Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Понад 80% українських агрокомпаній у першому півріччі 2026 року підвищили зарплати працівникам на 10-20%, однак дефіцит кадрів залишається однією з ключових проблем галузі, а пошук персоналу став складнішим, ніж торік, свідчать результати дослідження аналітичної компанії Agrohub.
Згідно з ним, 81% опитаних компаній уже переглянули рівень оплати праці. Найбільш динамічно зарплати зростали для агрономів, інженерів, трактористів і водіїв – саме тих категорій працівників, де кадровий дефіцит найгостріший. Для утримання водіїв частіше підвищувалися відрядні розцінки та змінна частину доходу, а не фіксовані оклади.
Найбільший дефіцит кадрів у першому півріччі спостерігався серед трактористів, водіїв, інженерів і працівників елеваторів. Основними чинниками, що ускладнюють пошук персоналу, усі учасники дослідження назвали мобілізацію, 69% – нестачу кваліфікованих фахівців, 56% – зростання зарплатних очікувань кандидатів. Серед інших причин – міграція населення та конкуренція між роботодавцями.
У відповідь на кадровий дефіцит агрохолдинги дедалі активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей віком 50+ та жінок на посади, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Крім того, бізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних професій.
“Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент – нескінченна “гонка зарплат” не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку”, – прокоментував керівник напряму HR360 в Agrohub Дмитро Лєбєдєв.
За його словами, у другому півріччі компанії зміщуватимуть акцент із масштабного підвищення зарплат на автоматизацію, розвиток внутрішнього навчання, розширення джерел залучення персоналу та перегляд моделей організації праці.
Дослідження Agrohub проведено у червні 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, які працюють у рослинництві, тваринництві та елеваторному бізнесі.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) з метою оптимізації ризиків налагоджує нові логістичні маршрути, які дозволяють планувати своєчасну доставку сировини та витратних матеріалів на підприємство та готової продукції до кінцевих споживачів.
Згідно з проміжним звітом керівництва, одним із проблемних питань є кадровий дефіцит кваліфікованого робочого та інженерного персоналу, зайнятого у безперервному циклі металургійного виробництва. Насамперед це пов’язано з мобілізацією працівників, виїздом жінок з дітьми за кордон та внутрішньою міграцією в державі.
“Попри все продовжуємо працювати, приймати замовлення, випускати продукцію, оновлювати виробничі потужності, платити податки та надавати ресурси для відновлення України”, – констатується у звіті.
Також зазначається, що “Укрграфіт” продовжує виробляти продукцію в умовах війни і, зокрема, в умовах складної ситуації в енергетиці України та високих цін на енергоносії, що потребує провадження додаткових заходів з підвищення енергоефективності для безперебійної роботи підприємства. Йдеться про роботи з модернізації змішувально-пресового переділу (впровадження змішувальної машини з електрообігрівом та відновлення працездатності обладнання лінії виробництва електродної маси для виготовлення навуглецьовувача), а також модернізацію переділу просочення – придбання та введення в експлуатацію нової вакуумної установки, що забезпечить стабільну роботу автоклавів по досягненню глибокого вакууму та сприяє зниженню витрат вакуумного масла.
Крім того, проводиться модернізація переділу графітації – модернізація мобільної пневмоустановки, яка покращує надійність працездатності установки, збільшує міжремонтні інтервали та зменшує час простоїв. Також підприємство оновлює систему технічного обліку електричної енергії на підприємстві, автоматизовуючи системи моніторингу споживання електричної енергії підрозділами підприємства (цехами-споживачами) у виробничих процесах. Крім того проводиться оптимізація графіку роботи технологічного обладнання та управління споживанням.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” за підсумками січня-вересня 2025 року наростило чистий збиток на 56,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 185,076 млн. Чистий дохід за цей період зменшився на 9,8% – до 973,915 млн грн.
“Укрграфіт” завершив 2024 рік із чистим збитком 202,447 млн грн, тоді як у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,920 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на перший квартал 2025 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Мальта) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінал акції – 3,35 грн.
