До кінця тижня ціна дизельного палива на АЗК може зрости до 80 грн/л при нинішніх 70-74 грн/л, надалі є передумови для зростання до 90 грн/л, а бензин незначно подорожчає, вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
“На вихідні почало надходити дизпаливо за ціною, яка сформувалася протягом тижня, – 70 грн/л. Воно вже в Україні, в опті 72 грн/л, на станціях – 73 грн/л. Однозначно ціна до кінця тижня буде тяжіти до 80 грн/л, потім будемо дивитися. Ранкові котирування цін (в Європі – ЄР) еквівалентні 80 грн/л. Плюс націнка станції, плюс транспорт. Тобто може зрости десь до 90 грн/л”, – сказав Куюн на брифінгу в Медіацентрі України в Києві в понеділок.
При цьому він зазначив, що не вірить у ціну дизпалива за 100 грн/л.
«Всі люблять круглі цифри. А 90 грн/л – це мало?… Я в 100 грн/л, чесно, сам не вірю. З тієї простої причини, що світова економіка не потягне такі ціни. Будуть задіяні всі сили, щоб погасити це», – вважає директор А-95.
Водночас він звернув увагу, що попит на паливо почав знижуватися. (Минулого тижня Куюн повідомляв про його зростання на тлі подорожчання в 1,5 раза – ЕР.)
“Серед хороших новин: мережі кажуть, що попит пішов на спад. Розганяв ціну ажіотаж. Це відбувалося не тільки в Україні. Хапальний рефлекс був присутній, але, я так розумію, всі, хто міг, вже залилися, ринок заспокоївся”, – зазначив експерт.
Він також наголосив, що зростання ціни на бензин загальмувалося.
«Є гальмування по бензину. Якщо і буде корекція, то невелика. Більш-менш стоп по бензину, в межах 70 грн/л може закріпитися», – вважає Куюн.
Він пояснив, що європейський ринок бензину, на відміну від ринку дизеля, профіцитний, тому передумов для таких різких стрибків цін немає.
Що стосується прогнозів, за його словами, закінчення війни в Ірані, незалежно від результату, призведе до зниження цін на нафту.
“Мені здається, що неважливо, як закінчиться війна в Ірані, наслідок буде один і той же – ціна на нафту впаде, оскільки зникне причина, що вплинула на подорожчання. І ситуація максимально швидко буде відмотуватися назад… Може, навіть нижче ніж $60 за барель буде, коли Іран відновить видобуток”, – сказав Куюн.
При цьому він звернув увагу, що зараз трейдери дуже обережно ставляться до контрактування поставок палива на тлі можливого зниження ціни на нього в разі закінчення війни в Ірані.
“Якщо впаде ціна, то буде перегляд тактики. Багато трейдерів дуже обережно ставляться до контрактування і закупівель, тому що слухають новини і заяви Трампа, який обіцяє скоро все закінчити. Якщо обвалиться ціна, наприклад, до $800/тонна, куди подіти закуплене по $1300/тонна тонну паливо?” – описав ситуацію Куюн.
У той же час він акцентував, що питання №1 – не ціна палива, перш за все дизельного, а його фізичні обсяги в Європі.
«Після Угорщини на тиждень зупинені поставки дизеля з Польщі, яка взяла паузу. Румунія, Молдова закрили експорт. За іншими напрямками теж пауза. І ось тут уряду потрібно говорити з партнерами. Від переляку всі закрилися… Але нічого особливого не відбувається – нафта їде, заводи працюють», – зазначив директор А-95.
При цьому Куюн підкреслив, що подорожчання нафти дуже позитивно впливає на економіку Росії, яка «в січні-лютому торгувала в нуль для багатьох родовищ, а для виснажених – в мінус».
Як повідомлялося, раніше в понеділок директор консалтингової компанії «А-95» Куюн зазначив, що стримати роздрібні ціни на паливо, зокрема, на дизель в умовах різкого цінового сплеску на нафту і нафтопродукти на світових ринках можливо тільки за рахунок зниження урядом ПДВ. За його словами, зокрема, в 2022 році знижували ПДВ з 20% до 7%, і сьогодні аналогічний крок приглушив би ціни на 10 грн/л.
Ціна на нафту за вихідні зросла до $117 за барель (+24%) і дизельне паливо (ДП) до $1367 (+18%) за тонну на біржі ICE Futures Europe в Лондоні.
Підвищення світових цін на нафту разом зі зниженням курсу гривні до євро і долара може призвести до подорожчання ціни палива на роздрібному ринку вже з січня, повідомив директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн.
«Валютний курс додав нам гривню, світові ціни – півтори. Поки ринок тримається, але я думаю, що якщо нічого не зміниться, то буде деяка корекція, а точніше підвищення цін ще в січні», – сказав він під час брифінгу в Медіа-центрі України в Києві в четвер.
За словами експерта, ціна бензину на оптовому ринку вже зросла на 2 грн/літр, подібну динаміку зростання демонструє ціна дизпалива, зокрема, його арктична марка, на яку різко зріс попит з настанням морозів.
Як повідомлялося, підвищення акцизів на пальне з 1 січня 2026 року не призвело до збільшення цін на автозаправках станом на початок року, оскільки зменшення закупівельної вартості пального в грудні через зниження світових цін на нафту компенсувало зростання податків.
В Україні з 1 січня 2026 року відбувся третій етап планового підвищення акцизів на моторне паливо, зокрема, на бензин – на 1,75 грн/літр, на дизпаливо – на 2,25 грн/літр і автогаз – на 1,5 грн/літр.
До цього з 1 вересня 2024 року і 1 січня 2025 року відбулося двоетапне підвищення акцизів на паливо, в результаті чого податок на автогаз в сумі підвищився на 6,4 грн/літр, на бензин – на 3 грн/літр, а на дизпаливо – на 4 грн/літр.
Водіям необхідно утриматися від заправки своїх авто на АЗК з відверто демпінговими цінами і так званих «бочках», оскільки є сумніви в якості пального з вимогою обов’язкового додавання 5% біоетанолу до бензину (Е5) з 1 травня, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«Рекомендації: мінімум травень і червень утриматися від купівлі «дешевого» бензину. Він вам таким потім не здасться. Точно не заправлятися на «бочках» – там точно ніхто нічого (підлаштовувати інфраструктуру до особливостей бензину з біоетанолом – ЕР) робити не буде», – написав він на своїй фейсбук-сторінці в середу.
Куюн також закликав водіїв зберігати чеки і звертатися на АЗК у разі виникнення якихось відхилень щодо якості палива.
Експерт пояснив, що через гігроскопічність біоетанолу, що згодом може призвести до розшарування пального на спирт, воду та низькооктановий бензин, треба зачистити резервуари на нафтобазах та АЗС, бензовози, а також постійно моніторити надалі, використовуючи спеціальні маркери води.
«У великих мережах ця робота тривала останній місяць щонайменше. Створено штаби оперативного регулювання на різні ситуації. Тобто без уваги жодне питання не залишиться. Чесно, не знаю, що роблять так звані економ-мережі та інші периферійні гравці», – зазначив директор А-95.
Він також уточнив, що ключові мережі обрали варіант закупівлі готового продукту на європейських НПЗ, і тут ризику неякісного палива, на його думку, немає.
Водночас занижену ціну на бензин він пов’язує, зокрема, і з відсутністю систем контролю якості, відповідного обладнання та персоналу, а також із тактикою виробництва спиртового бензину на нафтобазах.
«Що з цього буде, не знаю. Також не знаю, як там із технологічною культурою, чи зачищає хтось ті резервуари, чи покладається на «авось пронесе»», – підкреслив Куюн.
Водночас він укотре наголосив, що підвищення цін на пальне не очікується, додавши, що насправді бензин із 5% біоетанолом, який маркується Е5, уже є на багатьох АЗС, і продемонстрував чек «Укрнафти».
Як повідомлялося, обов’язкове додавання до бензинів з октановим числом менше ніж 98 з 1 травня передбачено законом №3769-IX від 4 червня 2024 року (за винятком пального для потреб Міноборони, Державного резерву та для створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів).
Власник і генеральний директор Групи компаній «Паралель» Олександр Дубінін (мережа АЗК Parallel) у бліц-інтерв’ю «Енергореформі» зазначив, що ця вимога суттєво не вплине на ціну пального на АЗС. Утім, він звернув увагу, що ініціатива щодо додавання біоетанолу, хоч і декларує підтримку національного агровиробника, проте більша частина товарного бензину з біоетанолом постачатиметься вже готовою продукцією з європейських НПЗ, а українська інфраструктура поки що для цього недостатньо розвинена.
Зі свого боку СЕО групи компаній «OKKO» Василь Даниляек запевнив, що жодного колапсу на АЗС з 1 травня у зв’язку з вимогою додавання 5% біоетанолу до бензинів не буде.
«Не буде ніякого колапсу. Ми будемо спочатку завозити готовий нафтопродукт із біоетанолом, а потім, крок за кроком, усі оператори будуть самі це робити», – сказав Даниляк у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мережа АЗС Shell в Україні може коштувати $105-132 млн, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«На мій погляд, станції Shell можуть коштувати $0,8-1 млн. Мережа має у своєму розпорядженні 132 АЗС, з яких сьогодні працює близько 120, тобто йдеться про $105-132 млн. Це за умови, що сама Shell заявляє про інвестиції в $460 млн. Але ми у війні, тому яка може бути кінцева ціна – невідомо», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Експерт нагадав, що Фонд держмайна (ФДМ) України офіційно став власником 49% оператора мережі ТОВ «Альянс Холдинг» і заявив про наміри продати цю частку.
Водночас у поточних умовах війни, на думку Куюна, шанси продати цей актив незначні. «Або Shell зважиться викупити пакет у ФДМ, або вирішить продати свій. Іншого не проглядається», – вважає він.
Як повідомлялося, спільне підприємство Shell і російської групи «Альянс» Муси Бажаєва з управління мережею АЗС на території України почало роботу в серпні 2007 року. Shell у СП належала частка в 51%, «Альянсу» – 49%. Альянс передав у СП близько 150 АЗС, а Shell внесла грошові кошти, ліцензії та бренд.
У 2014 році стало відомо, що підсанкційний російський бізнесмен Едуард Худайнатов викупив у Бажаєва його нафтові активи. У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, а в жовтні 2022 року – під санкції України.
Мін’юст України в жовтні 2023 року подав до Вищого антикорупційного суду України позов про стягнення в дохід держави активів Худайнатова.
У результаті судових розглядів 49% «Альянс Холдинг» було стягнуто в дохід держави. У квітні 2024 року ця частка перейшла ФДМ.
У листопаді 2024 року Overseas Investments, що входить до групи енергетичних і нафтохімічних компаній Shell, на виконання рішення Апеляційної палати ВАКС зареєструвала за собою 51% у статутному капіталі «Альянс Холдинг».
Держава має зміни акцент в оподаткуванні моторних палив, що дасть змогу мінімізувати зростання цін і забезпечить повне надходження податків у державний бюджет.
Експерти Консалтингової групи «А-95» переконані, що держава має залишити ставку податку на додану вартість на рівні 7%, а необхідний обсяг бюджетних надходжень – забезпечити за рахунок збільшення акцизного збору.
«ПДВ – найбільш криміналізований податок, саме його несплата завжди призводила до найбільших втрат казни. Зменшення ПДВ на пальне 2022 року призвело до зникнення схем з ухиляння від його сплати на ринку нафтопродуктів, оскільки це втратило сенс. Цей позитивний досвід слід використовувати й надалі», – каже директор «А-95» Сергій Куюн.
З його слів, збільшення податку до 20% призведе до ренесансу масштабних схем із використанням «податкових» ям, необлікованої готівки на АЗС, фіктивних угод купівлі-продажу нафтопродуктів. Відповідно держава не отримає очікуваного обсягу податкових надходжень.
Потреби бюджету в збільшенні надходжень можна забезпечити за рахунок підвищення й збалансування акцизів. Цей податок легше адмініструвати, оскільки його сплачують на митниці й у місцях виробництва, які є у обмежених кількостях, тому це оподаткування легше контролювати.
Як приклад, за розрахунками експертів групи, надходження від збільшення ПДВ з 7% до 20% може забезпечити акциз на бензин і ДП обсягом 190 євро за 1000 л (ставки до початку повномасштабного вторгнення рф – 213 і 139,5 євро відповідно) і 150 євро на скраплений газ (52 євро за 1000 л).
«Акцизні ставки, які діяли до 2022 року, не відповідають поточним реаліям паливного ринку України, а також елементарно соціально несправедливі. Споживачі різних видів палива несуть нерівномірне податкове навантаження», – заявив Сергій Куюн.
Окрім інтересів бюджету, наведений підхід до оподаткування дозволить запобігти зростанню цін. Згідно з розрахунками «А-95», збільшення податкової складової становитиме 3-4 грн/л залежно від виду пального, що взагалі може пройти непомітно для споживачів за рахунок зменшення торговельної націнки у роздрібних мережах, а за сприятливої кон’юнктури зовнішнього ринку – навіть зберегти потенціал для подальшого зниження для бензинів і ДП.
У свою чергу повернення до рівня ставок акцизу і ПДВ, які були до широкої війни, обіцяє зростання податкової складової на 11 і 8 грн за літр для бензинів і дизпального відповідно, що у будь-якому разі призведе до відчутного зростання кінцевих цін.
Експерти також не бачать загрози у вигляді втрати скрапленим газом своєї конкурентної переваги порівняно з бензином (50-55% від його вартості), відповідно інтереси споживачів автогазу буде збережено.
У Консалтинговій групі «А-95» також наголосили, що збільшення акцизів – це крок на шляху синхронізації ставок з європейськими, на що очікують міжнародні фінансові партнери України.
«Новий підхід до оподаткування моторних палив гарантовано наповнить бюджет, захистить споживачів від цінових коливань і відповідатиме міжнародним зобов’язанням нашої країни. У разі повернення до старих ставок ПДВ й акцизів держава надасть потужний стимул для повернення тіньової економіки й зростання цін», – резюмували у Консалтинговій групі «А-95».
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
