Конкурс на заміщення вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) офіційно розпочато, прийом документів від кандидатів триватиме з 19 серпня до 21 вересня 2026 року включно. Про це повідомив член конкурсної комісії, адвокат Олексій Шевчук у Facebook.
“Понад місяць наша конкурсна комісія працювала практично без зупину, щоб сформувати максимально якісні, зрозумілі та рівні умови для всіх кандидатів. Ми напрацювали методологію, порядок проведення конкурсу, правила та критерії оцінювання”, – написав він.
За словами Шевчука, потенційним кандидатам необхідно стежити за офіційними повідомленнями на сайті Офісу генерального прокурора, ознайомитися з установленими вимогами та завчасно підготувати необхідні документи.
Він зазначив, що основними принципами конкурсу мають бути прозорість, відкритість, професійність та рівні умови для всіх кандидатів, а ключовими критеріями оцінювання – професійність, доброчесність і відповідність установленим вимогам.
Шевчук також звернув увагу на участь представника адвокатури в роботі конкурсної комісії та закликав адвокатів, які відповідають установленим критеріям, брати участь у конкурсі.
“Якщо ви відповідаєте встановленим вимогам, готуйтеся, подавайте документи та беріть участь у конкурсі. Адвокатська спільнота має достатньо сильних, незалежних і професійних правників, здатних працювати в системі антикорупційної прокуратури”, – наголосив він.
Як повідомлялося, конкурсна комісія з організації та проведення конкурсу на адміністративні посади в САП розпочала офіційну роботу 6 липня 2026 року. Головою комісії було обрано Лауру Оану Штефан, визначену за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, її заступником – Сергія Шмаленю, делегованого за пропозицією Ради прокурорів України.
Комісія здійснює добір кандидатів на керівні адміністративні посади в САП, зокрема на посади першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Джерело – https://www.facebook.com/share/1LZ3kLSn1y/?mibextid=wwXIfr
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнив клопотання захисту колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака та пом’якшив йому запобіжний захід, дозволивши виїжджати з Києва та Київської області до низки інших регіонів, повідомила пресслужба Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).
«10 серпня 2026 року слідчий суддя частково задовольнив клопотання захисників екс-керівника Офісу президента України, підозрюваного у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, під час будівництва приватного котеджного містечка під м. Києвом, та змінив раніше покладені на нього процесуальні обов’язки», – йдеться у повідомленні САП у Telegram у понеділок.
Єрмаку дозволили виїжджати за межі Києва та Київської області до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей із можливістю транзиту. «Так, обов’язок не залишати без дозволу детектива, прокурора та суду м. Києва та Київську область замінено на обов’язок не залишати без такого дозволу межі м. Києва, Київської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей із можливістю транзиту через інші області», – йдеться в повідомленні САП.
Поїздки до цих регіонів захист пояснив участю підозрюваного в проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям. Передумовою для звернення сторони захисту з таким клопотанням до суду стало одночасне надходження до САП та НАБУ низки схожих за змістом листів командирів військових частин в інтересах підозрюваного.
Суд не задовольнив клопотання захисту про зняття з Андрія Єрмака електронного браслета (засобу контролю).
Як повідомлялося, 11 травня НАБУ та САП заявили про викриття організованої групи, яку підозрюють у легалізації 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом – одним із учасників схеми був екс-керівник ОП Єрмак, йому було оголошено про підозру. 12 травня антикорупційні органи повідомили про підозру у цій справі ще шістьом учасникам організованої групи, серед яких колишній віцепрем’єр-міністр і бізнесмен (один із керівників злочинної організації, викритої в листопаді 2025 року в рамках спецоперації «Мідас»). Йдеться, ймовірно, про бізнесмена Тимура Міндіча та колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова.
За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані «відмили» понад 460 млн грн шляхом будівництва котеджного містечка в Козині Київської області. Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також спа-зони (так званий «кооператив «Династія»»).
14 травня Вищий антикорупційний суд обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 140 млн грн. 18 травня за Єрмака внесли повну суму застави, і він вийшов із СІЗО.
ВАКС, ЄРМАК, запобіжний захід, САП, СУД
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомили про підозру колишньому керівнику Держрезерву та ще трьом учасникам схеми заволодіння коштами державного підприємства, повідомляє САП.
«Під процесуальним керівництвом прокурора САП детективи НАБУ вручили повідомлення про підозру чотирьом учасникам злочинної схеми щодо заволодіння коштами державного підприємства, що перебуває у сфері управління Державного агентства з управління резервами України», – йдеться у повідомленні САП у Telegram-каналі в п’ятницю.
За інформацією антикорупційної прокуратури, серед підозрюваних: колишній керівник Держрезерву, екс-заступник директора держпідприємства, організатор угоди, пособник (фізична особа).
Дії осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах або організованою групою).
У рамках досудового розслідування встановлено, що восени 2022 року особи розробили схему заволодіння коштами, які державне підприємство отримувало за складські послуги.
«Схема полягала у наданні складських площ підконтрольним приватним компаніям під виглядом послуг зі зберігання. Чиновники держпідприємства укладали з цими фірмами фіктивні договори та вносили завідомо неправдиві відомості до актів прийому-передачі», – зазначається в повідомленні.
За даними САП, згідно з документами площа орендованих приміщень була значно меншою, ніж використовувалася фактично. Надалі підконтрольні компанії здавали значно більші площі складських приміщень реальному сектору економіки.
«Такі дії призвели до заподіяння близько 36 млн грн збитків. Ці кошти учасники схеми переводили в готівку та розпоряджалися ними на власний розсуд», – уточнюють в антикорупційній прокуратурі.
У САП зазначають, що організатора злочинної схеми затримали під час спроби перетнути державний кордон. Наразі суд застосував до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
NABU, Держрезерв, підозра, САП
Голова Національної асоціації лобістів України (НАЛУ), спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України і був обраний на посаду одного з членів конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Втім, як повідомив Шевчук на своїй сторінці у Фейбуці, коментуючи призначення, «відразу після цього почалася чергова хвиля інформаційних атак, бруду і провокацій» з боку ряду активістів.
Зокрема, за його словами, він «є і був адвокатом Іллі Ківи в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин».
«Саме тоді, на моє переконання, він вступив у конфлікт з групами “активістів”, яких пов’язували з розповсюдженням наркотиків у сумнозвісному клубі »Клоузер«», – уточнив Шевчук.
Шевчук звернув увагу, що «ці ж люди, на моє переконання, виступали провокаторами і “торпедами” ще тоді, коли я як військовий лейтенант був номінантом до Вищої ради правосуддя за квотою президента».
Він підкреслив, що «не »ховався« і не “ухилявся”: 7 березня я мобілізувався і працюю для армії і фронту як військовослужбовець».
«Окремо зазначу: я особисто не допустив, щоб чиновники Львівської міської ради викрали аптечки, призначені нашим військовим», – сказав він.
Шевчук підкреслив, що «якщо хтось використовував назви фондів і моє ім’я для незаконних дій — це матиме процесуальні наслідки».
“Ми вже надали відповідні викривальні свідчення щодо осіб, які можуть бути причетні до зловживань. Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручення фактів не залишаться без відповіді — ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – повідомив Шевчук.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буде просити Вищий антикорупційний суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 50 млн грн для голови парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, підозрюваної у спробі підкупу низки народних депутатів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в САП.
«Засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 млн грн», – зазначили в антикорупційній прокуратурі в четвер.
Прес-служба ВАКС підтвердила проведення засідання в п’ятницю о 9:00.
«На численні запити представників ЗМІ інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народного депутата, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 в приміщенні ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Корупція в енергетичній сфері має системний і багаторічний характер, з 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують 5 резонансних справ в енергетиці, зазначають в антикорупційних органах.
У Телеграм-каналі у вівторок НАБУ і САП розмістили інфографіку кримінальних справ в енергетичній сфері, в якій, зокрема, відзначається справа «Енергоатома» зі збитками державі на 100 млн грн, яка зараз розглядається в суді, справа «Укренерго» зі збитками в 600 млн грн, яка також на стадії судового розгляду.
Крім того, зазначено завершення досудового розслідування справи «Харківобленерго» зі збитками державі на 12,6 млн грн, розгляд судом справи про хабарництво заступника міністра енергетики, зазначено також справу «Енергоатому» щодо відкатів з підрядників, за якою ще триває слідство.
«Не “Мідасом” єдиним: 5 резонансних справ НАБУ і САП в енергетиці з 2022 року», – йдеться в повідомленні антикорупційних органів.
«Злочинна організація, яку викрили під час операції »Мідас”, є лише частиною значно більшої проблеми. Корупція в енергетичній галузі України має системний і багаторічний характер. Справи НАБУ і САП у цій сфері охоплюють різні рівні: від прямого хабарництва в міністерстві до масштабних схем маніпулювання ринком і розкрадання ресурсів на державних підприємствах”, – зазначають у НАБУ і САП.
У повідомленні наголошується, що антикорупційні органи продовжують послідовно викривати ці злочини незалежно від політичного контексту або прізвищ фігурантів. “Справи доводиться до суду, а нові виклики отримують оперативну реакцію. Робота з очищення однієї з найбільш стратегічних і водночас найбільш корумпованих галузей буде продовжуватися і надалі”, – запевняють у НАБУ та САП.
