У січні-серпні 2026 року Україна імпортувала 1,12 млн тонн автомобільного бензину, що на 16% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95» за результатами спеціального дослідження ринку.
При цьому безпосередньо в серпні імпорт бензину становив 152 тис. тонн, що на 7% менше, ніж у серпні минулого року.
Основними постачальниками бензину в Україну залишаються Литва та Польща. У серпні з Литви було ввезено 51,8 тис. тонн палива, або 34% загального імпорту, з Польщі — 40,1 тис. тонн, або 26%.
Таким чином, сукупна частка двох країн сягнула 60% проти 55% роком раніше.
Найбільшим джерелом імпортного бензину фактично залишається група ORLEN, яка володіє нафтопереробними заводами в Литві та Польщі. У серпні підприємства групи відвантажили в Україну 78,8 тис. тонн бензину, що становить 52% усіх імпортних поставок за місяць.
Імпорт із Німеччини у серпні знизився на 13% — до 18,2 тис. тонн. З цього обсягу 11,2 тис. тонн, або 61,5%, припало на мережу UPG.
У «А-95» зазначають, що скорочення серпневих поставок пов’язане, зокрема, з високими перехідними запасами палива, сформованими раніше.
Український ринок нафтопродуктів після втрати значної частини власної переробки внаслідок повномасштабної війни залишається в значній мірі залежним від імпорту з країн ЄС. Основні обсяги бензину та дизельного палива надходять через західний та південний напрямки
Як повідомляє Experts.news, Україна в січні-серпні 2026 року імпортувала 4,2 млн тонн дизельного палива, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
При цьому безпосередньо в серпні поставки скоротилися на 10% у річному вимірі — до 588 тис. тонн.
Головною особливістю ринку в серпні стала суттєва перебудова логістики. Якщо роком раніше через південний напрям надходило близько 50% імпортного дизельного палива, то в серпні 2026 року його частка скоротилася до 33%. Водночас частка поставок через західний кордон зросла з 50% до 67%.
За словами директора «А-95» Сергія Куюна, зміна маршрутів пов’язана як із ціновою ситуацією на європейському ринку на тлі війни в Ірані, так і зі зростанням військових ризиків, вартості фрахту та вторинної логістики на південному напрямку.
У «А-95» очікують, що осінь залишиться складним періодом для паливного ринку через посилення російських атак та ринкову турбулентність, пов’язану з війною в Ірані.
З початку 2027 року Україна запускає експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН), йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованій на урядовому порталі.
Згідно з постановою, експериментальний проєкт, ініціатором якого виступило Міністерство енергетики, має тривати не більше двох років.
«З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить не менше 20 % від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів, із запасів МЗНН у підземних сховищах нафтопродуктів», – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхнього безпечного зберігання, зазначається в порядку.
Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, АТ «Укртранснафта» – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафтою» та «Оператором ринку».
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн щодо експериментального проєкту зазначив, що наразі в країні немає підземних сховищ, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Водночас, на його думку, рік — це нереальний термін, тому від уряду потрібно пришвидшити узгодження документації щодо проєкту, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС уже розпочали будівництво підземних сховищ «на свій страх і ризик», паралельно узгоджуючи проекти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
«Закон (про МЗНН), хоча й заблокований підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Обсяг, який фізично ніде зберігати – ні під землею, ні над землею. Та й ніхто не стане зберігати його на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%», — описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже налічують 300 поправок.
«Позиції такі: усі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищені. І ці запаси мають перебувати в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються», – резюмував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроекту № 9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку генерального директора OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно лише тоді, коли Україна матиме достатній підземний резервуарний парк.
На тлі скорочення каналів постачання палива та постійного посилення ударів РФ по паливній інфраструктурі Україна потребує будівництва децентралізованих невеликих підземних сховищ нафтопродуктів, вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
«Вихід один – зберігання в підземних сховищах. Начебто таку роботу вже ведуть і держава, і приватні гравці. Водночас будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари», – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу.
Тим часом, за словами експерта, наразі відсутня державна підтримка хоча б на рівні лібералізації та прискорення узгодження проектної документації, не кажучи вже про пільгове кредитування та інші стимули.
За словами Куюна, під час створення підземних сховищ не варто ставити за мету будівництво саме великих об’єктів, оскільки вони більш вразливі до комплексних ракетних ударів.
«А ось якщо кожен імпортер побудує свої невеликі сховища об’ємом 3–4–5–10 тис. куб. м, це вже буде набагато стійкіша конструкція. Але в будь-якому разі потрібно розуміти, що швидко це не відбудеться — півтора-два роки, якщо почати сьогодні», — вважає він.
На думку експерта, необхідно донести до громадян, муніципальних установ і державних організацій, а також приватних компаній необхідність створення запасів палива. «Розподілений між споживачами запас дозволить запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації», – зазначив директор А-95.
За його інформацією, РФ завдала нових ударів по мосту в Маяках (траса з Рені на «велику землю») та удар реактивним «шахедом» по цистерні з мастилом на тій самій трасі.
«Гадаю, під час планування стратегії забезпечення нафтопродуктами на найближчі місяці про Південь краще забути (…). Це означає, що все навантаження ляже на сухопутний кордон, який і так максимально перевантажений. Все це свідчить про те, що система стає менш диверсифікованою, що несе відповідні ризики», – написав Куюн.
Як він пояснив, ворог поступово відрізає Україні південний маршрут постачання палива, що є потрійним ударом у вигляді скорочення каналів постачання, скорочення споживання через переорієнтацію «морського» експорту на «колеса», а також збільшення навантаження та зниження пропускної спроможності кордону для імпорту палива.
Разом з тим РФ вже атакує в Україні не тільки нафтобази, а й АЗС із бензовозами.
Як повідомлялося, Нафтогазова асоціація України (НАУ) ініціює перед урядом надання паливній галузі доступу до кредитів під 10%, що можливо зробити завдяки розширенню дії постанови Кабміну
№ 594 на всі види бізнесу з метою створення підземних резервуарів для зберігання нафтопродуктів у рамках реконструкції існуючих нафтобаз.
Про це, зокрема, повідомив президент НАУ Ярослав Старовойтенко на онлайн-зустрічі з представниками бізнесу, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики на початку цього тижня.
Державна «Укрнафта» у липні 2026 року збільшила імпорт дизельного палива у 2,4 рази порівняно з липнем минулого року — майже до 60 тис. тонн, вийшовши на друге місце серед найбільших імпортерів країни.
Такі дані наводить «Консалтингова група А-95». Загалом у липні імпорт дизельного палива здійснювали 134 компанії.
Перше місце зберегла група ОККО, яка ввезла понад 73 тис. тонн дизельного палива. Її поставки зросли на 32% порівняно з липнем 2025 року.
На «Укрнафту» припало близько 59,8 тис. тонн, або приблизно 10,6% усього липневого імпорту дизельного палива в країну.
Третє місце посіла UPG з обсягом 53,2 тис. тонн. Далі йдуть «АТ Енерго Трейд» з 50,7 тис. тонн і WOG з 42,9 тис. тонн.
Таким чином, п’ять найбільших імпортерів разом ввезли близько 280 тис. тонн дизельного палива — практично половину всього обсягу поставок до України в липні.
Найвищі темпи зростання серед помітних гравців ринку продемонструвала «Західна паливно-енергетична компанія» (ЗПЕК), яка збільшила поставки в 5,3 рази — приблизно до 32 тис. тонн.
Різке зростання закупівель «Укрнафти» відбувається на тлі посилення її ролі на українському ринку нафтопродуктів після розширення власної мережі АЗС та трейдингового напрямку.
Загалом Україна імпортувала в липні 562 тис. тонн дизельного палива — на 5% більше, ніж роком раніше.
Однак, незважаючи на зростання імпорту, «А-95» зафіксувала дефіцит палива на ринку. Серед причин аналітики називають збільшення попиту після зростання світових цін, підвищені закупівлі промисловими та приватними споживачами, а також зростання споживання внаслідок переорієнтації аграрного експорту на автомобільний та залізничний транспорт.
У серпні аналітики очікують поступової нормалізації ситуації завдяки зниженню світових цін та збільшенню пропозиції палива.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
