Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $202 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий збиток $58 млн.
Згідно з пресрелізом Metinvest B.V. за I півріччя поточного року у понеділок, виручка за означений період зросла на 3%, до $3,657 млрд з $3,555 млрд.
Компанія за звітний період знизила операційний прибуток на 64%, до $73 млн.
У першому півріччі 2026 року скоригований показник EBITDA знизився на 8,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $311 млн з $339 млн. При цьому EBITDA сегмента гірничодобувної промисловості знизився на 30%, до $119 млн зі $169 млн, тоді як EBITDA сегмента металургії зріс на 17%, до $249 млн із $213 млн.
Фінансові показники відображають результати діяльності групи до зупинки портів і відповідної зупинки Південного ГЗК, а також до обстрілів “Запоріжсталі” і “Каметсталі”, через які і вони зупинилися.
При цьому відзначається, що підприємства “Метінвесту” в Україні продовжували працювати з різним рівнем завантаження потужностей, що зумовлено обмеженнями, пов’язаними з безпекою, енергопостачанням, логістикою та економічними чинниками. Попри всі виклики, група продемонструвала стійкі фінансові результати, що дозволило в повному обсязі та вчасно погасити облігації на суму $428 млн у квітні. Від початку війни “Метінвест” разом зі своїми спільними підприємствами та асоційованими компаніями спрямував $328 млн на підтримку України.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі відзначив, що перше півріччя 2026 року загалом характеризувалося стабільною операційною та фінансовою діяльністю. Важливим досягненням стало успішне погашення у квітні облігацій із терміном погашення у 2026 році. Ця подія свідчить про фінансову дисципліну та витривалість, притаманні “Метінвесту”. Починаючи з 2022 року, група повністю погасила три окремі випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат перевищив $1 млрд. Важливо, що всі ці зобов’язання було виконано без реструктуризації, попри втрату контролю над певними активами та безпрецедентні виклики, з якими стикається український бізнес.
Після завершення звітного періоду умови діяльності в Україні стали дедалі складнішими: посилення ракетних атак і ударів безпілотників підвищило безпекові ризики, порушило комерційне судноплавство через порти Чорного моря та додатково ускладнило експортно-імпортну логістику. На цьому тлі спільне підприємство “Південний ГЗК” тимчасово призупинило виробництво. У серпні та вересні 2026 року ракетні удари по підприємствах групи – “Запоріжсталі” та “Каметсталі” – призвели до загибелі й поранень працівників, а також завдали значної шкоди виробничій та допоміжній інфраструктурі, що спричинило тимчасову зупинку постраждалих об’єктів.
“Ми плануємо поетапно відновити роботу цих об’єктів і поступово повернути в експлуатацію доменні печі. Це свідчить про нашу відданість збереженню конкурентоспроможної української металургійної галузі, яка продовжує підтримувати економіку країни”, – відзначив СЕО.
Водночас ускладнюються й зовнішні умови діяльності. “Ми опинилися в принципово нових регуляторних реаліях, зумовлених запровадженням ЄС Механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та змінами торговельних квот. Хоча група залишається відданою курсу на декарбонізацію та інтеграцію в економічний простір ЄС, ці заходи створюють додатковий тиск на українську промисловість у той час, коли країна продовжує захищатися від військової агресії та зберігати свій промисловий потенціал”, – підкреслив Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Experts.news, компанія ДЛС стала найбільшою компанією тютюнового сектору України за обсягом виручки у першому півріччі 2026 року, отримавши 61,08 млрд грн, свідчать дані OpenDataBot.
Компанія входить до фінансово-промислової групи ДЛ Солюшн.
Друге місце посіла Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн із виручкою 32,15 млрд грн, третє — Джей Ті Інтернешнл Компані Україна з 23,6 млрд грн. Компанія представляє на українському ринку, зокрема, бренди Winston, Camel, Sobranie, LD, Monte Carlo та Winchester.
На четвертому місці — «Брітіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» з виручкою 19,94 млрд грн. Компанія працює з брендами Kent, Dunhill, glo, Vuse та Velo.
П’ятірку найбільших замикає дистриб’ютор Глобал Табакко, який отримав 11,69 млрд грн виручки.
До першої десятки також увійшли ДК «Мірана» — 10,65 млрд грн, Імперіал Брендз Юкрейн — 10 млрд грн, «Джей Ті Інтернешнл Україна» — 4,96 млрд грн, «Філіп Морріс Україна» — 4,41 млрд грн та «Галичина-Табак» — 4,26 млрд грн.
Сукупний дохід десяти найбільших компаній сягнув приблизно 182,7 млрд грн, тобто на них припало близько 92% загального доходу підприємств, що увійшли до порівняльної вибірки Опендатабота.
При цьому лише п’ять найбільших компаній забезпечили близько 148,5 млрд грн, або приблизно три чверті сукупного обороту аналізованих підприємств.
Загалом 41 тютюнова компанія, яка подала звітність як за перше півріччя 2025 року, так і за 2026 рік, отримала 198,18 млрд грн виручки, що на 10% більше, ніж у попередньому році.
Джерело: Опендатабот.
Сукупна виручка українських тютюнових компаній, які відзвітували за перше півріччя як 2025-го, так і 2026 року, збільшилася на 10% і досягла 198,18 млрд грн, свідчать дані Опендатабота.
До аналізу увійшли 41 компанія, які представили порівнянну фінансову звітність за обидва періоди. В абсолютному вираженні їхня сукупна виручка збільшилася на 18,16 млрд грн. Доходи зросли у 26 компаній, тоді як у 14 учасників ринку вони скоротилися.
При цьому зростання обороту не призвело до збільшення чистого прибутку. Сукупний чистий фінансовий результат компаній знизився приблизно на 8% порівняно з першим півріччям 2025 року — до 6,5 млрд грн.
Водночас структура галузі з погляду прибутковості покращилася. У першому півріччі 2026 року прибуток отримали 29 із 41 компанії, або близько 71% учасників вибірки. Роком раніше частка прибуткових підприємств становила 63%.
Кількість збиткових компаній за рік скоротилася з 14 до 11.
Загалом фінансову звітність за перше півріччя 2026 року подали 50 компаній тютюнової галузі, що на 13 менше, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняння проводилося лише за підприємствами, які подали звітність за обидва періоди.
Станом на вересень 2026 року в Україні зареєстрована 1 101 діюча компанія, що працює у тютюновій сфері.
“Зниження нормалізованого показника EBITDA та чистого прибутку … було зумовлене зниженням цін на кукурудзу та соняшник у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – на противагу різкому зростанню цін у першому півріччі 2025 року – а також зростанням логістичних витрат і знеціненням гривні”, – зазначається у документі.
Згідно з ним, прибуток EBITDA скоротився на 22% – до $50,23 млн.
Консолідована виручка компанії у першому півріччі 2026 року зросла на 6% – до $88,88 млн. Найбільшу її частку становила продаж кукурудзи – 98,1% порівняно із 97,8% у першому півріччі минулого року.
Зазначається, що собівартість реалізованої продукції компанії зросла з $66,4 млн у січін-червні-2025 до $79,9 млн у січні-червні-2026.
ІМК додала, що за півроку українська гривня знецінилася відносно долара США на 5,5%, тоді як у першому півріччі минулого року – лише на 1,0%, тож компанія визнала чистий збиток від курсових різниць $2,11 млн.
Чистий приплив грошових коштів від операційної діяльності зменшився до $12,0 млн з $15,0 млн у січін-червні-2025 насамперед через зниження цін на сільськогосподарську продукцію та зростання операційних витрат.
Чистий відтік грошових коштів ІМК від інвестиційної діяльності, відповідно до звіту, зменшився до $8,2 млн у першому півріччі 2026 року з $10,5 млн у першому півріччі 2025 року, що відповідає програмі капітальних вкладень групи.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 115 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн, виробництво зернових та олійних у 2025 році – 838 тис. тонн.
Чистий прибуток ІМК у 2025 році зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідований виторг скоротився на 10% – до $190,5 млн.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
