Майже 50% українських читачів не купували книжок протягом останніх трьох місяців, 34% купували виключно друковані книги, свідчить дослідження компанії Gradus Research на замовлення Міністерства культури України.
Зокрема, дослідження також показало, що друковані книжки залишаються найпоширенішим форматом читання. Зокрема, 58% респондентів відповіли, що обирають друковану книгу, 44% – електронну, 35% – аудіокнигу, а 3% було важко відповісти.
Респондентів, які обирають друковані книги запитували, де вони брали друковані книжки для читання. Так, 47% відповіли, що брали ті книжки, які вже були вдома, 43% – купували нові, 31% – позичали у друзів чи знайомих, 19% – отримували у подарунок, 19% – купували вживані, 17% – брали у публічній бібліотеці, 7% – брали у бібліотеці навчального закладу, 5% – користувались корпоративною бібліотекою.
Серед респондентів, які купували книги, 40% відповіли, що робили це в інтернет-книгарні, 33% – у стаціонарній книгарні, 27% – на сайті видавництва, 24% – на ринку/базарі, 18% – на маркетплейсі (наприклад, Rozetka, Prom, Kasta тощо), 17% – на книжковому ярмарку або фестивалі, 14% – в іншому офлайн-магазині, 13% – супермаркеті, по 4% – через Instagram чи Telegram.
У віковому розрізі дослідження свідчить, що підлітки купують друковані книжки в інтернет-магазинах, тоді як люди 55+ все ще обирають книжкові ринки.
Дослідження показало, що майже половина українських читачів не купували книжок протягом останніх трьох місяців. Зокрема, 38% зазначили, що купували друковані книги (34% – виключно друковані), 8% – купували електронні книги, 5% – купували аудіокниги, 48% – не купували книги, а 6% було важко відповісти.
На запитання, як за останній рік змінилися витрати респондентів на придбання книжок для дозвілля, 13% відповіли, що стали більшими, 39% – майже не змінилися, 37% – стали меншими, а 12% було важко відповісти.
У віковому розрізі опитування вказує на те, що молодь збільшує витрати на книжки, а старші читачі навпаки. Зокрема, 29% підлітків 14-17 років і 21% молодих людей 18-24 років витратили на книжки більше, ніж попереднього року.
Комплексне дослідження “Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення” реалізувала компанія Gradus Research за підтримки Фонду “Повір у себе”. Воно охопило 41 глибинне інтерв’ю (березень-травень 2026 року) та опитування 2200 респондентів віком від 14 років (17-25 серпня 2026 року). Опитування не охоплювало тимчасово окуповані території та території активних бойових дій.
Як повідомлялося, національне дослідження читання Міністерство культури України ініціювало навесні 2026 року. Перші інсайти із якісного дослідження були представлені 30 травня на “Книжковому Арсеналі”.
Кількісне дослідження, яке опубліковане 20 жовтня, показало, що 59% українців читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року, 22% – читають кілька разів на рік, або менше, а 13% – за останні 12 місяців не читали жодного разу.
Gradus Research, друковані книги, книжковий ринок, Міністерство культури, ЧИТАННЯ
На програми популяризації читання та підтримки відповідних проєктів в Україні наразі передбачено близько 7 млн грн на рік, що не відповідає реальним потребам галузі, заявила в.о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Що стосується безпосередньо діяльності Українського інституту книги, то тут головною проблемою залишається недостатнє фінансування. На програми популяризації читання та підтримку відповідних проєктів ми маємо близько 7 млн грн на рік. Це дозволяє підтримати лише 15–20 проєктів по всій країні. Для держави масштабу України цього вкрай мало”, – сказала Коваль.
За її словами, для реальних змін у сфері читання йдеться не про десятки, а про тисячі заходів щороку, які мають проводитися в бібліотеках, школах, громадах, на фестивалях та книжкових ярмарках.
Коваль наголосила, що одним із ключових викликів залишається доступ українців до книжок, особливо у невеликих населених пунктах.
Вона також зазначила, що важливим напрямом державної політики має стати системне оновлення бібліотечних фондів.
“Ми переконані, що нові книжки – це найсильніший бібліотечний магніт. Саме тому Україні потрібне системне оновлення бібліотечних фондів. На мою думку, бібліотеки мають отримувати щонайменше мільйон нових книжок щороку, а в ідеалі – близько трьох мільйонів примірників”, – сказала очільниця УІК.
За її словами, лише за таких умов зміни стануть відчутними для читачів по всій країні, зокрема у малих містах і селах.
Як повідомлялося, українці витратили понад 3,5 млрд грн на придбання книжок у межах державних програм підтримки від кінця 2021 року, а у 2026 році за програмою Translate Ukraine планується видання близько 100 перекладів українських книжок у 33 країнах світу. Книжкове піратство завдає українському ринку збитків на сотні мільйонів гривень.
гроші, КУЛЬТУРА, ОЛЕКСАНДРА_КОВАЛЬ, УКРАЇНСЬКИЙ_ІНСТИТУТ_КНИГИ, ЧИТАННЯ
