Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
Верховна Рада планує на найближчому пленарному засіданні розглянути законопроєкт №7457 щодо регулювання обігу рослин роду конопель (Cannabis) у медичних, наукових і промислових цілях, для створення умов розширення доступу пацієнтів до лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів, отриманих унаслідок війни, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк.
“На найближчому пленарному засіданні має бути винесено (на розгляд) проєкт закону про легалізацію медичного канабісу №7457. З голосами, і правда, поки ризиковано”, – написав він у своєму телеграм-каналі у вівторок.
Законопроєкт пропонує створити нормативні умови для законного обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настоянок канабісу з визначеною законом метою, зокрема, для їхнього використання в медичних, промислових цілях, наукової та науково-технічної діяльності, а також його сортів у певних сферах діяльності.
В уряді вважають за необхідне врегулювати питання, що стосуються організації діяльності на кожному етапі такого обігу, включно з операціями із ввезення, вивезення, транспортування територією України, зберігання та реалізації конопель, сприяти підвищенню рівня та якості медичного обслуговування населення шляхом забезпечення реалізації права на охорону здоров’я із застосуванням більш ефективних лікарських засобів і методів лікування, зокрема, у сфері паліативної медицини, що, серед іншого, базуються на симптоматичному лікуванні, а також на симптоматичному лікуванні, а також на лікуванні, що здійснюється за допомогою засобів захисту.
Як повідомлялося, законопроєкт №7457 Кабінет міністрів подав до Верховної Ради в червні 2022 року. Профільний комітет парламенту з питань здоров’я нації порекомендував ухвалити його за основу. Пізніше, у вересні, голова комітету Михайло Радуцький (“Слуга народу”) заявив, що в Раді, ймовірно, не знайдеться достатньо голосів для підтримки законопроєкту про медичний канабіс.
Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №5762 про спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Закон має привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог ЄС, а також пом’якшити регулювання в цій сфері для суб’єктів малого підприємництва”, – написав він у четвер у Telegram.
У законі № 5762 “Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” подано визначення малих виробників дистилятів і вимоги до їхньої матеріально-технічної бази.
Малим виробникам дистилятів дозволяється подавати звіти про обсяги виробленої та реалізованої продукції щокварталу (замість щомісяця), а також знижено штрафи за неподання або неправильне подання такої звітності з 17 500 до 1 020 грн.
Документом знижено вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 тис. грн до 30 тис. грн, дозволено використання всіх спиртових дистилятів, похідних із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.
Законом скасовується обов’язкова сертифікація спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, пояснив голова фінансового парламентського комітету.
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який визначає англійську як мову міжнародного спілкування в Україні, а також сприяє вивченню англійської громадянами України.
Відповідний законопроєкт № 9432 у середу було направлено на розгляд до комітету Верховної Ради.
Згідно з коментарем заступника голови комітету гуманітарної політики Євгенії Кравчук, цей проєкт закону також визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою.
“Щоб обійняти посаду, держслужбовцям, прокурорам, особам на керівних посадах у поліції необхідно буде скласти іспит з англійської мови”, – йдеться в повідомленні, опублікованому в Телеграм-каналі Верховної Ради.
Зокрема, підрозділи екстреної допомоги повинні будуть надавати допомогу іноземцям та особам, які не володіють державною мовою, англійською. Крім цього, медичні працівники також повинні вміти надавати допомогу англійською мовою або за допомогою перекладача.
Згідно із законопроєктом, інформація в транспорті має дублюватися англійською мовою; іноземні фільми, мовою оригіналу яких є англійська, демонструються в кіновидовищних закладах мовою оригіналу із субтитруванням державною мовою.
Зі свого боку, командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв заявив, що ініціатива Зеленського щодо внесення до парламенту цього законопроєкту є “дуже своєчасною”.
“Наразі військовослужбовці ЗС України проходять навчання в низці європейських країн, беруть участь у військових маневрах у Великій Британії. Днями стартували навчання серії “Сі Бриз”, до яких залучаються особовий і корабельний склад Військово-морських сил ЗС України. Загалом у країнах ЄС пройшли підготовку вже 24 тисячі українських військових”, – йдеться в повідомленні, опублікованому в Телеграм-каналі в середу.
Наєв зазначив, що майже вся технічна документація озброєння і військової техніки, яку Україні постачають країни-партнери, міститься англійською мовою.
“Вважаю, що якщо раніше питання вивчення військовослужбовцями англійської мови мало рекомендаційний характер, то зараз має бути закріплено на законодавчому рівні”, – наголосив командувач.
Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців, який є однією з умов співробітництва з МВФ і затягування якого викликало занепокоєння.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за ухвалення зазначеного законопроєкту проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн”, – прокоментував рішення парламенту міністр фінансів Сергій Марченко.
Згідно з опублікованою інформацією, законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
У міністерстві зазначили, що пропонується відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держсоцстрахування та порядку використання РРО/ПРРО і відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством.
Марченко наголосив, що законопроєкт не передбачає підвищення податків і не запроваджує нових ставок податків, а норми спрямовані насамперед на повернення податкового законодавства в довоєнний стан.
Закон, як передбачається, набуде чинності з 1 липня 2023 року – так передбачено домовленостями з МВФ.
Як повідомлялося раніше, цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Наразі місія МВФ щодо першого перегляду програми працює у Відні. Її результати можуть бути вже до кінця травня.
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти “Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні” і “Про продовження терміну проведення загальної мобілізації”.
Картки законопроєктів № 9259 і № 9260 з’явилися на сайті парламенту в понеділок увечері.
Текстів документів поки що не оприлюднено.
Як повідомлялося, член фракції “Голос” Ярослав Железняк вказував, що воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено, імовірно, на 90 днів – із 19 травня 2023 року до середини серпня.
Раніше, 7 лютого Рада продовжила термін воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб (з 19 лютого 2023 року).
