Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, ХIV міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал” розпочався у Києві у четвер, об’єднавши понад 150 учасників книжкового ринку, авторів, видавців, митців та інтелектуалів з України та з-за кордону, передає журналіст відділу “Культура” Інтерфакс-Україна.
Упродовж чотирьох днів на території Мистецького арсеналу відбудеться понад 240 подій – дискусії, публічні розмови, лекції, читання, воркшопи, презентації книжкових новинок та зустрічі з авторами. Окрім літературної програми, організатори також підготували музичну та перформативну частини фестивалю.
Мистецька складова “Книжкового арсеналу” цього року представлена 15 виставковими проєктами, які поєднують сучасне мистецтво, документалістику, архівні практики та осмислення українського досвіду війни.
Фокус-тему цьогорічного фестивалю “Нести свою свободу” курує український журналіст, правозахисник, військовослужбовець та колишній військовополонений Максим Буткевич.
Також цьогоріч на фестиваль повернулася “Програма письменника”, куратором якої став військовослужбовець ЗСУ, волонтер, поет, прозаїк та перекладач Андрій Любка.
В ексклюзивному коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” Віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики України, Міністерка культури України Тетяна Бережна розповіла, що попри значне навантаження, пов’язане з державною роботою, продовжує регулярно читати художню літературу, оскільки вважає це необхідним для стратегічного мислення.
“Я абсолютно переконана в тому, що для того, щоб розвивати навички візіонерства, думати стратегічно, нам потрібно дуже багато читати як художньої літератури, так і іншої”, – сказала Бережна.
За її словами, серед книжок, які останнім часом справили на неї найбільше враження, – “Проти культурної амнезії” Віри Агеєвої та есеї Юрія Шевельова, упорядковані Євгеном Стасіневичем.
Міністерка також розповіла, що нині читає дитячі книжки разом зі своєю п’ятимісячною донькою.Окремо вона порадила українцям звернути увагу на поезію Богдана-Ігоря Антонича для підтримки морального стану та ментального здоров’я.
“Книжковий арсенал” – один із найбільших міжнародних літературно-мистецьких фестивалів Східної Європи, який щороку об’єднує українських та іноземних авторів, видавців, інтелектуалів, митців і громадських діячів. Фестиваль заснували у 2011 році. Після початку повномасштабного вторгнення РФ “Книжковий арсенал” став одним із ключових майданчиків для дискусій про культуру, пам’ять, війну та українську ідентичність.
https://interfax.com.ua/news/culture/1171814.html
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, до Міжнародного дня музеїв Музей Івана Гончара відкрив частину своєї колекції та розповів історії п’яти експонатів, які пережили зникнення сіл, зміну епох, втрату традицій і навіть саму пам’ять про себе, повідомляє агенству пресслужба музею.
“Кожен такий предмет — це не просто річ, а досвід, який не вмістився в одну людську біографію. Вони зберігають пам’ять про середовище, яке вже зникло, і дають нам шанс його відчути”, — каже дослідниця Музею Івана Гончара Олександра Сторчай.
Йдеться про речі, створені десятки й сотні років тому, які сьогодні стали не просто музейними експонатами, а матеріальними свідками зниклих світів.
Одними з головних експонатів стали дві вишиті сорочки із Бакоти — села на Поділлі, яке у 1981 році затопили під час будівництва Новодністровської ГЕС. Сьогодні це місце називають “українською Атлантидою”.
У музеї наголошують: ці сорочки — пам’ять про життя людей, які були змушені залишити свої домівки разом із селом, що назавжди зникло під водою.
Також у добірці представили баламути — традиційне намисто зі скам’янілого перламутру. За переказами, родовища такого матеріалу в Україні були вичерпані ще до кінця ХІХ століття, тому сьогодні подібні прикраси фактично неможливо відтворити.
Ще один експонат — салба, нагрудна прикраса, вкрита монетами з різних країн та епох. У ній поєднані монети Австро-Угорської імперії, США, Канади, а деякі з них датуються XVIII століттям.
Окремо музей показав волинську сорочку зі стриманою естетикою та складними техніками вишивки, а також одну з найстаріших сорочок колекції — із косим рукавом. Такий крій уже на початку ХХ століття вважався застарілим.
У музеї зазначають, що всі ці речі об’єднує одне — вони пережили своїх власників, епохи та середовище, у якому були створені, але продовжують зберігати пам’ять про них.
Музей Івана Гончара є одним із ключових українських музеїв, що займається збереженням та дослідженням традиційної культури й етнографічної спадщини України.
https://interfax.com.ua/news/culture/1168579.html
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у столиці пройшов 10-й День італійського дизайну, присвячений темі “Re-Design: Regenerating spaces, objects, ideas and relationships” (“Редизайн: переродження просторів, предметів, ідей та зв’язків”), повідомило Посольство Італії в Україні на своїій сторінці у Facebook.
“Дизайн є самобутнім проявом італійської якості та ефективним інструментом для задоволення зростаючого попиту українського ринку”, — зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Захід відбувся у Taryan Towers. У ньому взяли участь понад 150 представників українських та італійських інституцій, бізнесу та креативних індустрій.
Серед учасників — міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та представники провідних українських інституцій.
Основну увагу під час заходу приділили питанням архітектури, дизайну та післявоєнної відбудови. Італійську сторону представив “Design Ambassador” Лука Тріппетті, який презентував бачення співпраці у сфері деревообробної та меблевої галузі в Україні. Онлайн до заходу долучився також дизайнер Карло Коломбо.
У межах події представили виставку “Città in scena”, присвячену проєктам міської регенерації та сталого розвитку.
У посольстві зазначили, що захід відбувся на тлі зростання інтересу до Made in Italy, зокрема у сфері дизайну та меблів.
День італійського дизайну є міжнародною ініціативою, спрямованою на розвиток співпраці у сфері дизайну, архітектури та креативних індустрій.
https://interfax.com.ua/news/culture/1165047.html
ДИЗАЙН, карло_формоза, КУЛЬТУРА, посольство_італії_в_україні
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у межах 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю в столиці проведуть 24-годинний челендж для молодих кінематографістів, під час якого учасники створюватимуть короткометражні фільми в режимі обмеженого часу, повідомляє пресслужба фестивалю.
“Формат передбачає повний цикл виробництва за 24 години — від ідеї до фінального монтажу”, — зазначають організатори ініціативи.
Челендж стане частиною індустрійного напряму фестивалю та орієнтований насамперед на молодих режисерів, акторів і креативні команди, які працюють із відеоконтентом. Учасники об’єднуватимуться в групи та зніматимуть короткі роботи тривалістю до кількох хвилин, використовуючи доступні інструменти, зокрема мобільні пристрої.
Організатори очікують, що такий формат дозволить протестувати навички швидкого сторітелінгу, роботи в команді та ухвалення рішень у стресових умовах — що є критично важливим для сучасної кіно- та креативної індустрії.
Окрему увагу приділятимуть практичному досвіду: учасники не лише створюватимуть контент, а й презентуватимуть свої роботи професійній аудиторії фестивалю.
Подія відбудеться наприкінці серпня у Києві в межах програми кінофестивалю, який уже кілька років проходить у столиці.
Одеський міжнародний кінофестиваль є одним із ключових кінофорумів Східної Європи. Після початку повномасштабної війни подія тимчасово змінила локацію та проводиться в Києві, зберігаючи фокус на розвитку української кіноіндустрії та підтримці молодих авторів.
https://interfax.com.ua/news/culture/1164937.html
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, Роман польського письменника Щепана Твардоха “Null” (“Нуль”), присвячений війні в Україні, переміг у категорії “Література красна” читацького плебісциту Książka Roku 2025 польської платформи Lubimyczytać, повідомляється на сайті платформи.
“Роман “Null” — це історія про війну, пам’ять і про те, що війна робить із людиною”, — зазначають організатори плебісциту Książka Roku на платформі Lubimyczytać
У повідомленні Lubimyczytać зазначається, що цього року читачі віддали 277 259 голосів у 16 категоріях, а переможців оголосили під час церемонії на Міжнародному ярмарку в Познані.
У категорії художньої літератури роман Твардоха випередив “Colette” Валері Перрен та “Obiekty głębokiego nieba” Якуба Малецького. На платформі “Null” описують як болісно сучасну історію про війну в Україні, яка спершу задумувалася як есе для німецького видавця, але згодом переросла у повноцінний роман.
Як зазначають організатори плебісциту, книжка поєднує теми війни, історичної пам’яті, залучення людини в історію та ставить питання про те, що саме війна робить із людиною. Це вже не перше таке визнання для Твардоха: торік у цій самій категорії переміг його роман “Korowód”. Крім того, “Null” раніше також здобув відзнаку як бестселер мережі Empik.
Роман вийшов друком у лютому 2025 року у видавництві Marginesy. Згодом з’явилися переклади німецькою, словацькою та білоруською мовами, а український переклад готує видавництво “Фабула”.
Щепан Твардох є одним із найвідоміших сучасних польських письменників, а в Україні його книжки вже виходили українською мовою. У 2024 році письменника відзначили премією Stand with Ukraine за підтримку України: після початку повномасштабного вторгнення РФ він займається гуманітарною та волонтерською допомогою, а також відмовив у дозволі на видання свого роману “Король” у Росії до завершення війни.
Як повідомлялося, у київській книгарні “Сенс” на Хрещатику 16 березня відкриється фотовиставка ДТЕК “До світла / Into the Light”, присвячена одній із найважчих зим, яку Україна пройшла в умовах війни, а також людям, завдяки яким країні вдалося вистояти, повідомляє пресслужба книгарні.
https://interfax.com.ua/news/culture/1151986.html
В Україні стартував прийом творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності – однієї з державних відзнак для авторів, чиї публікації, теле і радіороботи, а також наукові дослідження формують історичну пам’ять і суспільну свідомість. Подати роботи можна з 2 березня до 1 травня 2026 року, повідомляє Держкомтелерадіо.
“До конкурсу подаються нові оригінальні публіцистичні твори, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства”, – йдеться в повідомленні.
Ідеться про роботи, які вже були опубліковані або оприлюднені у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за пів року до висунення на премію. Саму відзнаку традиційно присуджують щороку до дня народження Івана Франка – 27 серпня. Розмір кожної премії становить 10 тис. грн.
Премію вручатимуть у чотирьох номінаціях: за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації, за кращий твір у телевізійній сфері, за кращий твір у радіомовній сфері та за кращу наукову роботу в інформаційній сфері. Водночас одна й та сама кандидатура не може одночасно висуватися з двома або більше творами.
Для участі необхідно подати клопотання з короткою характеристикою твору та автора, примірник роботи на матеріальному носії з підтвердженням її оприлюднення, а також копію паспорта. Документи приймають у Держкомтелерадіо.
Іван Франко (1856-1916) – український письменник, поет, публіцист і вчений, один із ключових діячів національного відродження кінця XIX – початку XX століття. Народився в селі Нагуєвичі на Львівщині, навчався у Львівському університеті, займався журналістикою та громадсько-політичною діяльністю. Франко є автором поетичних збірок, прозових творів і драм, а також численних літературознавчих і наукових праць; серед найвідоміших – поема “Мойсей”, роман “Борислав сміється”, повість “Захар Беркут”. У творчості Франка поєднані соціальна тематика, національна ідея та європейський інтелектуальний контекст; його тексти перекладені багатьма мовами.
