Понад 80% українських агрокомпаній у першому півріччі 2026 року підвищили зарплати працівникам на 10-20%, однак дефіцит кадрів залишається однією з ключових проблем галузі, а пошук персоналу став складнішим, ніж торік, свідчать результати дослідження аналітичної компанії Agrohub.
Згідно з ним, 81% опитаних компаній уже переглянули рівень оплати праці. Найбільш динамічно зарплати зростали для агрономів, інженерів, трактористів і водіїв – саме тих категорій працівників, де кадровий дефіцит найгостріший. Для утримання водіїв частіше підвищувалися відрядні розцінки та змінна частину доходу, а не фіксовані оклади.
Найбільший дефіцит кадрів у першому півріччі спостерігався серед трактористів, водіїв, інженерів і працівників елеваторів. Основними чинниками, що ускладнюють пошук персоналу, усі учасники дослідження назвали мобілізацію, 69% – нестачу кваліфікованих фахівців, 56% – зростання зарплатних очікувань кандидатів. Серед інших причин – міграція населення та конкуренція між роботодавцями.
У відповідь на кадровий дефіцит агрохолдинги дедалі активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей віком 50+ та жінок на посади, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Крім того, бізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних професій.
“Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент – нескінченна “гонка зарплат” не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку”, – прокоментував керівник напряму HR360 в Agrohub Дмитро Лєбєдєв.
За його словами, у другому півріччі компанії зміщуватимуть акцент із масштабного підвищення зарплат на автоматизацію, розвиток внутрішнього навчання, розширення джерел залучення персоналу та перегляд моделей організації праці.
Дослідження Agrohub проведено у червні 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, які працюють у рослинництві, тваринництві та елеваторному бізнесі.
Українці залишаються ключовою іноземною робочою силою для польської економіки: станом на кінець січня 2026 року в цій країні офіційно працювали 757,7 тис. громадян України, що становить майже 68% усіх працевлаштованих іноземців, повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal з посиланням на Центральне статистичне управління Польщі (GUS).
Загальна кількість іноземних працівників при цьому перевищила 1,1 млн осіб – на 7,1% більше, ніж роком раніше. “Понад мільйон іноземних працівників – це вже не реакція на тимчасовий дефіцит кадрів, а структурна зміна польської економіки. Бізнес звик працювати в умовах, коли без іноземців неможливо забезпечити нормальне функціонування виробництва, логістики, будівництва, сфери послуг та сільського господарства”, – зазначає засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.
За його словами, ця тенденція матиме довгострокові наслідки для всього регіону центральної та Східної Європи, в тому числі, для України.
“Після завершення війни Україна опиниться в ситуації, коли їй доведеться одночасно відбудовувати економіку, реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти та компенсувати демографічні втрати. Проте в цей самий час Польща, Німеччина, Чехія та інші країни теж потребуватимуть працівників. Фактично розпочнеться конкуренція за одну й ту саму робочу силу”, – вважає Кіріченко.
Аналітики підкреслюють, що українці вже добре інтегровані у європейський ринок праці, знають мови, мають досвід роботи та не потребують тривалої адаптації. Для роботодавців це означає менші витрати на інтеграцію порівняно із залученням працівників із більш віддалених країн. Водночас, вони також звертають увагу, що Україна поки що практично не веде дискусії про те, як компенсувати можливий дефіцит робочої сили і якщо після війни значна частина громадян обере роботу за кордоном, країна зіткнеться з нестачею працівників саме тоді, коли вони будуть найбільше потрібні для відновлення економіки.
Кількість штатних працівників у групі “Київстар” у 2025 році збільшилася на 5,9%, або на 291-го – до 5 183, більшість з них – 68% – працюють у найбільшому операторі зв’язку “Київстар”, йдеться у річному звіті групи.
Згідно з ним, “Київстар” минулого року приростив число працівників на 5,8%, або 193 – до 3 518, тоді як Kyivstar.Tech – на 11,2%, до 624, Helsi – на 17,4%, до 270, і лише в Uklon штат залишився незмінним – 768 людей.
“Загальна кількість наших співробітників станом на 31 грудня 2025 року перевищує кількість на початку війни, і ми не втратили жодного ключового співробітника внаслідок війни, незважаючи на те, що 95% наших співробітників знаходяться в Україні”, – зазначається у звіті.
Відповідно до нього, у групі за 2024 рік приріст штатних працівників склав 4,6%, або 217 людей, у тому числі у “Київстарі” – на 3,1%, або 100 людей.
Зауважується, що мережею займаються 20,7% працівників, у колцентрах працює 18%, комерційні функції виконують 14,7%, цифрові – 12,2%, фінансові – 7,6%, HR – 1%, юридичні – 0,8%, комплаєнс – 0,3%, а 21,4% займаються іншою підтримкою.
“Ми розробили внутрішні процедури для управління ризиком мобілізації критично важливих співробітників і постійно аналізуємо навантаження на персонал, щоб забезпечити безперебійність роботи”, – йдеться у звіті.
Група повідомила, що з початку війни в лютому 2022 року виплатила співробітникам 842 млн грн у вигляді надзвичайної допомоги, а також надає 77% співробітників можливість працювати в гібридному та дистанційному режимах.
Зазначається також, що група на кінець минулого року мала відносно низький рівень добровільного звільнення (розрахований як кількість співробітників, які звільнилися за власним бажанням, відносно загальної кількості співробітників), за винятком кол-центру, який значною мірою покладається на сезонних працівників – 6,5%, що лише на 0,5 відсоткового пункту більше, аніж на кінець 2024 та 2023 років.
У звіті також є інформація, що 218 співробітників є членами Профспілкового комітету первинної профспілкової організації, а переговори щодо укладення колективного договору були призупинені через війну і, як очікується, продовжаться після закінчення воєнного стану.
“Ми вважаємо, що відносини з нашими співробітниками загалом є добрими”, – підсумовує група.
Як повідомлялося, “Київстар” станом на кінець 2025 року обслуговував близько 22,4 млн абонентів мобільного та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Компанія повністю належить Kyivstar Group Ltd, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq та мажоритарним власником якої, у свою чергу, є телекомхолдинг VEON із часткою 83,6%.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, туристична галузь Будви в літньому сезоні 2026 року зіткнеться з нестачею щонайменше 5 тис. сезонних працівників, повідомив портал Investitor.me з посиланням на голову Асоціації рестораторів Будви Олександра Йовановича. За його словами, проблема забезпечення сезонною робочою силою залишається для курорту хронічною, оскільки інтерес з боку працівників з Чорногорії знижується.
Найбільша готельна компанія країни — Hotelska grupa Budvanska rivijera, що перебуває переважно у державній власності, — вже розпочала набір персоналу на літо й оцінює власну потребу приблизно в 600 сезонних працівників. Компанія через службу зайнятості відкрила вакансії на десятки посад, включаючи офіціантів, кухарів, барменів, пекарів, рятувальників, працівників пляжів і басейнів, співробітників housekeeping та допоміжний персонал.
У Budvanska rivijera заявили, що всім сезонним працівникам забезпечуються проживання та триразове харчування, а також триває співпраця з агентствами, профільними школами та вищими навчальними закладами, щоб залучити студентів та учнів у пік сезону — у липні та серпні. Водночас компанія визнає, що їй доводиться шукати нові джерела найму за межами країни.
Роботодавці в Будві все частіше залучають співробітників з Азії. Сам Йованович пов’язує дефіцит кадрів, зокрема, з тим, що частина жителів Чорногорії воліє виїжджати на сезонну роботу в інші туристичні країни, насамперед до ЄС та сусідньої Хорватії.
Зростання залежності Чорногорії від іноземної робочої сили підтверджується й більш широкою статистикою. У 2025 році країна видала іноземцям 40 567 дозволів на тимчасове проживання та роботу, що на 6,7% більше, ніж у 2024 році. Дозволи отримали громадяни 107 країн, а найбільшими групами стали працівники з Туреччини, Сербії,
Росії, Азербайджану, Албанії, України, Боснії та Герцеговини, Непалу, Північної Македонії та Індії.
Ситуація вказує на те, що напередодні літнього сезону Чорногорія все сильніше залежить від зовнішнього ринку праці, а дефіцит персоналу в туризмі стає вже не локальною проблемою окремих готелів, а системним обмеженням для всього узбережжя.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, розпочав пілот з тестування екзоскелетів Hypershell для роботи на терміналах і депо, йдеться у повідомленні компанії в середу.
“Ми прагнемо, щоб робота на терміналах і депо була більш безпечною та комфортною для працівників. Тому системно зменшуємо фізичне навантаження в тих операційних процесах, де повноцінну автоматизацію наразі впровадити складніше”, – зауважив у релізі R&D директор “Нової пошти” Євгеній Хоменко.
За його словами, компанія має на меті зробити складські операції легшими та продуктивними.
“Нова пошта” також пояснила, що в межах пілоту працівники випробовують чотири моделі екзоскелетів, зокрема, Hypershell X GO, Hypershell X PRO, Hypershell X CARBON та Hypershell X ULTRA. Основна функція такої технології передбачає перебирання на себе до 30% зусиль, які зазвичай витрачаються м’язами при ходьбі або русі, таким чином полегшуючи пересування.
“Це полегшує фізичну працю, допомагає працівникам зберігати стабільний темп роботи та менше втомлюватися до кінця зміни”, – наголосили у компанії.
Зазначається, що після завершення тестування, “Нова пошта” ухвалить рішення щодо подальшого використання екзоскелетів та можливе масштабування технології.
“Нова пошта” у 2025 році збільшила виторг на 21% порівняно з 2024 роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Станом на початок січня 2026 року мережа компанії налічувала більше 50 тис. точок обслуговування, серед них 15,9 тис. відділень та 34,2 тис. поштоматів.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2025 році продовжував реалізацію програми “Робочий побут”, спрямувавши на оновлення побутових приміщеннь для працівників загалом понад 13 млн грн.
Згідно з пресрелізом комбінату, у 2025 році на підприємстві виконано капітальні ремонти санітарно-побутових приміщень у мартенівському цеху, цеху контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, управлінні автомобільного транспорту й центральній електротехнічній лабораторії триває ремонт санітарно-побутового приміщення цеху водопостачання.
Сумарна площа відремонтованих приміщень становитиме 530 м².
Зокрема, нещодавно на комбінаті введено в експлуатацію оновлене санітарно-побутове приміщення мартенівського цеху площею понад 280 м². На об’єкті виконано капремонт із повною заміною інженерних мереж, віконних і дверних блоків, сантехнічного обладнання, а також проведено комплекс оздоблювальних робіт.
При цьому зазначається, що у 2026 році реалізація програми “Робочий побут” буде продовжена. У межах програми планується подальше оновлення санітарно-побутових приміщень мартенівського цеху та цеху водопостачання, встановлення водонагрівачів, а також облаштування сучасного прального комплексу.
Корпоративна програма групи “Метінвест” “Робочий побут”, у межах якої здійснюється модернізація побутових приміщень виробничих підрозділів, діє на “Запоріжсталі” з 2012 року. За цей час на комбінаті оновлено понад 240 побутових приміщень, а загальний обсяг інвестицій перевищив 260 млн грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
