Низьке та помірне споживання алкоголю може по-різному корелювати з ризиком смертності залежно від типу напою: у великому спостережному дослідженні помірне споживання вина було пов’язане з нижчим ризиком смерті від серцево-судинних захворювань, тоді як навіть низьке споживання пива, сидру або міцного алкоголю — з вищим ризиком. Такі дані будуть представлені на щорічній науковій сесії Американського коледжу кардіології ACC.26 у Новому Орлеані 28 березня.
Дослідження охопило 340 924 дорослих учасників UK Biobank у період з 2006 по 2022 рік. Автори аналізували звички споживання алкоголю та подальші показники смертності, розділивши учасників на групи за обсягом споживання чистого алкоголю. Для орієнтиру дослідники вказали, що стандартна банка пива 12 унцій, келих вина 5 унцій і порція міцного алкоголю 1,5 унції містять приблизно по 14 г чистого алкоголю.
Згідно з результатами, порівняно з тими, хто ніколи не пив або пив лише зрідка, люди з високим споживанням алкоголю мали на 24% вищий ризик смерті від будь-яких причин, на 36% вищий ризик смерті від раку та на 14% вищий ризик смерті від серцевих захворювань. При низькому та помірному споживанні відмінності за типами напоїв були більш вираженими: споживання міцного алкоголю, пива або сидру було пов’язано зі статистично значущим вищим ризиком смерті, тоді як аналогічний рівень споживання вина — з нижчим ризиком.
Окремо щодо серцево-судинної смертності дослідники встановили, що у помірних споживачів вина ризик смерті від серцево-судинних захворювань був на 21% нижчим, ніж у тих, хто не пив або пив лише зрідка. Водночас навіть низьке споживання міцного алкоголю, пива або сидру асоціювалося з 9%-вим підвищенням ризику смерті від серцево-судинних причин порівняно з групою never or occasional drinkers.
Автори вважають, що відмінності можуть бути пов’язані не тільки з самим напоєм, але й зі способом споживання. Вино частіше вживається під час їжі та людьми з більш якісним раціоном і загалом здоровішим способом життя, тоді як пиво, сидр і міцний алкоголь частіше вживаються поза прийомом їжі та пов’язані з нижчою якістю раціону й іншими факторами ризику. Дослідники також згадують можливу роль поліфенолів та антиоксидантів, що містяться, зокрема, у червоному вині.
При цьому автори підкреслюють, що йдеться про спостережне дослідження, а отже, воно показує кореляції, а не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Споживання алкоголю оцінювалося на основі самозвітів учасників на початку спостереження і не відображало можливих змін звичок з часом. Крім того, учасники UK Biobank в середньому здоровіші за загальну популяцію, що може обмежувати переносимість висновків на все населення.
Таким чином, представлені дані підкріплюють загальний висновок останніх років про те, що менше споживання алкоголю загалом краще для здоров’я, але всередині групи low-to-moderate drinking ризики можуть відрізнятися залежно від типу напою та супутнього способу життя. Автори вважають, що для більш точного розуміння відмінностей між напоями в майбутньому будуть потрібні якісні рандомізовані дослідження.
В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%, це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин, повідомив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директор ННЦ Інститут бджільництва ім. Ф. Прокоповича Володимир Постоєнко.
“Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед із неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом – соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектар і розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, які в різних регіонах становили 15-20%, а інколи й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%”, – розповів учений.
За його інформацією, такого високого рівня смертності бджолосімей в Україні до війни не спостерігалося. Раніше смертність бджіл в Україні пов’язували переважно з відсутністю інформації щодо проведення аграріями хімічної обробки полів. Смертність бджіл від пестицидів була значною і в різних регіонах. Проте держава впровадила низку законодавчих ініціатив, які дають змогу бджолярам відстоювати свої права в судах.
Постоєнко зазначив, що смертність бджіл від вірусів і хвороб в Україні до війни була невисокою, у державі вирощували лише бджіл вітчизняної селекції. Ситуація погіршилася, оскільки у виробництво почали впроваджувати іноземні породи бджіл, які не мають необхідної стійкості перед наявними регіональними захворюваннями.
Науковець додав, що в низці держав у різні роки смертність бджолосімей сягала 80-90%, цим і викликана стурбованість суспільства проблемою смертності бджіл.
Директор Інституту бджільництва звернув увагу, що галузь бджільництва України, як і низка інших, не має достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, а решта 95% представлені домогосподарствами. Вони, своєю чергою, не поспішають реєструвати свої пасіки, у зв’язку з чим звітність про їхню діяльність є приблизною.
“До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей. (…) Крім того, неофіційна статистика говорить, що ті пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% загальної кількості пасік України до війни”, – додав експерт.
Проєкт-менеджерка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ганна Бурка в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнила, що в Україні у 2023 році кількість бджолосімей становила 2402,9 тис., що на 10,5% менше порівняно з 2022 роком.
Бурка наголосила, що темпи скорочення бджолосімей у промислових підприємствах були вищими – 13,6%, до 32,5 тис., а в домогосподарствах – на 10,5%, до 2379,4 тис.,
За її інформацією, в Україні станом на 1 січня 2024 року налічувалося 2314 тис. бджолосімей, з яких 2286 тис. перебували в домогосподарствах, а 28 тис. сімей – на підприємствах, з яких 4 тис. сімей – у фермерських господарствах.
До п’ятірки кращех областей, станом на січень 2024 року, за бджільництвом входили Хмельницька область, де утримується 376,6 тис. бджолосімей, Вінницька – 188,9 тис., Кіровоградська – 149,9 тис., Житомирська – 149 тис., Івано-Франківська – 140,5 тис. бджолосімей.
При цьому найбільш розвинене промислове бджільництво 2024 року було в Полтавській області, де розміщено 4,6 тис. бджолосімей, на Вінничині та Черкащині працюють із 3,3 тис. бджолосімей у кожній. У Хмельницькій області в промисловому сегменті налічується 1,9 тис. сімей, Київській – 1,7 тис. бджолосімей. Лідирують в утриманні бджолосімей домогосподарства Хмельниччини – 374,7 тис., Вінниччини – 185,6 тис. і Кіровоградщини – 148,8 тис.
Міністерство аграрної політики та продовольства, відповідаючи на інформзапит “Інтерфакс-Україна”, підтвердило інформацію експертів і додало, що до повномасштабної війни в Україні, станом на 1 січня 2022 року, чисельність бджолосімей у країні становила 2686 тис. За два роки повномасштабної війни в Україні (2022-2023 роках – ІФ-У) чисельність бджолосімей скоротилася на 13,8% і становила 2 314 тис.
“Унаслідок бойових дій російської федерації на території України, сектор тваринництва, зокрема галузь бджільництва, зазнали руйнівних і деструктивних конфігурацій”, – наголосили в Мінагрополітики.
Міністерство послалося на оцінку експертів Київської школи економіки (KSE), згідно з якою, станом на 31 грудня 2023 року збитки через скорочення бджолосімей в Україні оцінюють у $31,9 млн, без урахування збитків від зниження виробництва продукції бджільництва.
За перше півріччя 2024 року в Україні народилось 87 655 дітей — це на 9% менше, аніж за аналогічний період торік, за даними Мін’юста. Водночас зафіксовано 250 972 смертей. Найбільше немовлят та померлих в Україні було на Дніпропетровщині та в Києві.
У 1,5 рази скоротилася народжуваність цьогоріч у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення: 87 655 дітей проти 132 595 у 2021.
Найбільше новонароджених зареєстровано в Києві — 9 695 дитини, на Львівщині — 7 923 та Дніпропетровщині — 6 962. Стабільно мало дітей народжується у прифронтових регіонах: на Херсонщині (221 дитина) та Донеччині (702). На Луганщині за півроку взагалі не було зареєстровано жодного немовляти.
Наразі на одного новонародженого громадянина припадає троє померлих. Це співвідношення є одним з ключових показників демографічної кризи. Для порівняння, у доковідних у 2018-2020 роках на одну дитину припадало двоє померлих.
250 972 людини померли в Україні за перші півроку 2024. Це у 1,4 рази менше, ніж за аналогічний період 2021 року, коли зафіксували 349 041 померлого. Проте, варто зазначити, що 2021 рік був піковим на смерті через пандемію COVID-19.
Найменше померлих — на прифронтових Херсонщині (2334) й Донеччині (5753) та у Чернівецькій області (5422). Антирекорд встановили на Дніпропетровщині — 26 374, Харківщині — 17 999 та в Києві — 17 449.
https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2024-6
