Найбільша мережа автозаправних комплексів України UKRNAFTA підготувала нову вигідну пропозицію для наших захисників та захисниць.
З 1 по 31 липня 2026 року просто покажіть на касі застосунок Армія+ та отримайте знижку 50% на каву та усі великі хотдоги.
Важливо! Акція не розповсюджується на мініхотдоги.
Ще у грудні 2024 року державна мережа UKRNAFTA стала першим паливним партнером Міністерства оборони у програмі вдячності військовим Плюси у застосунку Армія+.
Завдяки програмі лояльності військові отримують:
-3 грн/л на бензин і дизель;
-0,5 грн/л на скраплений газ;
-30% на продукцію кафе;
-10% на товари в магазинах.
За час дії програми станом на середину травня 2026 року UKRNAFTA допомогла захисникам і захисницям заощадити понад 200 млн грн – понад 165 млн грн на пальному; 28 млн грн на стравах кафе; 9 млн грн на товарах у магазинах.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Кава в четвер подешевшала на тлі очікувань високого врожаю в Бразилії, найбільшому постачальнику кави у світі.
Ф’ючерси на арабіку за підсумками торгів у Нью-Йорку напередодні подешевшали на 0,2%, до $3,0785 за фунт. Це мінімум за п’ять місяців.
Новий урожай кави в Бразилії, збір якого почнеться через пару місяців, може досягти рекордних 75,8 млн мішків, пише Reuters з посиланням на прогноз компанії EISA. Один мішок важить 60 кг.
Збір кави сорту арабіка складе 48 млн мішків, робусти – 27,8 млн мішків, очікує EISA.
Еспресо в Україні знову подорожчало: 2025 року за чашечку кави в середньому потрібно було заплатити 41 грн, що на 17% дорожче ніж рік тому, свідчать результати дослідження Індексу Еспресо від Poster POS, виконаного для сервісу Опендатабот.
Згідно з ними, загалом еспресо в Україні зросло в ціні удвічі з початку повномасштабної війни, коли за чашку платили 21 грн.
Станом на кінець грудня найдорожчу каву в Україні п`ють у Львові — 47 грн/чашка, Одесі — 45 грн/чашка та Дніпрі — 43 грн/чашка.
Найдешевша кава третій рік поспіль фіксується в Хмельницькому — 33 грн/чашка, доступною вона є також у Запоріжжі і Кропивницькому — 35 грн/чашка.
Найбільше упродовж року вона подорожчала на прифронтовій Сумщині – на 26%. Минулого року Сумщина була серед регіонів із найдешевшою кавою.
Даних з українських АР Крим та Луганської області наразі немає.
Індекс Еспресо – економічний показник, що використовується для вимірювання вартості стандартної порції еспресо в різних містах світу. Він може бути корисним для порівняння рівня цін і вартості життя в різних місцях. Такий індикатор допомагає оцінити, наскільки велика різниця в цінах на однакові товари і послуги в різних країнах, відображає купівельну спроможність і рівень інфляції, стверджують у компанії Poster POS.
Українська компанія з автоматизації ресторанів Poster POS – українська компанія з автоматизації ресторанів, яка є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах. Послугами розробника користується понад 50 тис. закладів.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.
“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.
Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).
Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.
«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на початку вересня зареєструвала випуск облігацій серії “B” ТОВ “Торговий дім “Галка” (Львів) – “дочки” виробника кави та кавопродуктів “Галка” – на суму 50 млн грн.
Згідно інформацією в реєстрі НКЦПФР, номінал облігації – 1 тис. грн, інформація щодо терміну обігу та ставки доходності поки відсутня.
В аудиторському звіті за перший квартал зазначається, що на кінець березня цього року так само, як і на кінець минулого року, в обігу знаходилися облігації дебютного випуску ТД “Галка” серії “А” на загальну номінальну суму 45,004 млн грн, тоді як на рахунку емітента – на суму 4,996 млн грн.
Рішення про новий випуск облігацій без здійснення публічної пропозиції ще на 50 млн грн збори учасників прийняли 18 червня цього року.
Українсько-англійське спільне ТОВ “Галка” (до 2004 року – “Галка Лтд.”) засноване на базі Львівської кавової фабрики. Займається виробництвом та реалізацією кави, кавопродуктів та замінників кави, чаю під торговою маркою “Галка”. Йому належить 90% ТОВ “Торговий дім “Галка”, а ще 10% володіє ПЗНВІФ “Галінвест” під управлінням КУА “Західна інвестиційна група”.
За даними аудиторського звіту, кінцевими бенефіціарами ТД “Галки” через нідерландське Nedinvestment B.V. є Володимир Пастернак – 25,42%, Юрій Дубовий та Ярослав Волинець – по 20,91% та їх діти Олег та Андрій, які отримали по 4,51% у період після листопада 2021 року, а також громадянин Нідерландів Ян Лавой Франсуа із часткою 13,74%.
ТД “Галка” в першому кварталі 2025 році скоротив чистий прибуток на 10,2% – до 9,99 млн грн, а виторг наростив на 64,2% – до 254,38 млн грн.
У 2024 році компанія збільшила чистий прибуток на 48,3% – до 56,65 млн грн, а виручку – на 17,2%, до 766,30 млн грн.
Материнська компанія, згідно з її звітом за 2024 рік, мала в обігу п’ять випусків облігацій з погашенням в 2030-2034 роках на загальну суму 212,13 млн грн.
Чистий прибуток материнської компанії у 2024 році виріс на 36,2% – до 49,84 млн грн, виторг – на 7,7%, до 86186,3 млн грн.
