Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом не голосувати за подані Кабінетом міністрів законопроєкти №10439-10440 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та поправки до КПК й інші законодавчі акти щодо удосконалення роботи БЕБ і доопрацювати раніше зареєстровані в Раді законопроєкти №10088 і №10088-1 про перезавантаження БЕБ.
Як зазначається в повідомленні ЄБА в середу, в урядовому законопроєкті, зокрема, відсутні строки формування оновленої команди БЕБ після обрання керівника, а переатестацію працівників відкладено на період після війни.
“Європейська бізнес асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, що можуть виникати в роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю та контрабандою”, – підкреслюють у ЄБА.
Асоціація наполягає, що добір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим і першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, й далі формуватиме команду. Тому комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію прем’єру щодо одного, а не трьох кандидатів на посаду директора з метою уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
На думку представників бізнесу, переатестація всіх працівників БЕБ необхідна після обрання нового голови, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
Щодо критики законопроєкту №10440 ЄБА вказала на складність втілення в життя деяких його норм, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків і виїмки у провадженнях БЕБ. Крім того, на думку асоціації, деякі норми дублюють або суперечать іншим, наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №10088 “Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни. Він був різко розкритикований головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним і першим заступником голови профільного парламентського голови Ярославом Железняком. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже ОП, а МВФ не зарахує цей структурний маяк.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту в Раду на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
БЕБ, єба, законопроєкт, КАБМИН, РЕФОРМА
Сенат США схвалив законопроєкт про тимчасове фінансування, спрямований на запобігання призупинення роботи уряду, раніше схвалений Палатою представників, повідомляє Reuters у суботу.
Сенат із демократичною більшістю 88 голосами проти 9 проголосував за ухвалення цього заходу, щоб уникнути четвертого часткового закриття федерального уряду за десятиліття, відправивши його президенту Джо Байдену для підписання закону до крайнього терміну о 12:01 ранку за східним часом (07:01 за Києвом – ІФ-У).
Раніше Палата представників проголосувала 335 проти 91 за фінансування уряду до 17 листопада, причому його підтримало більше демократів, ніж республіканців.
“Американський народ може зітхнути з полегшенням: сьогодні ввечері припинення роботи уряду не буде”, – заявив після голосування лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер. “Демократи від самого початку заявляли, що єдине рішення, яке дає змогу уникнути зупинення роботи, – це двопартійність, і ми раді, що спікер Маккарті нарешті прислухався до нашого послання”.
Сенатор-демократ Майкл Беннетт кілька годин притримував законопроєкт, намагаючись домовитися про угоду щодо подальшої допомоги Україні.
“Хоча я б вважав за краще ухвалити законопроєкт зараз із додатковою допомогою для України, яка має двопартійну підтримку як у Палаті представників, так і в Сенаті, легше допомогти Україні з відкритим урядом, ніж якби він був зачиненим”, – заявив сенатор-демократ Кріс Ван Голлєн.
Раніше повідомлялося, що в законопроєкт про тимчасове фінансування не входить допомога США Україні.
Органи місцевого самоврядування та їх комунальні підприємства зможуть на пільгових умовах отримувати в оренду державне майно для облаштування місць проживання ВПО, наприклад, для гуртожитків. Відповідна норма закладена в законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (№6102-д від 13 лютого 2023 року). Як повідомило джерело ІА «Інтерфакс-Україна» у Фонді держмайна, цей законопроєкт «в найближчих планах парламенту».
Крім того, цим законопроєктом вирішується одна з проблем щодо забезпечення харчування в закладах освіти. У разі ухвалення законопроєкту переможці відповідних тендерів будуть автоматично отримувати право на пільгову оренду державного майна, яке для цього використовується, наприклад, їдалень.
Також законопроєктом врегульований механізм оренди майна без проведення обов’язкового аукціону медичними закладами, Національним банком та уповноваженими ним банками; удосконалено проведення механізму передачі майна в оренду переможцям аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів та акціонерним товариствам, утвореними у процесі реорганізації морських портів, при оренді причалів.
«Внесення змін дозволить збалансувати закони, що регулюють відносини з управління та використання державного та комунального майна. Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на спрощення окремих процедур, крім того в новому законопроекті має бути збільшена відповідальність покупців в разі невиконання умов аукціону», – зазначив заступник Голови Фонду державного майна України Сергій Симонов.
На думку народного депутата Олексія Мовчана («Слуга народу»), «цей законопроєкт на сьогодні дуже важливий для суспільства. Він дозволяє врегулювати цілу низку питань, пов’язаних з орендою та приватизацією державного і комунального майна, підвищити ефективність цих процесів, спрощує окремі процедури з передачі в оренду державного та комунального майна, запроваджує механізми вирішення питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, що втратили житло, що на сьогодні є дуже актуальним».
Крім того, проектом Закону пропонується внести ряд змін до законодавства про приватизацію, в том числі змінено механізм визначення розміру гарантійного внеску для об’єкта малої приватизації, по якому хоча б один аукціон з продажу об’єкта визнаний таким, що не відбувся.
Зміни в закони також мають забезпечити викуп об’єктів державної та комунальної власності за ринковою ціною та права орендаря на переважне придбання орендованого ним об’єкту, а також усунути наявні обмеження для приватизації майна, яке не використовується науковими установами та закладами освіти.
Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
