Держава має зміни акцент в оподаткуванні моторних палив, що дасть змогу мінімізувати зростання цін і забезпечить повне надходження податків у державний бюджет.
Експерти Консалтингової групи «А-95» переконані, що держава має залишити ставку податку на додану вартість на рівні 7%, а необхідний обсяг бюджетних надходжень – забезпечити за рахунок збільшення акцизного збору.
«ПДВ – найбільш криміналізований податок, саме його несплата завжди призводила до найбільших втрат казни. Зменшення ПДВ на пальне 2022 року призвело до зникнення схем з ухиляння від його сплати на ринку нафтопродуктів, оскільки це втратило сенс. Цей позитивний досвід слід використовувати й надалі», – каже директор «А-95» Сергій Куюн.
З його слів, збільшення податку до 20% призведе до ренесансу масштабних схем із використанням «податкових» ям, необлікованої готівки на АЗС, фіктивних угод купівлі-продажу нафтопродуктів. Відповідно держава не отримає очікуваного обсягу податкових надходжень.
Потреби бюджету в збільшенні надходжень можна забезпечити за рахунок підвищення й збалансування акцизів. Цей податок легше адмініструвати, оскільки його сплачують на митниці й у місцях виробництва, які є у обмежених кількостях, тому це оподаткування легше контролювати.
Як приклад, за розрахунками експертів групи, надходження від збільшення ПДВ з 7% до 20% може забезпечити акциз на бензин і ДП обсягом 190 євро за 1000 л (ставки до початку повномасштабного вторгнення рф – 213 і 139,5 євро відповідно) і 150 євро на скраплений газ (52 євро за 1000 л).
«Акцизні ставки, які діяли до 2022 року, не відповідають поточним реаліям паливного ринку України, а також елементарно соціально несправедливі. Споживачі різних видів палива несуть нерівномірне податкове навантаження», – заявив Сергій Куюн.
Окрім інтересів бюджету, наведений підхід до оподаткування дозволить запобігти зростанню цін. Згідно з розрахунками «А-95», збільшення податкової складової становитиме 3-4 грн/л залежно від виду пального, що взагалі може пройти непомітно для споживачів за рахунок зменшення торговельної націнки у роздрібних мережах, а за сприятливої кон’юнктури зовнішнього ринку – навіть зберегти потенціал для подальшого зниження для бензинів і ДП.
У свою чергу повернення до рівня ставок акцизу і ПДВ, які були до широкої війни, обіцяє зростання податкової складової на 11 і 8 грн за літр для бензинів і дизпального відповідно, що у будь-якому разі призведе до відчутного зростання кінцевих цін.
Експерти також не бачать загрози у вигляді втрати скрапленим газом своєї конкурентної переваги порівняно з бензином (50-55% від його вартості), відповідно інтереси споживачів автогазу буде збережено.
У Консалтинговій групі «А-95» також наголосили, що збільшення акцизів – це крок на шляху синхронізації ставок з європейськими, на що очікують міжнародні фінансові партнери України.
«Новий підхід до оподаткування моторних палив гарантовано наповнить бюджет, захистить споживачів від цінових коливань і відповідатиме міжнародним зобов’язанням нашої країни. У разі повернення до старих ставок ПДВ й акцизів держава надасть потужний стимул для повернення тіньової економіки й зростання цін», – резюмували у Консалтинговій групі «А-95».
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
Припинення або скорочення постачання скрапленого газу з Казахстану в Україну призведе до дефіциту і як результат – до зростання цін. Це є наслідком високої залежності України у сфері постачання імпортного автогазу.
За підсумком 2021 р. на частку казахстанських постачальників припало близько 27% українського споживання скрапленого газу, а в останні кілька місяців цей показник досягав 33%.
«Казахстан завжди був основною альтернативою Росії й Білорусі, а сьогодні саме казахстанський канал потрапив під загрозу перекриття, що може порушити крихкий баланс українського ринку скрапленого газу», – каже аналітик «А-95» Артем Куюн.
Поки що немає достовірної інформації про найближче майбутнє експорту газу з Казахстану, та українським трейдерам слід розпочати відпрацювання з можливих сценаріїв, включаючи повне припинення відвантажень газу через збої в роботі банків або бюрократичних систем.
Ситуацію ускладнює обмежений обсяг газу, який Україна могла імпортувати з інших напрямків. Так, імпорт із РФ з жовтня 2021 р. обмежено російською владою, а білоруські виробники вичерпали потенціал збільшення виробництва.
Морські постачання газу здебільшого мали казахстанське походження, тому очевидно, що ускладниться пошук нових партій і на морі.
Збій постачання з Казахстану змусить Україну задіяти дорожчі джерела забезпечення.
«Зараз сформувався потенціал для зниження цін на газ у роздробі, але тепер трейдери займуть вичікувальну позицію, а у разі припинення або скорочення відвантажень газу з Казахстану зростання цін буде практично неминучим», – вважає А.Куюн.
Ситуація, що склалася, також несе ризики скорочення постачань газу з РФ, яка активно використовує експорт енергоресурсів для політичного тиску.
«Перехід України на ринкові рейки, що давно відбувся, виключає трагічні сценарії зростання цін, як це сталося в Казахстані. Більш дорога альтернатива додасть цінам не більше 1 грн/л, а за нестачі продукту у споживачів завжди залишиться альтернатива у вигляді бензину», – заявив А.Куюн.
Експерти Консалтингової групи «А-95» вкотре змушені наголосити на потребі зниження імпортозалежності України у паливній сфері шляхом нарощування внутрішньої переробки й імпорту ресурсу через морські порти й зміни структури споживання моторних палив.
Кабінету міністрів України слід звернути увагу на високу імпортозалежність країни, яка зберігається, у сфері нафтопродуктозабезпечення і, зокрема, не допустити збільшення постачань із Росії.
За підсумками 11 місяців 2021 року імпорт дизельного пального склав 85% від балансу ринку, що фактично відповідає рівню попереднього року (84%). Водночас у структурі постачання відбулися позитивні зміни.
Частка російського імпорту знизилася до 24% (1,779 млн т), тоді як 2020 року було встановлено історичний рекорд постачання з РФ – 2,614 млн т, що склало 35% ринку. Максимальної частки російського ДП було досягнуто 2018 року – 40% (2,597 млн т).
Падіння постачання з найбільшого джерела призвело до збільшення імпорту дизпального через морські порти з 775 тис. т у 2020 році до 1,1 млн т за 11 міс. 2021 р.. Частка цього каналу постачання ринку зросла з 10% до 15% відповідно.
На максимальних обертах упродовж останніх семи років перебуває і українська нафтопереробка.
«Головною причиною позитивних змін у структурі постачань стало зупинення прокачування дизпального нафтопродуктопроводом «Прикарпатзахідтранс». Відповідно, це і є необхідна, нехай і не цілком достатня умова для збереження й подальшого розвитку диверсифікації джерел постачання пального в Україну», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
На думку експерта, Кабмін як мінімум повинен продовжити 4%-е мито на трубопровідні постачання російського дизпального, дія якого спливає 31 грудня 2021 року.
«Скасування мита відкриє шлях для масованих прокачувань обсягом 100-150 тис. т дизпального на місяць, що у сумі з залізничними постачаннями збільшить частку Росії до 50% українського ринку. Це нерозумно й дуже небезпечно, надто в умовах нової політичної ескалації», – вважають у «А-95».
Для зниження імпортозалежності у паливній сфері уряд має стимулювати збільшення нафтопереробки шляхом захисту внутрішнього виробника, а також за допомогою стимулюючих тарифів на імпорт сировини й експорт нафтопродуктів.
Аналогічні заходи у комплексі із забезпеченням достатніх залізничних потужностей потрібні для подальшого нарощування «морського» імпорту пального.
«Потенціал українських НПЗ і морських портів здатний повністю покрити потреби України в бензині й авіапальному, а також може скоротити імпорт дизельного пального з Росії й Білорусі більш ніж на 50%, до сумарних 30-35%. Одночасно держава отримає різке зростання доходів від завантаження НПЗ, портів, залізниці й нафтотранспортної системи», – заявили у Консалтинговій групі «А-95».
А95, КУЮН, НАФТОПРОДУКТ, РОСІЯ
Консалтингова група «А-95» провела дослідження найбільших 10 автозаправних мереж України на предмет сплати операційних податків у 2020 році. Аналіз було проведено на основі даних рейтингу ТОП-200 найбільших платників податків на ринку нафтопродуктів, опублікованого виданням «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах».
«Видання «Рейтинг» зробило безпрецедентне розкриття інформації. Ми доопрацювали ці масиви з урахуванням даних про структуру бізнесу найбільших мереж, кількості АЗС і обсягів їх реалізації. Так ми отримали об’єктивну картину податкової ефективності на кожну АЗС і на літр реалізованого пального», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Результати дослідження рівня податкового навантаження в десяти найбільших автозаправних мережах України*
Мережа К-сть АЗС (на 31.12.2020 р.) Сума податків, тис. грн Місце в рейтингу за абсолютною сплатою податків Податківна 1 АЗС, тис. грн Місце в рейтингу за сплатою податків на 1 АЗС Податок на 1 л, грн/л Місце в рейтингу за сплатою податків на 1 л Обсяг роздрібних продажів у 2020 р., млн л
* В суму податкових платежів входять податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, податок на додану вартість та податки на майно.
** Дані зі сплати податків містять податкові виплати щодо половини станцій мережі, яка налічує близько 1000 АЗС, а також не містять виплат постачальника нафтопродуктів в особі ПАТ «Укртатнафта».
Ключовим результатом дослідження став значний діапазон податкового навантаження як за показником податків на одну АЗС, так і за податковим навантаженням на 1 л реалізованого пального.
Так, за обсягами податків на одну станцію різниця між лідером рейтингу – мережею ОККО – і мережею Sun Oil, яка замикає рейтинг, склала 33 рази.
За показником обсягу податків перший рядок рейтингу – за мережею Shell з результатом 1,79 грн/л, тоді як останній – за мережею «Авантаж 7» – 0,08 грн/л. Таким чином, податкове навантаження відрізняється в 22 рази.
«З погляду бізнесу величезний діапазон у сплаті податків в одній торговій сфері не має логічного пояснення. Всі компанії мають рівну собівартість закупівель пального, логістику, несуть приблизно рівні витрати на експлуатацію й персонал. Мізерні податкові відрахування низки фігурантів рейтингу контрастують з їх активним розвитком, купівлею і будівництвом нових комплексів, нафтобаз, спонсорством футбольних клубів», – заявив Сергій Куюн.
На думку експертів, подібна ситуація заслуговує на підвищену увагу податкових органів, оскільки не тільки спотворює конкуренцію на ринку, але і призводить до недоотримання державним бюджетом значних сум. За оцінками Консалтингової групи «А-95», сплата податків на рівні 1,25 грн/л могла б додатково дати держбюджету 10,5 млрд грн на рік.
Кабінету міністрів України необхідно звернути увагу на обіг розчинників (код УКТЗЕД 3814009090), під виглядом яких усе частіше фіксується безподатковий обіг нафтопродуктів і компонентів для їх виробництва в кустарних умовах. Припинення цих схем дасть змогу збільшити надходження до бюджету, радикально знизити обсяги фальсифікату на паливному ринку і тим самим захистити автомобілі і здоров’я громадян від цієї токсичної продукції.
Основні зловживання спостерігаються в секторі міні-НПЗ: вони переробляють газовий конденсат і нафту внутрішнього видобутку, отримують бензин і дизельне пальне стандартів Євро-2 і Євро-3, реалізацію яких на внутрішньому ринку заборонено. Щоб уникнути оподаткування акцизом, здійснюють підміну товарного коду з фактичного 2710 (нафта і нафтопродукти) на код 3814 (розчинники). Надалі ця продукція спрямовується або на нафтобази для подальшого змішування з октанопідвищуючими компонентами, або безпосередньо на автозаправні станції, що було неодноразово задокументовано органами Державної фіскальної служби.
За оцінками Консалтингової групи «А-95», річний обсяг бензину і дизельного пального з міні-НПЗ досягає 450 тис. т, а бюджетні втрати від несплати акцизу і ПДВ можуть досягати 5 млрд грн на рік.
«Це повністю тіньовий бізнес, який, по суті, весь працює за готівку, а значить живить податкові ями, «скрутки» і стимулює побудову нелегальної системи збуту через такі ж незаконні АЗС», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Новою схемою зловживань є імпорт розчинників для лакофарбової промисловості, які насправді є сумішшю октанопідвищуючих компонентів – метил-трет-бутилового-ефіру, метанолу та інших спиртів. Відповідно до Податкового кодексу України, окремо ці компоненти обкладаються за максимальною акцизною ставкою для бензинів – 213 євро за 1000 л, але в суміші як розчинники в’їжджають без акцизу. Це також стало можливим завдяки спеціальним роз’ясненням Державної податкової служби від 11 червня 2020 р..
У 2020 році в Україну було імпортовано 77,4 тис. т розчинників, що на 15% більше, ніж у 2019 році, коли імпорт склав 67,3 тис. т. Основний обсяг надходить з Росії і Білорусі. У січні-лютому 2021 року імпорт продовжив зростання: 9,2 тис. т проти 8 тис. т (+15%) за аналогічний період торік.
Імпортерами більшості обсягу таких розчинників переважно виступають компанії, безпосередньо пов’язані з мережами автозаправних станцій або міні-НПЗ.
За розрахунками «А-95», якщо зловживання з імпортом розчинників не буде припинено, втрати держбюджету від ненадходження акцизу і ПДВ складуть 1,1 млрд грн.
«Активна діяльність міні-НПЗ, імпорт розчинників і тіньовий ринок мають колосальний мультиплікативний ефект. Це не просто втрати бюджету, це удар по українських нафтопереробних заводах і легальному бізнесу, що займається торгівлею нафтопродуктами. Оцінити сумарний негативний ефект вкрай складно», – заявив Сергій Куюн.
На думку експертів, уряду слід розробити систему контролю потоків вуглеводневої сировини і готової продукції з міні-НПЗ. Щодо імпорту розчинників коригування потребує згадане роз’яснення Державної податкової служби.
