Загальнонаціональна програма «Людина року» проводить 30-й ювілейний сезон, присвячений українцям, професійні та суспільні досягнення яких стали помітною частиною життя країни у 2025 році.
Серед лауреатів сезону будуть військовослужбовці Сил оборони України, медики, рятувальники, енергетики, аграрії, волонтери, підприємці, дипломати, науковці, діячі культури та представники інших сфер.
У межах ювілейного сезону також планується відзначити представників міжнародної дипломатії та вручити спеціальні премії за окремі досягнення.
Програма «Людина року» існує вже три десятиліття та відзначає представників різних професій і сфер діяльності за їхній внесок у розвиток України та суспільства.
Організатори зазначають, що після початку повномасштабної війни особливе місце серед лауреатів займають люди, чия діяльність безпосередньо пов’язана з обороною країни, підтримкою населення, роботою критичної інфраструктури, економіки та міжнародним представництвом України.
«Людина року – 2025 – це передусім подяка людям, які наближають перемогу, зміцнюють державу та формують її майбутнє», – зазначають організатори.
За 30 років існування програма сформувала значний перелік лауреатів із державного управління, бізнесу, науки, медицини, культури, спорту та інших сфер. Ювілейний сезон продовжує традицію суспільного визнання людей, результати роботи яких мають значення для країни. Інформацію про 30-й сезон програми було оприлюднено 31 серпня 2026 року.
Open4Business – офіційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року».
Українська інфраструктурна компанія Autostrada стала меценатом аудіовізуальної артінсталяції «Майбутнє пам’ятає», присвяченої 35-річчю Незалежності України.
Як повідомила компанія 21 серпня, інсталяцію реалізовано на монументі «Батьківщина-Мати» у Києві. За допомогою масштабних світлових проєкцій монумент перетворюється на динамічне полотно, яке через образи історичної пам’яті та досвід різних поколінь показує зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім України.
У Autostrada зазначили, що підтримка проєкту пов’язана з цінностями стійкості, єдності та збереження історичної й культурної спадщини.
«Ми добре знаємо: будь-яка складна інженерна конструкція потребує міцного фундаменту. Для держави таким фундаментом є її історична та культурна спадщина. Саме культура зберігає пам’ять, підтримує зв’язок поколінь і формує спільні сенси», – зазначили в компанії.
Артінсталяція «Майбутнє пам’ятає» працюватиме щодня з 21:00 до 23:00 до 1 вересня.
Монумент «Батьківщина-Мати», на якому демонструється світлова інсталяція, є одним із найбільш упізнаваних монументальних об’єктів Києва та частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Autostrada – українська група компаній, що спеціалізується на інфраструктурному будівництві. Основними напрямами її роботи є дорожнє, мостове, промислове та підземне будівництво, а також проєктування. За даними компанії, її команда налічує понад 8 тис. працівників, парк включає понад 5 тис. одиниць техніки, а власна виробнича база – понад 60 підприємств і виробництв.
Під час повномасштабної війни Autostrada бере участь у відновленні транспортної інфраструктури та інженерних споруд. За даними компанії, за цей період було відремонтовано понад 3 тис. км доріг і понад 200 мостових переходів, а також відновлено близько 50 інфраструктурних об’єктів. Серед поточних великих проєктів компанії – будівництво метро на Виноградар у Києві та роботи на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.
Засновником Autostrada є бізнесмен Максим Шкіль. Компанія входить до створеного ним холдингу MS Capital.
Autostrada, КИЇВ, КУЛЬТУРА, меценатство, Незалежність України
Латвія оголосила про внесок в розмірі EUR50 тис. до Українського фонду культурної спадщини (УФКС), повідомила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
“Це одинадцята країна, яка підтримала Фонд”, – написала вона у Facebook у вівторок.
Український фонд культурної спадщини створено як міжнародний механізм для залучення ресурсів на захист і відновлення української культурної спадщини. Наразі Фонд уже акумулював понад EUR4,3 млн, нагадала Бережна.
“Кошти Українського фонду культурної спадщини спрямовуються на конкретні проєкти – захист, відновлення, збереження української культурної спадщини. Перший підтриманий проєкт – “Мистецький арсенал”, – йдеться у дописі.
Бережна подякувала Латвії за підтримку України, солідарність із українською культурою та готовність вкладати ресурси у її збереження.
Як повідомлялося, в липні 2025 року Мінкультури з партнерами на Конференції з відновлення у Римі (Італія) презентували нові міжнародні інструменти для підтримки української культури: Альянс культурної стійкості, Український фонд культурної спадщини та Team Europe Ukraine.
На початку листопада 2025 року в Копенгагені (Данія) відбулася друга міжнародна конференція “Співпраця заради стійкості”, на якій презентували механізм функціонування Українського фонду культурної спадщини. За результатами конференції Данія, Нідерланди, Польща та Велика Британія заявили, що інвестують EUR3 млн у новостворений Український фонд культспадщини.
Наприкінці січня 2026 року Бережна заявляла, що запуск діяльності УФКС потребує стартового бюджету у розмірі EUR10-15 млн. У червні вона підтвердила, що для повноцінного запуску УФКС потрібно мобілізувати EUR15 млн до кінця 2026 року.
Про свої внески оголосили: Королівство Данія – 10 млн данських крон, Королівство Нідерланди – EUR1 млн, Велика Британія – 200 тис. фунтів стерлінгів, Республіка Польща та Королівство Іспанія – по EUR0,5 млн, Естонська Республіка – EUR20 тис., Латвійська Республіка – EUR50 тис.
Стало відомо, що першим об’єктом, який будуть відновлювати під егідою Українського фонду культурної спадщини, стане зруйнований окупантами Історико-краєзнавчий музей в Іванкові (Київська обл.), де експонувалися картини української художниці Марії Примаченко.
У Бангкоку 5-6 серпня відбудеться Другий фестиваль українського кіно у Таїланді, організований Посольством України з нагоди 35-ї річниці незалежності країни.
Покази пройдуть у Bangkok Art and Culture Centre. До програми увійшли чотири українські фільми різних жанрів – біографічна драма, документальне кіно, сімейна пригодницька стрічка та антологія короткометражних історій.
Фестиваль відкриється 5 серпня о 16:00 показом фільму «Малевич» 2025 року, присвяченого життю і творчості українського художника-авангардиста Казимира Малевича.
О 18:00 глядачам представлять документальну стрічку «Підземний сад» 2026 року. Фільм розповідає про дитячу мистецьку студію, яка працює у харківському бомбосховищі та готує свою першу міжнародну виставку.
Другого дня, 6 серпня, о 15:00 відбудеться показ сімейного пригодницького фільму «Сторожова застава», знятого за мотивами легенд і образів доби Київської Русі.
Завершить фестиваль о 18:00 антологія короткометражних фільмів «Війна очима тварин» 2025 року. До неї увійшли засновані на реальних подіях історії тварин під час повномасштабної війни. У створенні проєкту взяв участь американський актор і режисер, лауреат премії «Оскар» Шон Пенн.
У посольстві зазначили, що фестивальна програма має познайомити тайську аудиторію з культурою та історією України, стійкістю українського суспільства і життям людей в умовах війни.
Вхід на всі покази безкоштовний, однак необхідна попередня реєстрація – https://forms.gle/CkNvc5TjmUdvDmV6A.
Українські бібліотеки переживають системну кризу, яка охоплює чотири виміри: заробітні плати на межі виживання, стрімке старіння кадрів, хронічне недофінансування фондів та приміщень і застаріла система оцінювання, йдеться в аналітичному звіті “Системна криза української бібліотечної галузі та шляхи її подолання” Мережі захисту національних інтересів “АНТС”.
“Бібліотеки України сьогодні опинилися на межі виживання. Зарплати бібліотекарів у 2026 році становлять від 5691 до 7356 грн, молодь майже не приходить у професію, а майже половина працівників уже перебуває у віковій категорії 45-60 років. Якщо ситуація не зміниться, багато бібліотек ризикують залишитися без людей, які забезпечують їхню роботу. Але проблема значно ширша за низькі зарплати. Йдеться про втрату інституцій, які зберігають нашу пам’ять, підтримують освіту, цифрову грамотність та стійкість громад”, – йдеться в повідомленні АНТС.
Згідно з аналітичним звітом, українські бібліотеки переживають системну кризу, яка охоплює чотири виміри: зарплати на межі виживання (у 2026 році оклади варіюються від 5691 грн до 7 356 грн); стрімке старіння кадрів (станом на кінець 2025 року близько 46,7% працівників бібліотек були у віковій групі 45-60 років, тоді як молодь становила 9,3%); хронічне недофінансування фондів і приміщень; застаріла система оцінювання, яка не бачить реального внеску бібліотек у суспільний розвиток.
Звіт також пропонує план дій у три етапи, перший з яких передбачає, що упродовж перших 6 місяців необхідно переглянути тарифні оклади бібліотекарів, провести аудит кадрової ситуації та визначити перелік прифронтових бібліотек для першочергової підтримки.
На другому етапі – від 6 до 18 місяців – запустити пілоти нових моделей фінансування з більшою автономією закладів, оновити фонди й техніку, перейти до оцінювання бібліотек за показниками соціального та освітнього впливу – а не лише за кількістю відвідувань і книговидачею.
На останньому етапі, у горизонті 3 років пропонується масштабувати успішні моделі та інтегрувати бібліотеки у ширші програми читання, цифрової грамотності й освіти дорослих.
“Підвищення зарплат – необхідний перший крок, але недостатній. Без інституційної реформи, більшої фінансової автономії закладів і нових критеріїв ефективності система залишатиметься у тій самій точці. Україна може отримати сучасну бібліотечну мережу. Реалізація цієї стратегії дозволить перетворити бібліотеки зі збиткових бюджетних установ на ефективний суспільний сервіс та інфраструктуру для розвитку всієї країни”, – наголосили в АНТС.
Як повідомлялося, у кінці травня віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що поповнення бібліотечних фондів у співфінансуванні з громадами може бути запущено з 1 липня.
22 червня заступниця міністра культури України Богдана Лаюк заявила, що їй не подобається ідея, що бібліотеки необхідно перетворити на культурні хаби чи культурні центри, а також, що вона проти того, щоб просто говорити про закриття бібліотек. В той же час, заступниця зазначила, що наразі немає фінального рішення, як буде виглядати модель співфінансування з громадами поповнення бібліотечних фондів.
Згідно з дослідженням Українського інституту книги (УІК), книжки для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек закуповували у 2025 році лише 47% громад.
У квітні петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом переглянути заробітні плати бібліотекарів не набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Державне агентство України з питань кіно допустило 404 із 449 заявок ігрових фільмів та серіалів до наступного етапу конкурсу програми підтримки культурного продукту “Тисячовесна”.
Прийом заявок на участь у програмі “Тисячовесна” завершився 4 червня. В категорії “Ігрові фільми та серіали” було подано 449 заявок.
Після технічного відбору Держкіно опублікувало перелік із 404 учасників допущених до другого етапу мистецького конкурсу.
“Також, відповідно до вимог Положення було проведено жеребкування з метою розподілу проєктів між експертами конкурсної комісії для здійснення експертного оцінювання на другому етапі мистецького конкурсу”, – йдеться в повідомленні Агентства.
Експертне оцінювання триватиме до 28 липня. Саме на цьому етапі відбудеться комплексна фахова оцінка поданих проєктів понад 180-ма експертами, перелік яких затверджено урядом.
Кожен проєкт оцінюватимуть п’ять незалежних експертів за десятьма критеріями, серед яких: відповідність поданого проєкту тематиці та конкурсу; відповідність кошторису творчому задуму; професійність команди; потенціал залучення аудиторії; художня та змістова цінність; оригінальність ідеї; суспільна значущість та потенційний вплив; інклюзивність, безбар’єрність і різноманіття; реалістичність реалізації; досвід команди у втіленні подібних проєктів.
За результатами оцінювання буде сформовано перелік учасників, які продовжать участь у наступному етапі конкурсу – пітчингу. Фінальні пітчинги у форматі фестивалю відбудуться з 12 до 16 серпня. Учасники презентують проєкти експертам та конкурсним комісіям, які визначать переможців програми.
Орієнтовне фінансування за напрямами: ігрові фільми та серіали – 1,9 млрд грн; неігрові (документальні) фільми та серіали – 240 млн грн; анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії – 490 млн грн; сучасна музика – 300 млн грн; перформативне мистецтво – 400 млн грн; візуальне мистецтво – 300 млн грн; аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж – 260 млн грн.
Як повідомлялося, Міністерство культури 3 квітня дало старт подачі конкурсних заявок за ініціативою зі створення українського культурного продукту (раніше “1000 годин українського контенту”, тепер – “Тисячовесна”). Прийом заявок тривав до 4 червня, а фінальний пітчинг проєкту відбудеться 12 –16 серпня.
На реалізацію цієї програми в державному бюджеті на 2026 рік передбачено 4 млрд грн. За словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури України Тетяни Бережної, у цьому році на програму “Тисячовесна” максимально буде виділено 80% від 4 млрд грн, тобто 3,2 млрд грн.
Бережна також повідомила, що міністерство пропонуватиме закласти кошти на програму “Тисячовесна” в державному бюджеті на 2027 рік. Також за її словами в наступному році проєкт планують поширити на книги і онлайн-ігри.
