Як повідомляє Experts Club, світовий нафтовий ринок увійшов у фазу масштабної паливної кризи після більш ніж піврічного скорочення комерційних запасів нафти та нафтопродуктів, тоді як можливості подальшого використання стратегічних резервів стають дедалі обмеженішими, пише The Wall Street Journal з посиланням на керівників найбільших американських нафтових компаній.
Як зазначає видання, американські нафтовики протягом кількох місяців попереджали, що тривале обмеження поставок через Ормузьку протоку в кінцевому підсумку призведе до дефіциту палива. Тепер, за їхньою оцінкою, цей момент настав.
Комерційні запаси палива у світі скорочуються вже понад шість місяців. Водночас держави вже активно використовували стратегічні резерви для стримування цін, тому обсяг доступної додаткової пропозиції суттєво знизився. WSJ підкреслює, що йдеться не про фізичне вичерпання державних резервів, а про те, що простір для нових масштабних інтервенцій стає значно меншим.
Голова Chevron Майк Вірт ще 11 вересня заявив, що запаси та інші механізми, які протягом кількох місяців стримували зростання цін на нафту, «значною мірою вже відпрацювали». За його словами, на початку року світові комерційні запаси нафти перебували на високому рівні, проте до вересня вони суттєво скоротилися.
Додатковим ударом по ринку стала атака на нафтопровід East-West у Саудівській Аравії, що дозволяє експортувати нафту в обхід Ормузької протоки. За оцінками аналітиків, після його зупинки з ринку зникло не менше 2,5 млн барелів нафти на добу.
Проблеми з постачанням підтверджує й Міжнародне енергетичне агентство (IEA). Агентство характеризує те, що відбувається, як найбільше порушення поставок нафти в історії світового ринку. До кризи через Ормузьку протоку щодня проходило близько 15 млн барелів сирої нафти та ще близько 5 млн барелів нафтопродуктів, що в сукупності становило приблизно 20% світового споживання нафти.
Для стабілізації ринку країни-члени МЕА ще в березні погодили найбільше в історії агентства вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів нафти. Однак у міру продовження кризи цей резервний механізм стає менш ефективним.
За останніми доступними даними IEA, лише з початку близькосхідної кризи до кінця липня світові спостережувані запаси нафти скоротилися приблизно на 410 млн барелів, або в середньому на 2,7 млн барелів на добу. Загальний обсяг запасів уперше з квітня 2025 року опустився нижче 7,9 млрд барелів.
Особливо напружена ситуація складається на ринку дизельного та авіаційного палива. IEA відзначає різке скорочення міжнародних поставок нафтопродуктів і рекордне зростання маржі нафтопереробки. Експорт дизельного палива з Росії, країн Близького Сходу та Азії був приблизно на 1,3 млн барелів на добу нижчим за торішній рівень, що відповідає приблизно п’ятій частині світової морської торгівлі дизелем.
Додатковий ризик пов’язаний із Китаєм. У попередні місяці країна скорочувала імпорт і частково використовувала власні накопичені запаси, допомагаючи обмежувати світовий попит. Однак у серпні китайські НПЗ уже переробляли більше нафти, ніж забезпечували поточний імпорт і внутрішнє виробництво, через що країна почала активніше витрачати запаси.
На цьому тлі нафта Brent знову торгується вище 100 доларів за барель. Після нової атаки на саудівську інфраструктуру котирування Brent 15 вересня піднялися приблизно до 107,5 доларів за барель, WTI — вище 103 доларів.
Головним чинником, здатним швидко стабілізувати ринок, IEA називає відновлення повноцінного руху нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Без цього світова економіка залишатиметься вразливою до нових перебоїв, оскільки значна частина запасів, які дозволили пережити перші місяці кризи, вже використана.
Першоджерело — публікація The Wall Street Journal «Oil Executives Say the Great Fuel Crisis Is Here» від 15 вересня 2026 року.
NAFTA, ЕНЕРГЕТИКА, криза, ПАЛИВО, РЫНОК
Західна паливно-енергетична компанія (ЗТЕК) наприкінці 2026 року планує провести презентацію власної мережі автозаправних комплексів (АЗК) FENIX energy, яка на початковому етапі має налічувати орієнтовно до 20 об’єктів.
Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» генеральний директор і співвласник ЗТЕК Олег Чикида.
«На першому етапі орієнтир — до 20 АЗС до кінця 2026 року. Звичайно, потрібно враховувати військові реалії — дефіцит підрядників і кадрів, перебої з постачанням матеріалів (…) Тому наш план — до 20 об’єктів, але графік залежить і від зовнішніх чинників», — сказав він.
За словами Чикиди, ще менше року тому FENIX energy фактично не існувала, і він, а також бізнес-партнер та співвласник ЗТЕК Костянтин Гавриленко самостійно працювали над концепцією, назвою, кольоровою гамою та позиціонуванням мережі.
«Я обережно ставлюся до гонитви за кількістю. Ми виходимо на висококонкурентний і давно сформований ринок, тому спочатку маємо запропонувати якісний продукт (…), сформувати сильну команду, відпрацювати модель і лише потім масштабувати її», – зазначив CEO.
Основним географічним фокусом розміщення мережі мають стати захід і центр України. У Києві на першому етапі ЗПЕК працювати не планує.
FENIX energy фінансуватиметься з кількох джерел: власних коштів, прибутку від діяльності групи та банківського кредитування.
«Наш ключовий банківський партнер – Укргазбанк. За три роки ми пройшли шлях від першого фінансування приблизно на $110 тис. до кредитного ліміту близько $17 млн. Паралельно ведемо переговори з іншими банками щодо проєкту FENIX energy», – розповів Чикида.
Як він пояснив, ЗТЕК виділяє три основні формати АЗС. Орієнтовний бюджет залежно від об’єкта може становити від $700 тис. до $2,5 млн, а окремі флагманські комплекси потребуватимуть ще більших інвестицій.
Для міського формату компанія орієнтується приблизно на $1–1,2 млн. Також будуть обласні трасові станції та комплекси на магістралях державного значення.
«Ми не хочемо будувати мережу, яка відрізнятиметься лише кольором стелі. Основа FENIX energy — контроль якості палива від імпорту до колонки, єдиний стандарт об’єктів та повноцінний дорожній сервіс», — додав генеральний директор.
Частину рішень, зокрема тих, що стосуються самообслуговування, ЗТЕК планує представити окремо.
Зростання нелегального виробництва бензину в Україні стало одним із чинників зниження офіційного імпорту палива у серпні 2026 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
За даними групи, імпорт автомобільного бензину в серпні склав 152 тис. тонн, що на 7% менше, ніж роком раніше.
«У серпні поставки бензину були меншими через великі перехідні залишки та зростання кустарного виробництва всередині країни завдяки можливості додавання безакцизних розчинників», — повідомили в «А-95».
Експерти вважають, що державним органам, насамперед Державній податковій службі, необхідно посилити контроль за цим сегментом.
«Мова йде не тільки про втрати державного бюджету, а й про сумнівну якість такого палива», — підкреслили в групі.
Використання компонентів, що не обкладаються акцизом як моторне паливо, потенційно дозволяє виробникам знижувати собівартість бензинових сумішей і отримувати перевагу перед легальними учасниками ринку, які повністю сплачують паливні податки.
При цьому загалом дефіциту бензину на українському ринку в серпні не спостерігалося. З початку 2026 року офіційні обсяги імпорту залишаються вищими за торішні: за вісім місяців було ввезено 1,12 млн тонн бензину, що на 16% більше, ніж роком раніше.
Найбільшими імпортерами залишаються ОККО, WOG, UPG та «Укрнафта», а основними країнами-постачальниками — Литва та Польща.
У січні-серпні 2026 року Україна імпортувала 1,12 млн тонн автомобільного бензину, що на 16% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95» за результатами спеціального дослідження ринку.
При цьому безпосередньо в серпні імпорт бензину становив 152 тис. тонн, що на 7% менше, ніж у серпні минулого року.
Основними постачальниками бензину в Україну залишаються Литва та Польща. У серпні з Литви було ввезено 51,8 тис. тонн палива, або 34% загального імпорту, з Польщі — 40,1 тис. тонн, або 26%.
Таким чином, сукупна частка двох країн сягнула 60% проти 55% роком раніше.
Найбільшим джерелом імпортного бензину фактично залишається група ORLEN, яка володіє нафтопереробними заводами в Литві та Польщі. У серпні підприємства групи відвантажили в Україну 78,8 тис. тонн бензину, що становить 52% усіх імпортних поставок за місяць.
Імпорт із Німеччини у серпні знизився на 13% — до 18,2 тис. тонн. З цього обсягу 11,2 тис. тонн, або 61,5%, припало на мережу UPG.
У «А-95» зазначають, що скорочення серпневих поставок пов’язане, зокрема, з високими перехідними запасами палива, сформованими раніше.
Український ринок нафтопродуктів після втрати значної частини власної переробки внаслідок повномасштабної війни залишається в значній мірі залежним від імпорту з країн ЄС. Основні обсяги бензину та дизельного палива надходять через західний та південний напрямки
Як повідомляє Experts.news, Україна в січні-серпні 2026 року імпортувала 4,2 млн тонн дизельного палива, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
При цьому безпосередньо в серпні поставки скоротилися на 10% у річному вимірі — до 588 тис. тонн.
Головною особливістю ринку в серпні стала суттєва перебудова логістики. Якщо роком раніше через південний напрям надходило близько 50% імпортного дизельного палива, то в серпні 2026 року його частка скоротилася до 33%. Водночас частка поставок через західний кордон зросла з 50% до 67%.
За словами директора «А-95» Сергія Куюна, зміна маршрутів пов’язана як із ціновою ситуацією на європейському ринку на тлі війни в Ірані, так і зі зростанням військових ризиків, вартості фрахту та вторинної логістики на південному напрямку.
У «А-95» очікують, що осінь залишиться складним періодом для паливного ринку через посилення російських атак та ринкову турбулентність, пов’язану з війною в Ірані.
З початку 2027 року Україна запускає експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН), йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованій на урядовому порталі.
Згідно з постановою, експериментальний проєкт, ініціатором якого виступило Міністерство енергетики, має тривати не більше двох років.
«З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить не менше 20 % від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів, із запасів МЗНН у підземних сховищах нафтопродуктів», – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхнього безпечного зберігання, зазначається в порядку.
Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, АТ «Укртранснафта» – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафтою» та «Оператором ринку».
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн щодо експериментального проєкту зазначив, що наразі в країні немає підземних сховищ, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Водночас, на його думку, рік — це нереальний термін, тому від уряду потрібно пришвидшити узгодження документації щодо проєкту, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС уже розпочали будівництво підземних сховищ «на свій страх і ризик», паралельно узгоджуючи проекти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
«Закон (про МЗНН), хоча й заблокований підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Обсяг, який фізично ніде зберігати – ні під землею, ні над землею. Та й ніхто не стане зберігати його на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%», — описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже налічують 300 поправок.
«Позиції такі: усі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищені. І ці запаси мають перебувати в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються», – резюмував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроекту № 9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку генерального директора OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно лише тоді, коли Україна матиме достатній підземний резервуарний парк.
