Як мігрує український бізнес під час великої війни
Майже 19 тис. компаній переїхало від початку 2022 року, за даними ЄДР. Найпопулярнішими напрямками, куди рухається бізнес, виявилися Київська та Закарпатська області. Серед усіх компаній найчастіше релокуються оптовики.
З усієї кількості компаній, які змінили своє розташування від початку повномасштабної війни, трохи більше 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них — понад 600 підприємств — виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% – з Одещини.
Переважно, для переїзду обирають Київську область – 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.
Інші маршрути виявилися менш популярними. Наприклад, на другому та третьому місці шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття – 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).
Лідерами за переїздами стали компанії, які займаються оптовою торгівлею – 344 релокацій (29.3%) та транспортна галузь — 92 релокації (7.8%)
ТОВ “Укролія” з обігом у понад 4 млрд грн стало найбільшою компанією, яка змінила своє розташування. Підприємство переїхало з Києва до Полтавської області. ТОВ “Київ-Атлантик Україна” з обігом у понад 2 млрд грн також поїхало з Київщини — проте до Черкащини.
Закриває топ бізнес-мігрантів ТОВ “Керхер” з обігом у понад 1 млрд грн – компанія змінила місце реєстрації на Київську область.
“Ми почали готуватись до переїзду ще 7 років тому — придбали землю, у 2020 році розпочали будівництво на Київщині, яке було перервано нападом рф та частковою окупацією області. Вже за 4 місяці після звільнення Київщини компанія поновила будівництво — тож, наприкінці 2023 року наша команда заїхала у новий простір. Загалом, розміщення компанії за межами міста, у регіонах, є частиною філософії бренду Керхер по всій Європі”, — коментує Надія Крепосна, маркетолог компанії Керхер.
Київстар, провідний оператор мобільного зв’язку в Україні, інвестує 5,8 млн грн у навчальну ініціативу допомоги дітям, що втратили одного чи обох батьків під час війни. Проєкт має на меті забезпечити IT-освітою та необхідними технічними пристроями для навчання понад 340 юнаків і дівчат старшої школи.
Мобільний оператор об’єднує зусилля з онлайновою ІТ-академією для дітей та підлітків GoITeens і благодійною платформою dobro.ua для запуску освітньої ініціативи, спрямованої на підтримку старшокласників, підопічних благодійного фонду «Діти Героїв», який опікується понад 7000 дітей, які втратили батьків через війну.
«ІТ-галузь в Україні продемонструвала неймовірне зростання, і ми у Київстар відчуваємо свій обов’язок сприяти розвитку потенціалу наших дітей. Це особливо важливо для тих, хто втратив батьків під час війни. Наша інвестиція в освіту та розвиток цифрової інфраструктури є відображенням соціальної відповідальності компанії та внеску у створення прогресивного майбутнього для України», – зазначив Олександр Комаров, президент Київстар.
Освітня програма від GoITeens втілює проєктний підхід, який не тільки дозволить юнакам і дівчатам успішно працювати на фрилансі або в IT-компаніях, але й засновувати власні технологічні стартапи ще до початку навчання в університеті. Київстар, підкреслюючи важливість доступу до сучасних технологій у навчальному процесі, частково забезпечує дітей, котрі цього потребують, ноутбуками. Це дозволяє їм не тільки активно брати участь у реальних проєктах, які відповідають вимогам сучасного IT-ринку, але й забезпечує практичними навичками та цінним досвідом, що є фундаментом для майбутньої кар’єри в галузі.
«Наша ціль – надати якісну освіту – потребує чималих зусиль і вкладень: у викладачів, матеріали й інфраструктуру. Ми вдячні Київстар за підтримку цієї важливої ініціативи, тому що 340 українських дітей отримають актуальну IT-освіту та можливість створити власну історію успіху. Це великий внесок у виховання дітей, чиї батьки були вбиті ворогом за нашу Незалежність», — розповів Вячеслав Поліновський, генеральний директор онлайнової ІТ-академії для дітей «GoITeens».
На благодійній платформі dobro.ua створений проєкт, аби кожен, хто бажає допомогти підліткам здобути IT-освіту, міг долучитися та зробити свій внесок у їхнє навчання та майбутнє України.
«Освітні проєкти завжди є у фокусі роботи нашої платформи. Освіта – це найкраща інвестиція, яку суспільство може зробити в своє майбутнє. Діти, котрі втратили під час війни батьків, потребують глибшої турботи та підтримки. Ми ніколи не зможемо повернути їм найближчих, але може спробувати якомога краще підготувати до дорослого життя, в якому вони будуть затребуваними спеціалістами», – підкреслила Ірина Гуцал, директорка благодійної платформи dobro.ua.
Київстар разом із партнерами закликає спільноту долучитися до ініціативи та навчити більшу кількість дітей, що втратили одного чи обох батьків під час війни. Наша мета – зібрати 1,2 млн грн і разом навчити 500 дітей.
Навчаймо наших дітей, бо нам тут жити!
Довідка про Київстар
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2023 року обслуговував 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству та країні долати складнощі воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила 1,8 млрд грн на підтримку ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Довідка про GoITeens
GoITeens — онлайнова ІТ-академія для дітей і підлітків від 7 до 17 років. Українська продуктова EdTech-компанія, яка є частиною EdTech-компанії GoIT. За 8 років існування надала додаткову IT-освіту понад 50 тисячам дітей і підлітків. Навчає диджитал-професій від Digital Design до Python-розробників. Переможець Ukrainian Business Award 2023 в категорії освітніх послуг. Автор безоплатних благодійних марафонів патріотичного спрямування. За проєкт «Будуємо Україну майбутнього в Roblox» отримала нагороду Х-RAY у номінації «Метавсесвіт та штучний інтелект».
Довідка про dobro.ua
Благодійна платформа dobro.ua — перша в Україні платформа добра, фандрейзингова платформа, де ви можете швидко й ефективно залучати кошти на благодійні та соціальні проєкти будь-якого спрямування. Діяльність платформи забезпечує МБФ «Українська Біржа Благодійності» – фонд, який за 12 років роботи залучив на благодійність понад 704 000 000 грн, підтримав більш як 7 800 проєктів і став лауреатом усіх національних нагород у сфері благодійності.
Повномасштабне вторгнення Росії практично знищило попит на валютні позики, посприявши переорієнтації на кредитування в національній валюті, що є гарним індикатором для економіки, таку думку висловила директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
“Гривневе кредитування превалює, і взагалі, в принципі, гривня більш приваблива для кредитування, ніж валюта. Це дуже важливо, і я думаю, що ця любов до кредитування в гривні має зберегтися й надалі”, – сказала вона на дискусії Центру економічних стратегій (ЦЕС).
Дадашова зазначила, що раніше основним мотивом валютного кредитування були нижчі ставки за такими кредитами, що за відсутності у бізнесу реальних потреб і надходжень у валюті призводило до проблем. За її словами, ризики валютного кредитування, що зросли у війну, різко зменшили інтерес бізнесу до німого
Директор департаменту фінансової стабільності НБУ зазначила, що останнім часом кредитний портфель стабілізувався і повернувся до невеликого зростання, і тепер перед банками стоїть завдання компенсувати його втрату за час війни, що склала, за різними метриками, близько 15%.
“Зараз якість кредитного портфеля абсолютно нормальна, вона навіть краща, ніж довоєнна. Тобто, банки не втрачають так багато кредитного ризику, як це було ще кілька місяців тому”, – підкреслила експерт.
Вона уточнила, що поки що невелике зростання кредитного портфеля значною мірою пов’язане зі зростанням у рамках державних програм підтримки.
“Але більша відкритість до нового кредитування вже помітна, зокрема і в наших опитуваннях”, – зазначила Дадашова.
Серед інших тенденцій вона відзначила зростання частки малого та середнього бізнесу (МСБ) у кредитному портфелі до вже більш ніж 50%.
“З них значна частина належить бізнес-групам, тобто це не такий чистий, малий бізнес, це все ж таки великий бізнес, але таким чином структурований. Але в загальному портфелі 15% кредитів надано боржникам, які не належать до бізнес-груп”, – уточнила експертка, наголосивши, що вони є “хорошим двигуном” для ринкового кредитування.
Після встановлення Азербайджаном контролю над колишнім Нагірним Карабахом, регіон Закавказзя вступив у нову епоху, де політичні та економічні перспективи країн регіону стали предметом обговорення на міжнародній арені. У світлі цього експерти з різних країн аналізують поточну ситуацію, намагаючись прогнозувати майбутнє відносин між країнами в цьому регіоні. Саме цій тематиці було присвячено нове відео, опубліковане на YouTube-каналі “Experts club”, у якому своєю думкою про ситуацію поділилися азербайджанський військовий аналітик, провідний експерт аналітичного центру “STEM” Агіль Рустамзаде і засновник київського аналітичного центру “Клуб експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Військово-політичний аспект
Експерти наголошують на важливості досягнутого взаєморозуміння щодо питання Карабаху.
“Вирішення конфлікту створило основу для відновлення дипломатичного діалогу та економічного співробітництва між країнами Закавказзя. Протистояння Азербайджану з Вірменією обумовлюються не тільки конфліктом у Карабасі, річ у тім, що ті люди, які створювали цю геополітичну парадигму, займалися формуванням світогляду населення Вірменії. Частина населення Вірменії досі вважає, що в них колись була держава, яка включала території Азербайджану, Туреччини, Грузії. З появою західних інститутів і зміною поглядів вірмен, вони починають розуміти, що ворогувати з таким геополітичним гравцем, як Туреччина, – це тупиковий шлях розвитку країни. Це шлях у нікуди, особливо коли ці країни не мають територіальних претензій до тебе, а ти маєш територіальні претензії до сусідів”, – наголосив Рустамзаде.
Експерт також зазначає, що підписання можливого мирного договору дасть поштовх Вірменії перейти на новий рівень розвитку, дозволить стати не об’єктом, а суб’єктом міжнародної політики.
“Я зустрічаю таку думку як в Азербайджані, так і в турецьких колег. Вона полягає в тому, що за певних змін гарантом територіальної цілісності Вірменії можуть стати Туреччина та Азербайджан. Тому, я вважаю, що з прагматизмом, який проявлять як вірменський народ, так і уряд, політична еліта Вірменії, у Вірменії є шанси стати прозахідною демократичною країною”, – заявив Рустамзаде.
На його думку, для забезпечення довгострокової стабільності необхідно проаналізувати всі аспекти конфлікту і його наслідки для регіональної безпеки.
Економічний аспект
Максим Уракін акцентував увагу на економічній сфері взаємин між країнами регіону.
“Економіка і політика тісно пов’язані, і торговельні відносини між країнами Закавказзя відіграють важливу роль у формуванні політичного ландшафту регіону”, – зазначив Уракін.
Експерт також звернув увагу на те, як експортні напрямки впливають на політичні преференції країн.
“Більша частина експорту Азербайджану та Ірану спрямована в Європу та Азію, а експорт Туреччини значно більшою мірою диверсифікований”, – підкреслив економіст.
Уракін також детально проаналізував експортні товари кожної країни та їхні торговельні відносини, наголошуючи на взаємозв’язку економічних і політичних чинників у регіоні.
Перспективи розвитку
Рустамзаде і Уракін сходяться на думці щодо того, що для подальшого сталого розвитку регіону необхідно продовжувати роботу з врегулювання конфліктних ситуацій, які ще не завершилися, і розширювати економічне співробітництво між країнами.
“Відновлення довіри і зміцнення економічних зв’язків між країнами Закавказзя сприятимуть створенню сприятливого клімату для інвестицій і зростання регіональної економіки”, – підсумував Рустамзаде.
Більш детально про перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту Ви можете дізнатися з відео на каналі Experts club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІЙНА, Вірменія, ЗАКАВКАЗЗЯ, КАВКАЗ, КАРАБАХ, НАГІРНИЙ_КАРАБАХ, РУСТАМЗАДЕ
За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 10 вересня 2023 року становили 27 149 осіб (станом на 27 серпня – 26 717), зокрема 9 614 загиблих (9 511), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 461 чоловік, 2 672 жінки, 289 хлопчиків і 236 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 927 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 17 535 поранених 516 хлопчиків і 378 дівчинка, а також 286 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 27 серпня загинуло п’ятеро дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за 10 днів вересня ООН зафіксувала смерті 55 цивільних. У серпні кількість нових смертей у звітах знизилася до 147 зі 161 у липні, 186 – у червні, 174 – у травні, 182 – у квітні, 181 – у березні, 144 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – щонайменше 4 168 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 823, у травні – до 550, у червні – до 429 і в липні – до 386. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 375 осіб, у серпні минулого року – 340, у вересні – 408, у жовтні – 310, у листопаді – 188, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за 10 днів вересня становила 237 порівняно з 565 у серпні, 688 – у липні, 679 – у червні, 685 – у травні, 492 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 538 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 983 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 921. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 131, червень – 1 109, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 3 001. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що від початку вересня від зброї вибухової дії було зафіксовано загибель 54 осіб і ще 170 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни помер один і було поранено 16 осіб (6%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, за перші 10 днів вересня припало 79% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 27 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Джерело: https://www.ohchr.org/en/news/2023/09/ukraine-civilian-casualty-update-11-september-2023
