Повітряні тривоги, життя між домом і укриттям, дистанційна робота та постійний потік новин змінили повсякденне життя українських родин — гаджет став звичним способом заспокоїти дитину. Фахівці попереджають: регулярне використання екранів може негативно впливати на розвиток дітей до двох років.
Це підтверджує й масштабне міжнародне дослідження, результати якого оприлюднили британські науковці з чотирьох університетів — Лідса, Лідс-Трініті, Лафборо та Астона.
Дослідники дійшли висновку, що регулярне використання смартфонів, планшетів чи інших пристроїв з екранами дітьми до двох років, пов’язане з потенційними довгостроковими ризиками для здоров’я. Тому рекомендували повністю уникати ситуацій, коли немовлятам навмисно вмикають гаджети, за принципом хай дитина бавиться, аби нікому не заважала.
За останні роки екрани стали звичною частиною дитинства. Поки батьки працюють, вирішують побутові питання або стежать за повідомленнями про безпекову ситуацію, малюки нерідко проводять час за переглядом мультфільмів чи дитячих відео. Сьогодні гаджети часто використовуються як швидкий спосіб відволікти або заспокоїти дитину.
Науковці попереджають, що гаджети відбирають можливість живого контакту з батьками, обмежують фізичну активність дитини та навіть впливають на розвиток мовлення. Згідно з дослідженням, серед основних ризиків також згадуються проблеми зі сном, надмірна стимуляція нервової системи, потенційний вплив на здоров’я очей та підвищення ризику дитячого ожиріння.
Координатор НДІ нейророзвитку, неврології та реабілітації, лікар епілептолог Денис Бойчук пояснив причину особливої уваги до перших двох років життя:
«Це один із найінтенсивніших періодів розвитку головного мозку. Саме в цей час формуються величезна кількість нейронних зв’язків, які відповідають за мовлення, пам’ять, емоційну регуляцію, увагу та соціальні навички. Для правильного розвитку дитині потрібні живе спілкування з дорослими та дітьми, наслідувати дії, адекватна фізична активність, дослідження навколишнього середовища та емоційний контакт та отримання відповіді від середовища. Надмірна стимуляція мозку це теж ризик. Яскраві зображення, швидка зміна кадрів і постійний потік інформації можуть ускладнювати природні процеси концентрації уваги та погіршувати сон».
Дослідження проводили британці, а особливо гостро проблема проявляється в українських сім’ях. В умовах частих обстрілів для багатьох батьків телефон стає способом зайняти дитину під час тривалого перебування в укритті чи під час дороги до більш безпечного місця.
Дедалі частіше цифрові пристрої стають інструментом для заспокоєння дітей. Немовлята починають комфортніше почуватися шукати не в контакті з батьками, а під час зазирання у смартфон чи планшет. На думку авторів дослідження, це може впливати на формування емоційної прив’язаності та поведінки дитини в майбутньому.
Проблема ховається ще й в тому, що батьки самі часто не мають чітких рекомендацій щодо користування гаджетами. У результаті постійна присутність екранів починає сприйматися як норма. Так поводяться батьки, а діти переймають ці звички з раннього віку.
Новини з фронту, робочі чати, повідомлення від рідних, сигнали тривоги. Багато батьків несвідомо проводять значну частину часу в телефоні навіть поруч із дітьми. Малюки швидко засвоюють таку модель поведінки та починають сприймати гаджет як головний центр уваги в родині.
Фахівці радять не намагатися повністю відмовитися від технологій, а встановити здорові правила користування ними. Для дітей до двох років пріоритетом мають залишатися живе спілкування, рухливі ігри, прогулянки, читання книжок та взаємодія з навколишнім світом. Навіть автори дослідження визнають, що уникнути пасивного контакту з екранами в сучасному світі майже неможливо, однак наголошують: додатковий навмисний екранний час не приносить користі і лише збільшує потенційні ризики для розвитку дитини.
В умовах війни й постійного стресу українським батькам доводиться шукати баланс між реальністю та потребами дитини. Але саме зараз, коли гаджети стали невід’ємною частиною життя, особливо важливо пам’ятати: найкращим середовищем для розвитку малюка залишаються не смартфони та планшети, а спілкування, турбота і присутність близьких людей. Висновок британських науковців є простим: перші два роки життя мають вирішальне значення для розвитку мозку, і жоден екран не здатен замінити дитині живу взаємодію з батьками.
Нагадаємо, що в Україні працює спільний україно-американський проєкт НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації. Один із основних напрямків — дослідження впливу війни на здоров’я населення та нейротравми. Діагностика та супровід дітей і дорослих, надання батькам науково обґрунтованих рекомендацій. Проводяться обстеження мозку за допомогою електроенцефалографа. Умови для ветеранів на сайті veterano.info.
Instagram: @nnrrieu, @neuro.hub.eu
Facebook: НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації
LinkedIn: nnrieu
https://veterano.info/smartfon-zamist-dytynstva-chy-spravdi-gadzhety-shkodyat-rozvytku
Ще 30 українських дітей прибули до Азербайджану для відпочинку, оздоровлення та психологічного відновлення, повідомило Посольство України в Азербайджанській Республіці.
До нової групи увійшли діти з Дніпропетровської області та міста Боярка Київської області.
Програма відбудеться в Габалі, одному з найбільших туристичних і курортних центрів Азербайджану. Для дітей передбачено відпочинок, оздоровчі заходи та психологічну підтримку.
З початку повномасштабної війни можливість відпочити та пройти реабілітацію в Азербайджані отримали вже 722 українських дітей.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв подякував керівництву країни та азербайджанському суспільству за підтримку українських дітей.
«Щиро вдячні керівництву Азербайджанської Республіки та азербайджанському народу за солідарність, турботу, гостинність і підтримку українських дітей. Це — черговий прояв справжньої дружби між нашими народами та українсько-азербайджанського стратегічного партнерства», — зазначив посол.
Програми відпочинку та реабілітації українських дітей в Азербайджані реалізуються з початку повномасштабної війни і стали одним із напрямків гуманітарного співробітництва між двома країнами.
АЗЕРБАЙДЖАН, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, дитина, РЕАБІЛІТАЦІЯ, УКРАЇНА
Понад 400 українських дітей, переважно з прифронтових областей України, отримали можливість пройти оздоровлення та літній відпочинок в Австрії за сприяння Посольства України та австрійських партнерів.
Про це повідомило Посольство України в Республіці Австрія.
Програми для дітей організовувалися у співпраці з федеральними землями Австрії та за безпосередньої участі австрійських громадських організацій.
«Одним із важливих завдань Посольства є створення можливостей для оздоровлення та відпочинку українських дітей», – зазначили у дипломатичному представництві.
Загалом протягом літнього періоду можливістю відпочити в Австрії скористалися понад 400 українських дітей. Основну увагу організатори приділяли дітям із регіонів, які розташовані поблизу лінії фронту та регулярно потерпають від російських обстрілів.
У посольстві подякували федеральним землям, громадським організаціям та іншим австрійським партнерам, які долучилися до реалізації програм.
«Дякуємо всім, хто долучався та дав можливість нашим дітям пізнати щасливі моменти дитинства. Сподіваємось на таку підтримку й надалі», – йдеться у повідомленні.
Організація відпочинку та оздоровлення українських дітей за кордоном стала одним із напрямів гуманітарної співпраці України з європейськими країнами після початку повномасштабної війни. Такі програми насамперед орієнтовані на дітей із прифронтових та постраждалих від бойових дій регіонів.
Першоджерело – Посольство України в Республіці Австрія.
Норвегія виділить загалом NOK25 млн (близько $2,62 млн) на підтримку українських дітей, які повернулися з депортації, а також на розшук зниклих дітей та допомогу незаконно утримуваним цивільним і військовополоненим через ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це йдеться у пресрелізі, поширеному на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зокрема, NOK15 млн буде виділено на роботу ЮНІСЕФ із підтримки реінтеграції дітей, які повернулися в Україну, та розшуку зниклих дітей. Це фінансування є частиною ширшого внеску Норвегії у розмірі NOK132 млн у гуманітарну програму ЮНІСЕФ в Україні.
Ще NOK10 млн спрямують до Центрального бюро розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (CTA).
Пакет підтримки оголошено на міжнародній конференції “Pathways to Peace: Returning Ukrainian Children, Detained Civilians, and Prisoners of War”, яка проходить у Торонто 28-29 вересня. Норвегія є співорганізатором конференції разом із Канадою та Україною.
“Незаконна агресивна війна Росії проти України призвела до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Ми повинні й надалі привертати увагу до цих порушень і робити все можливе, щоб підтримати українців, які постраждали від війни”, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
За його словами, кошти допоможуть розшукувати зниклих безвісти, підтримувати зусилля з повернення додому більшої кількості людей, а також сприятимуть реабілітації та реінтеграції постраждалих від війни.
У рамках конференції прозвучать свідчення людей, які повернулися після перебування в полоні або депортації. Перед її відкриттям державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон візьме участь у тристоронній зустрічі з міністром закордонних справ Канади Анітою Ананд та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Крім того, Норвегія виділяє NOK90 млн на підтримку ширшої гуманітарної діяльності МКЧХ в Україні.
Діти з психічними розладами, яким необхідна стаціонарна допомога, в Україні повинні лікуватися в обласних або міських дитячих лікарнях, а не в загальних психіатричних закладах, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, законодавство було змінено після виявлення випадків, коли дітей з інтернатних закладів направляли до психіатричних лікарень, зокрема під виглядом лікування чи оздоровлення або фактично для впливу на їхню поведінку.
Подібні випадки фіксувалися в матеріалах уповноваженого Верховної Ради з прав людини та правоохоронних органів.
Гончар наголосив, що психіатрична лікарня не повинна використовуватися як інструмент корекції поведінки дитини.
Окремою проблемою залишаються дорослі пацієнти з деменцією, які тривалий час перебувають у психіатричних закладах переважно з соціальних, а не медичних причин.
Стабільні пацієнти з деменцією, яким не потрібне лікування загострення, на думку заступника міністра, повинні отримувати соціальний догляд, зокрема в закладах підтримуваного проживання або інших спеціалізованих закладах, а не постійно займати місця в психіатричному стаціонарі.
У Києві в першому півріччі 2026 року було зареєстровано 8,352 тис. народжень – близько 11% від загальної кількості новонароджених в Україні.
Друге місце посіла Львівська область, де народилося 6,617 тис. дітей. Далі йдуть Дніпропетровська область із 5,611 тис. новонароджених та Одеська область із 5,450 тис.
Водночас народжуваність скоротилася не лише у прифронтових, а й у відносно безпечних регіонах. У Вінницькій, Львівській та Тернопільській областях кількість народжень зменшилася приблизно на 20% порівняно з першим півріччям 2025 року.
Найбільше падіння зафіксовано у Донецькій області, де кількість новонароджених скоротилася приблизно утричі. У Запорізькій області показник знизився на 23%.
Загалом у січні-червні 2026 року в Україні зареєстрували 73,292 тис. народжень, що на 16% менше, ніж роком раніше, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на дані Мін’юсту.
