Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Смартфон замість дитинства: чи справді гаджети шкодять дитячому розвитку?

Повітряні тривоги, життя між домом і укриттям, дистанційна робота та постійний потік новин змінили повсякденне життя українських родин — гаджет став звичним способом заспокоїти дитину. Фахівці попереджають: регулярне використання екранів може негативно впливати на розвиток дітей до двох років.

Смартфон замість дитинства: чи справді гаджети шкодять дитячому розвитку?

Це підтверджує й масштабне міжнародне дослідження, результати якого оприлюднили британські науковці з чотирьох університетів — Лідса, Лідс-Трініті, Лафборо та Астона.

Дослідники дійшли висновку, що регулярне використання смартфонів, планшетів чи інших пристроїв з екранами дітьми до двох років, пов’язане з потенційними довгостроковими ризиками для здоров’я. Тому рекомендували повністю уникати ситуацій, коли немовлятам навмисно вмикають гаджети, за принципом хай дитина бавиться, аби нікому не заважала.

За останні роки екрани стали звичною частиною дитинства. Поки батьки працюють, вирішують побутові питання або стежать за повідомленнями про безпекову ситуацію, малюки нерідко проводять час за переглядом мультфільмів чи дитячих відео. Сьогодні гаджети часто використовуються як швидкий спосіб відволікти або заспокоїти дитину.

Науковці попереджають, що гаджети відбирають можливість живого контакту з батьками, обмежують фізичну активність дитини та навіть впливають на розвиток мовлення. Згідно з дослідженням, серед основних ризиків також згадуються проблеми зі сном, надмірна стимуляція нервової системи, потенційний вплив на здоров’я очей та підвищення ризику дитячого ожиріння.

Координатор НДІ нейророзвитку, неврології та реабілітації, лікар епілептолог Денис Бойчук пояснив причину особливої уваги до перших двох років життя:

«Це один із найінтенсивніших періодів розвитку головного мозку. Саме в цей час формуються величезна кількість нейронних зв’язків, які відповідають за мовлення, пам’ять, емоційну регуляцію, увагу та соціальні навички. Для правильного розвитку дитині потрібні живе спілкування з дорослими та дітьми, наслідувати дії, адекватна фізична активність, дослідження навколишнього середовища та емоційний контакт та отримання відповіді від середовища. Надмірна стимуляція мозку це теж ризик. Яскраві зображення, швидка зміна кадрів і постійний потік інформації можуть ускладнювати природні процеси концентрації уваги та погіршувати сон».

Дослідження проводили британці, а особливо гостро проблема проявляється в українських сім’ях. В умовах частих обстрілів для багатьох батьків телефон стає способом зайняти дитину під час тривалого перебування в укритті чи під час дороги до більш безпечного місця.

Мама заспокоює дитину в укриттіДедалі частіше цифрові пристрої стають інструментом для заспокоєння дітей. Немовлята починають комфортніше почуватися шукати не в контакті з батьками, а під час зазирання у смартфон чи планшет. На думку авторів дослідження, це може впливати на формування емоційної прив’язаності та поведінки дитини в майбутньому.

Проблема ховається ще й в тому, що батьки самі часто не мають чітких рекомендацій щодо користування гаджетами. У результаті постійна присутність екранів починає сприйматися як норма. Так поводяться батьки, а діти переймають ці звички з раннього віку.

Новини з фронту, робочі чати, повідомлення від рідних, сигнали тривоги. Багато батьків несвідомо проводять значну частину часу в телефоні навіть поруч із дітьми. Малюки швидко засвоюють таку модель поведінки та починають сприймати гаджет як головний центр уваги в родині.

Фахівці радять не намагатися повністю відмовитися від технологій, а встановити здорові правила користування ними. Для дітей до двох років пріоритетом мають залишатися живе спілкування, рухливі ігри, прогулянки, читання книжок та взаємодія з навколишнім світом. Навіть автори дослідження визнають, що уникнути пасивного контакту з екранами в сучасному світі майже неможливо, однак наголошують: додатковий навмисний екранний час не приносить користі і лише збільшує потенційні ризики для розвитку дитини.

Живе спілкування проти екранаВ умовах війни й постійного стресу українським батькам доводиться шукати баланс між реальністю та потребами дитини. Але саме зараз, коли гаджети стали невід’ємною частиною життя, особливо важливо пам’ятати: найкращим середовищем для розвитку малюка залишаються не смартфони та планшети, а спілкування, турбота і присутність близьких людей. Висновок британських науковців є простим: перші два роки життя мають вирішальне значення для розвитку мозку, і жоден екран не здатен замінити дитині живу взаємодію з батьками.

Нагадаємо, що в Україні працює спільний україно-американський проєкт НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації. Один із основних напрямків — дослідження впливу війни на здоров’я населення та нейротравми. Діагностика та супровід дітей і дорослих, надання батькам науково обґрунтованих рекомендацій. Проводяться обстеження мозку за допомогою електроенцефалографа. Умови для ветеранів на сайті veterano.info.

Instagram: @nnrrieu, @neuro.hub.eu
Facebook: НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації
LinkedIn: nnrieu

https://veterano.info/smartfon-zamist-dytynstva-chy-spravdi-gadzhety-shkodyat-rozvytku

, , , ,

«Кернел» інвестував 1 млрд грн у розвиток громад

Інвестиції у розвиток громад агрохолдинга “Кернел” за останні чотири роки досягли 1 млрд грн, останнім часом швидкими темпами зростає програма “Моя громада: разом з Kernel” за моделлю співфінансування: на кожну гривню, яку мешканці збирають через краудфандинг, компанія додає ще 10 грн, йдеться у пресрелізі “Кернел” у середу.

“Результати 2026 року доводять дієвість підходу: громади залучили майже 1 млн грн, що на 46% більше, ніж торік. Проєкт стрімко масштабується: якщо у 2025 році було подано 196 заявок із п’яти областей, то вже цього року – 411 заявок із 12 регіонів України”, – зазначив агрохолдинг.

Він уточнив, що за два роки роботи програми “Моя громада: разом з Kernel” компанія профінансувала 67 локальних ініціатив на понад 10 млн грн, а ще понад 1,3 млн грн громади залучили самостійно через партнерів проєкту краудфандингову платформу “Моє місто”.

Цьогоріч переможцями стали 34 проєкти, для втілення яких компанія профінансувала 4,5 млн грн. Серед пріоритетів – ветеранські простори, програми підтримки ментального здоров’я, безбар’єрні спортивні майданчики та освітні проєкти. Протягом наступних трьох місяців переможці будуть реалізовувати проєкти у своїх громадах.

“Ми бачимо великий запит на розвиток своїх міст і сіл навіть під час війни, і наше завдання – дати місцевим активістам інструменти. Механіка краудфандингу допомагає зробити перевірку: якщо мешканці готові підтримати ідею бодай невеликим внеском, значить, запит реальний”, – наводяться у релізі слова директорки БФ “Разом з Кернел” Лілії Марачканець.

За її словами, головна ідея – навчити громадські організації, школи, комунальні заклади та активістів самостійно створювати проєкти та об’єднувати людей навколо спільних рішень. “Кернел” також навчає місцевих управлінців працювати з міжнародними інвестиціями та європейськими грантами.

Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

У першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн.

Згідно з інформацією на сайті БФ “Разом з Кернел”, фонд працює у 12 областях України у 190 громадах та реалізує більше 2 тис. проєктах за вісьмома напрямами.

,

“ТАС Агро” інвестує $15 млн у модернізацію ферм під стандарти ЄС

Агрохолдинг “ТАС Агро” планує інвестувати близько $15 млн протягом наступних трьох років у модернізацію молочно-товарних ферм для їхньої відповідності нормам Євросоюзу, повідомив генеральний директор компанії Олег Заплетнюк в інтерв’ю Delo.ua.

CEO агрохолдингу уточнив, що “ТАС Агро” концентрує тваринницькі потужності у Вінницькій області, де повністю перебудовує ферму, збільшує кількість стійло-місць і впроваджує безприв’язне утримання худоби.

“Загальна сума інвестицій сумарно в межах $15 мільйонів на наступні три роки. Ми покроково в це інвестуємо. Це в першу чергу стосується корів. Наша мета – перетворити застаріле тваринництво на високопродуктивний напрям, підвищити його ефективність, покращити умови утримання поголів’я та якість м’ясо-молочної продукції”, – розповів Заплетнюк.

Очільник компанії зазначив, що стратегічним планом передбачено розширення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року.

“Стратегічно у нас в планах збільшення банку землі до 100 тис. га. В нас на розгляді є певні активи, якщо вдасться фіналізувати до кінця року купівлю, то це буде близько 100 тис. га. Наступним кроком плануємо збільшення до 120 тис. га, але це до 2028 року”, – сказав він.

Оцінюючи фінансові результати, очільник компанії зазначив, що чистий прибуток “ТАС Агро” за підсумками 2025 року очікується на рівні $20-22 млн.

“У 2025 році чистий прибуток компанії був у межах $20-22 млн, але ми ще не реалізували частину продукції. На сьогодні вже фактично продали пшеницю, але ще не оновили ключові фінансові показники. Розрахунково $20-22 млн – це фактично на 10% більше, ніж ми закладали в бюджеті”, – наголосив він.

Зниження прибутковості порівняно з 2024 роком (понад $25 млн) Заплетнюк пов’язав із посухою в частині регіонів присутності та падінням світових цін на агропродукцію.

Минулого року холдинг експортував близько 270 тис. тонн агропродукції, при цьому частка експорту в загальному обсязі виробництва склала близько 60%. Основним напрямком поставок стали країни ЄС, куди було спрямовано 49% усіх вантажів. Крім того, 25% експорту припало на країни Північної Африки, 19% – на Азію, а 4% продукції було реалізовано на ринках Близького Сходу. Водночас соняшник, а також значна частина сої та ріпаку переробляються всередині країни на потужностях заводів-партнерів для подальшої реалізації готової продукції.

Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. Він обробляє близько 80 тис. га у шести областях України. Спеціалізація – рослинництво та молочне тваринництво (стадо ВРХ – 5,5 тис. голів). Елеваторні потужності становлять 250 тис. тонн. Засновником групи “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу є Сергій Тігіпко.

, , , ,

Акціонери “ТерА” спрямують 46,6 млн грн прибутку на розвиток

Акціонери кондитерської фабрики ПрАТ “ТерА” (Тернопіль) на річних дистанційних загальних зборах 29 квітня планують спрямувати 46,615 млн грн чистого прибутку за 2025 рік чистого на розвиток виробництва, повідомило товариство в системі розкриття інформації НКЦПФР.

Згідно з проєктом рішення, до порядку денного зборів також внесено питання про припинення повноважень чинного складу наглядової ради та обрання її нових членів. Акціонерам пропонують становити щомісячну винагороду голові ради на рівні 250 тис. грн, членам ради – по 60 тис. грн кожному.

Крім того, акціонери планують надати попередню згоду на вчинення протягом року значних правочинів, зокрема, договорів купівлі-продажу майна, лізингу, оренди, кредитних угод та застави на суму до 100 млн грн і призначити ТОВ “Галичина-Аудит” суб’єктом аудиторської діяльності для обов’язкової перевірки фінансової звітності.

За даними Opendatabot, чистий прибуток ПрАТ за підсумками 2025 року скоротився на 16,1% – до 46,62 млн грн, тоді як дохід зріс на 38,5% – до 514,74 млн грн. Активи компанії збільшилися на 40,1% – до 231,91 млн грн, зобов’язання на 64,8% – до 56,61 млн грн.

ПрАТ “ТерА” засноване у 1991 році, спеціалізується на виробництві сухарів, печива, тортів та інших кондитерських виробів тривалого зберігання. Виробничі потужності розташовані у Тернополі. Згідно з реєстром, мажоритарним акціонером та

ПрАТ “ТерА” (Тернопільська кондитерська фабрика) засноване у 1991 році, виготовляє понад 200 видів сухарів, печива, тортів та інших кондитерських виробів тривалого зберігання, які реалізує під ТМ “ТерА”. Підприємство забезпечує повний цикл виробництва на потужностях у Тернополі, має філії в Києві та Західній Україні. Розвиває власну торговельну мережу магазинів “ТерА” та експортує продукцію до ЄС. Кінцевим бенефіціаром компанії є Людмила Ніколайчук (74,8%).

, , ,

Мережа EVA інвестує 1,33 млрд грн у розвиток у 2026 році

Мережа магазинів EVA у 2026 році планує інвестувати близько 1,33 млрд грн у розвиток бізнесу, зосередившись на логістиці, розширенні мережі та цифрових рішеннях, повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.

У компанії уточнили, що понад половину інвестицій компанія спрямує на розвиток логістичної інфраструктури, зокрема, на розширення та модернізацію розподільчих центрів у Львові та Броварах.

Ще близько 0,5 млрд грн планується інвестувати у відкриття нових та модернізацію існуючих магазинів. Йдеться, зокрема, про впровадження гібридних кас, які можуть працювати як у форматі самообслуговування, так і у класичному режимі, терміналів збору даних, а також інших цифрових рішень.

Окремим напрямом інвестицій залишається e-commerce. У 2025 році частка онлайн-продажів у структурі виручки перевищила 12%, і компанія планує її подальше зростання через розвиток платформи, сервісів та покращення клієнтського досвіду.

У 2025 році EVA інвестувала понад 1,1 млрд грн та відкрила 73 нові магазини, продовживши масштабування концепту “EVA жіноча енергія” та розвиток формату EVA Beauty, а також представивши новий експериментальний компактний формат “EVA поруч”. Станом на кінець березня-2026 мережа налічувала 1173 торгових точки.

Компанія у 2026 році планує зберегти темпи розвитку і відкрити близько 60 нових магазинів, зокрема, три формату Eva Beauty – у Києві та Ужгороді.

ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2026 року мережа налічує 1167 магазинів, що працюють. За результатами 2025 року ТОВ “Руш” збільшило чистий дохід на 18% порівняно з попереднім роком, до 31,8 млрд грн.

За даними аналітичної системи YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.

,

Концерн «Електрон» збільшив інвестиції у розвиток до 58 млн грн у 2025 році

Підприємства львівського концерну “Електрон” минулого року інвестували в розвиток 58 млн грн, що більш ніж вдвічі перевищило аналогічні інвестиції 2024 року (28 млн грн), зазначається у звіті на сайті концерну.

“У 2025 році підприємствами товариства у розвиток інвестовано 58 млн грн. Капітальні інвестиції склали 50 млн грн, поточні – 8 млн грн при нарахованій амортизації 26 млн грн”, – йдеться у звіті.

Позаторік з 28 млн грн інвестицій капітальні склали 23 млн грн, поточні – 5 млн грн.

Однією з найбільших інвестицій 2025 року стало виготовлення заводом “ЕлектронМаш” виставкового варіанту електробусу (12 м).

“Цей електробус використовуватиметься для презентації можливостей заводу, проте в подальшому може бути проданий”, – зазначили у концерні.

Загалом капітальні інвестиції заводу “ЕлектронМаш” склали 24,4 млн грн.

Другими за розміром (11,2 млн грн) стали інвестиції Інноваційно-промислового підприємства “Електрон” (колишнє “Електрон Лізинг”), основною спеціалізацією якого є послуги з оренди нерухомості. Кошти здебільшого були вкладені у ремонти корпусів.

Ще більш ніж 7 млн грн було інвестовано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто СП “Сферос-Електрон”, зокрема, у програмне забезпечення обліку (1,7 млн грн), ремонти виробничого обладнання, пресів (2,2 млн грн), придбання нового обладнання – штабелер, рідинний охолоджувач, стіл гідравлічний, компресорні установки (2 млн грн).

Як повідомлялось, “Сферос-Електрон” 2025 року показав найбільший обсяг продажів і прибутку серед підприємств концерну, збільшивши чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.

Заводом “Електронпобутприлад” (ЕПП), що виробляє електроприводи та мотори, інвестовано майже 6,3 млн грн, в основному у підготовку нових виробничих площ (5,5 млн грн).

У звіті зазначається, що 2026 року основне виробництво ЕПП всіх двигунів буде розташоване у сучасних приміщеннях з резервом площ для розширення номенклатури існуючих і нових типів двигунів. Зокрема, збудовано і вводиться в експлуатацію металооброблювальний цех площею до 2000 кв. м, встановлюються нові прес-автомати та верстати з числовим програмним керуванням.

Телевізійний завод “Електрон”, інвестиції якого склали загалом 4,63 млн грн, проводив розробку програмного забезпечення комп’ютера для тролейбуса та адаптацію електронних систем до транспортних засобів. Значні інвестиції вкладено у ремонт та відновлення корпусів (3,5 млн грн).

НВП “Електрон-Карат”, розробник технологій отримання та виробник матеріалів для нано- та мікроелектроніки, сенсорної техніки та інформатики, інвестував в розвиток майже 2,4 млн грн.

У звіті зазначається, що на дахах однієї з будівель “Електрон-Карат” встановлено мережеву сонячну електростанцію потужністю 95 кВт з метою збільшення енергетичної незалежності підприємства. Вартість робіт склала 1,35 млн грн, термін окупності станції 2,5 роки.

Концерн “Електрон” об’єднує 12 підприємств, а також материнське ПрАТ “Концерн-Електрон”.

Як повідомлялось, АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, чистий дохід зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.

, ,