Виробництво первинного нікелю у світі 2026 року знизиться на 4,3% і становитиме 3,715 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з нікелю (INSG).
За підсумками 2025 року воно зросло на 8,1% – до 3,88 млн тонн.
Ці оцінки не враховують можливості будь-яких відчутних перебоїв у роботі підприємств, наголошується в повідомленні INSG.
Індонезія, провідний світовий виробник нікелю, запровадила 2026 року додаткові заходи для жорсткішого регулювання гірничодобувного сектору. Затверджена квота на видобуток нікелевої руди на цей рік була встановлена на значно нижчому рівні, ніж у 2025 році. Однак вона може бути переглянута в бік підвищення, залежно від оцінки урядом попиту та пропозиції.
Світове споживання первинного нікелю в поточному році, як очікується, збільшиться на 4,2% і досягне 3,747 млн тонн. Минулого року воно підвищилося на 3,5% – до 3,473 млн тонн.
Таким чином, глобальний ринок нікелю у 2026 році відчуватиме нестачу. Дефіцит становитиме 32 тис. тонн, тоді як у 2025 році було зафіксовано профіцит у розмірі 283 тис. тонн, у 2024 році – 226 тис. тонн, у 2023 році – 175 тис. тонн.
Невизначеність щодо обсягів виробництва в Індонезії та конфлікт на Близькому Сході можуть призвести до перегляду прогнозів. “Наслідки (війни в Ірані – прим. ІФ) для ринків металів – як з погляду виробництва, так і кінцевого попиту – ще не належно оцінено”, – наголошується в повідомленні INSG.
INSG є незалежною міжурядовою організацією, яка була заснована 1990 року і розташована в Лісабоні (Португалія). Членами групи є країни-виробники і споживачі нікелю: Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Італія, Куба, Норвегія, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія, а також Європейський Союз.
В Індії на тлі гострого дефіциту скрапленого газу зростає попит на традиційні види палива, зокрема дрова та висушений коров’ячий гній.
Причиною кризи став зрив поставок LPG через Ормузьку протоку на тлі війни на Близькому Сході. Reuters та інші видання повідомляють, що Індія, де близько 65% палива для приготування їжі залежить від імпорту, зіткнулася з однією з найсерйозніших газових проблем за останні десятиліття, а влада вже обмежила промислове споживання, щоб у пріоритетному порядку забезпечувати домогосподарства.
На тлі дефіциту індійські ЗМІ фіксують повернення частини домогосподарств і малого бізнесу до дешевших і доступніших видів палива. Зокрема, Times of India пише про перехід на вугілля, дрова та гас у Джамшедпурі, а Bloomberg вказує на зростання продажів біопалива.
За даними Times of India, у ряді індійських міст комерційні споживачі зіткнулися з різким подорожчанням LPG, а поставки були або скорочені, або частково пішли на чорний ринок. Це вже призвело до зростання витрат у ресторанах, пекарнях і дрібній торгівлі, а частина бізнесу була змушена шукати альтернативи газу.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у 2025 році досить успішно реалізовував металопродукцію на ринку ЄС, але наразі через СВАМ та дефіцит електроенергії знижує виробництво та працює зі збитком.
Як зазначив директор АМКР із звʼязків з держорганами Олег Крикавський під час заходу “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?”, організованого Центром економічної стратегії (ЦЕС), підприємству допомагає працювати і триматись те, що воно є частиною великої транснаціональної компанії.
“Нам допомагало те, що ми отримали понад $1 млрд допомоги від транснаціональної корпорації, які були використані, аби підприємство продовжувало працювати. Наразі підприємство працює в середньому на 50% своїх можливостей. Ми були минулого року досить успішними на ринку ЄС, у тім числі завдяки діям уряду, тому що була досягнута гарна угода з Євросоюзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. За 2025 рік ми з 3 млн тонн до 1,2 млн тонн металопродукції експортували на європейський ринок. Але через СВАМ у нас зростають витрати, через що доведеться закрити один цех – блюмінгу”, – сказав топ-менеджер.
При цьому він уточнив, що АМКР знаходиться у невигідному становищі у порівнянні з європейськими виробниками в рамках СВАМ, бо доведеться сплачувати $63-90/тонна, залежно від виду продукції. Також великі тарифи на е/е, контракти по імпорту е/е дуже короткі.
“Ми мали кілька випадків, коли ми не дотримали обсягів споживання е/е і наш трейдер продав її на ринку по 0 грн. Мало того, що ми купили, ми не отримали, ми змушені зменшувати виробництво, ми отримали прямі збитки. І ми, звичайно, перебуваємо в діалозі з урядом по цьому питанні”, – пояснили у компанії.
Відповідаючи на питання про прильоти по обладнанню, Крикавський зазначив, що обладнання працює під час тривог. Але збитки через аварійні ситуації є, і вони болючі. Підприємство у звичайних умовах споживає 400 МВт*г, а через обмеження зараз ми споживаємо 230-250 МВт*г, а бути ліміти і 70мВт*г.
“Тобто решта, це пікові години, ти повинен думати, що з цим робити. Зазвичай ти думаєш в сторону імпорту, тому що потрібно якось працювати. Плюс ти не можеш на п’ять-сім годин людей вигнати, не оплачувати їм роботу. Люди на роботі отримують заробітну плату, тобто необхідно працювати”, – констатував представник АМКР.
Він додав, що на підприємстві був випадок, коли постраждала коксова батарея від того, що не було е/е через аварію у мережі.
“Хто винен у цьому, ми розбираємося. Але одна коксова батарея згоріла. Коксова батарея – це, по суті, хімічний процес, тобто його зупинити не можна. Ми поставили промислові генератори на такі випадки, але навіть їм потрібно від 16 і більше для того, аби запуститися”, – пояснив менеджер.
Через половину працюючих потужностей підприємство намагається перекривати одні потужності іншими, паралельно щось ремонтувати, що простоює, щоб в якийсь момент можна було їх запустити.
“Ми думаємо над власною генерацією, над когенерацією. Там є обмежений ресурс, обмежений потенціал. Це дуже дорого. Але паралельно над цим працюємо, в нас є свої ТЕЦ і є технології сьогодні, які дозволяють це зробити. Але у нас велике підприємство і потребує великі потужності”, – резюмував директор АМКР із звʼязків з держорганами.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) з метою оптимізації ризиків налагоджує нові логістичні маршрути, які дозволяють планувати своєчасну доставку сировини та витратних матеріалів на підприємство та готової продукції до кінцевих споживачів.
Згідно з проміжним звітом керівництва, одним із проблемних питань є кадровий дефіцит кваліфікованого робочого та інженерного персоналу, зайнятого у безперервному циклі металургійного виробництва. Насамперед це пов’язано з мобілізацією працівників, виїздом жінок з дітьми за кордон та внутрішньою міграцією в державі.
“Попри все продовжуємо працювати, приймати замовлення, випускати продукцію, оновлювати виробничі потужності, платити податки та надавати ресурси для відновлення України”, – констатується у звіті.
Також зазначається, що “Укрграфіт” продовжує виробляти продукцію в умовах війни і, зокрема, в умовах складної ситуації в енергетиці України та високих цін на енергоносії, що потребує провадження додаткових заходів з підвищення енергоефективності для безперебійної роботи підприємства. Йдеться про роботи з модернізації змішувально-пресового переділу (впровадження змішувальної машини з електрообігрівом та відновлення працездатності обладнання лінії виробництва електродної маси для виготовлення навуглецьовувача), а також модернізацію переділу просочення – придбання та введення в експлуатацію нової вакуумної установки, що забезпечить стабільну роботу автоклавів по досягненню глибокого вакууму та сприяє зниженню витрат вакуумного масла.
Крім того, проводиться модернізація переділу графітації – модернізація мобільної пневмоустановки, яка покращує надійність працездатності установки, збільшує міжремонтні інтервали та зменшує час простоїв. Також підприємство оновлює систему технічного обліку електричної енергії на підприємстві, автоматизовуючи системи моніторингу споживання електричної енергії підрозділами підприємства (цехами-споживачами) у виробничих процесах. Крім того проводиться оптимізація графіку роботи технологічного обладнання та управління споживанням.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” за підсумками січня-вересня 2025 року наростило чистий збиток на 56,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 185,076 млн. Чистий дохід за цей період зменшився на 9,8% – до 973,915 млн грн.
“Укрграфіт” завершив 2024 рік із чистим збитком 202,447 млн грн, тоді як у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,920 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на перший квартал 2025 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Мальта) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінал акції – 3,35 грн.
У Китаї частина сміттєспалювальних електростанцій (waste-to-energy) відчуває нестачу відходів для завантаження потужностей на тлі швидкого розширення сектора і змін в поводженні з побутовим сміттям, повідомляють китайські ЗМІ.
У країні діє понад 1 тис. сміттєспалювальних ТЕЦ, при цьому вже в 2022 році їх сукупна потужність зі спалювання відходів перевищувала обсяг зібраного побутового сміття (333 млн тонн проти 311 млн тонн).
Експерти пов’язують проблему не з тим, що «сміття закінчилося», а з надлишком потужностей і дисбалансом між тим, де утворюються відходи, і тим, де побудовані об’єкти. Зокрема, в Китаї частка переробки міських побутових відходів шляхом спалювання зросла до 79% у 2024 році, а кількість сміттєспалювальних об’єктів, за даними Dialogue Earth, збільшилася приблизно з 104 у 2010 році до близько 1 тис. на даний час.
ЗМІ відзначають, що частина підприємств для підтримки роботи розширює «географію» підвезення сміття, переключається на промислові відходи і вдається до так званого landfill mining – виїмці «старих» відходів зі звалищ для подальшого спалювання.
Разом з тим заяви про можливий імпорт сміття для завантаження потужностей впираються в діючі обмеження: влада КНР раніше оголосила про повну заборону імпорту твердих відходів з 1 січня 2021 року.
Аналітики також вказують на ризик неправильних стимулів: дискусії про «нестачу сміття» можуть підштовхувати ринок до спроб наростити обсяги відходів, проте профільні автори підкреслюють, що пріоритетом повинні залишатися скорочення, повторне використання і переробка, а не зростання сміттєутворення заради завантаження печей.
“Укрзалізниці” (УЗ) для забезпечення сталої операційної діяльності у 2026 році необхідно перекрити дефіцит ліквідності у розмірі біля 48,8 млрд грн без урахування погашення євробондів, борг за якими планується реструктурувати, повідомив голова правління Олександр Перцовський під час презентації щодо фінансування пасажирських перевезень та моделі запуску програми “УЗ-3000” у п’ятницю.
“Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина – тарифними рішеннями, і третя частина – державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає”, – підкреслив він.
За його словами, у 2025 році обсяг державного співфінансування пасажирського сегмента становитиме до 13 млрд грн, а у 2026 році зросте до понад 16 млрд грн.
Як зазначив Перцовський, загальний операційний збиток пасажирських перевезень становить близько 24 млрд грн на рік (13 млрд грн – далеке сполучення та близько 11 млрд грн – приміське), і якщо раніше його вдавалося переривати за рахунок прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо.
Згідно з презентацією, у цьому році очікуваний збиток сегменту пасажирських перевезень зросте з 18,1 млрд грн минулого року до 18,6 млрд грн цього року, 21,9 млрд грн – наступного року та 24,4 млрд грн – 2027 року.
У тому числі приміські перевезення наступного року, як очікується, принесуть збиток 10,9 млрд грн, внутрішні – 13,4 млрд грн, і лише міжнародні пасажирські перевезення будуть прибутковими – 2,4 млрд грн.
Одночасно УЗ прогнозує, що прибуток від вантажних перевезень зменшиться з 20,4 млрд грн минулого року до 3,2 млрд грн цього року, а вже наступного буде зафіксований збиток 0,6 млрд грн, який збільшиться до 4,8 млрд грн 2027 року.
Причинами такої зміни прибутковості вантажних перевезень названі скорочення обсягів (вугілля – на 4 млн тонн, зерна – на 9 млн тонн після штучного піка 2024 р.) та скорочення відстані перевезень, що веде до втрати 14,5 млрд вантажного доходу, а також зростання витрат (персонал, електроенергія, фінвитрати) при заморожених тарифах, що додає 2,7 млрд грн витрат.
Таким чином прогнозований чистий збиток у наступному році, згідно презентації – 28,64 млрд грн.
Крім того компанія очікує 25,4 млрд грн критичних видатків з відновлення за обсягів амортизації 15,9 млрд грн, 6,4 млрд грн сплати відсотків за євробондами, 4,2 млрд грн погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ, що разом і формує дефіцит ліквідності у 48 млрд грн, йдеться у презентації.
У межах власної оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році, з яких 6,7 млрд грн вже враховано у проєкті фінплану, а ще 10,2 млрд грн планується додатково за рахунок скорочення адміністративних витрат, передачі непрофільних активів, роботи з вантажним ринком та збільшення власних доходів.
Серед кроків оптимізації, згідно презентації, відміна 69 найбільш збиткових приміських маршрутів (до 5 тис. на добу), індексація нерегульованих елементів (комісійний збір, сервісні послуги) та гнучке динамічне ціноутворення на окремі сегменти, що має сумарно дати 6,9 млрд грн.
Також планується оптимізувати чисельність персоналу на 8,3 тис., об’єднати регіональні залізниці, оптимізувати до 1,2 тис. км (менше 5%) мережі із відсутнім чи мінімальним (1-2 пари приміських) рухом.
Серед заходів енергоефективності вказані також їзда в інтервали з найнижчим тарифом, Подвоєння доходів від орени (+100 млн грн), вихід із надлишкових та непрофільних активів, продаж металобрухту (понад 370 тис тонн, що більше, ніж УЗ продала за останні 5 років, та забезпечить компанії 28% ринку брухту), скорочення ремонтів пасажирських вагонів, регіональних поїздів, інфраструктури.
“Укрзалізниця” зазначає, що модель фінансування пасажирських перевезень відповідає європейській практиці Public Service Obligation (PSO), де держава покриває різницю між економічно обґрунтованою собівартістю та тарифами.
Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко раніше цього тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за 9 місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, УЗ пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень УЗ у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
Пасажиропотік у першому півріччі 2025 року збільшився на 1,2% – до 13,52 млн.
УЗ 2024 року збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
