Як повідомляє «Сербський економіст», Будванську Рів’єру в Чорногорії в січні-серпні 2026 року відвідали 815 916 туристів, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при цьому українці залишаються однією з найпомітніших груп іноземних гостей курорту.
Про це повідомив директор Туристичної організації Будви Мілан Тічіч в інтерв’ю чорногорському виданню «Vijesti», опублікованому 18 вересня. За його словами, протягом восьми місяців до Будви приїжджали туристи з 205 країн.
Найбільшими традиційними ринками для курорту залишаються Сербія та Росія. Кількість туристів із Сербії з початку року збільшилася приблизно на 19%, а російський туристичний потік зріс одразу на 34%.
Ще швидше у 2026 році зростають деякі західноєвропейські ринки. Кількість гостей із Польщі збільшилася на 83%, з Італії — на 59%, з Нідерландів — на 51%, з Іспанії — на 46%, з Великої Британії — на 25%, а з Німеччини та Франції — приблизно на 15%. Таким чином, географія іноземного туризму в Будві поступово диверсифікується, хоча сербські та російські туристи поки що зберігають лідируючі позиції.
Українці також входять до числа ключових туристичних груп. За даними Туристичної організації Будви, у пік сезону, 7 серпня 2026 року, громадяни України входили до десятки найчисленніших груп гостей у колективних закладах розміщення поряд із туристами з Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії та Герцеговини та Польщі.
У приватному секторі позиції українців ще сильніші. На початку серпня вони були четвертою за чисельністю групою після туристів із Сербії, Росії та Боснії й Герцеговини. У готелях та колективних об’єктах розміщення українці також стабільно входили до першої десятки основних ринків Будви.
Наприкінці серпня структура залишалася аналогічною. Серед найчисленніших гостей у готелях та інших об’єктах колективного розміщення Туристична організація називала туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Боснії та Герцеговини, України, Німеччини, Польщі, Туреччини та Китаю.
Значення українського ринку підтверджує й загальнонаціональна статистика Чорногорії. За даними MONSTAT, у 2025 році українці забезпечили 4,3 % усіх ночівель іноземних туристів у країні, зрівнявшись за цим показником із туристами з Туреччини. Найбільше ночівель припало на гостей із Сербії — 23,4 %, Росії — 16,4 %, Боснії та Герцеговини — 8,1 % і Німеччини — 4,6 %.
У сегменті приватних апартаментів та іншого індивідуального розміщення частка українців була ще вищою — 4,7 % усіх ночівель іноземців. Сербські туристи забезпечили 25,6 %, російські — 22,1 %, громадяни Боснії та Герцеговини — 9,4 %, Туреччини — 4,9 %. При цьому 94,8 % усіх ночівель у приватному секторі Чорногорії припало саме на приморські курорти.
Загалом у 2025 році Чорногорію відвідали 2,729 млн туристів, які здійснили 15,367 млн ночівель. На частку іноземців припало 95,8% усіх ночівель, а на приморські курорти — 92,6%, що підкреслює критичне значення Будви та інших прибережних міст для туристичної економіки країни.
Зростання туристичного потоку вже позначається на доходах Будви. За січень-серпень 2026 року надходження від туристичного збору до Туристичної організації міста сягнули рекордних 2,477 млн євро, що на 6% більше, ніж роком раніше. У липні надходження збільшилися на 16%, у серпні — на 13%.
Будва залишається одним із головних туристичних центрів Чорногорії й особливо популярна серед громадян Сербії, Росії, України та країн Центральної й Західної Європи. Водночас стрімке зростання потоків туристів із Польщі, Італії, Нідерландів та Великої Британії свідчить про поступове зменшення залежності курорту від кількох традиційних ринків.
Як повідомляє Сербський Економіст, у чорногорській Будві вперше відкриють для відвідування давньоримські терми, розташовані під площею Церков поруч із храмом Святої Трійці у Старому місті. Археологічний об’єкт законсервують, обладнають для прийому відвідувачів та включать до культурно-туристичної пропозиції міста в рамках міжнародного проєкту ROMANICA.
Залишки лазень було виявлено після руйнівного землетрусу 1979 року під час відновлення Старого міста. Під час археологічних досліджень 1980-х років фахівці під керівництвом професора Мірко Ковачевича виявили купальні резервуари, топкову частину та збережені елементи античної системи підігріву підлоги.
Незважаючи на проведені дослідження та початкову консервацію, об’єкт десятиліттями залишався закритим і не був включений до туристичних маршрутів Будви. Над термами згодом відновили кам’яний майданчик, тому антична частина міста дотепер була фактично прихована від відвідувачів.
Проєкт передбачає додаткову консервацію автентичних залишків, створення умов для доступу туристів та впровадження цифрових матеріалів. За їх допомогою відвідувачам планують показати первісний вигляд комплексу та пояснити його зв’язок із римською морською та підводною спадщиною Адріатики.
ROMANICA об’єднує об’єкти римської прибережної та підводної спадщини Чорногорії, Хорватії та Боснії і Герцеговини. Головним партнером виступає Університет Задара. У проєкті також беруть участь місто Біоград-на-Мору, Міжнародний центр підводної археології в Задарі, Францисканський музей Томіславграда, Університет Чорногорії та муніципалітет Будви.
Реалізація проєкту розпочалася 15 червня 2026 року і розрахована на 24 місяці. Його загальний бюджет становить 1,837 млн євро.
Проєкт реалізується в рамках програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A IPA «Хорватія — Боснія і Герцеговина — Чорногорія» у напрямку сталого та інклюзивного туризму та культури.
Точна дата відкриття терм для відвідувачів поки що не оголошена.
Будва вважається одним із найдавніших міських центрів східного узбережжя Адріатики. У римський період її порт був частиною морських торговельних маршрутів, а громадські терми використовувалися не тільки для купання, а й як місце відпочинку, зустрічей та спілкування мешканців і мандрівників.
https://t.me/relocationrs/3337
Як повідомляє Сербський Економіст, туристична галузь Будви в літньому сезоні 2026 року зіткнеться з нестачею щонайменше 5 тис. сезонних працівників, повідомив портал Investitor.me з посиланням на голову Асоціації рестораторів Будви Олександра Йовановича. За його словами, проблема забезпечення сезонною робочою силою залишається для курорту хронічною, оскільки інтерес з боку працівників з Чорногорії знижується.
Найбільша готельна компанія країни — Hotelska grupa Budvanska rivijera, що перебуває переважно у державній власності, — вже розпочала набір персоналу на літо й оцінює власну потребу приблизно в 600 сезонних працівників. Компанія через службу зайнятості відкрила вакансії на десятки посад, включаючи офіціантів, кухарів, барменів, пекарів, рятувальників, працівників пляжів і басейнів, співробітників housekeeping та допоміжний персонал.
У Budvanska rivijera заявили, що всім сезонним працівникам забезпечуються проживання та триразове харчування, а також триває співпраця з агентствами, профільними школами та вищими навчальними закладами, щоб залучити студентів та учнів у пік сезону — у липні та серпні. Водночас компанія визнає, що їй доводиться шукати нові джерела найму за межами країни.
Роботодавці в Будві все частіше залучають співробітників з Азії. Сам Йованович пов’язує дефіцит кадрів, зокрема, з тим, що частина жителів Чорногорії воліє виїжджати на сезонну роботу в інші туристичні країни, насамперед до ЄС та сусідньої Хорватії.
Зростання залежності Чорногорії від іноземної робочої сили підтверджується й більш широкою статистикою. У 2025 році країна видала іноземцям 40 567 дозволів на тимчасове проживання та роботу, що на 6,7% більше, ніж у 2024 році. Дозволи отримали громадяни 107 країн, а найбільшими групами стали працівники з Туреччини, Сербії,
Росії, Азербайджану, Албанії, України, Боснії та Герцеговини, Непалу, Північної Македонії та Індії.
Ситуація вказує на те, що напередодні літнього сезону Чорногорія все сильніше залежить від зовнішнього ринку праці, а дефіцит персоналу в туризмі стає вже не локальною проблемою окремих готелів, а системним обмеженням для всього узбережжя.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорська Будва отримала право на проведення 10-го чемпіонату Європи з парапланеризму в дисципліні точної посадки, який пройде з 30 вересня по 7 жовтня 2028 року.
Рішення було прийнято на 51-й пленарній сесії комісії з парапланеризму Всесвітньої авіаційної федерації CIVL/FAI, що відбулася в Порту.
Конкурентом Чорногорії в боротьбі за право прийняти турнір було Косово.
Делегацію Повітряноплавного спортивного союзу Чорногорії очолював його президент Зоран Лакіч. Крім презентації заявки на чемпіонат Європи, представники союзу провели переговори з керівництвом Всесвітньої авіаційної федерації про подальші міжнародні програми. Зокрема, обговорювалася можливість проведення в Будві авіагонок у 2027 році, а також Всесвітнього фестивалю повітряних куль у 2028 році в декількох містах Чорногорії.
Для Будви проведення європейської першості може стати додатковим фактором розвитку подієвого та спортивного туризму поза піковим літнім сезоном.
