Акцизний податок забезпечив надходження до загального фонду держбюджету в січні – березні 2026 року на рівні 74,1 млрд грн проти 60,0 млрд грн за аналогічний період минулого року, повідомив Мінфін з посиланням на дані Держказначейства.
У березні надходження акцизу склали 29,1 млрд грн порівняно з 22,6 млрд грн у березні 2025 року, додали у відомстві.
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
Компанія “JTI Україна”, одна з найбільших на ринку, у першому півріччі 2025 року перерахувала до державного бюджету 21,2 млрд грн податків, що на 75% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
“Основними факторами зростання стали законодавчі зміни, зокрема підвищення ставок акцизного податку, а також покращення операційних показників компанії та зміна валютного курсу”, – йдеться у пресрелізі компанії у понеділок.
Згідно з ним, найбільша частка в податкових надходженнях традиційно припала на акциз – 16,4 млрд грн, що на 81% перевищило показник першого півріччя 2024.
Зазначається, що сплата ПДВ зросла на 73%, до 2,76 млрд грн, як результат стабільного попиту, адаптації до регуляторних змін і збалансованого управління грошовими потоками.
“Суттєве зростання також зафіксовано за іншими статтями: податком на прибуток (+45%), митними платежами (+37%), ЄСВ (+24%), податком на доходи фізичних осіб і військовим збором (+36%)”, – йдеться у релізі із посиланням на слова фінансової директорки “JTI Україна” Ольги Суліцької.
Компанія додала, що у другому півріччі планує посилити управління ризиками, зберігаючи стабільність податкових та соціальних зобов’язань.
“JTI Україна” входить до складу Japan Tobacco International (штаб-квартира у Женеві), міжнародного тютюнового бізнесу групи компаній Japan Tobacco (штаб-квартира у Токіо). В Україні працює з 1999 року та наразі представлена двома компаніями з понад 800 співробітниками: АТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” з центральним офісом у Києві та 4 регіональні представництва та фабрикою у Кременчуці (Полтавська обл.) ПАТ “Джей Ті Інтернешнл Україна”.
“JTI Україна” виробляє продукцію як для внутрішнього ринку, так і для експорту до дев’яти країн світу. Заявлені інвестиції за 26 років діяльності – понад $433,7 млн, додаткові інвестиції в розмірі $60 млн плануються у період 2024–2026 років у категорію тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН).
За даними системи YouControl, “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” в першому півріччі цього року збільшила виручку на 37,7% – до 18,60 млрд грн, а чистий прибуток – на 15,7%, до 1,11 млрд грн.
Виручка “Джей Ті Інтернешнл Україна” зросла за січень-червень цього року на 61,8% – до 4,74 млрд грн, а чистий прибуток подвоївся до 1,23 млрд грн, свідчать дані YouControl.
Як повідомлялося, інший великий учасник тютюнового ринку компанія “Філіп Морріс Україна” раніше прозвітувала про збільшення за січень-червень 2025 року сплати податків на 17% – до 28,9 млрд грн (акциз – 22,9 млрд грн, ПДВ – 5,4 млрд грн).
За даними Мінфіну, надходження від акцизного податку у першому півріччі 2025 року зросли на 45,7% – до 132,7 млрд грн.
Обсяг надходжень від акцизного податку з вироблених та ввезених товарів за січень-травень 2025 року досяг 69,7 млрд грн проти 46,9 млрд грн за аналогічний період торік, повідомив очільник Державної податкової служби (ДПС) Руслан Кравченко.
“За 5 місяців бюджет понад план вже отримав 11,3 млрд грн (+19,3% ). У травні 2025 року надійшло 15,3 млрд грн акцизного податку”, – зауважив він.
Кравченко пояснив, що перевиконання зумовлене зростанням імпорту підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів.
“Помітний результат дає і системний контроль за обігом підакцизних товарів”, – додав очільник ДПС.
До загального фонду державного бюджету України в грудні 2024 року надійшло 13,1 млн грн акцизного податку з вироблених і ввезених підакцизних товарів, що на 45% (4,1 млрд грн) більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС).
У ДПС зазначили, що виконання показника доходів забезпечено на 104,1%, додатково до бюджету надійшло 0,5 млрд грн.
Держподаткова служба в грудні 2024 року також перевиконала план отримання доходів із лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів на 109% (додатково 80,4 млн грн). До держбюджету надійшло з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції майже 1 млрд грн.
Крім того, від вироблених та ввезених тютюнових виробів до держбюджету надійшло майже 9 млрд грн, що становило 100,1% показника доходів, держава додатково отримала 9,3 млн грн, резюмували в ДПС.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата в Україні (AmCham) та Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» звернулися до Верховної Ради з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби у версії Кабінету міністрів.
«Необхідно передбачити підхід ЄС щодо визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року (станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік) з метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств – найбільших платників податків України, на чому, згідно з офіційним висновком до законопроєкту та відповідними листами, наполягають як комітет Ради з питань інтеграції України до ЄС, так і Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабміну», – ідеться в повідомленні на сайті ЄБА в другій редакції законопроєкту.
В асоціаціях упевнені, що ініціативи деяких українських депутатів щодо внесення концептуальних змін до вже ухваленого в першому читанні рішення в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби несуть значні ризики для Держбюджету України. Ці пропозиції можуть спровокувати галопуюче зростання нелегального ринку цигарок, який надзвичайними зусиллями вдається зменшувати кілька місяців з урахуванням рекомендацій країн G7 та лідерства голови парламентського фінкомітету Данила Гетманцева.
Найкритичнішими та найризикованішими ініціативами, на думку компаній-членів асоціацій, є пропозиції щодо встановлення адвалорної ставки акцизу на тютюнові вироби в розмірі 25% та порівняння ставки податку для сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (ТВЕН).
Підкреслюється, що така ініціатива не відповідає європейському підходу та практиці країн-членів ЄС.
«Просимо врахувати позицію об’єднаної бізнес-спільноти під час ухвалення остаточного рішення щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби в рамках подальшого розгляду та ухвалення законопроєкту №11090», – підсумували в асоціації.
Раніше ухвалити законопроєкт про тютюнові акцизи у варіанті Кабміну закликали Спілка українських підприємців (СУП) та Американо-українська ділова рада (USUBC).
Як повідомлялося, 4 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні й ухвалила за основу законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.
Законопроєкт передбачає переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з гривні в євро, вихід на мінімальний рівень ЄС в акцизному податку на сигарети (EUR90 за 1000 штук сигарет) через поступове підвищення специфічних ставок акцизного податку до 2028 року, повернення до диференціації акцизу на ТВЕНи та сигарети та запровадження спеціального механізму розрахунку акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням валютного курсу.
За оцінками Мінфіну, описаними в проєкті Бюджетної декларації, це дасть змогу збільшити надходження до держбюджету у 2025 році на 0,6 млрд грн, у 2026 році – на 5 млрд грн, у 2027 році – на 9,4 млрд грн і у 2028 році – на 13,9 млрд грн.
