Найгірше співвідношення народжуваності та смертності у першому півріччі 2026 року зафіксовано у прифронтових областях України.
У Донецькій області на одного новонародженого припадало 19 померлих, у Херсонській області – 14. У Сумській, Чернігівській та Харківській областях співвідношення становило приблизно один до шести.
У середньому по Україні на одного народженого припадало майже четверо померлих. Роком раніше цей показник становив один до трьох.
Найкращий, хоча також негативний демографічний баланс серед регіонів зафіксовано у Рівненській, Волинській та Закарпатській областях. Там на одного новонародженого припадало по двоє померлих.
Загалом у січні-червні 2026 року в Україні зареєстрували 73,292 тис. народжень і 259,853 тис. смертей, повідомив Опендатабот 22 липня на основі даних Мін’юсту.
ДЕМОГРАФІЯ, ДОНЕЧЧИНА, народжуваність, смертність, Херсонщина
У Києві в першому півріччі 2026 року було зареєстровано 8,352 тис. народжень – близько 11% від загальної кількості новонароджених в Україні.
Друге місце посіла Львівська область, де народилося 6,617 тис. дітей. Далі йдуть Дніпропетровська область із 5,611 тис. новонароджених та Одеська область із 5,450 тис.
Водночас народжуваність скоротилася не лише у прифронтових, а й у відносно безпечних регіонах. У Вінницькій, Львівській та Тернопільській областях кількість народжень зменшилася приблизно на 20% порівняно з першим півріччям 2025 року.
Найбільше падіння зафіксовано у Донецькій області, де кількість новонароджених скоротилася приблизно утричі. У Запорізькій області показник знизився на 23%.
Загалом у січні-червні 2026 року в Україні зареєстрували 73,292 тис. народжень, що на 16% менше, ніж роком раніше, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на дані Мін’юсту.
За даними нового звіту Фонду ООН у сфері народонаселення (UNFPA) «The real fertility crisis», світові показники народжуваності досягли абсолютного мінімуму, що підтверджує глобальну тенденцію до демографічного спаду.
Основні висновки дослідження
Середній рівень народжуваності з 1950 року знизився з 5 до приблизно 2,2–2,3 дитини на жінку.
У більш ніж половині країн, включаючи США, Німеччину, Індію, Бразилію, кількість дітей у середньому нижча за рівень заміщення в 2,1–2,2.
Кожен п’ятий дорослий у 14 країнах, де проводилося опитування (США, Індія, Бразилія, Німеччина та ін.), заявив, що не може мати стільки дітей, скільки хотів би, насамперед через високу вартість життя та фінансові проблеми.
Аналіз показує: проблема не в відсутності бажання завести дітей, а в відсутності можливостей — нестачі соціальної та фінансової підтримки.
«Світ вступив у фазу масштабного спаду народжуваності… Багато хто відчуває, що не може створити сім’ю, яку хоче, і це дійсно криза», — заявила виконавчий директор Фонду Наталія Канем.
Демографічна нестабільність — зниження населення і зростання частки літніх людей загрожують економіці та соціальній структурі країн. Втрата молодих громадян — молоді сім’ї відкладають народження або зовсім відмовляються від дітей, що знижує споживання і національне багатство. Географічна неоднорідність — поки населення Європи і Японії скорочується, зростання відбувається переважно в Африці, Азії та Латинській Америці.
Доповідь UNFPA однозначно вказує: народжуваність знижується не через відсутність бажання завести дітей, а через відсутність належної підтримки від держав. Без заходів ПРОГРАМНОЇ допомоги в соціальній та економічній сферах світові суспільства ризикують зіткнутися з демографічно збіднілими майбутніми поколіннями.