В Україні стартував прийом творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності – однієї з державних відзнак для авторів, чиї публікації, теле і радіороботи, а також наукові дослідження формують історичну пам’ять і суспільну свідомість. Подати роботи можна з 2 березня до 1 травня 2026 року, повідомляє Держкомтелерадіо.
“До конкурсу подаються нові оригінальні публіцистичні твори, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства”, – йдеться в повідомленні.
Ідеться про роботи, які вже були опубліковані або оприлюднені у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за пів року до висунення на премію. Саму відзнаку традиційно присуджують щороку до дня народження Івана Франка – 27 серпня. Розмір кожної премії становить 10 тис. грн.
Премію вручатимуть у чотирьох номінаціях: за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації, за кращий твір у телевізійній сфері, за кращий твір у радіомовній сфері та за кращу наукову роботу в інформаційній сфері. Водночас одна й та сама кандидатура не може одночасно висуватися з двома або більше творами.
Для участі необхідно подати клопотання з короткою характеристикою твору та автора, примірник роботи на матеріальному носії з підтвердженням її оприлюднення, а також копію паспорта. Документи приймають у Держкомтелерадіо.
Іван Франко (1856-1916) – український письменник, поет, публіцист і вчений, один із ключових діячів національного відродження кінця XIX – початку XX століття. Народився в селі Нагуєвичі на Львівщині, навчався у Львівському університеті, займався журналістикою та громадсько-політичною діяльністю. Франко є автором поетичних збірок, прозових творів і драм, а також численних літературознавчих і наукових праць; серед найвідоміших – поема “Мойсей”, роман “Борислав сміється”, повість “Захар Беркут”. У творчості Франка поєднані соціальна тематика, національна ідея та європейський інтелектуальний контекст; його тексти перекладені багатьма мовами.
У Сербії в Нові-Саді пройшов фестиваль українського дитячого мистецтва «Веселка», організований за участю посольства України та української діаспори. Захід став майданчиком культурного єднання та підтримки українських сімей, які проживають у Сербії, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Фестиваль «Веселка» зібрав дітей та сім’ї українського походження з різних міст Сербії, запропонувавши їм майстер-класи, концерти та інтерактивні зони. Мета заходу — зберегти зв’язок з українськими коренями, підтримати емоційне благополуччя дітей переселенців та зміцнити культурну інфраструктуру діаспори.
Точні дані про чисельність українських громадян і жителів Сербії варіюються. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Сербії, з початку війни зареєстровано близько 22 000 українських громадян у країні.
При цьому статистика про кількість українців, які проживають постійно або на тимчасовому захисті, не публікується регулярно.
25 жовтня 2024 року в Київському національному академічному театрі оперети пройшов Вечір аргентинського танго — спільний міжнародний проєкт за участю аргентинських та українських артистів. Захід відбувся за сприяння Посольства Аргентинської Республіки в Україні й зібрав численних шанувальників аргентинської культури, які мали змогу насолодитися майстерністю танцюристів, музикантів і співаків.
«Для мене велика честь бути сьогодні тут, у Київській опереті, де ми можемо представити багатство аргентинського танго, а також показати наші культурні зв’язки з Україною. Ця подія є свідченням культурної дипломатії, яка об’єднує наші народи й сприяє взаєморозумінню», — зазначила Посол Аргентини в Україні Елена Летісія Тереса Мікусінскі.
Пані Посол висловила вдячність українським партнерам, зокрема генеральному директору Київської оперети Богдану Струтинському, чия підтримка була важливою для реалізації цього проєкту.
«Сьогоднішній вечір став можливим завдяки наполегливій роботі команд обох країн. Їхній талант і відданість культурі танго є цінним внеском у розвиток нашої співпраці. Це не лише мистецький захід, а й символ нашого партнерства, яку продовжуватиметься і надалі», — додала вона.
Особливу увагу Посол звернула на виступи аргентинських артистів, серед яких були танцюристи Роміна Гарсія Флері та Ніколас Корреа з міста Тукуман, а також відома виконавиця танго Аналія Селіс.
«Ми вдячні українському народу за гостинність і підтримку, яку відчувають наші артисти тут, у Києві, особливо в такі непрості часи. Подібні культурні заходи є прикладом сили мистецтва, яке здатне об’єднувати людей», — зазначила Елена Мікусінскі.
На завершення виступу Посол висловила сподівання на подальший розвиток культурних зв’язків між Аргентиною та Україною.
«Цей вечір танго є лише одним із багатьох кроків до глибшого культурного обміну між нашими країнами. Ми раді, що Україна і надалі залишається відкритою для аргентинської культури», — підсумувала вона.
На сцені виступили відомі танцюристи та хореографи з міста Тукуман — Ніколас Корреа та Роміна Гарсія Флері, аргентинська виконавиця танго Аналія Селіс, а також український тенор Юрій Годо та інші артисти.
Аргентинське танго — це унікальне культурне явище, яке зародилося в кінці ХІХ століття в Буенос-Айресі та швидко завоювало популярність по всьому світу. Танго є не лише музичним і танцювальним стилем, але й символом аргентинської культури, що відображає пристрасть, емоції та драматизм людських стосунків. Цей жанр танцю і музики об’єднує в собі багатий вплив африканських, іспанських і європейських ритмів, створюючи атмосферу, яка захоплює і глядачів, і виконавців.
Посольство Аргентинської Республіки в Україні активно підтримує культурний обмін та сприяє розвитку двосторонніх відносин між Україною та Аргентиною. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені в 1992 році, коли Аргентина офіційно визнала незалежність України. З того часу посольство активно працює над поглибленням співпраці в різних сферах, зокрема в культурі, освіті, економіці та науці.
АРГЕНТИНА, Елена Летісія Тереса Мікусінскі, КУЛЬТУРА, ПОСОЛЬСТВО, танго, УКРАЇНА
Програма Європейського Союзу “Креативна Європа” продовжить підтримку сектору культури та креативних індустрій України у 2025 році, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
“Українські проєкти аудіовізуального спрямування мають можливість взяти повну участь у конкурсах підпрограми Медіа, що спрямована на підтримку європейських кіно- та аудіовізуальних індустрій та на розвиток, розповсюдження і просування європейських творів, беручи до уваги сучасне цифрове середовище”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що наразі оголошено про відкриття шести таких конкурсів, а саме: європейська спільна розробка; розробка відеоігор та імерсивного контенту; телевізійний та онлайн контент; розвиток талантів та навичок; медіа 360°; інноваційні інструменти та бізнес-моделі.
Згідно з повідомленням, грантові заявки можна подати з 1 жовтня 2024 року.
“Загальний обсяг фінансування проєктів, що здобудуть гранти в рамках вищезазначених конкурсів, становить EUR81,5 млн. В цілому бюджет програми ЄС “Креативна Європа” відповідно до Річної Робочої Програми 2025 року становить EUR340 млн”, – додали у відомстві.
В рамках міжнародної співпраці та культурного обміну, представники Посольства Республіки Казахстан в Україні відвідали Центральний державний історичний архів України у місті Києві. Основною метою візиту стала церемонія передачі цифрових копій актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою.
На урочистому заході були присутні радники Посольства Алібек Алібєков, Євгеній Катрєнов та Данияр Сатибалдін, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, а також співробітники архіву і представники казахського бізнесу.
Ці унікальні історичні документи мають велике значення для культурної спадщини та історії як України, так і Казахстану. Вони свідчать про багаті культурні та історичні зв’язки між народами, які проживали на території сучасної України та Казахстану.
Особливу подяку висловили представники казахського бізнесмена та мецената Айдина Рахімбаєва, завдяки якому стало можливим отримання цих історичних документів. Айдин Рахімбаєв відомий своїми численними благодійними проектами та підтримкою культурних ініціатив. В знак вдячності за співпрацю, від імені А. Рахімбаєва Центральному державному історичному архіву України було передано п’ять сучасних комп’ютерів.
Цей жест сприяє зміцненню двосторонніх відносин між країнами, а також підтримує збереження історичної спадщини та розвиток культурних зв’язків.
Давньо-кипчацькі книги – це рукописні документи, створені у період середньовіччя, коли кипчаки (половці) були одним з наймогутніших кочових народів на теренах Східної Європи та Центральної Азії. Ці книги містять цінні історичні, правові та літературні тексти, які відображають суспільне життя, традиції та правові системи тих часів.
Вірмено-кипчацька мова вважається унікальним історико-лінгвістичним феноменом, що виник внаслідок тривалого співіснування вірменських та кипчацьких громад на території сучасної України. Ця мова використовувалася вірменами, які мешкали у Криму, Кам’янці-Подільському та інших містах, де кипчаки мали значний вплив. Вірмено-кипчацька мова є змішаною мовою, яка поєднує елементи кипчацької (половецької) та вірменської мов, що робить її унікальною культурною спадщиною.
Кам’янець-Подільський вірменський війтівський суд – це судова установа, яка діяла в Кам’янці-Подільському в період середньовіччя. Вона вирішувала правові питання місцевої вірменської громади. Актові книги цього суду є цінними джерелами з історії права, етнографії та соціального життя тогочасного суспільства. Ці книги зберігалися в архіві протягом століть і тепер стали доступними завдяки їх оцифруванню.
Тепер Казахстан отримав цифрові копії унікальних давньо-кипчацьких книг, які тепер доступні для вивчення та дослідження, збагачуючи історичну спадщину обох країн.
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною були встановлені дипломатичні відносини. А в грудні 1994 року відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні.
