12 березня громадська організація «Життя» разом з дослідниками Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) презентувала результати всеукраїнського опитування «Вживання тютюнових і нікотинових виробів та ставлення до антитютюнових заходів», проведеного в листопаді — грудні 2023 року в рамках регулярного «Омнібусу».
За даними опитування, на сьогодні в Україні 30 % населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43 % чоловіки та 20 % жінки. Щоденними курцями є 24,5 % українців (36 % чоловіків, 15 % жінок).
Опитування демонструють, що споживання тютюнових виробів в Україні активно знижувалося до 2017 року. Та після появи агресивної реклами тютюнових виробів для нагрівання, електронних сигарет та нікотинових виробів їхнє споживання в Україні не знижується вже 7 років. Якщо ж ми подивимося на структуру куріння, то серед українських жінок споживання тютюнових та нікотинових виробів за 7 років зросло вдвічі. За даними опитування GATS, у 2017 році щоденними споживачами тютюну були 7 % та електронних сигарет 1 % українок, на сьогодні ця цифра складає 15 %. Найбільшого поширення вживання тютюну та нікотину набуло серед молодих жінок віком 18 – 29 років — 37 %, з яких 28,4 % щоденно та 8,4 % епізодично. Тобто на сьогодні фактично кожна третя дівчина є залежною від нікотину.
Серед щоденних споживачів 79 % курять сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (18 %) і електронні сигарети (14 %). Вживання ТВЕН та електронних сигарет більш поширене серед молодих респондентів: 37 % молоді віком 18-29 років вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 36 % — електронні сигарети. Жінки частіше аніж чоловіки вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання (27 % проти 13 %) та електронні сигарети (25 % проти 11 %).
«Результати опитування демонструють чітку кореляцію між відповідями респондентів, які найбільше наражалися на рекламу тютюнових та нікотинових виробів, та поширеністю вживання цієї продукції серед наймолодшої групи населення. Також ми вперше спостерігаємо паритет між споживачами тютюну та нікотину серед чоловіків та жінок у групі 18 – 29 років, проте якщо для чоловіків зберігається сталість показників, то для жіночого населення відбулося значне зростання», — підкреслив Олександр Щербатюк, дослідник, координатор проєктів Київського міжнародного інституту соціології.
Опитування показало, що найбільше помічає рекламу тютюну та нікотину саме молоде населення — 73 % молоді віком 18 – 29 років. Далі цей показник знижується з кожною віковою групою і падає до 19 % серед респондентів у віці 70 років і старше. Це підтверджує, що реклама тютюнових та нікотинових виробів спрямована на наймолодшу вікову групу чоловіків та жінок.
Демонстрація тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі є основним каналом реклами цієї продукції — 32 % опитаних зазначили, що помічають її. На другому місці банерна реклама в інтернеті (23 %) та персональні сторінки у соціальних медіа (20 %). Рекламу на вулиці бачили 14 %. Найчастіше респонденти спостерігали рекламу традиційних сигарет та сигарет для нагрівання (35 %), 31 % наражалися на рекламу пристроїв для нагрівання тютюну, 24 % — електронних сигарет і ще 10 % — нікотинових снюсів.
«Тютюнова індустрія повертає тютюнову епідемію серед молоді. Маркетинг тютюнових компаній полює на молодих жінок та чоловіків. Здоровʼя населення та перш за все дітей та молоді є питанням національної безпеки для відновлення людського капіталу України. Підтримка населенням антитютюнових норм до 80 % є дороговказом для Верховної Ради України у захисті українців від тютюну та нікотину», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи для запобігання початку вживання тютюну з боку молоді.
Абсолютна більшість респондентів підтримують заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (79 %) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (77 %). Дві третіх опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (67 %) і підвищення податків для зменшення цінової доступності для дітей (65 %). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 61 % респондентів.
«Наприкінці 2021 року Верховна Рада України прийняла антитютюновий Закон 1978-ІХ, який імплементував ключові положення євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. Результати ухвалених змін ми вже бачимо з появою оновлених медичних попереджень на пачках сигарет. Незважаючи на ці зусилля, тютюнова індустрія продовжує залучати молодь. Маючи абсолютну підтримку громадян, ми запропонуємо Парламенту наступний пакет пропозицій для захисту здоровʼя дітей та молоді від наркотичної тютюнової та нікотинової продукції. Перш за все необхідно ліквідувати усі прояви реклами, зокрема видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та заборонити невластиві тютюновим виробам смакові (фруктові) добавки. Такі кроки відповідають Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та євроінтеграційним зобовʼязанням України», — наголосила Лада Булах, народна депутатка України, членкиня Комітету з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування.
Результати опитування виявили ключові причини поширення епідемії вживання тютюну та нікотину в Україні, а також продемонстрували суттєву підтримку населення для невідкладного впровадження законодавчих заходів для захисту молодого населення. Куріння в Україні є причиною 130 тисяч передчасних смертей щороку від таких захворювань, як інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання та інші.
20 лютого 2024 року громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» у пресзалі інформагентства «Укрінформ» провела пресконференцію «Детінізація тютюнового ринку та результати євроінтеграційної акцизної політики в Україні». Експерти обговорили ключові заходи боротьби з нелегальною торгівлею, чинники рекордних надходжень від акцизних податків на тютюн за 2023 рік та перспективи подальшої акцизної політики.
Україна продовжує вживати кроків для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, оскільки це послаблює ефективність політики захисту здоровʼя від шкоди тютюну та спричиняє недонадходження Держбюджету.
Робота з подоланням нелегальної торгівлі тютюновими виробами складається із забезпечення законодавчої бази та безпосереднього контролю правоохоронними органами.
Щодо забезпечення законодавства, одним із важливих рішень в цьому напрямку у 2023 році стало ухвалення Закону №3326-ІХ, який забороняє до кінця воєнного стану виробляти для продажу у безмитному режимі та продавати в магазинах безмитної торгівлі (так звані «duty free») тютюнові вироби та рідини до е-сигарет. Крім цього напрацьований законопроєкт №9662, який унеможливить необгрунтовані втрати сировини сировини під час виробництва, які могли стати джерелом нелегальної тютюнової продукції. Крім цього Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики напрацював механізм системи простежуваності тютюнових виробів на основі євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС, що дозволить уряду відстежувати рух тютюнових виробів від виробника/імпортера до кінцевого рітейлора.
«Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати рівень нелегальної торгівлі в Україні. Крок за кроком закриваємо лазівки для недобросовісних субʼєктів господарювання, які таким чином ухилялися від сплати податків, продаючи нелегальну продукцію на внутрішньому ринку. Наразі ми готуємо до впровадження систему відстеження тютюнових виробів та хочемо удосконалити законодавчу базу до відповідності нормам Податкового кодексу. Прийняття таких змін не потребуватиме додаткових фінансових витрат із бюджету та сприятиме збільшенню податкових надходжень», — наголосив Данило Гетманцев, народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтримує багаторічне успішне впровадження Україною політики оподаткування тютюнових виробів, яка охоплює всі тютюнові та нікотинові вироби. Оподаткування тютюну є найефективнішою науково-підтвердженою політикою громадського здоров’я у сфері контролю над тютюном, яка просувається РКБТ ВООЗ. Повертаючись до твердження про загрозу незаконної торгівлі тютюном, я хотів би нагадати про інший глобальний інструмент ВООЗ — Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюном, який допомагає країнам комплексно вирішувати цю проблему та може сприяти подальшому просуванню України на шляху до євроінтеграції», – додав д-р Ярно Габіхт, Голова Бюро ВООЗ в Україні.
Як вже зазначалося, євроінтеграційна політика підвищення акцизів на тютюнові та нікотинові вироби демонструє вражаючі результати. У 2023 році надходження від тютюнових акцизів до Держбюджету склали рекордні 80,3 млрд грн, що на 36% більше ніж у 2022 році (59 млрд грн) та на 26,5% більше ніж у 2021 (63,5 млрд грн).
«На формування карколомного зростання у 36% акцизних надходжень від тютюнових виробів 2023 році вплинула не лише правильна податкова політика України, а ще й накопичення тютюновими виробниками та імпортерами значних запасів тютюнових виробів, для реалізації їх за старими цінами у 2024 році, про що свідчить аналіз акцизних надходжень. З огляду на це ми можемо очікувати цьогоріч зменшення надходжень від акцизного податку на тютюн. Задля виконання євроінтеграційних вимог та збереження рівня надходжень у бюджет необхідно якнайшвидше впровадити план досягнення 90 євро за 1000 шт.», — зауважив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Додаткове підвищення акцизів на тютюнові вироби у 2024-2025 роках задля досягнення 90 євро на 1000 штук дозволить збільшити надходження у Держбюджет України на 36 мільярдів гривень.
За додаткові 36 мільярдів Україна зможе підсилити свою оборону наприклад такими засобами: 1,9 мільйона FPV дронів, або 266 тисяч артилерійських снарядів 155 мм, або 25 850 нових пікапів, або 225 САУ Caesar.
Визначальну роль у забезпеченні надходжень від тютюнових акцизів зіграла реалізація 7-річного плану щорічного підвищення тютюнових акцизів на 20%, який діє з 2018 року та був впроваджений на виконання вимог Директиви 2011/64/EU. Разом з цим, завдяки своєчасній гармонізації акцизів на сигарети для нагрівання (ТВЕН) та сигарил до рівня сигарет Верховній Раді України вдалося зберегти сталість надходжень до бюджету, незважаючи на пеертікання споживачів. У 2023 році акцизні надходження від ТВЕН сягнули близько 14,4 млрд гривень.
За даними ДПС, у 2023 році в Україні було реалізовано 29,8 млрд сигарет (78,6%), 1,25 млрд сигарил (3,3%), 6,86 млрд сигарет для нагрівання (ТВЕН) (18,1%), всього — 37,9 млрд шт.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч людей. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків активного та пасивного куріння, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
Частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні станом на червень цього року становила 19,5%, дещо знизившись із 20,2% у лютому, проте частка продукції, маркованої Duty Free, навіть дещо зросла – до 10,9% із 10,8%, такі дані чергового дослідження “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні” компанії “Kantar Україна”.
За попередніми підрахунками Kantar, презентованими цього тижня на організованому Американською торговельною палатою круглому столі за участю представників посольств США і Японії, урядовців, асоціації “Укртютюн” і бізнесу, втрати держбюджету-2023 від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються більш ніж у 21 млрд грн.
Зазначалося, що значною в червні залишалася і частка підробленої продукції – 6,9%, тоді як у лютому вона оцінювалася на рівні 7,9%.
На круглому столі своє дослідження ринків нелегальної тютюнової продукції в Україні, ЄС, Великій Британії, Норвегії, Швейцарії та Молдові у 2022 році також презентувала компанія KPMG. Згідно з ним, Україна є другим найбільшим ринком споживання нелегальної тютюнової продукції в Європі, а втрати бюджету склали майже 26 млрд грн.
Учасники круглого столу закликали активізувати роботу з протидії нелегальному виробництву та обігу тютюнових виробів і налагодження її координації між компетентними органами. Зокрема, як наголошується в релізі Американської торговельної палати, важливо ухвалити необхідні зміни до законодавства щодо криміналізації контрабанди тютюнових виробів, удосконалити механізми притягнення до відповідальності за дії, пов’язані з нелегальним виробництвом та обігом цигарок, створити ефективну систему контролю за зберіганням і знищенням конфіскованих виробів та обладнання.
Уточнюється, що в заході взяли участь компанії-члени спеціальної платформи Палати з питань твердих підакцизних товарів, які у 2022 році сплатили разом понад 78 млрд грн податків: “Філіп Морріс Україна”, “В.А.Т.-Прилуки”, “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” та “Імперіал Тобакко Україна”.
Як повідомлялося, у червні 2020 року Kantar оцінювала частку нелегального ринку тютюнової продукції на рівні лише 5%, проте до серпня 2022 року вона досягла 21,9%. Водночас контрабанда знизилася з 3% до 1,8%, тоді як підроблена продукція зросла з 1% до 8%, а продукція з маркуванням duty-free – з 2% до 12,2%.
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю підвищив приблизно вдвічі розмір плати за марки акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, для покриття витрат, пов’язаних з їхнім виробництвом, зберіганням і реалізацією, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, марка для алкогольних напоїв подорожчала з 16 коп. до 35 коп., для тютюнових, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним керуванням і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – з 9 коп. до близько 16 коп.
Вартість марки акцизного податку не змінювалася з 2014 року, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, Верховна Рада в січні 2023 року ухвалила в першому читанні євроінтеграційні законопроєкти №8286 і №8287 щодо запровадження електронної акцизної марки для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ці законодавчі ініціативи впроваджуються для забезпечення контролю над обігом підакцизної продукції.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вбачає значний потенціал додаткових надходжень до держбюджету України в разі істотного посилення боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів, особливо тютюнових виробів.
“З усіх підакцизних галузей найбільший потенціал ми бачимо в детінізації тютюнової галузі. Це приблизно 15-17 млрд грн”, – сказав він в інтерв’ю на Радіо NV.
За його словами, також великий потенціал на ринку пального.
“Що стосується горілки, то тут потенціал детінізації менший, оскільки загальний обсяг акцизу від алкогольної продукції приблизно в 10 разів нижчий, ніж тютюнової. Хоча і по алкогольній продукції, безумовно, є певний резерв детінізації”, – зазначив Гетманцев.
Голова комітету вказав, що тінізація та ухилення від оподаткування на тютюновому ринку відбуваються не на рівні його лідерів, а на рівні менших компаній і нелегальних виробників.
Він нагадав, що тютюнова галузь складається насамперед із чотирьох великих міжнародних виробників, яких не підозрюють в ухиленні від оподаткування, бо якщо це відбуватиметься, то ризики від такого ухилення для них будуть неспівставними з вигодами.
“І ми бачимо, власне, за їхньою податковою поведінкою, що вона заслуговує на довіру. Це лідери ринку, це білі компанії, це компанії, які сплачують податки в повному обсязі”, – констатував Гетманцев.
Водночас, за його словами, підозри викликають окремі менші українські тютюнові компанії.
“Є деякі легальні виробники, які викликають сумніви щодо дотримання ними правил оподаткування. Зокрема, є тютюнова фабрика в західній Україні, де нещодавно Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело обшуки і виявило підакцизного товару без акцизних марок на 80 млн грн”, – зазначив голова комітету.
Він додав, що на ринку також є деякі невеликі легальні виробництва, які суттєво не впливають на нього, але ще є значна частина ринку – нелегальні виробники, навіть ті, що не мають ліцензії. “Приміром, нещодавно Одеська митниця затримала і конфіскувала лінію з виробництва сигарет, яку намагалися нелегально завезти в Україну під виглядом лінії з виробництва мила”, – навів приклад Гетманцев.
При цьому голова профільного парламентського комітету наголосив на неприпустимості ухилення від оподаткування під час війни.
Міністерство фінансів України направило Кабінету міністрів пропозицію збільшити розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв до 0,3205 грн з нинішніх 0,1926 грн, а для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕНів) і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – до 0,1484 грн з 0,091 грн.
Згідно з текстом відповідного проєкту постанови уряду, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, подорожчання акцизних марок необхідне для компенсації поліграфічним підприємствам витрат на їхнє виробництво і зберігання.
Мінфін у пояснювальній записці до проєкту постанови уточнює, що востаннє вартість марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів переглядалася понад 8 років тому, і наразі їхня встановлена вартість не відповідає фактичній вартості виробництва.
Так, за інформацією підприємства-виробника марок, тільки 2022 року його витрати на електроенергію для виробництва зросли на 74% порівняно з 2021 роком, на 17% за теплову енергію, на 107% за опалення, на 106% за гаряче водопостачання, на 6% за охорону.
“Ціни за тонну паперу у 2022 році, згідно з комерційними пропозиціями Національного банку України, вже збільшилися більш ніж на 200%, і зростуть у 2023 році щонайменше на 32,2% (з 2014 року ціна збільшилась у 4,8 раза)”, – зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Крім того, збільшення вартості енергоносіїв та інших ресурсних компонентів робить актуальним питання компенсації виробнику марок витрат, пов’язаних з їхнім зберіганням і реалізацією.
Згідно з документом, за підсумками 2022 року буде вироблено 1,9 млрд акцизних марок для тютюнових виробів і 0,56 млрд марок для алкогольних напоїв. Водночас за 9 місяців поточного року було виготовлено 2,07 млрд марок акцизного податку на вищевказані товари (2021 року – 2,91 млрд штук).
Таким чином, ухвалення проєкту постанови потребуватиме наступного року для українських виробників та експортерів алкогольних напоїв 71,6 млн грн (0,56 млрд штук * 0,1279 грн) додаткових витрат, а для тютюнових виробів – 108,3 млн грн (1,9 млрд штук * 0,057 грн).
