Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України, які передбачають, зокрема, поступове підвищення акцизу на моторне паливо до 2028 року, зокрема на бензин на 68%.
Про схвалення законопроєкту на засіданні уряду в п’ятницю повідомив у Телеграм представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.
Згідно з його повідомленням, законопроєктом, зокрема, пропонується встановити нові розміри ставок акцизного податку на пальне з урахуванням їхнього мінімального рівня, передбаченого Директивою 2003/96/ЄС, яка набирає чинності з 1 січня 2028 року. Як наголошується в повідомленні, встановлюється графік щорічного збільшення таких ставок з 1 липня 2024 року по 31 січня 2027 року включно.
Водночас народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у своєму Телеграм-каналі опублікував графік підвищення ставок до законопроєкту, згідно з яким у І півріччі цього року акциз на бензин автомобільний складає EUR213,5/тис. л., а вже у ІІ півріччі цього року – EUR213,5/тис. л, а вже у ІІ півріччі має зрости до EUR242,6/тис. л і після подальшого поступового збільшення у 2025-2027 роках у 2028 році він має бути EUR359/тис. л. Таким чином, виходячи з цих показників, акциз на бензин з 2024 по 2028 рік зросте на 68%. Акциз на дизельне паливо, який становить EUR139,5/тис. л, має зрости до EUR177,6/тис. л у ІІ півріччі і до EUR330/тис. л у 2028 році (плюс 136,5%).
Щодо скрапленого газу показники відповідно EUR52/тис. л, EUR55,6/тис. л, EUR70/тис. л (плюс 34,6%), щодо альтернативного палива – EUR162/тис. л, EUR184,08/тис. л, EUR272,4/тис. л (плюс 68%).
Як повідомлялося, у середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
21 вересня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі – за 1 тис. літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне і біодизель – EUR100. ПДВ для всіх видів палива при цьому залишився на рівні 7%.
Однак згідно з цим документом, з 1 липня 2023 року рівень податків на пальне повернувся до довоєнного рівня: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1 тис. л.
Надходження акцизного податку з виробленої в Україні та ввезеної на митну територію країни лікеро-горілчаної продукції 2023 року становили 10,1 млрд грн, що на 20,7% вище від надходжень 2022 року і майже у 2 рази більше від запланованого Міністерством фінансів показника доходів у 5,2 млрд грн.
Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у понеділок, виконання доведених Мінфіном показників доходів було забезпечено в усіх без винятку місяцях із січня по грудень 2023 року.
Гетманцев зазначив, що надходження акцизного податку від лікеро-горілчаної продукції у 2023 році стало майже на 12% (1 млрд грн) більшим за надходження довоєнного 2021 року, коли він становив 9,0 млрд грн. Водночас розмір ставки акцизного податку збільшився тільки на 5% – з 126,96 грн до 133,31 грн за 1 л 100% спирту з 1 березня 2022 року.
За його інформацією, обсяги реалізації на внутрішньому ринку горілки та лікеро-горілчаних виробів, за даними звітів 2-РС, у січні-листопаді 2023 року становили 20,6 млн дал, що більше відповідного періоду 2022 року на 26%, або на 4,3 млн дал.
При цьому виручка від реалізації алкогольної продукції через РРО зросла на кінець 2023 року майже вдвічі – 13,9 млрд грн у грудні проти 7,5 млрд грн у січні.
Як повідомлялося, голова фінкомітету Ради минулого тижня завив, що українській владі не вдалося розв’язати проблему нелегального тютюнового ринку, незважаючи на перевищення плану з надходжень до держбюджету 2023 року на 9,7 млрд грн. Він ініціював проведення відкритих комітетських слухань щодо нелегального тютюнового ринку, на які запросив бізнес, громадськість та органи державної влади. Дату проведення слухань ще не визначено.
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю підвищив приблизно вдвічі розмір плати за марки акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, для покриття витрат, пов’язаних з їхнім виробництвом, зберіганням і реалізацією, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, марка для алкогольних напоїв подорожчала з 16 коп. до 35 коп., для тютюнових, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним керуванням і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – з 9 коп. до близько 16 коп.
Вартість марки акцизного податку не змінювалася з 2014 року, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, Верховна Рада в січні 2023 року ухвалила в першому читанні євроінтеграційні законопроєкти №8286 і №8287 щодо запровадження електронної акцизної марки для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ці законодавчі ініціативи впроваджуються для забезпечення контролю над обігом підакцизної продукції.
Верховна Рада Україна на пленарному засіданні у середу ухвалила 255 голосами законопроект №7668-д про повернення акцизів на моторне паливо.
За словами голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, ставки акцизу на бензин та дизель – EUR100 (тут і далі за 1000 літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне паливо та біодизель – EUR100.
Водночас для Міноборони встановлено нульову ставку акцизу на паливо. “Ця пільга діятиме виключно для Міноборони у період військового та надзвичайного стану”, – уточнив народний депутат (фракція “Голос”) Ярослав Железняк у Телеграм-каналі.
За його словами, закон набирає чинності через день після опублікування, тому повернення акцизів слід очікувати наприкінці вересня.
ПДВ всім видів палива залишається лише на рівні 7%.
Як повідомлялося, у березні 2022 року Рада обнулила акцизи на моторне паливо.
Виробники та переробники винограду, а також представники виноробної галузі проведуть 25-29 травня міжнародний форум Odessa Wine Week в Одесі, захід об’єднає зусилля української виноробної спільноти, спрямовані на розвиток винного ринку України, еногастрономічного туризму, популяризацію і просування бренда “українське вино” й інтеграцію України у світову винну спільноту.
Про це повідомили організатори заходу – голова громадської організації “Укрсадвинпром” Володимир Печко, керівник проектів “Експо-юг-сервіс” Белла Ханамерян і завідувачка кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеської національної академії харчових технологій Оксана Ткаченко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За даними глави “Укрсадвинпрому” Печка, його асоціація організовує щорічний форум, що вперше проводився цього року в Одесі, оскільки цей майданчик дає можливість зібрати провідних фахівців винної галузі, учених, енологів (фахівців з оцінки виноградників), виноробів, представників влади, національних та іноземних винних асоціацій, туристичної галузі, HoReCa та ритейлу, сомельє, журналістів, трейдерів вина і виробників супутніх товарів і технологій для популяризації українських вин.
“Минулого року можна було спробувати 305 зразків із 65 виноробень України. Тобто в одному місці можна куштувати українські вина крафтових виноробів, середніх виробників із площами виноградників 40-60 га і великих виробників з усієї України”, – уточнив Печко.
Організатор форуму Белла Ханамерян уточнила, що цього року партнерами заходу стали 30 компаній. Окрім того, на Odessa Wine Week-2021 виступили 87 спікерів і експертів з 18 країн, проведено профільні доповіді та дискусії щодо 40 тем, усього подію відвідали понад 3 тис. осіб.
За її словами, у 2022 році на форумі анонсовано проекти, серед яких розмови про вино й інтеграцію України у світову винну спільноту Wine Future Forum, а також конкурс Odessa Wine&Spirit Awards.
“У 2022 році у нас з’являється креативний конкурс на найкращу етикетку. В нас буде вітрильна регата, спеціальна програма “Жінки у виноробстві”, вечірні перформанси, музично-художні виставки, бієнале, все, що можна показати в культурі пиття, звернути увагу на вино як на частину культурного коду країни”, – пояснила Ханамерян.
За даними Оксани Ткаченко, українські представники галузі бачать серед своїх стратегічних цілей визнання в інших країнах світу.
“Ми вже маємо інтерес з боку найближчих наших сусідів, ми очікуємо делегації з таких країн, як Узбекистан, Грузія, Вірменія, які не просто приїдуть, щоб показати себе, але ми готуємо для них освітні проекти, в яких буде відвідування виноробень і участь в освітньому проекті у форматах B2B і B2C”, – зазначила вона.
Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики України Ігор Виштак, який брав участь у прес-конференції, уточнив, що його відомство на підтримку садівництва, виноградарства і хмелярства в 2021 році вже спрямувало 450 млн грн компенсації, з яких 200 млн грн – за посадковий матеріал, спорудження шпалер для вирощування витких рослин і краплинне зрошування (з них 9 млн грн – на виноградарство), а 250 млн грн – на будівництво і реконструкцію об’єктів для зазначених культур (зокрема 19 – на будівництво об’єктів і купівлю ліній виноробства).
Інтерфакс-Україна та Клуб Експертів виступили партнерами Odessa Wine Week.
UKRSADVYNPROM, URAKIN, АКЦИЗ, ВИНО, ВИШТАК, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, ПЕЧКО, ХАНАМЕРЯН
Громадська спілка “Укрсадвинпром” і Міністерство аграрної політики та продовольства розпочали роботу над створенням виноградарського реєстру для обліку виробництва та споживання винограду і вина в Україні, що дасть змогу скасувати ліцензування вина й вивести його зі списку підакцизних товарів.
Про це повідомив голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
“Укрсадвинпром” та Мінагрополітики починають працювати над створенням виноградарського реєстру, що необхідно для правильного регулювання ринку, а саме над створенням трьох видів обов’язкових декларацій: скільки винограду ви виробили, скільки вина з цього винограду ви зробили і скільки вина залишилося у вас у залишках на кінець року”, – пояснив Печко.
За його даними, держава за допомогою цих трьох декларацій зможе ефективно аналізувати виробництво, обсяги продажу та перехідні залишки винограду та вина в країні, що надалі дасть змогу їй відмовитися від необхідності ліцензувати вино та скасувати стягнення з нього акцизного податку.
Він додав, що, згідно з українським законодавством, вино є харчовим продуктом, який не має оподатковуватись акцизним податком.
“Я вважаю, що це приведе до зростання кількості виноробних господарств. Ми працюємо над тим, щоб в Україні створювали такі “шато” (виноробні господарства – ІФ), це необов’язково мають бути гігантські підприємства”, – уточнив він.
Окрім того, “Укрсадвинпром” має намір у 2022 році вступити до організації OIV (International Organisation of Vine and Wine), яка контролює 85% світового ринку вина.
“У нас у планах входження до міжнародної організації OIV. Це організація з питань вина, до якої входять 47 держав, це 85% світового виноробного ринку, який створюють провідні країни: Китай, Франція, Іспанія, США – і куди всі прагнуть. Вона опікується гармонізацією ухвалених стандартів для виробництва виноградарської продукції”, – розповів Печко.
За його словами, цю ініціативу також підтримує Мінагрополітики. Голова організації зазначив, що питання вступу організації до OIV полягає лише в тому, скільки часу необхідно для завершення процедури асоціації, і припустив, що це вдасться зробити наступного року.
Як повідомлялося, на цій прес-конференції директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак заявив, що його відомство у 2021 році спрямувало на підтримку садівництва, виноградарства та хмелярства 450 млн грн компенсації. З них 200 млн грн виплачено за посадковий матеріал, спорудження шпалер для вирощування кучерявих рослин та краплинне зрошення (з них 9 млн грн – на виноградарство), а 250 млн грн – на будівництво та реконструкцію об’єктів для зазначених культур (зокрема 19 млн грн – на будівництво об’єктів виноробства та купівлю технологічних ліній).
Інтерфакс-Україна та Клуб Експертів виступили партнерами Odessa Wine Week.
UKRSADVYNPROM, URAKIN, АКЦИЗ, ВИНО, ВИШТАК, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, ПЕЧКО, ХАНАМЕРЯН
