорупційній прокуратурі в четвер.
Прес-служба ВАКС підтвердила проведення засідання в п’ятницю о 9:00.
«На численні запити представників ЗМІ інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народного депутата, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 в приміщенні ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Черкаський господарський суд за зверненням Черкаської обласної прокуратури повернула державі майновий комплекс ДП “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” площею 26 тис. кв м і вартістю 451 млн грн, повідомляється на сайті прокуратури.
Облпрокуратура нагадала, що Фонд державного майна України (ФДМУ) 2024 року продав комплекс ДП “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” на електронних торгах. Під час перевірки прокуратура встановила, що покупець не виконав умови договору, зокрема не погасив заборгованість перед бюджетом.
Через невиконання зобов’язань прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу. Суд підтримав її позицію.
“Рішення суду виконано: до Державного реєстру речових прав внесено відомості про повернення майнового комплексу у власність держави в особі Фонду держмайна України”, – наголосила Черкаська обласна прокуратура.
Як повідомлялося, на торги із продажу “Кам’янського спиртогорілчаного комбінату” 2024 року прийшов один покупець – ТОВ “Агро Магнус”. За єдиний майновий комплекс підприємства, яке не працює з 2010 року, компанія запропонувала 7,78 млн грн.
Раніше ТОВ “Агро Магнус” намагалося придбати Коростишівський спиртовий комбінат (Житомирська обл.), але програло переможцю торгів, запропонувавши тоді за актив на одну гривню менше. 2021 року компанія також претендувала на приватизацію найбільшого в Черкаській області Косарського спиртзаводу, однак теж поступилася іншим учасникам.
Кам’янський спиртзавод на момент продажу мав 9,78 млн грн кредиторської заборгованості, на все нерухоме майно підприємства накладено арешт.
У 97% випадків корупціонери отримують лише штраф
Понад 2 тисячі судових рішень по корупціонерах було вже винесено цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це на 37% більше, ніж торік, проте все ще менше, ніж до початку великої війни. У 97% випадків корупціонери відбуваються штрафом. А найпоширеніша стаття — порушення фінансового контролю: чиновники або не подають декларації, або подають їх із помилками.
2032 рішення винесли суди по справах про корупцію за пʼять місяців 2025 року. За рік рішень побільшало на 37%. Втім це все ще менше, ніж за такий самий період 2021 року.
Кількість рішень поступово зростає після великого спаду після початку повномасштабної у 2022–2023 роках. Тоді подання декларацій було необов’язковим та відтермінованим, річна кількість рішень скоротилася майже втричі. Майже 5 тисяч рішень винесли суди після повернення обов’язкового подання декларацій у термін у 2024 році. До слова, тоді мали подати також декларації й за попередні роки, якщо це не було зроблено раніше.

Найактивніше карають за корупційні правопорушення суди у Вінницькій області — там уже винесли 182 рішення, це 9% від загальної кількості. Наслідують Одеська (168), лідер минулих років — Львівська (147), а також Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю — 1487. Іншими словами, посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації. За рік таких рішень побільшало у 5 разів — ймовірно, перевірили декларації, що накопичилися за попередні періоди. Натомість рішень за хабарі, поменшало майже удвічі — до 347. А за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, суди карають майже на 80% рідше. Цьогоріч це лише 70 рішень.
У переважній більшості випадків — 97% — корупціонерам призначають просто штраф. Реальні терміни ув’язнення отримали лише 44 особи. Суми штрафів залежать від порушення та мають чималий розбіг: від 850 грн до 680 тисяч грн. Те саме стосується й термінів позбавлення волі за корупцію: від 1 до 10 років.
Наразі цьогоріч найбільший штраф отримав аспірант музичної академії з Києва, який за винагороду пропонував іноземним студентам допомогу зі вступом, навчанням та захистом робіт. За що й отримав штраф у розмірі 680 тисяч грн.
Водночас військовослужбовець на Сумщині отримав найбільший термін позбавлення волі за корупційні дії. Сержант був відповідальним за матеріальне забезпечення і отримавши під звіт пристрій нічного бачення та тепловізор, вирішив його привласнити, а згодом продати. За що суд й присудив йому 10 років позбавлення волі.

Варто зазначити, що людина, яка потрапляє до Реєстру корупціонерів, вноситься туди довічно. Проте є декілька підстав, через які можуть виключити дані з реєстру:
У рештах випадків дані про людину перебуватимуть в Реєстрі вічно — навіть якщо йдеться про незначне порушення, як-от у держслужбовця, який одного разу несвоєчасно подав декларацію.

Втім нещодавно Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ситник проти України» від 24 квітня 2025 р., заява №16497/20 ухвалив резонансне рішення на користь заявника та визнав Україну винною у порушені права людини. Так, суд постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та «навішування ярлика корупціонера» у цій справі становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоди його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності.
Наразі на підписі у Президента знаходиться законопроєкт, який має обмежити перебування посадовців, які мають адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, у Реєстрі корупціонерів на 1 рік.