Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, майже 40% українців відвідують культурні заходи один раз на пів року або рідше, найчастіше це кінотеатри, йдеться в дослідженні “Культура в Україні” агенції Research.ua, яке було презентоване Міністерством культури України в четвер в Києві.
Зокрема, на запитання про частоту відвідування культурних заходів, 37% респондентів відповіли, що відвідують такі заходи один раз на пів року або рідше, 26% – один раз на декілька місяців, 30% – раз на місяць, або частіше, а 7% зазначили, що не відвідують культурних заходів.
Серед основних джерел новин про культуру у 2025 році були соціальні мережі (75%) та месенджери (65%), зокрема: Телеграм є джерелом новин про культуру для 58% опитаних, Facebook – 51%, Instagram – 46%, YouTube – 42%.
Серед найпопулярніших форматів культурних заходів є кінотеатри (66% респондентів), музичні концерти (42%) і театральні вистави (40%).
Стосовно бар’єрів для відвідування культурних заходів: нестача коштів (54% респондентів), брак часу (42%), відсутність заходів поблизу (26%) і відсутність компанії (17%).
Соцопитування було проведено 22-30 грудня 2025 року методом онлайн-інтерв’ю; вибірка 2000 респондентів; опитували доросле міське населення України в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій.
https://interfax.com.ua/news/culture/1171698.html
Ходьба та інші прості рухи тіла можуть сприяти циркуляції рідини в мозку та потенційно допомагати йому позбавлятися від продуктів обміну речовин, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Neuroscience.
Група вчених вивчала рух мозку у мишей, що перебували у стані неспання, за допомогою високошвидкісної двофотонної мікроскопії. Дослідники встановили, що під час руху мозок злегка зміщується всередині черепа, причому цей процес тісно пов’язаний не з диханням або серцевим ритмом, а зі скороченням м’язів живота під час руху.
За даними авторів роботи, скорочення м’язів черевної порожнини створює механічний тиск, який через судинні зв’язки між животом, хребтом і центральною нервовою системою передається до мозку. Вчені описують цей механізм як свого роду «гідравлічний» зв’язок: рух тіла і напруження м’язів можуть запускати мікрорух мозку і впливати на рух спинномозкової та міжклітинної рідини.
Моделювання показало, що такий м’який рух мозку може сприяти виведенню міжклітинної рідини з мозкової тканини в субарахноїдальний простір. Автори підкреслюють, що напрямок цього потоку відрізняється від того, що спостерігається під час сну, коли активніше працює так звана глімфатична система, пов’язана з очищенням мозку від продуктів обміну.
Науково-популярне видання ScienceDaily, посилаючись на це дослідження, зазначає, що скорочення м’язів живота під час руху може сприяти циркуляції спинномозкової рідини, а отже, проста фізична активність потенційно може бути пов’язана з підтриманням здоров’я мозку. Один з авторів роботи Патрік Дрю пояснив, що рух тіла може бути важливим фізіологічним механізмом, що впливає на мозок через механічний зв’язок з черевною порожниною.
При цьому дослідження не доводить, що ходьба безпосередньо «очищає» мозок людини або лікує неврологічні захворювання. Робота виконана на мишах, а висновки щодо людей вимагають додаткових досліджень. Однак вона показує можливий біологічний механізм, через який звичайна рухова активність може бути корисною не тільки для серця, судин і м’язів, але й для процесів обміну рідини в мозку.
Для медицини та ринку wellness це важливо тому, що ходьба залишається одним із найдоступніших способів підтримки здоров’я. На відміну від складних тренувань, вона не вимагає обладнання, спеціальних умов або високої фізичної підготовки. Якщо майбутні дослідження підтвердять аналогічний механізм у людини, регулярна ходьба може отримати ще одне наукове пояснення як інструмент профілактики когнітивного виснаження та підтримки нормальної роботи мозку.
У дослідженні також йдеться про те, що рух мозку під час ходьби має дуже малу амплітуду — мова йде про мікроскопічні зміщення, які неможливо відчути. Однак саме такі механічні коливання можуть бути достатніми, щоб впливати на рух рідини в тканинах мозку.
Ключовий висновок роботи полягає в тому, що мозок не повністю ізольований від решти тіла, як це часто уявлялося раніше. Він механічно пов’язаний з рухами організму, а скорочення м’язів живота під час ходьби та іншої активності можуть бути частиною системи, що допомагає переміщувати рідини всередині та навколо мозку.
Перегляд коротких відео перед сном може не тільки погіршувати якість сну, але й сам ставати наслідком денної втоми. До такого висновку дійшли дослідники з Китаю, які вивчили зв’язок між проблемним споживанням коротких відео та симптомами безсоння у студентів, як випливає з дослідження в журналі Personality and Individual Differences.
Автори роботи проаналізували дані 6 691 студента з центрального Китаю. Опитування проводилося двічі з інтервалом у три місяці: учасники відповідали на питання про звички перегляду коротких відео, труднощі зі сном, денну втому, настрій і зниження продуктивності.
Дослідження показало двосторонній зв’язок: надмірне використання платформ коротких відео прогнозувало зростання проблем зі сном через три місяці, але зворотний ефект виявився ще сильнішим. Люди, які вдень відчували втому, млявість або погіршення настрою через поганий сон, частіше втрачали контроль над переглядом відео та використовували їх як спосіб швидко зняти напругу або нудьгу.
На думку дослідників, денна втома виступає своєрідним «мостом» між безсонням і проблемним використанням цифрових платформ. Нестача сну знижує самоконтроль і здатність опиратися швидким винагородам, а короткі відео дають просту і майже не вимагаючу зусиль форму емоційної розрядки. В результаті людина може знову почати дивитися ролики ввечері, пізніше засинати і наступного дня відчувати ще більшу втому.
Автори зазначають, що алгоритми платформ коротких відео посилюють цей цикл: персоналізована стрічка утримує увагу, а користувач часто недооцінює, скільки часу вже провів за переглядом. Особливо значущим фактором виявилося саме важке засинання, яке може запускати стійку звичку відкладати сон.
Для бізнесу та ринку цифрових сервісів це дослідження важливе тим, що показує не тільки силу залучаючих алгоритмів, а й зростаючий попит на цифрове благополуччя. Додатки, освітні платформи, роботодавці та медичні сервіси все частіше враховуватимуть вплив нічного екранного часу на продуктивність, психічний стан і якість життя користувачів.
Дослідники підкреслюють, що проблема не зводиться лише до «слабкої сили волі». Коли людина погано спить і втомлюється вдень, її здатність контролювати імпульси знижується, а цифрові розваги стають найдоступнішим способом короткострокового відновлення.
Медична лабораторія “Діла” в 2025 році збільшила кількість виконаних досліджень на 10,5%, кількість клієнтів – на 4%, відкрила 26 нових відділень.
Як повідомляє лабораторія в пресрелізі, підводячи підсумки минулого року, драйвером зростання продажів в 2025 році залишався розвиток онлайн-сервісів. Зокрема, у 2025 році частка замовлень сплачених онлайн, зросла більше ніж на 10% до майже третини замовлень.
Лабораторія зазначає, що в 2025 році “Діла” відкрила 26 власних і партнерських відділень. Загалом з лютого 2022 року лабораторія збільшила свою мережу майже вдвічі, на початок 2026 року мережа компанії становить 276 точок присутності.
Восени 2025 року “Діла” запустила нову клініко-діагностичну лабораторію в Києві площею понад 2 тис. кв. м, потужності якої дозволяють виконувати понад 15 млн досліджень на рік.
Найбільший обсяг капітальних інвестицій упродовж 2022–2025 рр. – близько 40 млн грн – спрямували на запуск нової лабораторії в Києві, комплексне оснащення мережі відділень генераторами та інверторами з акумуляторами, встановлення додаткових ліній електропередач і джерел безперебійного живлення.
“На початок 2026 року всі власні відділення “Діла” та клініко-діагностичні лабораторії працюють у повністю автономному режимі, – уточнюють в лабораторії.
Там також зазначають, що впродовж 2025 року до команди “Діла” приєдналося 465 нових співробітників, а загальна чисельність персоналу компанії перевищила 2100 осіб.
Крім того, в межах проєктів корпоративної соціальної відповідальності “Діла” разом із “Фундацією ДІЛА” спрямували понад 70,6 млн грн на допомогу у 2025 році, а з 2022 року – понад 162,2 млн грн, в тому числі 49,3 млн грн на соціальні знижки, з них 45 млн на підтримку здоров’я військових та ветеранів.
В 2025 році “Діла” перерахувала до бюджету країни 593,2 млн грн податків і зборів, що на 56% більше, ніж у 2024 році.
Твердження про те, що гриби допомагають знизити рівень холестерину, в цілому відповідає науковій логіці, але вимагає важливих уточнень: ефект залежить від виду грибів, раціону в цілому та індивідуальної переносимості, а доказова база щодо людей поки що обмежена.
Приводом для обговорення став коментар лікаря-гастроентеролога, в якому йдеться про те, що хітин, який міститься в грибах, може знижувати холестерин, зв’язуючи харчові ліпіди і знижуючи їх всмоктування в кишечнику. На практиці механізми частіше описують через харчові волокна грибів в цілому, включаючи бета-глюкани і хітиноподібні компоненти: харчові волокна здатні зв’язувати жовчні кислоти і частини ліпідів в кишечнику, підвищуючи їх виведення, через що організм може витрачати більше холестерину на синтез нових жовчних кислот.
Дані по грибах вказують на потенціал, але не гарантують сильного ефекту у кожного. Так, огляд в журналі Food & Function (RSC, 2024) відзначає, що печериці (A. bisporus) і деякі інші гриби демонструють здатність зв’язувати жовчні кислоти в моделях травлення, проте клінічні дані обмежені і неоднорідні. У цьому ж огляді згадуються дослідження, де щоденне вживання приблизно 150-200 г свіжих печериць або вешенок асоціювалося зі зниженням загального та/або LDL-холестерину.
При цьому гриби цінні не тільки потенційним впливом на ліпіди. Вони зазвичай дають раціону харчові волокна і ряд мікронутрієнтів (вітаміни групи B, селен, мідь, калій), а вітамін D в грибах помітно підвищується при УФ-обробці.
Теза про те, що гриби «краще не їсти» з картоплею, хлібом або бобовими, суворого наукового підтвердження як універсальне правило не має. Частіше проблема в іншому: гриби містять манітол (група FODMAP, поліоли), який у частини людей, особливо при синдромі подразненого кишечника, може посилювати газоутворення і здуття. Якщо до грибів додати велику порцію крохмалистої їжі або бобових, загальне «навантаження» на травлення може зрости, і дискомфорт стає більш імовірним, але це питання індивідуальної переносимості і розмірів порцій, а не заборони.
Практичний висновок: гриби можна розглядати як корисний компонент збалансованого раціону і одне з джерел харчових волокон, але «лікувати холестерин грибами» не варто. При підвищеному холестерині ключовими залишаються загальний профіль харчування, фізична активність і рекомендації лікаря (в тому числі щодо терапії, якщо вона потрібна).
