Національне опитування мешканців України показало, що 31,2% респондентів відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або комплексного ПТСР (КПТСР), свідчать результати дослідження, опублікованого британським академічним видавництвом Taylor & Francis Group у Європейському журналі психотравматології.
«Було зафіксовано високий рівень як травм, пережитих протягом життя, так і пов’язаних із війною. Національна поширеність ПТСР за МКХ-11 становила 25,2%, при цьому 6% респондентів відповідали додатковим критеріям для КПТСР за МКХ-11, що дало сукупну поширеність на рівні 31,2%», — йдеться в публікації.
Зібрані дані відображають стан психічного здоров’я на момент опитування, але не динаміку змін симптомів із плином часу. Матеріал статті було отримано виданням ще у 2025 році.
До факторів, пов’язаних із вищою ймовірністю розвитку ПТСР або КПТСР, належали жіноча стать, похилий вік, нижчий рівень освіти, попередня військова служба, вимушене переміщення внаслідок війни, а також більша кількість травматичних подій та пов’язаних із війною стресових факторів, пережитих протягом життя.
Самотність була єдиним фактором, який специфічно пов’язаний із КПТСР, а не з ПТСР.
Співавторка дослідження, клінічна психологиня Емма Фейзер-Ірвін зазначила, що той факт, що ПТСР зустрічався набагато частіше, ніж КПТСР, може свідчити про те, що психологічні реакції на триваючу війну не завжди чітко вписуються в моделі, розроблені в постконфліктних умовах. «Коли загроза залишається актуальною й непередбачуваною, способи переживання травматичного стресу та адаптації до нього можуть відрізнятися, і це є важливою сферою для майбутніх досліджень», — зазначила вона.
Головна авторка дослідження, викладачка та дослідниця у сфері судово-психіатричної допомоги в Королівському коледжі Лондона (KCL) Дейрдре Макманус зазначила, що переважна більшість опитаних пережила численні травматичні події протягом життя, а багато хто також безпосередньо постраждав від тривалої війни через вимушене переселення, втрату близьких, руйнування своїх громад або занепокоєння за рідних, і багато українців у повсякденному житті продовжують стикатися зі стресогенними факторами. «Незважаючи на це, багато українців продовжують жити й адаптуватися в надзвичайно складних умовах», — зазначила вона.
Співавтор дослідження, професор кафедри соціальних наук Київської школи економіки Володимир Кулик зазначив, що ПТСР і КПТСР стосуються не лише ветеранів або людей, які перебували поблизу зони бойових дій. «Ці розлади також поширені серед інших категорій населення, які сильно постраждали від війни, – зокрема, серед внутрішньо переміщених осіб, людей, які зазнали ракетно-дронних атак на свої міста та селища далеко від лінії фронту, а також тих, хто доглядає за пораненими чи травмованими людьми», – підкреслив він.
За словами Кулика, подальші дослідження будуть необхідні для розуміння того, як психологічний вплив війни розвивається серед населення загалом, змінюючись у міру продовження конфлікту.
Окрім фахівців із KCL та Київської школи економіки, до групи дослідників увійшли вчені з Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету, Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS), а також організації Combat Stress – провідної британської благодійної організації, що займається питаннями психічного здоров’я ветеранів. Дослідження було ініційовано дослідницькою мережею «Конфлікт і співпраця у Східній Європі» (KonKoop) під керівництвом професора Гвендолін Сассе (ZOiS) та профінансовано Федеральним міністерством досліджень, технологій і космосу Німеччини.
Дослідження проводилося методом телефонного опитування за випадковою вибіркою серед 2 тис. 504 респондентів на підконтрольних уряду України територіях.
Взаємозв’язки між типом і кількістю випадків пережитої травми протягом життя та військової травми, а також ПТСР/ХПТСР досліджувалися за допомогою низки логістичних регресійних моделей з поправкою на вік і стать. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю, сімейним станом, рівнем освіти, макрорегіоном, мовою та національністю.
Перед початком польових робіт анкети були попередньо протестовані на приблизно репрезентативній підвибірці (n = 20) цільової групи (дорослих, які проживають у міських та сільських населених пунктах Києва та дев’яти областей України). Під час збору даних інтерв’юери мали можливість ставити запитання психологу та консультуватися з ним щодо складних випадків. Середня тривалість інтерв’ю становила 27 хвилин.
Джерело: https://www.tandfonline.com/doi/10.1080/20008066.2026.2697563
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, президент США Дональд Трамп звинуватив президента України Володимира Зеленського в небажанні покласти край війні з Росією.
«Зеленський міг би врегулювати цю війну багато-багато разів. Він вирішив цього не робити. … Зеленський хоче створювати проблеми для світу. Він хоче створювати проблеми нашим фермерам, завдаючи ударів по російських нафтопереробних заводах», — заявив Трамп журналістам.
«Я пропоную, щоб в Україні з’явився новий лідер, здатний укладати угоди. Чомусь Зеленський ніколи не укладає угод», — заявив Трамп.
«Ми сказали Зеленському: „Роби, що хочеш, але не завдавай ударів по дизельному паливу“. І що він робить? Бере й завдає ударів по дизельному паливу. Він може робити що завгодно, але цього робити не можна», – додав президент США.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, голова Харкова Ігор Терехов відреагував на нову колонку колишнього головнокомандувача ЗСУ, посла України у Великій Британії Валерія Залужного, заявивши, що здатність України витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній, і закликав шукати шлях до миру, підкріплений гарантіями партнерів.
«Для мене логіка “партії війни” починається там, де війну сприймають як безальтернативне майбутнє України. Я з цим не згоден», — написав Терехов у Telegram.
Терехов зазначив, що прагнення до миру не потребує виправдань. За його словами, в опитуванні Gallup, проведеному у квітні 2026 року, 66% опитаних українців висловилися за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів. Це свідчить про широкий суспільний попит на пошук миру.
«Мир має ґрунтуватися на нашій обороноздатності та конкретних зобов’язаннях партнерів. Гарантії мають визначати, яку військову допомогу отримає Україна і як партнери діятимуть у разі нового нападу. Таких умов потрібно домагатися, використовуючи військові, економічні та дипломатичні важелі», — пише Терехов.
Він зазначив, що Росія розв’язала цю війну і несе відповідальність за її продовження, тому саме на агресора має бути спрямований міжнародний тиск.
«Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній. Ми прагнемо миру та добробуту. Наші захисники та захисниці також мають право на мирне життя. Час із рідними, відновлення здоров’я, плани на майбутнє. Їхня мужність зобов’язує державу забезпечувати їх усім необхідним і використовувати кожну реальну можливість, щоб наблизити закінчення війни», – підсумував Терехов.
Залужний у своїй колонці на 24 Каналі, зокрема, заявив, що у врегулюванні війни не може бути «бізнес-логіки», а за відсутності дієвого міжнародного права будь-які домовленості з РФ стануть «лише прелюдією до наступної війни».
У квітні 2026 року американський інститут громадської думки Gallup провів і опублікував кілька важливих соціологічних досліджень. Згідно з опитуванням, 66% опитаних українців вважають, що країні необхідно якомога швидше домовитися про припинення війни, тоді як 24% виступають за продовження бойових дій до перемоги.
Джерело: https://t.me/ihor_terekhov/4706
Прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш заявив, що нинішній розвиток міжнародної ситуації може призвести світ до третьої світової війни, і закликав Європу приділяти більше уваги дипломатичному врегулюванню війни Росії проти України.
Про це Бабіш заявив 17 вересня, виступаючи з вступною промовою на міжнародному оборонному саміті IISS Prague Defence Summit 2026 у Празі. Факт виступу підтверджують уряд Чехії та організатор конференції — Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).
«Я не боюся сказати це вголос. Шлях, яким зараз іде світ, не веде до безпеки. Він веде прямо до воріт пекла. Він веде нас до третьої світової війни», — заявив Бабіш, слова якого наводить чеське агентство ČTK.
За словами чеського прем’єра, у європейській дискусії про безпеку занадто багато уваги приділяється військовій складовій і недостатньо — пошуку дипломатичного вирішення. Він зазначив, що Європа разом із США має домагатися прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і президентом РФ Володимиром Путіним з метою припинення війни.
При цьому Бабіш підкреслив, що вважає Росію агресором. Як повідомляє чеська преса, прем’єр заявив, що дії Путіна є «абсолютно неприйнятними», однак дипломатія, на його думку, має залишатися одним із основних інструментів припинення війни.
Бабіш також звернув увагу на тривалість війни. За його словами, станом на 17 вересня повномасштабна російська агресія проти України триває вже 1666 днів — на 99 днів довше, ніж Перша світова війна. Прем’єр заявив, що війни в Україні та на Близькому Сході мають не лише військові, а й серйозні економічні наслідки, зокрема зростання витрат на енергію, продовольство та тиск на європейську промисловість.
Водночас Бабіш виступив не за відмову від посилення оборони Європи, а запропонував створити спільну європейську систему протиракетної оборони Euro Patriot. За його задумом, країни Європи могли б об’єднати промислові та технологічні можливості за аналогією зі створенням Airbus і розробити власну систему захисту від балістичних ракет та безпілотників.
«Ми маємо вчитися на війні в Україні та шукати рішення, насамперед у сфері захисту від балістичних ракет», — заявив чеський прем’єр. На його думку, такий проєкт одночасно посилив би європейський внесок у НАТО та створив додаткові можливості для європейського, зокрема чеського, оборонного комплексу.
IISS Prague Defence Summit відбувається в Празі 16–18 вересня 2026 року. У ньому беруть участь політичні та військові керівники, представники міжнародних організацій, оборонної промисловості та експерти. Основними темами конференції є розвиток європейських оборонних можливостей, військова мобільність, закупівлі озброєння, протиракетна оборона та майбутнє трансатлантичного співробітництва.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина докладає зусиль для завершення війни між РФ та Україною міцним миром, а також працює над відновленням переговорів та активізацією дипломатичного процесу.
Як повідомляє управління зі зв’язків з громадськістю глави Туреччини у соціальній мережі X у понеділок, про це Ердоган сказав під час телефонної розмови з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
Ердоган у розмові також висловив надію, що на саміті лідерів НАТО, який відбудеться в Анкарі, буде продемонстрована тверда воля до зміцнення власної оборони Європи в рамках НАТО та збереження трансатлантичних зв’язків, йдеться в повідомленні.
Наявність двох лімітів звільнення від сплати податку на додану вартість (ПДВ) у рамках однієї системи ПДВ є аномалією, яку необхідно усунути, але це рішення потрібно буде ухвалити одразу після завершення воєнного стану, вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Я обіцяв людям не змінювати систему єдиного податку до кінця війни. І я виконую цю обіцянку. Ви бачите, що закон не ухвалено. Ви не чули, щоб я підтримував його в тій редакції, яку пропонував Мінфін», — заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
На думку голови комітету, наступний скликання Верховної Ради ухвалюватиме рішення щодо єдиного ліміту, і для них воно буде безальтернативним.
Гетманцев наголосив, що загалом в Україні має бути проведена реформа оподаткування доходів фізичних осіб, частиною якої є реформа єдиного податку, і нагадав, що це передбачено Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки.
«Ми маємо запровадити польську модель єдиного податку: касові апарати з нуля, обсяги — до 2 млн євро, єдиний ліміт ПДВ як для ФОП, так і для інших. Суму можна обговорювати, але він має бути єдиним. І в рамках єдиного податку — різні ставки для різних видів діяльності», — зазначив голова комітету.
У Польщі ліміт звільнення від сплати ПДВ цього року було підвищено з 200 тис. до 240 тис. злотих, це близько 56,6 тис. євро, або майже 3 млн грн.
За словами Гетманцева, якщо йдеться про торгівлю, то ставка становить 3%, якщо про послуги – від 10% і вище.
«Нам потрібно просто взяти приклад з Польщі й один раз ухвалити таке серйозне правильне рішення. Але це вже після війни», – додав він.
Голова комітету також вважає, що всі ці зміни необхідно ухвалити за один раз, а не поступово «відрубувати хвіст по частинах», бо це абсолютно неконструктивна дія.
«Я не можу підтримати якісь половинчасті рішення, бо насправді негативу й хейту від них стільки ж, скільки й від масштабних рішень та реформ, але ефекту набагато менше. Тому після війни має відбутися масштабна реформа оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема єдиного податку. Там, до речі, прогресивна шкала (оподаткування) у нас також передбачена. Це правильне рішення, я його дуже підтримую», — зазначив Гетманцев.
Водночас він підтримав ухвалення цього року закону про спрощення адміністрування ПДВ, текст якого зараз очікується від Мінфіну.
«Я вважаю, що до досягнення ліміту для ФОП, наприклад 2 млн євро за польською моделлю, навіть за умови сплати ПДВ податкові накладні не повинні блокуватися взагалі. Тобто правила блокування податкових накладних не повинні поширюватися на ФОП до досягнення межі єдиного податку. І багато іншого, що спрощує адміністрування», – сказав, серед іншого, голова профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, ухвалення до кінця березня цього року закону про скасування пільги зі сплати ПДВ за спрощеною системою було умовою нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), започаткованої наприкінці лютого цього року. Пізніше повідомлялося, що термін виконання цієї вимоги було відкладено орієнтовно на рік.
Крім того, наприкінці травня Верховна Рада ратифікувала умови надання Україні макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України від Європейського Союзу, згідно з якими до кінця року до парламенту має бути внесено законопроект із заходами щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження не менше 70 млрд грн на рік.
