ДП “Ліси України” в січні-березні 2024 року наростило виручку за реалізацію деревини на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 5,1 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Сплата податків зросла більш ніж на 850 млн грн. Прибуток до оподаткування збільшився майже до 1 млрд грн”, – написав він у Facebook.
До негативних факторів, що позначилися на результатах роботи держпідприємства, Болоховець відніс блокаду західних кордонів, що призвело до подорожчання експортної логістики. Це, своєю чергою, позначилося як на переробниках, так і лісівниках.
До позитивних факторів гендиректор “Лісів України” відніс закриття лісгоспних цехів переробки, утримання яких було недоцільним.
“Роздержавлення ринку переробки посилило конкуренцію, прозорість, значно зменшило корупційні ризики”, – зазначив Болоховець і додав, що більш відчутно відмова від лісгоспної переробки позначиться на економічних показниках другого-третього кварталів.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,64 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 664,230 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,34 раза – до $552,818 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого в Китай (40,32% поставок у грошовому виразі), Словаччину (17,22%) і Польщу (11,50%).
В Україну за два перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $29 тис. у сумарному обсязі 102 тонни, тоді як у січні-лютому-2023 року ввезено на $17 тис. в обсязі 28 тис. тонн. Імпорт у січні-лютому-2024 здійснювався з Норвегії (44,83%), Словаччини (27,59%) та Італії (27,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” у 2023 році наростив виручку на 8% – до 33,58 млрд грн, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що в четвертому кварталі у зв’язку зі скасуванням плати за тариф користувачам після безпрецедентної кібератаки в грудні 2023 року виручка компанії знизилася на 3,3% в порівнянні з аналогічним показником 2022 року – до 7,9 млрд грн.
Показник EBITDA “Київстар” у 2023 році зріс на 8,1% – 19,77 млрд грн, а в четвертому кварталі знизився на 5,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 4,2 млрд грн. EBITDA margin компанії у 2023 році збереглася на незмінному рівні – 58,9%, водночас у четвертому кварталі вона знизилася на 1,4 п.п. – до 53,4%.
Капітальні інвестиції “Київстар” досягли найвищого показника за останні три роки 6,34 млрд грн – це на 6,8% більше, порівняно з 2022 роком. У четвертому кварталі капітальні інвестиції також зросли на 4,9% – до 2,57 млрд грн.
Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку у 2023 році зріс на 8,2% – до 31,39 млрд грн, скоротившись у четвертому кварталі на 3,9% – до 7,36 млрд грн. Дохід від послуг передачі даних зріс на 10% – до 18,52 млрд грн за минулий рік і на 3,8% – до 4,56 млрд грн у четвертому кварталі.
“Розвиток нових мобільних технологій і збільшення покриття 4G-мережі вплинули на споживання послуг мобільного інтернету. Так у четвертому кварталі 2023 року абоненти “Київстар” використовували мобільного інтернету на 9,6% більше, ніж у четвертий квартал 2022 року. Кількість абонентів, які користуються швидкісним мобільним інтернетом, збільшилася на 8,8% порівняно з четвертим кварталом 2022 року – до 14,3 млн користувачів”, – повідомила пресслужба “Київстар”, уточнивши, що послуги в мережі 4G отримують близько 60% абонентів компанії.
“Київстар” не повідомив про те, як змінилася кількість його абонентів, а також показники APRU і MOU у 2023 році. Повідомляється, що станом на грудень 2023 року обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку.
“Загальна кількість абонентів мобільного зв’язку “Київстару” в четвертому кварталі 2023 року знизилася на 3,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 23,9 млн унаслідок впливу чинників війни, як-от міграція населення за межі країни та тимчасова окупація низки населених пунктів”, – пояснили у пресслужбі.
Кількість абонентів мобільного інтернету в четвертому кварталі минулого року зросла на 0,9%, як порівняти з аналогічним періодом попереднього року, – до 17,7 млн осіб, зокрема абонентів 4G – на 8,8%, до 14,3 млн. Показник APRU в четвертому кварталі 2023 року скоротився на 1,4% – до 102 грн, показник MOU – на 4,5%, до 537 хв, кількість Гбайт, які використовує один абонент, зросла на 9,6% – до 9,9.
Операційний дохід “Київстар” від надання послуг фіксованого зв’язку 2023 року зріс на 2,3% – до 1,92 млрд грн, зокрема в четвертому кварталі-2023 – на 1,3%, до 476 млн грн. Водночас операційний дохід від надання послуг швидкісного домашнього інтернету на основі технології фіксованого широкосмугового доступу 2023 року зріс незначно – до 1,311 млрд грн проти 1,127 млрд грн роком раніше, а в четвертому кварталі – до 332 млн грн проти 290 млн грн за аналогічний період позаминулого року.
Кількість абонентів швидкісного домашнього інтернету “Київстар” у четвертому кварталі 2023 року скоротилася на 0,4% – до 1,1 млн осіб. Водночас показник ARPU абонентів зріс на 14,2% – до 98 грн. Показники кількості абонентів домашнього інтернету і APRU за весь 2023 рік не наводяться.
“Київстар” у 2023 році сплатив податків і зборів на загальну суму 10,8 млрд грн.
Майже 100% телеком-мережі компанії на підконтрольній території працює у звичайному режимі. У 2023 році команда “Київстар” відновила зв’язок у 190 населених пунктах, де мешкає понад 112 тисяч осіб і побудувала 1000 нових базових станцій для мережі 4G. Ще 4 тис. базових станцій було модернізовано з метою збільшення швидкості мобільного інтернету.
Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.
Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.
Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.
Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.
“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.
Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.
За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.
“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.
“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
METINVEST, ВИРУЧКА, ЗАЛІЗНА РУДА, коксівне вугілля, ПРОКАТ, сляби, СТАЛЬ, ЧАВУН
Консолідований чистий збиток Metinvest B.V. (Нідерланди), материнської компанії гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2023 році становив $194 млн, тоді як у 2022 році він досяг $2,193 млрд (зниження в 11 разів).
Згідно з річним звітом групи, її виручка впала на 11% – з $8,288 млрд до $7,397 млрд у 2022 році, а показник EBITDA – на 54%, до $861 з $1,873 млрд.
Уточнюється, що виручка металургійного сектора скоротилася на 15,2% – до $4,846 млрд, гірничодобувного сегмента – на 0,8%, до $2,551 млрд.
При цьому скоригована EBITDA металургійного дивізіону групи знизилася на 40,4% – до $159 млн, гірничодобувного сегмента – на 50,2%, до $770 млн.
Операційний прибуток “Метінвесту” за підсумками 2023 року становив $445 млн проти операційного збитку в 2022 році в розмірі $1,426 млрд.
Крім того, вільні грошові кошти та еквіваленти зросли до $646 млн з $349 млн на кінець 2022 року.
Як повідомлялося, “Метінвест” консолідований чистий збиток Metinvest B.V. у 2022 році становив $2,193 млрд порівняно з прибутком $4,765 млрд у 2021 році. Водночас виручка впала майже у 2,2 раза – до $8,288 млрд із $18,005 млрд 2021 року, а показник EBITDA – у 3,4 раза, до $1,769 млрд.
Виручка металургійного сектору скоротилася в 2,5 раза – до $5,803 млрд, гірничодобувного сегмента – в 1,8 раза, до $3,473 млрд, скоригована EBITDA метдивізіону впала в 11,1 раза – до $0,262 млрд, гірничодобувного сегмента – у 2,5 раза, до $1,448 млрд. Операційний збиток “Метінвесту” за підсумками 2022 року становив $1,426 млрд проти прибутку $4,933 млрд у 2021 році.
З урахуванням списання вартості активів на $1,283 млрд і курсового збитку $1,154 млрд сукупний збиток групи за 2022 рік сягнув $4,1 млрд порівняно із сукупним прибутком $5,023 млрд у 2021 році. Вільні грошові кошти скоротилися в 3,3 раза – до $0,349 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
