Україні 2024 року вдалося зменшити обсяг тіньового ринку тютюну до 12,6% із 25,7%, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
«Завдяки спільній роботі з правоохоронними органами та податковою вдалося знизити обсяг тіньового ринку тютюну з 25,7% до 12,6%», – написав він.
Гетманцев додав, що в червні-грудні 2024 року імпортери та виробники тютюнової продукції сплатили до бюджету на 16,1 млрд грн акцизного податку більше (+33,7%), ніж за аналогічний період 2023 року.
За підсумками червня-жовтня виробники виготовили на 2 млрд шт. більше сигарет, ніж за аналогічний період 2023 року.
Крім того, результатом відпрацювання ринку рідин стало збільшення в 30 разів обсягу замовленої акцизної марки в третьому кварталі порівняно з першим кварталом 2024 року.
Як повідомлялося, Верховна Рада в грудні 2024 року ухвалила законопроєкт №11090 про перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Документ передбачає еквівалентне підвищення специфічних ставок акцизного податку з сигарет на тютюн, промислові замінники тютюну та зменшення їхнього розміру для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, а також уточнення окремих положень адміністрування акцизного податку з тютюнових виробів.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомив, що ухвалений документ не підписаний президентом України і не опублікований на сайті парламенту, що ставить під сумнів перегляд цін на тютюнові вироби з 1 січня 2025 року.
В Україні з 1 січня 2025 року набули чинності положення закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Згідно з передбаченими законом №3817-IX змінами, поміщення цих товарів у певні митні режими дозволяється винятково за наявності відповідних чинних ліцензій або в місця зберігання, внесені до реєстру Держподаткової служби.
ДМС нагадала компаніям, які здійснюють переміщення через митний кордон України спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про необхідність врахувати цю інформацію під час наступного митного оформлення товарів, які експортуються.
21 листопада 2024 року з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадська організація «Життя» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) презентувала результати опитування щодо споживання тютюнових виробів серед дорослого населення України. Опитування проводилося у вересні-жовтні 2024 року в рамках регулярного «Омнібусу» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI).
Результати дослідження демонструють відновлення тенденції до зниження споживання тютюнових та нікотинових виробів: 27% українців вживають тютюнові та нікотинові вироби, серед них щодня курять 23% опитаних, епізодично – 4%. Це може свідчити про ефективність антитютюнового Закону №1978, який повністю набув чинності у 2023 році, та політики щорічного підвищення акцизів.
«Порівняно з груднем 2023 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, знизилася з 30% до 27%, у 2022 році цей показник становив 32%. Тобто ми спостерігаємо тенденцію до зниження поширеності вживання тютюну та нікотину серед дорослого населення. Також знижується споживання традиційних сигарет, тоді як споживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів, навпаки, зростає. Загалом зберігається тенденція до того, що більше курять респонденти молодшої вікової категорії», – розповіла Вікторія Захожа, заступниця директора Київського міжнародного інституту соціології.
Результати опитування демонструють найвищий рівень споживання тютюнових та нікотинових виробів серед молодої вікової групи 18-39 років: 27% респондентів цього віку є щоденними курцями. Водночас бачимо, що зростає споживання тютюнових виробів для електричного нагрівання, особливо серед молоді: 45% молодих українців віком 18-29 років курять ТВЕН, тоді як ще рік назад цей показник становив 37%.
Такі дані корелюються з рівнем впливу реклами тютюнових та нікотинових виробів: всього на неї наражаються 43% опитаних, тоді як серед молоді віком 18-39 років – до 63% респондентів. Найчастіше спостерігають рекламу тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі – 32% опитаних, на другому місці – банерна реклама в інтернеті (18%).
«Заради подолання тютюнової епідемії серед дітей та молоді ми з колегами зареєстрували законопроєкт №12091, який передбачає заборону тютюнової викладки в місцях торгівлі, банерної реклами в інтернеті, ароматизованих тютюнових виробів та впроваджує комбіновані медичні попередження на упаковках всіх тютюнових виробів. Такі заходи дозволять зменшити привабливість шкідливої продукції та захистити дітей та молодь від нікотинової пастки», – зазначила Лада Булах, народна депутатка України.
Дослідники виявили високий рівень ефективності комбінованих (графічне+текстове) медичних попереджень на тютюнових виробах для куріння, що були впровадженні з 11 липня 2024 року: 94% курців помічають такі попередження, 62% курців вони стимулювали до певних дій з відмови від куріння. Тоді як серед курців тютюнових виробів для нагрівання 74% помічають текстові попередження і лише 44,5% задумалися про відмову.
«Для тютюнових виробів для нагрівання в нашій країні створені преференційні умови: відсутність заборони ароматизаторів, винятки щодо банерної реклами, лише текстові попередження на упаковках. Як результат, споживання таких виробів зростає з кожним роком. Окрім того, тютюнова індустрія просуває податкову пільгу в розмірі 20% на ТВЕН порівняно з сигаретами, що є неприпустимим. Ухвалення такого рішення призведе до катастрофи. ВООЗ наголошує, що тютюнові вироби для нагрівання мають регулюватися так само як і звичайні сигарети», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор громадської організації «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи, спрямовані на захист молоді від приваблення до вживання тютюнових та нікотинових виробів.
Абсолютна більшість респондентів підтримує заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (70%) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (68%). Дві третини опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (62%), більше половини опитаних підтримує підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та рідини до електронних сигарет (56%). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 50% респондентів.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата в Україні (AmCham) та Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» звернулися до Верховної Ради з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби у версії Кабінету міністрів.
«Необхідно передбачити підхід ЄС щодо визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року (станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік) з метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств – найбільших платників податків України, на чому, згідно з офіційним висновком до законопроєкту та відповідними листами, наполягають як комітет Ради з питань інтеграції України до ЄС, так і Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабміну», – ідеться в повідомленні на сайті ЄБА в другій редакції законопроєкту.
В асоціаціях упевнені, що ініціативи деяких українських депутатів щодо внесення концептуальних змін до вже ухваленого в першому читанні рішення в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби несуть значні ризики для Держбюджету України. Ці пропозиції можуть спровокувати галопуюче зростання нелегального ринку цигарок, який надзвичайними зусиллями вдається зменшувати кілька місяців з урахуванням рекомендацій країн G7 та лідерства голови парламентського фінкомітету Данила Гетманцева.
Найкритичнішими та найризикованішими ініціативами, на думку компаній-членів асоціацій, є пропозиції щодо встановлення адвалорної ставки акцизу на тютюнові вироби в розмірі 25% та порівняння ставки податку для сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (ТВЕН).
Підкреслюється, що така ініціатива не відповідає європейському підходу та практиці країн-членів ЄС.
«Просимо врахувати позицію об’єднаної бізнес-спільноти під час ухвалення остаточного рішення щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби в рамках подальшого розгляду та ухвалення законопроєкту №11090», – підсумували в асоціації.
Раніше ухвалити законопроєкт про тютюнові акцизи у варіанті Кабміну закликали Спілка українських підприємців (СУП) та Американо-українська ділова рада (USUBC).
Як повідомлялося, 4 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні й ухвалила за основу законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.
Законопроєкт передбачає переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з гривні в євро, вихід на мінімальний рівень ЄС в акцизному податку на сигарети (EUR90 за 1000 штук сигарет) через поступове підвищення специфічних ставок акцизного податку до 2028 року, повернення до диференціації акцизу на ТВЕНи та сигарети та запровадження спеціального механізму розрахунку акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням валютного курсу.
За оцінками Мінфіну, описаними в проєкті Бюджетної декларації, це дасть змогу збільшити надходження до держбюджету у 2025 році на 0,6 млрд грн, у 2026 році – на 5 млрд грн, у 2027 році – на 9,4 млрд грн і у 2028 році – на 13,9 млрд грн.
Робоча група при комітеті Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики розглянула законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн, який готують до розгляду парламенту в другому читанні, повідомив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт однозначно своєчасний і буде підтриманий ВР. Водночас є питання, які мають бути розглянуті в другому читанні. Усвідомлено депутатами в залі. Серед них графік підвищення ставок акцизу, їхній розмір за окремими позиціями та підвищення адвалорної ставки”, – написав він у Telegram у понеділок.
Крім того, до тексту законопроєкту щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, за інформацією Гетманцева, є ще кілька технічних питань. Щодо них депутати мають намір знайти консенсус на рівні парламентського комітету.
Гетманцев також повідомив, що ухвалений 2020 року законопроєкт про введення акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН) допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.
“Хороший результат”, – резюмував голова фінансового комітету.
Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів.
Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби вже з 1 липня 2024 року не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, стверджують в ЄБА.
Експерти звернули увагу на те, що на 2024-2027 роки заплановано підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – на 20% щорічно. Однак законопроєктом №11090 пропонується підвищувати зазначені ставки нерівномірно. Наприклад, пропонується підвищити розмір ставки акцизного податку на цигарки у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026 та 2027 роках – приблизно на 5% щороку. На думку представників бізнесу, застосування такого підходу спричинить шоковий ефект на ринку 2025 року.
Водночас компанії-члени асоціації підтримують диференціацію графіка підвищення ставок акцизного податку на цигарки та тютюнові вироби для електронного нагріву за допомогою підігрівача з електронним керуванням протягом 2024-2027 років.
12 березня громадська організація «Життя» разом з дослідниками Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) презентувала результати всеукраїнського опитування «Вживання тютюнових і нікотинових виробів та ставлення до антитютюнових заходів», проведеного в листопаді — грудні 2023 року в рамках регулярного «Омнібусу».
За даними опитування, на сьогодні в Україні 30 % населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43 % чоловіки та 20 % жінки. Щоденними курцями є 24,5 % українців (36 % чоловіків, 15 % жінок).
Опитування демонструють, що споживання тютюнових виробів в Україні активно знижувалося до 2017 року. Та після появи агресивної реклами тютюнових виробів для нагрівання, електронних сигарет та нікотинових виробів їхнє споживання в Україні не знижується вже 7 років. Якщо ж ми подивимося на структуру куріння, то серед українських жінок споживання тютюнових та нікотинових виробів за 7 років зросло вдвічі. За даними опитування GATS, у 2017 році щоденними споживачами тютюну були 7 % та електронних сигарет 1 % українок, на сьогодні ця цифра складає 15 %. Найбільшого поширення вживання тютюну та нікотину набуло серед молодих жінок віком 18 – 29 років — 37 %, з яких 28,4 % щоденно та 8,4 % епізодично. Тобто на сьогодні фактично кожна третя дівчина є залежною від нікотину.
Серед щоденних споживачів 79 % курять сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (18 %) і електронні сигарети (14 %). Вживання ТВЕН та електронних сигарет більш поширене серед молодих респондентів: 37 % молоді віком 18-29 років вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 36 % — електронні сигарети. Жінки частіше аніж чоловіки вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання (27 % проти 13 %) та електронні сигарети (25 % проти 11 %).
«Результати опитування демонструють чітку кореляцію між відповідями респондентів, які найбільше наражалися на рекламу тютюнових та нікотинових виробів, та поширеністю вживання цієї продукції серед наймолодшої групи населення. Також ми вперше спостерігаємо паритет між споживачами тютюну та нікотину серед чоловіків та жінок у групі 18 – 29 років, проте якщо для чоловіків зберігається сталість показників, то для жіночого населення відбулося значне зростання», — підкреслив Олександр Щербатюк, дослідник, координатор проєктів Київського міжнародного інституту соціології.
Опитування показало, що найбільше помічає рекламу тютюну та нікотину саме молоде населення — 73 % молоді віком 18 – 29 років. Далі цей показник знижується з кожною віковою групою і падає до 19 % серед респондентів у віці 70 років і старше. Це підтверджує, що реклама тютюнових та нікотинових виробів спрямована на наймолодшу вікову групу чоловіків та жінок.
Демонстрація тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі є основним каналом реклами цієї продукції — 32 % опитаних зазначили, що помічають її. На другому місці банерна реклама в інтернеті (23 %) та персональні сторінки у соціальних медіа (20 %). Рекламу на вулиці бачили 14 %. Найчастіше респонденти спостерігали рекламу традиційних сигарет та сигарет для нагрівання (35 %), 31 % наражалися на рекламу пристроїв для нагрівання тютюну, 24 % — електронних сигарет і ще 10 % — нікотинових снюсів.
«Тютюнова індустрія повертає тютюнову епідемію серед молоді. Маркетинг тютюнових компаній полює на молодих жінок та чоловіків. Здоровʼя населення та перш за все дітей та молоді є питанням національної безпеки для відновлення людського капіталу України. Підтримка населенням антитютюнових норм до 80 % є дороговказом для Верховної Ради України у захисті українців від тютюну та нікотину», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи для запобігання початку вживання тютюну з боку молоді.
Абсолютна більшість респондентів підтримують заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (79 %) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (77 %). Дві третіх опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (67 %) і підвищення податків для зменшення цінової доступності для дітей (65 %). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 61 % респондентів.
«Наприкінці 2021 року Верховна Рада України прийняла антитютюновий Закон 1978-ІХ, який імплементував ключові положення євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. Результати ухвалених змін ми вже бачимо з появою оновлених медичних попереджень на пачках сигарет. Незважаючи на ці зусилля, тютюнова індустрія продовжує залучати молодь. Маючи абсолютну підтримку громадян, ми запропонуємо Парламенту наступний пакет пропозицій для захисту здоровʼя дітей та молоді від наркотичної тютюнової та нікотинової продукції. Перш за все необхідно ліквідувати усі прояви реклами, зокрема видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та заборонити невластиві тютюновим виробам смакові (фруктові) добавки. Такі кроки відповідають Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та євроінтеграційним зобовʼязанням України», — наголосила Лада Булах, народна депутатка України, членкиня Комітету з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування.
Результати опитування виявили ключові причини поширення епідемії вживання тютюну та нікотину в Україні, а також продемонстрували суттєву підтримку населення для невідкладного впровадження законодавчих заходів для захисту молодого населення. Куріння в Україні є причиною 130 тисяч передчасних смертей щороку від таких захворювань, як інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання та інші.
