Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Понад 60% українців мають нейтральне ставлення до В’єтнаму — дослідження

Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до В’єтнаму у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 60,5% респондентів. Позитивно країну оцінюють 21,5% опитаних, негативно — 12,2%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо збільшилася, хоча одночасно зріс і негативний сегмент, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до В’єтнаму ставляться 5,5% українців, здебільшого позитивно — 16%. Нейтральну відповідь обрали 60,5% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 11,2%, повністю негативне — 1%, ще 5,9% не змогли визначитися.

За округленими даними таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 9,3 відсоткового пункту, тоді як у зведених результатах дослідження він наведений на рівні плюс 9,4 в.п. В’єтнам, таким чином, залишається у зоні позитивного балансу, але головною особливістю його сприйняття є не виразна симпатія чи антипатія, а значна частка нейтральних відповідей.

У березні 2026 року повністю позитивно до В’єтнаму ставилися 6,1% респондентів, здебільшого позитивно — 13,3%. Сукупний позитивний показник у презентації становив 19,3%. Нейтральної позиції дотримувалися 66,9% опитаних, негативне ставлення становило 10,5%, ще 3,3% не змогли визначитися.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася приблизно на 2,2 в.п. — до 21,5%, негативних — на 1,7 в.п., до 12,2%. Натомість нейтральна група скоротилася одразу на 6,4 в.п. — з 66,9% до 60,5%. Частка тих, кому важко відповісти, зросла з 3,3% до 5,9%.

Ці зміни свідчать про поступове формування більш визначеного ставлення до В’єтнаму, хоча процес відбувається одночасно в позитивному і негативному напрямах. При цьому позитивний баланс практично не змінився: у березні він становив близько плюс 8,8 в.п., у серпні — близько плюс 9,4 в.п.

В’єтнам водночас належить до помітних торговельних партнерів України у Південно-Східній Азії. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошував на важливості географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі України.

«Найсвіжіші дані зовнішньої торгівлі демонструють не лише географічну диверсифікацію партнерів України, але й чіткий фокус на інтеграцію до європейського та глобального ринку. Попри складну безпекову ситуацію, український бізнес продовжує експансію в міжнародні економічні ланцюги, особливо у сфері аграрної продукції, металургії та машинобудування. Значне зростання товарообігу з країнами ЄС, США, а також підтримання потужної співпраці з Китаєм та Туреччиною свідчать про те, що Україна не втратила здатності бути активним гравцем світового ринку», — зазначав Уракін.

У випадку В’єтнаму результати соціології демонструють значний резерв для формування більш виразного суспільного образу країни. Попри скорочення нейтрального сегмента, троє з п’яти українців усе ще не мають чітко позитивного чи негативного ставлення до В’єтнаму.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

https://www.experts.news/posts/ponad-60-ukrayintsiv-neytralno-stavlyatsya-do-vyetnamu-pozytyvni-otsinky-deshcho-zrosly-doslidzhennya

 

, , , , , , , ,

Experts Club – ставлення українців до країн Південної та Південно-Східної Азії має переважно нейтральний характер

Як повідомляє Experts Club, для більшості країн Південної та Південно-Східної Азії характерна висока частка нейтрального ставлення українців — від 48,3% щодо Індії до 68,9% щодо Малайзії. Найвищу частку позитивних оцінок серед представлених держав отримав Таїланд — 30,9%, тоді як Індія є єдиною країною групи з виразно негативним балансом ставлення. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

До Таїланду позитивно ставляться 30,9% опитаних, нейтрально — 59,5%, негативно — 3,9%, ще 5,7% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 27 відсоткових пунктів проти 25 в.п. у березні 2026 року.

В’єтнам позитивно оцінюють 21,5% респондентів, нейтрально — 60,5%, негативно — 12,1%. Баланс становить 9,4 в.п. і поступово зростав протягом трьох хвиль дослідження: з 6,7 в.п. у серпні 2025 року до 8,8 в.п. у березні та 9,4 в.п. у серпні 2026-го.

Щодо Індонезії позитивне ставлення висловили 20,9% українців, 66,3% обрали нейтральну відповідь, 6,1% — негативну, ще 6,7% не визначилися. Розрахований із наведених часток баланс становить 14,8 в.п.; на слайді він зазначений на рівні 14,2 в.п., що може бути наслідком округлення або технічної розбіжності у презентації.

Малайзія має найбільшу частку нейтральних оцінок у групі — 68,9%. Позитивно до неї ставляться 18,6% респондентів, негативно — 4,1%, ще 8,4% не змогли відповісти. Загалом оприлюднені результати підтверджують, що щодо Таїланду, В’єтнаму, Індонезії та Малайзії громадська думка формується переважно навколо нейтральної, а не негативної оцінки.

Індія помітно відрізняється від інших держав цієї групи. Позитивно до неї ставляться 17,2% опитаних, тоді як негативно — 31,5%, нейтрально — 48,3%. У результаті баланс становить мінус 14,3 в.п. проти мінус 5,6 в.п. у березні 2026 року та мінус 10,3 в.п. у серпні 2025-го. За сукупними результатами всього дослідження Індія має другий найнижчий баланс після Китаю.

Засновник Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на необхідності аналізувати ставлення українців до інших держав разом із фактичними економічними зв’язками.

«Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів», — зазначив Уракін. На його думку, соціологічні дані можуть доповнювати аналіз торгівлі та допомагати краще розуміти перспективні напрями міжнародної співпраці.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на значення економічної та інформаційної складової двосторонніх відносин.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс», — зазначив Позній. Він також виступив за розширення співробітництва з ринками, де Україна має можливості для збільшення експорту.

Загалом результати показують суттєву відмінність у сприйнятті окремих держав Азії. Якщо щодо Таїланду, В’єтнаму, Індонезії та Малайзії домінує нейтральність при переважанні позитивних оцінок над негативними, то щодо Індії сформовані оцінки зміщені у негативний бік.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.

https://www.experts.news/posts/u-stavlenni-ukrayintsiv-do-krayin-pivdennoyi-ta-pivdenno-skhidnoyi-aziyi-perevazhaye-neytralnist-doslidzhennya-experts-club

, , , , , , , , , ,

Глава держави В’єтнаму То Лам виступив на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку

Генеральний секретар ЦК КПВ та Президент В’єтнаму То Лам, перебуваючи у США з робочим візитом взяв активну участь у заходах високого рівня у межах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої розпочалися 22 вересня 2026 року.

Це його другий візит високого рівня до США та ООН після оновлення владної вертикалі у В’єтнамі, що відбулося за підсумками 14-го Національного з’їзду партії та виборів до Національних зборів на період 2026–2031 років.

На полях Генеральної Асамблеї ООН То Лам провів низку двосторонніх зустрічей із лідерами інших держав, зокрема з Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанізом, Прем’єр-міністром Таїланду Анутіном Чарнвіракулом, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Фіджі Рату

Найкамою Лалабалаву, Президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, Президентом Швейцарії Гі Пармеленом, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Гани Джоном Махамою, Прем’єр-міністром Бутану Церінгом Тобгаєм, Президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом, а також із представниками Танзанії та Святого Престолу.

Лідер В’єтнаму також зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем та Головою 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Халілуром Рахманом.

Цей візит став історичною віхою для в’єтнамської дипломатії.

З моменту приєднання до ООН у 1977 році В’єтнам пройшов трансформацію від країни, що потребувала міжнародної допомоги для відбудови після війни до активного учасника багатосторонньої дипломатії, який дедалі активніше долучається до вирішення глобальних питань.

Країна двічі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (у 2008–2009 та 2020–2021 роках), а зараз є членом Ради ООН з прав людини (2026–2028).

Знаковим для 2026 року стало перше в історії головування В’єтнаму на Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та на 36-му засіданні країн — учасниць Конвенції ООН з морського права.

Ханой підтвердив статус надійного партнера, який робить вагомий внесок у миротворчі процеси та регіональну інтеграцію, зокрема через активну участь в АСЕАН та підготовку до головування в АТЕС у 2027 році.

За позицією В’єтнаму, центральне місце у міжнародній системі має зберігати ООН, а міжнародні проблеми повинні вирішуватися шляхом діалогу, співробітництва та на основі міжнародного права. Саме підтримка багатосторонності, поряд із прагненням активніше долучатися до вирішення глобальних питань, є одним із ключових послань нинішньої участі То Лама в Генеральній Асамблеї.

В’єтнам прагне розвивати міжнародну співпрацю та хоче мати вагоміший голос у розв’язанні світових проблем.
Під час виступу на загальних дебатах 22 вересня То Лам озвучив чітку позицію держави щодо управління глобальними змінами та зміцнення міжнародного порядку.

Головним пріоритетом лідер В’єтнаму назвав зміцнення довіри між державами на основі безумовної поваги до Статуту ООН та міжнародного права.
Він підкреслив необхідність відмови від політики сили та закликав до вирішення будь-яких суперечок виключно мирним шляхом через діалог.

Президент зазначив, що хоча зміни у світовому порядку є об’єктивним історичним процесом, конфлікти та протистояння не є неминучими, водночас головне завдання лідерів — спрямувати конкуренцію так, щоб вона не переросла у відкриту війну.
То Лам також підтримав зусилля з модернізації структури ООН (зокрема Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки та Секретаріату). Він наголосив, що оновлена система має краще враховувати інтереси країн, що розвиваються та надавати їм реальний голос у формуванні міжнародних правил.

В’єтнамський лідер висловив чітку підтримку принципу мирного врегулювання суперечок, зокрема у Східному (Південнокитайському) морі на основі конвенції UNCLOS 1982, а також   висловив підтримку принципу “двох держав” для врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та закликав США скасувати санкції проти Куби.

У виступі глави держави В’єтнаму також було зроблено акцент на справедливому доступі до досягнень науки, штучного інтелекту та цифрових технологій. За його словами, монополія на дані та цифрову інфраструктуру може створити новий технологічний розрив між заможними та бідними націями, тому технологічний прогрес має обов’язково супроводжуватися культурою безпеки та цифрової етики.

Він закликав створити інклюзивні та прозорі принципи управління технологіями, щоб вони зменшували прірву між країнами, а не створювали нові конфлікти
То Лам підкреслив, що будь-які стратегії майбутнього повинні ставити людину в центр розвитку. В’єтнам висловив готовність активно ділитися власним успішним досвідом у сфері подолання бідності, сталого розвитку сільського господарства та адаптації до змін клімату.

Окремий акцент поїздки — відносини зі Сполученими Штатами. Після нормалізації дипломатичних відносин у 1995 році дві країни пройшли шлях від колишніх супротивників до Всеосяжного стратегічного партнерства, встановленого у вересні 2023 року. Співпраця сьогодні охоплює політичний діалог, торгівлю та інвестиції, науку і технології, освіту, оборону і безпеку, енергетику, а також подолання наслідків війни та гуманітарні питання.

Під час зустрічей у Нью-Йорку То Лам підтвердив, що В’єтнам розглядає США як одного з партнерів, що мають стратегічне значення, та прагне зробити Всеосяжне стратегічне партнерство більш стабільним, змістовним і практичним. Нинішні контакти, зокрема з представниками Конгресу, торговельно-економічного блоку та американського бізнесу, демонструють прагнення сторін наповнити цей формат конкретними проектами у сфері торгівлі, інвестицій, технологій та інфраструктури.

Таким чином, участь То Лама в 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН яскраво демонструє поєднання багатостороннього та двостороннього векторів в’єтнамської дипломатії.
З одного боку, країна прагне активного залучення до вирішення глобальних питань на майданчику ООН, з іншого — орієнтується на поглиблення практичної взаємодії зі стратегічними партнерами, насамперед зі Сполученими Штатами.

, , , ,

Серед світових лідерів з виробництва сталі найдинамічніше зростання демонструє В’єтнам

Як повідомляє Experts Club, В’єтнам демонструє найвищі темпи зростання виробництва сталі серед країн, що входять до світової десятки, про що свідчать опубліковані 24 вересня дані World Steel Association.
У серпні 2026 року країна виробила близько 2,7 млн тонн сталі, збільшивши обсяг виробництва на 36,4% порівняно з серпнем минулого року.
За січень-серпень виробництво сягнуло 20,6 млн тонн, збільшившись приблизно на 29% у річному вимірі. Це найвища динаміка серед найбільших світових виробників.
За накопиченим результатом В’єтнам уже входить до першої десятки світових виробників сталі, наближаючись за обсягом виробництва до Бразилії, яка за вісім місяців виробила 21,8 млн тонн.
Для порівняння, найбільший світовий виробник — Китай — за той самий період скоротив виробництво на 3,1 %, до 651,9 млн тонн, тоді як Індія збільшила його на 6 %, до 115,9 млн тонн. США збільшили виробництво на 5,5%, Туреччина — на 6,8%, Німеччина — на 6,3%.
У результаті світовий сталеливарний ринок стає дедалі неодноріднішим: при загальному зниженні виробництва на 0,7% у січні-серпні окремі азіатські ринки продовжують швидко нарощувати потужності та обсяги виробництва.
Особливо помітна різниця всередині Азії. У серпні виробництво в усьому регіоні Азії та Океанії знизилося на 1,4% через скорочення випуску в Китаї, проте Індія та В’єтнам продовжили зростання.
За підсумками серпня на країни Азії та Океанії припало 106,7 млн тонн із 144,2 млн тонн світового випуску, тобто близько 74% глобального виробництва сталі.

https://www.experts.news/posts/vyetnam-stav-naybilshym-vyrobnykom-stali-u-sviti-shcho-nayshvydshe-zrostaye

 

, , , ,

Ринок квартир у В’єтнамі зіткнувся з різким падінням попиту

Ринок квартир у В’єтнамі різко охолов після періоду стрімкого зростання цін: девелопери стикаються зі зменшенням кількості угод, обережністю покупців та необхідністю стимулювати продажі.

За даними місцевих ЗМІ, попит на квартири помітно знизився на тлі високих процентних ставок, інфляційного тиску та загальної геополітичної нестабільності. Міністерство будівництва В’єтнаму також фіксує зниження обсягу угод по країні, що підтверджує перехід ринку від фази ажіотажного зростання до більш вибіркового попиту.

При цьому проблема ринку не зводиться лише до падіння інтересу покупців. У В’єтнамі зберігається дисбаланс пропозиції: у найбільших містах, насамперед Ханої та Хошиміні, доступного житла, як і раніше, не вистачає, тоді як значна частина нових проєктів належить до дорожчого сегмента. Vietnam Investment Review зазначає, що в I кварталі 2026 року Ханой і Хошимін продовжували стикатися з розривом між попитом і пропозицією через дефіцит доступних квартир.

Найбільш болючим фактором залишається вартість житла. У Ханої ціни на нові квартири в I кварталі 2026 року продовжили зростати і досягли в середньому близько 128 млн донгів за кв. м, тоді як вторинний ринок вже почав демонструвати ознаки цінової корекції. Зростання цін девелопери пояснюють підвищенням вартості будівельних матеріалів, фінансування та землі.

У Хошиміні динаміка відрізняється: після зростання цін у 2025 році ринок почав охолоджуватися, а в окремих районах ціни знизилися на 1-7%, що частково стимулювало попит.

Уряд В’єтнаму намагається стримати перегрів ринку та розширити пропозицію доступного житла. Раніше прем’єр-міністр Фам Мінь Чін закликав прискорити будівництво житла, спростити адміністративні процедури та розвивати соціальне житло, оскільки зростання цін зробило купівлю нерухомості недоступною для багатьох сімей.

Додатковий тиск на ринок створюють плани влади обмежити спекулятивний попит. У січні 2026 року Reuters повідомляло, що В’єтнам готує податкові заходи проти спекуляцій на ринку нерухомості, де у 2025 році квартири подорожчали на 20-30%, а земельні ділянки — на 20-25%.

Таким чином, в’єтнамський ринок квартир входить у більш складну фазу: ціни залишаються високими, доступної пропозиції не вистачає, але попит уже не готовий автоматично поглинати нові об’єкти за будь-яку ціну. Для девелоперів це означає необхідність переглядати цінову політику, пропонувати розстрочку, знижки та більш реалістичні умови купівлі. Для покупців — шанс на сильніші переговорні позиції, особливо на вторинному ринку та в районах, де пропозиція зростає швидше за попит.

, ,

Ставлення українців до В’єтнаму: домінування нейтральності при повільному зростанні визначених оцінок

Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що В’єтнам залишається для більшості українців країною з невизначеним або нейтральним образом. Найбільша частка респондентів — 66,9% — обрала нейтральне ставлення, що суттєво відрізняє В’єтнам від країн із чітко сформованим позитивним чи негативним сприйняттям.

Водночас частка позитивних оцінок зросла — до 19,3% порівняно з 15,7% у серпні 2025 року. Із них 6,1% респондентів зазначили повністю позитивне ставлення, ще 13,3% — здебільшого позитивне. Це свідчить про поступове формування більш визначеного позитивного образу країни, хоча цей процес відбувається повільно.

Негативне ставлення також дещо зросло — з 9,0% до 10,5%. Зокрема, 7,2% опитаних обрали варіант «здебільшого негативне», а 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,3%. Загалом ці показники демонструють незначне зростання поляризації оцінок при збереженні високої частки нейтральності.

Динаміка змін вказує на поступове зменшення невизначеності: частина респондентів, які раніше не мали сформованої думки, починають схилятися або до позитивної, або до негативної оцінки. Водночас відсутність різких змін у структурі відповідей свідчить про те, що В’єтнам поки що не займає помітного місця у фокусі громадської думки в Україні.

«Коли ми бачимо настільки високий рівень нейтральних відповідей, це означає, що країна фактично перебуває поза активним інформаційним і суспільним полем. Українці просто не мають достатньо контактів, досвіду чи сигналів, щоб сформувати чітке ставлення. Саме тому будь-яка системна присутність — економічна, культурна або дипломатична — може досить швидко змінити баланс оцінок у той чи інший бік», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

Таким чином, В’єтнам наразі характеризується як країна з високим потенціалом для формування позитивного іміджу в Україні, однак цей потенціал значною мірою залежить від інтенсивності взаємодії та рівня присутності в українському інформаційному просторі.

Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, В’єтнам посідає 23-тє місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $1,16 млрд. Водночас імпорт в’єтнамських товарів у кілька разів перевищує експорт з України, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $706 млн.

Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.

, , , , , , ,