На тлі скорочення каналів постачання палива та постійного посилення ударів РФ по паливній інфраструктурі Україна потребує будівництва децентралізованих невеликих підземних сховищ нафтопродуктів, вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
«Вихід один – зберігання в підземних сховищах. Начебто таку роботу вже ведуть і держава, і приватні гравці. Водночас будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари», – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу.
Тим часом, за словами експерта, наразі відсутня державна підтримка хоча б на рівні лібералізації та прискорення узгодження проектної документації, не кажучи вже про пільгове кредитування та інші стимули.
За словами Куюна, під час створення підземних сховищ не варто ставити за мету будівництво саме великих об’єктів, оскільки вони більш вразливі до комплексних ракетних ударів.
«А ось якщо кожен імпортер побудує свої невеликі сховища об’ємом 3–4–5–10 тис. куб. м, це вже буде набагато стійкіша конструкція. Але в будь-якому разі потрібно розуміти, що швидко це не відбудеться — півтора-два роки, якщо почати сьогодні», — вважає він.
На думку експерта, необхідно донести до громадян, муніципальних установ і державних організацій, а також приватних компаній необхідність створення запасів палива. «Розподілений між споживачами запас дозволить запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації», – зазначив директор А-95.
За його інформацією, РФ завдала нових ударів по мосту в Маяках (траса з Рені на «велику землю») та удар реактивним «шахедом» по цистерні з мастилом на тій самій трасі.
«Гадаю, під час планування стратегії забезпечення нафтопродуктами на найближчі місяці про Південь краще забути (…). Це означає, що все навантаження ляже на сухопутний кордон, який і так максимально перевантажений. Все це свідчить про те, що система стає менш диверсифікованою, що несе відповідні ризики», – написав Куюн.
Як він пояснив, ворог поступово відрізає Україні південний маршрут постачання палива, що є потрійним ударом у вигляді скорочення каналів постачання, скорочення споживання через переорієнтацію «морського» експорту на «колеса», а також збільшення навантаження та зниження пропускної спроможності кордону для імпорту палива.
Разом з тим РФ вже атакує в Україні не тільки нафтобази, а й АЗС із бензовозами.
Як повідомлялося, Нафтогазова асоціація України (НАУ) ініціює перед урядом надання паливній галузі доступу до кредитів під 10%, що можливо зробити завдяки розширенню дії постанови Кабміну
№ 594 на всі види бізнесу з метою створення підземних резервуарів для зберігання нафтопродуктів у рамках реконструкції існуючих нафтобаз.
Про це, зокрема, повідомив президент НАУ Ярослав Старовойтенко на онлайн-зустрічі з представниками бізнесу, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики на початку цього тижня.
Державна «Укрнафта» у липні 2026 року збільшила імпорт дизельного палива у 2,4 рази порівняно з липнем минулого року — майже до 60 тис. тонн, вийшовши на друге місце серед найбільших імпортерів країни.
Такі дані наводить «Консалтингова група А-95». Загалом у липні імпорт дизельного палива здійснювали 134 компанії.
Перше місце зберегла група ОККО, яка ввезла понад 73 тис. тонн дизельного палива. Її поставки зросли на 32% порівняно з липнем 2025 року.
На «Укрнафту» припало близько 59,8 тис. тонн, або приблизно 10,6% усього липневого імпорту дизельного палива в країну.
Третє місце посіла UPG з обсягом 53,2 тис. тонн. Далі йдуть «АТ Енерго Трейд» з 50,7 тис. тонн і WOG з 42,9 тис. тонн.
Таким чином, п’ять найбільших імпортерів разом ввезли близько 280 тис. тонн дизельного палива — практично половину всього обсягу поставок до України в липні.
Найвищі темпи зростання серед помітних гравців ринку продемонструвала «Західна паливно-енергетична компанія» (ЗПЕК), яка збільшила поставки в 5,3 рази — приблизно до 32 тис. тонн.
Різке зростання закупівель «Укрнафти» відбувається на тлі посилення її ролі на українському ринку нафтопродуктів після розширення власної мережі АЗС та трейдингового напрямку.
Загалом Україна імпортувала в липні 562 тис. тонн дизельного палива — на 5% більше, ніж роком раніше.
Однак, незважаючи на зростання імпорту, «А-95» зафіксувала дефіцит палива на ринку. Серед причин аналітики називають збільшення попиту після зростання світових цін, підвищені закупівлі промисловими та приватними споживачами, а також зростання споживання внаслідок переорієнтації аграрного експорту на автомобільний та залізничний транспорт.
У серпні аналітики очікують поступової нормалізації ситуації завдяки зниженню світових цін та збільшенню пропозиції палива.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
Ескалація війни навколо Ірану вже вийшла за межі регіонального конфлікту і перетворилася на фактор глобальної інфляції. 9 березня Brent протягом дня піднімалася вище $119 за барель – максимум з 2022 року, а глава МВФ Крісталіна Георгієва попередила, що стійке підвищення цін на нафту на 10% здатне додати близько 0,4 п.п. до світової інфляції. Масштаб ризику пояснюється і логістикою: через Ормузьку протоку в 2024 році проходило близько 20 млн барелів нафти на добу, тобто приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів.
Для України найшвидший канал передачі такого шоку – ринок палива. Після втрати значної частини власної переробки країна спирається на імпорт: у 2024 році Україна ввезла близько 1,2 млн тонн бензину, а в січні-вересні 2025 року імпорт нафтопродуктів досяг 5,67 млн тонн. Навіть до нинішнього стрибка цін ринок залишався чутливим до логістики та зовнішньої кон’юнктури: НБУ відзначав прискорення зростання цін на бензин, дизель і скраплений газ через перебої в поставках, а Reuters повідомляв, що в січні 2026 року імпорт бензину зріс на 70% рік до року через брак внутрішнього виробництва. Це робить бензин, дизель і автогаз найімовірнішою першою групою товарів, які відреагують на затяжний нафтовий шок.
“Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, Україна практично відразу відчує це через зростання вартості палива, а потім – через подорожчання логістики, імпорту і частини продовольства. Для нашої економіки це не тільки зовнішній шок, але й додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок”, – вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Друга вразлива група – імпортні продукти з довгою логістикою і високою часткою транспортних витрат. У 2025 році Україна збільшила імпорт агропродовольства на 13%, до $9,12 млрд, причому частка ЄС перевищила 53,9%. У структурі закупівель найбільшими позиціями були фрукти, ягоди та горіхи на $1 млрд, риба та морепродукти на $999 млн, алкогольні та безалкогольні напої на $870 млн, какао-продукти на $640 млн, кава, чай та спеції на $471 млн, а також овочі на $467 млн. Саме ці категорії – від бананів і цитрусових до кави, шоколаду і морепродуктів – найбільш чутливі до подорожчання фрахту, палива, охолоджувальної логістики і доларових сировинних котирувань.
“Найбільш помітно споживач відчує подорожчання там, де велика частка імпорту і транспортної складової. Перш за все мова йде про пальне, каву, шоколад, рибу, морепродукти, фрукти, а трохи пізніше – про товари, в ціну яких закладаються більш дорогі добрива, газ і упаковка”, – зазначив Уракін.
Третя зона ризику – добрива і потім продовольство українського виробництва. Вже фіксується зростання цін не тільки на нафту і газ, але і на цукор, добрива і сою після ескалації навколо Ірану. Одночасно європейські ціни на газ на початку березня підскочили на 35-40%, а ЄС скликав координаційну групу з газових поставок. Для України це відчутно подвійно: НБУ раніше оцінював потребу в імпорті газу в 2026 році в $1,1 млрд після $2,9 млрд в 2025 році, а імпорт добрив в 2025 році зріс до 3,285 млн тонн.
За оцінкою GIZ, залежність України від імпорту азотних добрив вже перевищила 60%. Це означає, що при тривалому збереженні високих цін на нафту і газ через кілька місяців тиск може перейти на собівартість зерна, овочів закритого ґрунту, молока, м’яса та інших продуктів харчування.
Окремо варто виділити товари, пов’язані з нафтохімією та металами. Нафта є базовою сировиною для широкого кола хімічної продукції, а Reuters на тлі нинішнього конфлікту вже відзначав зростання цін на алюміній до чотирирічного максимуму. Це підвищує ризик подорожчання пластикової упаковки, побутової хімії, фарб, окремих видів косметики, шин, ПВХ-матеріалів і частини будівельних товарів. Те саме стосується бітуму – прямого нафтопродукту, імпорт якого в Україну, за даними галузевих оцінок, залишається значним і в 2026 році.
Додатковим підсилювачем може стати валютний фактор. На тлі війни інвестори йдуть в долар як в захисний актив. Для України це важливо тому, що нафта, газ, кава, какао, добрива і значна частина іншого імпорту номіновані саме в доларах, а ЄС залишається найбільшим торговельним партнером країни з часткою понад 50% в торгівлі товарами. Навіть без фізичного дефіциту це підвищує ризик більш дорогого імпорту в гривні.
При цьому не всі товари відреагують однаково швидко. Базові продукти, де Україна залишається великим виробником – перш за все пшениця, кукурудза і соняшникова олія, – менше залежать від негайного імпорту, а врожай пшениці і кукурудзи в 2025 році виявився кращим за ранні очікування.
Тому в короткостроковому періоді найсильніше можуть подорожчати паливо, імпортні фрукти та морепродукти, кава і шоколад, добрива, хімія і частина будівельних матеріалів. Але якщо енергетичний шок затягнеться, зростання витрат на логістику майже неминуче почне просочуватися і в ціни на товари українського виробництва.
Джерело: https://expertsclub.eu/vijna-v-irani-pidnime-cziny-na-palyvo-ta-import-analiz-tovariv/
EXPERTS CLUB, IMPORT, IRAN, URAKIN, анализ, ВІЙНА, ПАЛИВО, ТОВАР
Водіям необхідно утриматися від заправки своїх авто на АЗК з відверто демпінговими цінами і так званих «бочках», оскільки є сумніви в якості пального з вимогою обов’язкового додавання 5% біоетанолу до бензину (Е5) з 1 травня, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«Рекомендації: мінімум травень і червень утриматися від купівлі «дешевого» бензину. Він вам таким потім не здасться. Точно не заправлятися на «бочках» – там точно ніхто нічого (підлаштовувати інфраструктуру до особливостей бензину з біоетанолом – ЕР) робити не буде», – написав він на своїй фейсбук-сторінці в середу.
Куюн також закликав водіїв зберігати чеки і звертатися на АЗК у разі виникнення якихось відхилень щодо якості палива.
Експерт пояснив, що через гігроскопічність біоетанолу, що згодом може призвести до розшарування пального на спирт, воду та низькооктановий бензин, треба зачистити резервуари на нафтобазах та АЗС, бензовози, а також постійно моніторити надалі, використовуючи спеціальні маркери води.
«У великих мережах ця робота тривала останній місяць щонайменше. Створено штаби оперативного регулювання на різні ситуації. Тобто без уваги жодне питання не залишиться. Чесно, не знаю, що роблять так звані економ-мережі та інші периферійні гравці», – зазначив директор А-95.
Він також уточнив, що ключові мережі обрали варіант закупівлі готового продукту на європейських НПЗ, і тут ризику неякісного палива, на його думку, немає.
Водночас занижену ціну на бензин він пов’язує, зокрема, і з відсутністю систем контролю якості, відповідного обладнання та персоналу, а також із тактикою виробництва спиртового бензину на нафтобазах.
«Що з цього буде, не знаю. Також не знаю, як там із технологічною культурою, чи зачищає хтось ті резервуари, чи покладається на «авось пронесе»», – підкреслив Куюн.
Водночас він укотре наголосив, що підвищення цін на пальне не очікується, додавши, що насправді бензин із 5% біоетанолом, який маркується Е5, уже є на багатьох АЗС, і продемонстрував чек «Укрнафти».
Як повідомлялося, обов’язкове додавання до бензинів з октановим числом менше ніж 98 з 1 травня передбачено законом №3769-IX від 4 червня 2024 року (за винятком пального для потреб Міноборони, Державного резерву та для створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів).
Власник і генеральний директор Групи компаній «Паралель» Олександр Дубінін (мережа АЗК Parallel) у бліц-інтерв’ю «Енергореформі» зазначив, що ця вимога суттєво не вплине на ціну пального на АЗС. Утім, він звернув увагу, що ініціатива щодо додавання біоетанолу, хоч і декларує підтримку національного агровиробника, проте більша частина товарного бензину з біоетанолом постачатиметься вже готовою продукцією з європейських НПЗ, а українська інфраструктура поки що для цього недостатньо розвинена.
Зі свого боку СЕО групи компаній «OKKO» Василь Даниляек запевнив, що жодного колапсу на АЗС з 1 травня у зв’язку з вимогою додавання 5% біоетанолу до бензинів не буде.
«Не буде ніякого колапсу. Ми будемо спочатку завозити готовий нафтопродукт із біоетанолом, а потім, крок за кроком, усі оператори будуть самі це робити», – сказав Даниляк у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Державний оператор тилу” за рік закупив майже 163 тис. бронежилетів, цього було б достатньо, щоб повністю забезпечити армії кількох країн НАТО разом узятих; також поставлено 11 тисяч вагонів палива, повідомив генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов.
“Ми закупили 162 тисячі бронежилетів. Майже 163 тисячі. Цього було б достатньо, щоб одягнути армії кількох країн НАТО”, – сказав він під час заходу “DOT. Рік реформи забезпечення” у Києві у суботу.
Як зазначили у ДОТ, цього вистачило б, щоби повністю забезпечити армії Угорщини, Нідерландів, Болгарії, Бельгії, Швеції разом узятих.
“Це дуже багато. Я дуже вдячний виробникам, які включилися та нарощують свої здатності з виробництва”, – додав Жумаділов.
Також він поінформував, що було поставлено 11 тисяч вагонів палива. Як зазначили у ДОТ, за кількістю це як “залізнична колона цистерн із пальним від Києва до Житомира”.
За словами Жумаділова, на сьогодні можна говорити про наявність певного рівня прогнозованості закупівель та постачання для ЗСУ. Зокрема, зимовий одяг закуповується влітку; постачальників на 2025 рік контрактують у 2024 році; терміни поставок за контрактами із постачальниками загалом становлять 3-6 місяців.
Державний оператор тилу (ДОТ) – державне агентство, що забезпечує потреби Збройних сил України. Міністр оборони України Рустем Умєров 30 жовтня 2023 року підписав контракт та указ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором ДП “Державний оператор тилу”
БРОНЕЖИЛЕТ, ДОТ, ЗСУ, ПАЛИВО
