Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2025 році знизила виторг від продажів продукції в Україні на 11% порівняно з 2024 роком – до $2,3 млрд.
Згідно з пресрелізом групи на основі річного звіту за 2025 рік, цей результат головним чином відображає відсутність продажів концентрату коксівного вугілля, зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату та нижчі середні ціни продажу. Частка України у консолідованому доході зменшилася на 2 процентні пункти (п.п.), до 32%.
Продажі на інші ринки знизилися на 3%, до $4,942 млрд, що становить 68% від загального доходу. Зокрема продажі до Європи зросли на 3% завдяки зростанню поставок плоского та довгого прокату власного виробництва (на 18% та 41% відповідно), заготовок (на 15%), плоского прокату для перепродажу (на 9%) та чавуну (у 2,1 рази). Частка регіону в загальному обсязі доходів зросла до 44% (на 3 п.п. більше у річному обчисленні).
Продажі до Азії впали на 5%, головним чином через зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату (на 7%) та зниження середніх цін продажу. Частка регіону в загальному обсязі доходів залишилася незмінною на рівні 16%.
Доходи з Північної Америки знизилися на 24% через зниження поставок довгого прокату на 80% та зниження середніх цін продажу. Частка регіону в консолідованому доході залишилася стабільною на рівні 4%.
Доходи від Близького Сходу та Північної Африки (MENA) зменшилися на 29%, головним чином через зменшення відвантажень заготовок (на 34%). Частка регіону в загальних доходах знизилася до 3% (на 1 п.п. менше).
Продажі в інші регіони знизилися на 18%, тоді як їхня частка в загальних доходах залишилася незмінною на рівні 1%.
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6%, до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції та напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20%. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки (на 8 п.п. більше).
Продажі чавуну зросли на 41%, до $371 млн головним чином завдяки зростанню обсягів продажів на 53%, до 857 тис. тонн. Це відображає зростання як перепродажів (на 48%), так і внутрішніх поставок (у 2,5 рази). Частка перепродажів у загальному обсягу знизилася на 4 п. п., до 91%. Північна Америка залишалася основним напрямком, на яку припадало 63% поставок у 2025 році порівняно з 71% у 2024 році. Поставки до Європи зросли в 2,2 рази та склали 32% від загального обсягу поставок у 2025 році (на 9 п. п. більше).
У 2025 році продажі заготовок впали на 16%, до $327 млн головним чином через падіння обсягів продажів на 12%, до 629 тис. тонн на тлі нижчого виробництва. Поставки до Європи зросли на 42 тис. тонн, тоді як поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки скоротилися на 121 тис. На ці регіони припадало 50% та 38% від загального обсягу поставок у 2025 році відповідно (38% та 50% у 2024 році). Середня ціна продажу також знизилася, що відповідає орієнтиру CFR Türkiye для квадратних заготовок, який знизився на 11% у річному обчисленні.
Протягом звітного періоду продажі плоского прокату зросли на 6%, до $2,375 млн, що зумовлено 15% збільшенням обсягів продажів – до 3,498 тис. тонн. Це включало зростання перепродажів на 15% та 13% внутрішніх поставок. Частка перепродажів у загальному обсягу зросла до 70% (на 1 п.п. більше). Європа залишалася основним ринком, на який припадало 71% від загального обсягу поставок (72% у 2024 році). Обсяги продажів у регіоні зросли на 279 тис. тонн на тлі зростання попиту та відновлення виробництва гарячекатаного прокату групою в Італії. Поставки в Україну зросли на 29%, що становить 26% від обсягів продажів (23% у 2024 році). Середня ціна продажу знизилася відповідно до орієнтира HRC CFR Італія, який знизився на 7% у річному обчисленні.
У 2025 році продажі довгого прокату зросли на 1%, до $960 млн, що зумовлено зростанням поставок на 3%, до 1,411 млн тонн. Поставки до Північної Америки скоротилися на 80% через посилення торговельних обмежень у Канаді та США та становили 3% від загального річного обсягу (17% у 2024 році). Ця продукція була перенаправлена до Європи, де поставки зросли на 40%, збільшивши частку регіону до 48% від загального обсягу продажів (на 13 в.п. більше). Поставки в Україну зросли на 4%, що становить 45% від загального обсягу (не змінилося у річному обчисленні). Середня ціна продажу знизилася відповідно до бенчмарку CFR Türkiye для квадратної заготовки.
Протягом звітного періоду продажі коксу впали на 20%, до $390 млн. Зниження зумовлене головним чином нижчими середніми цінами продажу, що відображають тенденції котирувань коксівного вугілля. Загальний обсяг відвантажень зріс на 7%, до 1,450 млн тонн завдяки зростанню обсягів продажів СП “Запоріжсталь”.
У 2025 році доходи гірничодобувного сегмента зменшилися на 25%, до $2,135 млрд. Цей результат відображає відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (зниження на 11%). Внесок сегмента у загальний виручку склав 29% (зниження на 8 в.п.).
Продажі товарного залізорудного концентрату впали на 14%, до $1,409 млрд головним чином через скорочення загального обсягу поставок на 13%, до 14,376 млн тонн. Це відображає зменшення обсягів перепродажу на 22% та зниження обсягів власних поставок на 4%. В результаті, поставки в Україну та Азію скоротилися на 47% та 3% у річному обчисленні відповідно. Відповідно, ці регіони забезпечили 11% та 78% від загального обсягу продажів відповідно (18% та 70% у 2024 році). Поставки до Європи скоротилися на 20% на тлі зниження попиту, склавши 10% від загального обсягу у 2025 році (11% у 2024 році). Хоча бенчмарк CFR China на дрібну залізну руду з вмістом заліза 62% знизився на 8% у річному обчисленні, середня ціна продажу залишилася майже незмінною завдяки покращенню логістичної ефективності.
У 2025 році продажі окатків зменшилися на 6%, до $708 млн через нижчі середні ціни продажу, тоді як поставки зросли на 4%, до 6,317 млн тонн. Більшість цих обсягів були розподілені до Європи (71% у 2025 році; 81% у 2024 році) та України (25% у 2025 році; 16% у 2024 році).
Минулого року продажі концентрату коксівного вугілля не здійснювалися через призупинення діяльності на “Покровсьвугіллі”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) завершив 2025 рік з чистим доходом від реалізації в розмірі 1 млрд 485 млн грн, що на 29,6% більше аналогічного показника 2024 року.
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу фінансовим звітом, завод отримав 127 млн грн збитку, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 36,3 млн грн.
Валовий прибуток заводу становив 331,2 млн грн – на 12,5% менше показника 2024 року, але збиток від операційної діяльності зріс майже вдвічі до 141,3 млн грн.
На експорт була поставлена продукція на 1 млрд 191 млн грн, що склало 80,2%загального виторгу (82% роком раніше).
Найбільшим імпортером продукції була Індія, поставки до якої за рік зросли на 10,2% – до 615,2 млн грн.
Експорт у Казахстан зріс у 2,4 раза – до 43,7 млн грн, у Литву на 32% – до 167,2 млн грн, тоді як в Словаччину скоротився на 35% – до 60,3 млн грн.
Водночас серед нових експортних ринків зазначена Болгарія (90 млн грн), Узбекистан (3,8 млн грн). Експорт в усі інші країни збільшився на 52% – до 215 млн грн.
Поставки українським замовникам збільшились на 43,5% – до 293,7 млн грн.
За даними заводу, в натуральному вираженні по Україні обсяг поставок склав 1,5 тис. тонн в країни Азії 4,25 тис. тонн, Європи – 2,7 тис. тонн, Африки – 313 тонн; в Америку – 43т.
“Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” полягає в збереженнi i розширеннi стратегiчних сегментiв ринку та нарощуваннi присутностi в країнах Схiдної, Центральної та Захiдної Європи, Близького Сходу i Середньої Азiї та Африки”, – йдеться у звіті.
Водночас завод констатує, що ринки розвинених країн характеризуються високим рiвнем конкуренцiї у зв’язку з високою активнiстю лiдерiв важкого машинобудування, мiсцевих європейських i азiатських виробникiв.
“Для ринку гiрничо-збагачувального обладнання характерним також є висока конкуренцiя з боку американських виробникiв обладнання: Caterpillar, P&H MiningEquipment i європейських MetsoMinerals, ABB, Sandvik (Швецiя), Demag (Нiмеччина)”, – зазначається у документі.
Конкуренцiя на ринку обладнання для металургiйних комбiнатiв визначається присутнiстю таких великих машинобудiвних компанiй як Danieli (Iталiя), SMS Demag (Нiмеччина), Primetals Technologies (Великобританiя).
“Крiм цього на всiх цих ринках присутнiсть нарощують численнi виробники з КНР, якi характеризуються низькими цiнами i вигiдними умовами постачання (кредитування угод, вiдстрочки оплати та iн.)”, – вказує НКМЗ.
Найбiльш перспективним в найближчому майбутньому НКМЗ вважає ринок Європи.
За 2025 рiк НКМЗ інвестував в розвиток виробництва 12 млн грн, зокрема у машини і обладнання 7,7 млн грн, у виробничі приміщення цехів – 4,3 млн грн.
Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець минулого року склала 667,31 млн грн, а очiкуванi прибутки вiд ії виконання – 170,4 млн грн.
Завод знов нагадує, що знаходиться на прифронтовій території, і важливішим фактором залишається діяльність “в умовах військовою агресії РФ проти України”. Це впливає на значне зменшення обсягів виробництва продукції та призводить до неритмічного характеру виробничо-господарської діяльності.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
Як повідомлялося, потужності НКМЗ вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, а з 1 жовтня 2023 року він почав частково відновлювати роботу.
Завод завершив 2024 рік з чистим прибутком 36,3 млн грн, тоді як 2023 року збиток становив 856,93 млн грн, чистий дохід зріс у 3,2 раза – до 1,15 млрд грн, 82% поставлено на експорт.
Як повідомлялось, акціонери НКМЗ на зборах 28 квітня планують спрямувати 223,314 млн грн нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів.
У соєвому сегменті олійно-жирової галузі України у 2025/26 маркетинговому році зберігається позитивна динаміка як за фізичними обсягами, так і за валютною виручкою, повідомила асоціація «Укроліяпром».
Згідно з даними об’єднання, у вересні-лютому поточного сезону валютний дохід від експорту соєвої олії зріс на 19,3% порівняно з аналогічним періодом минулого маркетингового року.
Виручка від експорту соєвого шроту за той самий період збільшилася на 21%, а фізичні обсяги поставок шроту зросли на 38%.
В асоціації пов’язують зростання соєвого сегмента з посиленням внутрішньої переробки та загальним переорієнтуванням галузі на продукцію з вищою доданою вартістю.
«Укроліяпром» зазначає, що саме збільшення переробки сої та ріпаку допомогло галузі згладити наслідки зниження врожаю соняшнику та підтримати стабільну роботу переробних потужностей.
За даними об’єднання, у структурі аграрного та продовольчого експорту України обсягом $22,515 млрд олійно-жирова продукція займає 34,4%, або $7,737 млрд, що підтверджує її системну роль для валютних надходжень країни.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” збільшив прибуток EBITDA у 2025 році на 30% – до 27 млрд грн, у доларах зростання становить 25,8% – до $648 млн, йдеться у річному звіті компанії у п’ятницю.
“Ми продовжуємо інвестувати у цифрове майбутнє України, зберігаючи лідерство на ринку та виконуючи нашу довгострокову стратегію цифрового оператора”, — наводяться у документі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Згідно зі звітом Kyivstar Group Ltd, компанія збільшила виручку у 2025 році порівняно з 2024 роком на 30,3% – до 48,2 млрд грн, а у доларах зростання становило 25,9% – до $1,157 млрд.
Скоригований чистий прибуток за 2025 рік збільшився на 1,1% – до $286 млн (в гривні зростання становило 3,9%), а прибуток на акцію – $1,32.
В той же час нескоригований чистий прибуток зменшився на 56,2% – до $124 млн (у гривні — на 54,7%) , прибуток на акцію – до $0,57, а різниця зі скоригованими показниками виникла внаслідок негрошових витрат у розмірі $162 млн, пов’язаних із лістингом “Київстару” у третьому кварталі 2025 року.
Компанія уточнила, що у четвертому кварталі минулого року збільшила EBITDA на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн, тоді як у доларах зростання EBITDA становило 21,7% – до $172 млн, виручки – 28,4%, до $321 млн.
Чистий прибуток у четвертому кварталі 2025 року зменшився на 3,2% – до $90 млн (у гривні – на 2,2%).
Згідно зі звітом, “Київстар” у минулому році збільшив чистий грошовий потік від операційної діяльності на 29,8% – до $558 млн (у гривні – на 34,2%), а його капітальні інвестиції склали $351 млн, у тому числі у четвертому кварталі – $128 млн.
Зазначається, що дохід від цифрових платформ у 2025 році зріс у 4,9 раза – до 5,2 млрд грн, а у доларах це зростання склало 4,7 раза – до $124 млн, досягнувши 10,7% в структурі доходів.
У тому числі у четвертому квартал 2025 року дохід від цифрових платформ підскочив у 6,4 раза – до 2,1 млрд грн, у доларах – у 6,1 раза, до $50 млн, сягнувши 15,7% від загального доходу.
Кількість абонентів комплексних послуг (multiplay customers) “Київстар” зросла минулого року на 18% – до 7,3 млн, або 35% від кількості активних мобільних клієнтів протягом одного місяця, тоді як загальна кількість абонентів мобільного зв’язку скоротилася з 23 млн до 22 млн, а кількість абонентів фіксованого зв’язку зросла з 1,1 млн до 1,2 млн.
В той же час показник ARPU за минулий рік зріс на 19,3% – до $3,6 (у гривні – на 23,5%).
У звіті також вказано, що загальна кількість цифрових щомісячних активних користувачів досягла на кінець 2025 року 15 млн (у третьому кварталі – 13,5 млн). Зокрема, в Uklon було 3,8 млн користувачів (3,6 млн), Helsi – 2,5 млн (2,5 млн), KyivstarTV – 2,5 млн (2,1 млн), а в MyKyivstar – 6,2 млн (5,2 млн).
Онлайн-сервіс таксі Uklon , який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, у минулому році отримав 3,4 млрд грн або $80,2 млн виручки, а його EBITDA склала 1,1 млрд грн або $27,6 млн.
У четвертому кварталі 2025 року Uklon забезпечив виручку 1,4 млрд грн або $33,7млн, EBITDA – 386 млн грн або $9,2 млн .
Кількість поїздок Uklon у 2025 році склала 166,6 млн, доставки 4,7 млн, в тому числі у четвертому кварталі – 43,6 млн та 1,3 млн.
Зазначається, що KyivstarTV у четвертому кварталі 2025 року отримав виручку 351 млн грн або $8,4 млн, кількість сеансів користувачів зросла на 25,4% – до 891 млн, а час використання на користувача за активний день – на 6,9%, до 257 млн.
Медична інформаційна система Helsi збільшила дохід у четвертому кварталі 2025 року на 95 млн грн, або $2,3 млн. У програмі кількість активних спеціалістів та лікарів зросла на 7,5% – до більш ніж 42 тис., закладів охорони здоров’я – на 4%, до понад 1,7 тис., прийоми, зроблені пацієнтами через платформу, досягли 2,4 млн, а кількість платоспроможних клієнтів перевищила 57 тис.
За четвертий квартал 2025 року великі дані та хмарні послуги “Київстар” принесли 250 млн грн доходу, що на 66,5% більше, ніж у попередньому році. У звіті вказано, що зростання було зумовлене масштабними продуктами та рішеннями для аналізу великих даних, рекламними технологіями (AdTech), хмарними сервісами продуктивності та співпраці, а також сервісами підключення та обміну даними на основі API.
Kyivstar Cloud представила низку послуг, розширених практичними застосуваннями штучного інтелекту (ШІ), а також додаткову послугу, що надає експертні консультації щодо адаптації рішень на основі ШІ до конкретних потреб бізнесу.
У компанії уточнили, що кількість зареєстрованих клієнтів платформи самообслуговування AdTech Adwisor зросла з понад 3,5 тис. на кінець третього кварталу 2025 року до понад 3,8 тис. на кінець року.
“Київстар” у 2026 році очікує зростання доходів на 15%-18% та EBITDA на 12%-15% у гривні, тоді як у доларах – відповідно на 8%-11% та на 5%-8% .
Очікується, що інтенсивність капітальних витрат на 2026 рік становитиме 23%-26% від доходу, тоді як у 2025 році вона складала 30,3%.
Компанія нагадала, що у лютому придбала провідного українського онлайн-майданчика для продажу ліків та товарів медичного призначення Tabletki.ua за $160 млн та інтернет-провайдера Shtorm.
VEON, мажоритарний акціонер групи “Київстар” та деякі інші акціонери в рамках вторинного розміщення акцій (SPO) продали 14,375 млн акцій по ціні $10,5 за акцію на загальну суму $150,9 млн. Таким чином частка VEON в результаті SPO скоротилася з 89,6% до 83,6%
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” за підсумками 2025 року збільшив виручку та EBITDA на 24–26%, що перевищує прогноз, оприлюднений у листопаді 2025 року, йдеться у пресрелізі телекомунікаційного холдингу VEON, основного акціонера Kyivstar Group з часткою 89,6%.
Згідно з попередніми неаудитованими оцінками, капітальні витрати у 2025 році, як очікується, становили в діапазоні 29–31% від виручки.
VEON очікує, що результати перевищать прогноз на 2025 рік, опублікований 10 листопада 2025 року разом із фінансовими результатами за 3 квартал 2025 року, йдеться у релізі.
Як повідомлялося, “Київстар” у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів – це на 3,6% менше, ніж за попередній рік, водночас кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
Компанія у третьому кварталі 2025 року отримала прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше, ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання становило 20,4% – до $171 млн.
За перше півріччя 2025 року “Київстар” збільшив EBITDA на 32% – до $06 млн, тоді як його виручка зросла на 28% – до $539 млн.
У серпні 2025 року, Kyivstar Group Ltd. (Nasdaq: KYIV) оголосила про завершення лістингу на фондовій біржі Nasdaq Stock Market LLC (Nasdaq) та початок торгів акціями найбільшого мобільного оператору “Київстар” під тікером KYIV.
Українські виробники яєць в 2025 році експортували 2,05 млрд штук яєць, що на 65,5% більше, ніж роком раніше, при цьому грошова виручка збільшилася в 2,8 рази до $201,9 млн, повідомила Асоціація птахівників України (АПУ).
У галузевому об`єднанні зауважили, що найактивнішими покупцями українських яєць протягом 2025 року були Іспанія (16,4%), Великобританія (11,9%), Чехія (10,3%), Польща (10,0%), Хорватія (8,7%), і Ізраїль (7,8%).
Експорт яєчних продуктів у 2025 році становив 8,2 тис. тонн і приніс Україні $47,8 млн, що більше попереднього року на 2,6% і 40,3% відповідно. Найбільшими імпортерами цього продукту були Латвія (24%), Італія (23,8%), Польща (17,2%) та Данія (12,6%).
“Україна змогла посилити торговельну присутність на європейському ринку яєць і яєчних продуктів, частка країн ЄС за підсумками 2025 року досягла 73,4% і 92,6% відповідно від загального обсягу експорту цих товарів. Значне скорочення виробництва яєць в країнах ЄС внаслідок складної епізоотичної ситуації протягом минулого року і необхідність для відновлення тривалого періоду, призвело до зростання цін на європейському ринку та сприяло підвищеному попиту на українську продукцію”, – пояснили в АПУ.
За інформацією асоціації, український сектор виробництва яєць поступово відновлюється після значного скорочення поголів’я та втрати виробничих потужностей на сході і півдні України на початку війни.
“Через значне скорочення населення, його низьку купівельну спроможність, експорт відіграє визначальну роль у збалансуванні внутрішнього ринку та забезпечення продовольчої безпеки країни”, – підкреслило бізнес-об`єднанні і нагадало, що українські виробники продукції птахівництва наразі працюють у надзвичайно складних умовах воєнного стану, зумовлених безпековими ризиками, енергетичною кризою (відключення електроенергії), розривом логістичних ланцюгів і різким зростанням собівартості виробництва.
