Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
ПАТ «Укргазвидобуток» (Київ) 20 квітня оголосило про намір укласти зі СК «Гардіан» договір на послуги зі страхування ризиків під час промислової розробки родовищ нафти та газу. Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг склала 548,8 тис. грн, цінова пропозиція компанії — 501,499 тис. грн.
У тендері також брала участь страхова компанія «ВУСО» з пропозицією на 1 гривню більше.
NAFTA, UKRGAZVYDOBUVANNYA, ГАЗ, ГАРДИАН, ризик, СК, СТРАХУВАННЯ
Низьке та помірне споживання алкоголю може по-різному корелювати з ризиком смертності залежно від типу напою: у великому спостережному дослідженні помірне споживання вина було пов’язане з нижчим ризиком смерті від серцево-судинних захворювань, тоді як навіть низьке споживання пива, сидру або міцного алкоголю — з вищим ризиком. Такі дані будуть представлені на щорічній науковій сесії Американського коледжу кардіології ACC.26 у Новому Орлеані 28 березня.
Дослідження охопило 340 924 дорослих учасників UK Biobank у період з 2006 по 2022 рік. Автори аналізували звички споживання алкоголю та подальші показники смертності, розділивши учасників на групи за обсягом споживання чистого алкоголю. Для орієнтиру дослідники вказали, що стандартна банка пива 12 унцій, келих вина 5 унцій і порція міцного алкоголю 1,5 унції містять приблизно по 14 г чистого алкоголю.
Згідно з результатами, порівняно з тими, хто ніколи не пив або пив лише зрідка, люди з високим споживанням алкоголю мали на 24% вищий ризик смерті від будь-яких причин, на 36% вищий ризик смерті від раку та на 14% вищий ризик смерті від серцевих захворювань. При низькому та помірному споживанні відмінності за типами напоїв були більш вираженими: споживання міцного алкоголю, пива або сидру було пов’язано зі статистично значущим вищим ризиком смерті, тоді як аналогічний рівень споживання вина — з нижчим ризиком.
Окремо щодо серцево-судинної смертності дослідники встановили, що у помірних споживачів вина ризик смерті від серцево-судинних захворювань був на 21% нижчим, ніж у тих, хто не пив або пив лише зрідка. Водночас навіть низьке споживання міцного алкоголю, пива або сидру асоціювалося з 9%-вим підвищенням ризику смерті від серцево-судинних причин порівняно з групою never or occasional drinkers.
Автори вважають, що відмінності можуть бути пов’язані не тільки з самим напоєм, але й зі способом споживання. Вино частіше вживається під час їжі та людьми з більш якісним раціоном і загалом здоровішим способом життя, тоді як пиво, сидр і міцний алкоголь частіше вживаються поза прийомом їжі та пов’язані з нижчою якістю раціону й іншими факторами ризику. Дослідники також згадують можливу роль поліфенолів та антиоксидантів, що містяться, зокрема, у червоному вині.
При цьому автори підкреслюють, що йдеться про спостережне дослідження, а отже, воно показує кореляції, а не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Споживання алкоголю оцінювалося на основі самозвітів учасників на початку спостереження і не відображало можливих змін звичок з часом. Крім того, учасники UK Biobank в середньому здоровіші за загальну популяцію, що може обмежувати переносимість висновків на все населення.
Таким чином, представлені дані підкріплюють загальний висновок останніх років про те, що менше споживання алкоголю загалом краще для здоров’я, але всередині групи low-to-moderate drinking ризики можуть відрізнятися залежно від типу напою та супутнього способу життя. Автори вважають, що для більш точного розуміння відмінностей між напоями в майбутньому будуть потрібні якісні рандомізовані дослідження.
Збройні конфлікти, екстремальні погодні умови та кампанії з дезінформації стануть головними глобальними ризиками у 2025 році, свідчать результати опитування, яке щорічно проводить Всесвітній економічний форум (World Economic Forum, WEF).
Майже чверть (23%) респондентів, які взяли участь в опитуванні WEF, назвали збройні конфлікти основною причиною для побоювань у поточному році. Дезінформація увійшла до списку головних глобальних ризиків другий рік поспіль, а питання екології, що включають зміну клімату, скорочення біологічного розмаїття і руйнування екосистем, названі ключовим ризиком на горизонті 10 років.
«Зростання геополітичної напруженості, руйнування глобальної довіри і кліматична криза чинять безпрецедентний тиск на глобальну систему, – заявив керуючий директор WEF Мірек Дусек. – В умовах поглиблення розбіжностей і наростання ризиків перед світовими лідерами стоїть вибір: просувати співробітництво і стійкість, або зіткнутися з посиленням нестабільності. Ставки високі як ніколи».
В опитуванні WEF, проведеному у вересні та жовтні 2024 року, взяли участь понад 900 експертів з управління ризиками, політиків і топ-менеджерів. Всесвітній економічний форум відбудеться в Давосі з 20 по 24 січня.
Поспішайте на автобус, піднімайтеся бігом сходами, грайте в салочки зі своїми дітьми, робіть прибирання у квартирі, танцюйте! Адже все це, згідно з новим дослідженням австралійських учених, справді збільшує тривалість життя.
Лише три хвилини енергійних рухів щодня можуть знизити ризики передчасної смерті на 40%, навіть якщо людина не займається спортом регулярно, встановили вчені.
Ідея про користь від фізичних навантажень на організм людини не нова. Багато досліджень пов’язують регулярні заняття спортом зі збільшенням тривалості життя. Фахівці в галузі громадської охорони здоров’я рекомендують виконувати помірні фізичні вправи протягом 150 хвилин на тиждень, щоб підтримувати здоров’я.
Проте всі попередні випробування в цій галузі були засновані на даних людей, які час від часу або регулярно тренувалися, і жодне з них не вивчало вплив сплесків активності протягом дня на організм людини.
Австралійські вчені зібрали дані понад 25 тис. британців віком від 40 до 69 років, які не відвідують зал і не займаються спортом. Усі вони носили спеціальні трекери активності, які відстежували частоту серцевого ритму, пульс і тиск.
Протягом трьох місяців учені аналізували інтенсивність рухів випробовуваних під час занять повсякденними справами. Вони встановили, що ті чоловіки і жінки, які в середньому приділяли 4,4 хвилини на день тому, що вчені назвали енергійною короткочасною фізичною активністю, мали на 30% меншу ймовірність померти, порівнюючи з тими, хто віддавав перевагу спокійному і розміреному темпу життя.
Дослідники також вивчили дані 62 тис. чоловіків і жінок, які регулярно або періодично займаються спортом. Вони отримали аналогічні результати: лише кілька хвилин виснажливих вправ під час тренування здатні знизити ризики передчасної смерті.
