Як повідомляє «Сербський економіст», Будванську Рів’єру в Чорногорії в січні-серпні 2026 року відвідали 815 916 туристів, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при цьому українці залишаються однією з найпомітніших груп іноземних гостей курорту.
Про це повідомив директор Туристичної організації Будви Мілан Тічіч в інтерв’ю чорногорському виданню «Vijesti», опублікованому 18 вересня. За його словами, протягом восьми місяців до Будви приїжджали туристи з 205 країн.
Найбільшими традиційними ринками для курорту залишаються Сербія та Росія. Кількість туристів із Сербії з початку року збільшилася приблизно на 19%, а російський туристичний потік зріс одразу на 34%.
Ще швидше у 2026 році зростають деякі західноєвропейські ринки. Кількість гостей із Польщі збільшилася на 83%, з Італії — на 59%, з Нідерландів — на 51%, з Іспанії — на 46%, з Великої Британії — на 25%, а з Німеччини та Франції — приблизно на 15%. Таким чином, географія іноземного туризму в Будві поступово диверсифікується, хоча сербські та російські туристи поки що зберігають лідируючі позиції.
Українці також входять до числа ключових туристичних груп. За даними Туристичної організації Будви, у пік сезону, 7 серпня 2026 року, громадяни України входили до десятки найчисленніших груп гостей у колективних закладах розміщення поряд із туристами з Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії та Герцеговини та Польщі.
У приватному секторі позиції українців ще сильніші. На початку серпня вони були четвертою за чисельністю групою після туристів із Сербії, Росії та Боснії й Герцеговини. У готелях та колективних об’єктах розміщення українці також стабільно входили до першої десятки основних ринків Будви.
Наприкінці серпня структура залишалася аналогічною. Серед найчисленніших гостей у готелях та інших об’єктах колективного розміщення Туристична організація називала туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Боснії та Герцеговини, України, Німеччини, Польщі, Туреччини та Китаю.
Значення українського ринку підтверджує й загальнонаціональна статистика Чорногорії. За даними MONSTAT, у 2025 році українці забезпечили 4,3 % усіх ночівель іноземних туристів у країні, зрівнявшись за цим показником із туристами з Туреччини. Найбільше ночівель припало на гостей із Сербії — 23,4 %, Росії — 16,4 %, Боснії та Герцеговини — 8,1 % і Німеччини — 4,6 %.
У сегменті приватних апартаментів та іншого індивідуального розміщення частка українців була ще вищою — 4,7 % усіх ночівель іноземців. Сербські туристи забезпечили 25,6 %, російські — 22,1 %, громадяни Боснії та Герцеговини — 9,4 %, Туреччини — 4,9 %. При цьому 94,8 % усіх ночівель у приватному секторі Чорногорії припало саме на приморські курорти.
Загалом у 2025 році Чорногорію відвідали 2,729 млн туристів, які здійснили 15,367 млн ночівель. На частку іноземців припало 95,8% усіх ночівель, а на приморські курорти — 92,6%, що підкреслює критичне значення Будви та інших прибережних міст для туристичної економіки країни.
Зростання туристичного потоку вже позначається на доходах Будви. За січень-серпень 2026 року надходження від туристичного збору до Туристичної організації міста сягнули рекордних 2,477 млн євро, що на 6% більше, ніж роком раніше. У липні надходження збільшилися на 16%, у серпні — на 13%.
Будва залишається одним із головних туристичних центрів Чорногорії й особливо популярна серед громадян Сербії, Росії, України та країн Центральної й Західної Європи. Водночас стрімке зростання потоків туристів із Польщі, Італії, Нідерландів та Великої Британії свідчить про поступове зменшення залежності курорту від кількох традиційних ринків.
Кількість іноземних туристів, які відвідали Іспанію в липні, зросла на 4,6% у річному вимірі й сягнула 11,539 млн людей, повідомило національне статистичне управління INE.
Це рекордний показник для будь-якого місяця за всю історію спостережень, тобто з 1995 року.
Найбільше туристів позаминулого місяця прибуло з Великої Британії – майже 2,2 млн, друге місце посіла Франція (1,6 млн), третє – Німеччина (1,2 млн).
Приріст кількості гостей з інших країн Європи становив 10%, до 1,12 млн людей.
Найбільше туристів прийняли Балеарські острови (2,57 млн), далі йдуть Каталонія (2,37 млн), Андалусія (1,69 млн) та Валенсійське співтовариство (1,63 млн).
Загальні витрати гостей країни в липні зросли на 10,9% у річному вимірі, до EUR18,22 млрд, або в середньому EUR1,579 тис. на особу.
У січні-липні туристичний потік до Іспанії зріс на 4,6%, до приблизно 58,1 млн людей. Це також рекордний показник для зазначеного періоду. Іноземні туристи за сім місяців витратили в країні EUR82,05 млрд.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна в липні 2026 року посіла шосте місце серед іноземних туристичних ринків Чорногорії за кількістю ночівель у колективних закладах розміщення, про що свідчать нові дані MONSTAT, опубліковані 27 серпня.
Українські туристи провели в готелях, туристичних комплексах, хостелах та інших колективних об’єктах 43,4 тис. ночей. Загалом за місяць такими об’єктами скористалися близько 7,35 тис. туристів з України.
За кількістю ночівель попереду України опинилися Сербія, Боснія і Герцеговина, Польща, Велика Британія та Росія. На українців припало близько 4,4% усіх ночівель іноземних гостей.
При цьому потік туристів з України залишається досить стабільним. Кількість туристів з України практично не змінилася порівняно з липнем минулого року, тоді як кількість ночівель скоротилася приблизно на 3%.
Лідером туристичного ринку Чорногорії залишається Сербія — на неї припадає близько чверті всіх іноземних ночівель. Водночас у липні різко зріс російський потік: кількість ночівель росіян збільшилася більш ніж на 60% у річному вимірі.
Загалом у липні в колективних закладах розміщення Чорногорії було зареєстровано 244,8 тис. туристів і 1,08 млн ночівель. Понад 90% ночівель забезпечили іноземці.
При цьому реальна роль українців у туризмі Чорногорії вища за липневу готельну статистику. MONSTAT не включає до цього щомісячного звіту приватні квартири та апартаменти, якими українські туристи активно користуються. За підсумками 2025 року на Україну припадало 4,7% іноземних ночівель у приватному секторі Чорногорії.
Посольство України в Індії, яке за сумісництвом представляє Україну в Непалі, направило до цієї країни двох співробітників, зокрема консула, для надання допомоги українським громадянам після масштабної раптової повені та зсувів у районі Расува провінції Багмати.
Як повідомило посольство, українські дипломати працюватимуть безпосередньо на місці спільно з компетентними органами Непалу, місцевими рятувальними службами та Почесним консулом України. Основним завданням є встановлення місцезнаходження громадян України, з якими втрачено зв’язок, та надання їм консульської допомоги.
За останніми даними Міністерства закордонних справ України, внаслідок стихійного лиха в Непалі безвісти зниклими вважаються 55 громадян України. Йдеться про дві туристичні групи чисельністю 47 та сім осіб, а також про одну українку, яка перебувала у складі іноземної туристичної групи. Станом на 27 серпня інформації про загиблих або постраждалих громадян України немає.
За інформацією, отриманою МЗС України від місцевої влади, загалом після масштабної повені та зсувів безвісти зниклими вважаються понад 1,1 тис. осіб, серед яких понад 700 туристів майже з 30 країн. На момент повідомлення українського зовнішньополітичного відомства було відомо щонайменше про 165 загиблих.
Стихійне лихо сталося 26 серпня в гірському окрузі Расува поблизу кордону Непалу з Тибетом. Потужний потік води, каміння та ґрунту пронісся долинами річок Бхоте-Коші та Трішулі, пошкодивши населені пункти, автомобільні дороги, мости, енергетичні об’єкти та туристичну інфраструктуру.
За останніми оцінками фахівців, однією з ймовірних причин катастрофи міг стати обвал частини льодовика разом із масою каміння та снігу. Рятувальні операції ускладнюються пошкодженням транспортної та комунікаційної інфраструктури.
Посольство закликало громадян України, які перебувають у Непалі, за першої нагоди повідомити дипломатів про своє місцеперебування та стан, дотримуватися рекомендацій місцевої влади та рятувальних служб і не відвідувати постраждалі райони.
Родичів українців, із якими втрачено зв’язок і які могли перебувати в зоні стихійного лиха, просять повідомляти дипломатам інформацію про їхнє останнє відоме місцеперебування.
Гаряча лінія Посольства України в Індії: +91 92055 07157 (Viber, Telegram), електронна пошта: consul_in@mfa.gov.ua.
Почесний консул України в Непалі: +977 1 441 6544, +977 1 441 6767.
Цілодобова гаряча лінія МЗС України: +38 044 238 1588, електронна пошта: cons_or@mfa.gov.ua.
Першоджерело — Посольство України в Республіці Індія, повідомлення від 27 серпня 2026 року. Додаткові актуальні дані про українських громадян надані МЗС України агентству «Інтерфакс-Україна».
У Непалі після стихійного лиха наразі вважаються зниклими безвісти 53 громадянина України, серед яких 46 туристів, із якими вранці середи було втрачено зв’язок, повідомила журналістам пресслужба Міністерства закордонних справ України.
За інформацією Туристичної поліції Непалу, загалом станом на зараз унаслідок стихійного лиха зниклими безвісти вважаються 53 громадянина України. Таким чином, 46 туристів входять до загальної кількості зниклих.
“До МЗС надійшло звернення щодо зникнення сьогодні вранці зв’язку з групою туристів 46 громадян України у зоні стихійного лиха. Загалом, за інформацією Туристичної поліції Непалу, станом на зараз внаслідок лиха вважаються зниклими безвісти 53 громадянина України”, – йдеться у повідомленні.
Посольства України в Індії та КНР підтримують зв’язок із компетентними органами країн перебування щодо пошукових операцій, які можуть допомогти встановити місцезнаходження українських громадян.
“Водночас станом на зараз немає інформації щодо наявності громадян України серед загиблих чи постраждалих”, – зазначили в МЗС.
За інформацією відомства, поширеною ввечері середи зазначається, що на особисте доручення міністра закордонних справ України Андрія Сибіги посольства України в Індії та КНР, використовуючи вже відомі особисті дані зниклих громадян, вживають заходів для встановлення з ними зв’язку та здійснення інших необхідних дій.
Крім того, на “гарячу лінію” МЗС надійшли вісім повідомлень від родичів щодо втрати зв’язку з особами зі згаданого списку. Ці звернення входять до загальної кількості 53 громадян України, які наразі вважаються зниклими безвісти.
На місці також залучено почесного консула України в Непалі.
МЗС, Департамент консульської служби та посольства України в Індії та КНР працюють над з’ясуванням додаткової інформації, взаємодією з іноземними відомствами для пошуку українців, а також наданням інформації та сприянням їхнім родичам.
Як повідомлялося, станом на вечір середи щонайменше 16 людей загинули внаслідок повені в непальському окрузі Расува на кордоні з Китаєм, щонайменше 384 туристи вважаються зниклими безвісти. Серед них 93 мешканці Непалу, 291 іноземець, зокрема громадяни Великої Британії, США, Австралії, Нідерландів, Малайзії та Індії. Громадянство 111 людей досі встановлюють.
Безвісти зникли дев’ять поліцейських, які несли службу на кордоні Непалу з Китаєм.
Громадянство загиблих не уточнюється.
За час проведення пошуково-рятувальних операцій співробітникам сил безпеки вдалося врятувати 25 людей. Операції тривають.
Повінь сталася через підвищення рівня води в річці Бхоте-Коші, що бере початок у Тибеті й протікає територією Непалу. Найбільше постраждали розташовані біля річки населені пункти, зокрема Тімуре та Сьяпрубесі. Вода затопила ринкові площі й житлові квартали, завдала серйозної шкоди поліцейським дільницям та об’єктам гідроенергетики, зруйнувала мости й дороги.
За попередніми даними, причиною підвищення рівня води в річці може бути зсув ґрунту в Тибеті.
Посольства України в Індії та КНР оперативно звернулися із запитами до компетентних органів щодо можливої наявності громадян України серед постраждалих внаслідок зсувів на кордоні між Тибетом і Непалом.
Посольство України в Таїланді рекомендувало українським громадянам дотримуватися посилених заходів безпеки в південних провінціях Паттані, Яла та Наратхіват на тлі різкого загострення ситуації та серії одночасних нападів, що сталися в ніч на 23 серпня.
За даними тайських сил безпеки, ввечері 22 серпня у трьох південних провінціях було зафіксовано 51 інцидент, зокрема вибухи, підпали та пошкодження об’єктів інфраструктури. З них 22 інциденти сталися в Наратхіваті, 18 — у Ялі та 11 — у Паттані. У Наратхіваті спочатку повідомлялося щонайменше про двох поранених мирних жителів.
Напади були спрямовані, зокрема, проти магазинів, телекомунікаційної інфраструктури та інших об’єктів. У провінції Наратхіват після серії атак влада тимчасово ввела комендантську годину з 22:15 22 серпня до 06:00 23 серпня.
Вранці 23 серпня прем’єр-міністр і водночас міністр внутрішніх справ Таїланду Анутін Чарнвіракул скликав екстрену нараду керівників силових структур у зв’язку з масштабом нічних атак. Влада посилила заходи безпеки в регіоні.
Наслідки атак торкнулися й транспорту. Державна залізниця Таїланду тимчасово закрила ділянку між станціями Маруебо та Танйонг Мат у Наратхіваті після виявлення пошкоджень залізничного полотна внаслідок вибуху. Вранці також повідомлялося про нові вибухи в Паттані та Наратхіваті.
Посольство України рекомендувало громадянам, які вже перебувають у Паттані, Ялі або Наратхіваті, дотримуватися посилених заходів особистої безпеки та виконувати розпорядження місцевої влади. У разі загрози життю або здоров’ю українцям рекомендується звертатися на гарячу лінію посольства в Таїланді: +66 970 107 760.
Нинішнє загострення не пов’язане безпосередньо з конфліктом між Таїландом і Камбоджею, який розгортається на іншій ділянці кордону країни.
Паттані, Яла та Наратхіват розташовані на крайньому півдні Таїланду біля кордону з Малайзією. Це переважно мусульманські провінції, які історично входили до складу малайського султанату Патані.
У регіоні вже понад 20 років триває збройне сепаратистське протистояння. Основною повстанською організацією вважається Barisan Revolusi Nasional (BRN). З моменту нового спалаху конфлікту в 2004 році насильство забрало життя понад 7,8 тис. осіб. В останні місяці кількість нападів знову зросла.
Одним із найсерйозніших інцидентів став напад 22 липня на контрольно-пропускний пункт у Наратхіваті: озброєні люди відкрили вогонь і застосували саморобні вибухові пристрої, внаслідок чого загинули п’ятеро військовослужбовців-парамілітаріїв, були поранені цивільні особи. Після цього в провінції посилили спеціальні заходи безпеки.
Днем раніше, 21 липня, у Наратхіваті стався вибух автомобіля, начиненого вибухівкою, біля поліцейського об’єкта. Це був перший подібний автомобільний теракт у південному регіоні Таїланду у 2026 році.
Ще в червні в Ялі та Паттані два окремі вибухи призвели до поранень 11 поліцейських, а в Паттані озброєні люди атакували біомасову електростанцію, після чого одну з ключових ділянок автодороги тимчасово перекрили.
На тлі загрози, що зберігається, уряд Таїланду в липні в 85-й раз продовжив режим надзвичайного стану в значній частині Наратхівата, Паттані та Яли — з 20 липня до 19 жовтня 2026 року. При цьому з режину виключено низку спокійніших районів.
Водночас Бангкок намагається відновити політичний діалог. Новий головний переговірник Таїланду Танут Суванананда заявив у серпні про намір змінити підхід до мирного процесу з BRN, включаючи обговорення політичних вимог, елементів децентралізації та можливої амністії. Переговори за посередництва Малайзії ведуться з 2013 року, однак неодноразово переривалися.
Низка іноземних держав ще до нинішньої серії нападів рекомендувала уникати необов’язкових поїздок до Паттані, Ялу та Наратхівата. Наприклад, британське МЗС радить не їздити туди без крайньої необхідності через регулярні збройні напади поблизу малайзійського кордону.
Отже, попередження українського посольства пов’язане не із загальним погіршенням безпеки в усьому Таїланді, а з різким загостренням хронічного збройного конфлікту в трьох крайніх південних провінціях. Основні туристичні регіони країни — Бангкок, Пхукет, Паттайя, Самуї, Крабі та Чіангмай — знаходяться за межами цієї зони конфлікту.
