Люди, які регулярно вживають більше кави, можуть мати меншу частку загального та вісцерального жиру й водночас більшу м’язову масу, свідчать результати нового фінського дослідження. У чоловіків більш високе споживання кави також виявилося пов’язаним з особливостями рівня тестостерону та більш сприятливими показниками обміну глюкози й інсуліну.
Дослідження було опубліковано в науковому журналі European Journal of Nutrition. Вчені використали дані масштабного проєкту Northern Finland Birth Cohort 1966, учасники якого спостерігаються від народження. До аналізу увійшли 2 264 людини віком 46 років.
Учасників розділили залежно від звичного споживання кави. 70 осіб практично не вживали каву, 296 випивали одну-дві чашки на день, 822 — три-чотири чашки, ще 1 076 учасників — п’ять і більше чашок щодня.
Дослідники виявили цікаву закономірність: індекс маси тіла в різних групах суттєво не відрізнявся, однак склад тіла був різним.
В учасників, які вживали більше кави, в середньому спостерігалися менший відсоток жиру в організмі, менша загальна жирова маса та площа вісцерального жиру. Водночас у них була вищою маса скелетної мускулатури. Відмінності у складі тіла спостерігалися як у чоловіків, так і у жінок.
«Це дослідження цікаве насамперед тим, що показує обмеженість звичного показника BMI. Дві людини можуть мати практично однаковий індекс маси тіла, але зовсім різне співвідношення жирової та м’язової тканини. У фінській вибірці саме склад тіла, а не BMI, виявився пов’язаним із рівнем споживання кави», — зазначає доктор біологічних наук, керівник напряму аналітичного центру Experts Club Святослав Морозов-Леонов.
Окремо вчені вивчили гормональні показники. У чоловіків кожна додаткова чашка кави на день статистично асоціювалася зі збільшенням загального тестостерону приблизно на 0,29 нмоль/л, а біодоступного тестостерону — приблизно на 0,08 нмоль/л. Також підвищувався рівень глобуліну, що зв’язує статеві гормони, — SHBG. Ці асоціації зберігалися після статистичного коригування на BMI, освіту, куріння, фізичну активність і вживання алкоголю.
Однак гормональні результати виявилися значно складнішими, ніж може здатися з формулювання «кава підвищує тестостерон».
Одночасно з вищим загальним і біодоступним тестостероном у чоловіків більше споживання кави було пов’язане з нижчим вільним тестостероном і зниженням індексу вільних андрогенів. У жінок статистично значущого зв’язку між кількістю кави та загальним або біодоступним тестостероном дослідники не виявили. При цьому в них також спостерігалися вищий SHBG і нижчі показники вільних андрогенів.
«Тому робити з дослідження висновок, що п’ять чашок кави на день підвищують тестостерон у чоловіків, було б неправильно. Гормональна картина значно складніша: загальний тестостерон збільшувався, але вільний тестостерон одночасно знижувався. Автори самі говорять про специфічний гормональний профіль, а не про доведену стимулюючу дію кави», — підкреслив Морозов-Леонов.
Ще один цікавий результат пов’язаний із метаболізмом. У чоловіків із вищим споживанням кави дослідники виявили більш сприятливий профіль показників глюкози та інсуліну. У представників обох статей споживання кави також обернено корелювало з концентрацією в крові амінокислот із розгалуженим ланцюгом — BCAA.
Підвищені концентрації BCAA у низці попередніх досліджень пов’язувалися з інсулінорезистентністю та підвищеним ризиком метаболічних порушень. Автори фінської роботи вважають, що виявлені зміни можуть допомогти краще зрозуміти спостережуваний в інших дослідженнях зв’язок вживання кави з метаболічним здоров’ям.
При цьому вчені спеціально попереджають, що результати не доводять причинно-наслідкового зв’язку.
Дослідження було поперечним: споживання кави, склад тіла, гормони та метаболічні показники оцінювалися фактично в один період часу. Тому неможливо визначити, чи саме кава призвела до виявлених відмінностей, чи люди з певним способом життя та метаболічним профілем просто частіше вживали каву.
Крім того, кількість кави учасники повідомляли самостійно, а група людей, які взагалі її не вживали, була невеликою — лише 70 осіб із 2 264. Фінська популяція також є відносно однорідною, тому результати не можна автоматично переносити на населення інших країн.
«Це хороший приклад того, як слід читати дослідження про харчування. Зв’язок між продуктом і певним показником здоров’я ще не означає, що продукт є причиною цього ефекту. Для практичних рекомендацій потрібні проспективні дослідження і, головне, рандомізовані контрольовані випробування», — вважає представник Experts Club Морозов-Леонов.
Автори роботи також не рекомендують на підставі отриманих результатів збільшувати споживання кави. Вони вказують на необхідність подальших досліджень, включаючи інтервенційні дослідження на людях, які дозволять встановити, чи існує причинний зв’язок і які саме біологічно активні компоненти кави можуть бути відповідальними за виявлені асоціації.
У каві міститься понад тисяча різних сполук, тому потенційний механізм дії поки залишається невизначеним. Дослідники розглядають гормональні та метаболічні зміни як один із можливих напрямів подальшого вивчення впливу кави на здоров’я.
«Найцікавіший результат роботи полягає не в твердженні “чим більше кави, тим краще”. Дослідження показує значно складніший взаємозв’язок між звичним раціоном, складом тіла, гормонами та метаболізмом. Саме перевірка цих механізмів у тривалих і контрольованих дослідженнях має стати наступним етапом», — резюмував Святослав Морозов-Леонов.
Дослідження Associations of habitual coffee intake with testosterone and cardiometabolic markers: the Northern Finland Birth Cohort 1966 study. До аналізу увійшли 2 264 учасники Northern Finland Birth Cohort 1966. Автори заявили про відсутність конфлікту інтересів.
