Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
Центральна виборча комісія (ЦВК) пропонує врегулювати порядок включення до списків виборців військовослужбовців, які виконують завдання в місцях тимчасового перебування підрозділів, за поданням командирів у день голосування.
«Передбачається можливість організації голосування за місцем перебування для військовослужбовців, які включені до списку виборців спеціальної виборчої дільниці, але в день виборів виконують службові завдання і не мають можливості прибути до приміщення для голосування», – йдеться в повідомленні на сайті в середу.
Також пропонується вдосконалити правове регулювання голосування військовослужбовців, які несуть службу в добовому наряді або перебувають на чергуванні, та інші суміжні питання. Крім того, комісія акцентує на необхідності широкого і професійного опрацювання питання забезпечення пасивного виборчого права для військовослужбовців.
АТ «Хмельницькобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року дистанційно — у формі опитування, випливає з опублікованого повідомлення.
Перелік акціонерів для участі буде складено 24 лютого (на 23:00). Прийом бюлетенів для голосування заплановано з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого, а бюлетень щодо обрання кандидатів до органів товариства планується розмістити 23 лютого.
Порядок денний передбачає припинення повноважень чинної наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та розміру їх винагород, а також компенсацію витрат на організацію зборів.
АТ «Хмельницькобленерго» — оператор системи розподілу електроенергії в Хмельницькій області; «Українські розподільчі мережі» володіють 70,0089% акцій компанії.
ТАТ «Тернопільобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі (опитування), при цьому датою проведення зборів вважається дата завершення голосування – 27 лютого 2026 року, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA.
Згідно з повідомленням, ініціатором скликання виступає АТ «Українські розподільчі мережі», яке володіє 31,154 млн голосуючих простих іменних акцій «Тернопільобленерго», що становить 50,9990% від загальної кількості простих іменних акцій товариства.
Перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складений станом на 23:00 24 лютого 2026 року. Бюлетені для голосування (крім питань обрання органів) планується розмістити 17 лютого, бюлетень щодо обрання складу органів – 23 лютого. Голосування буде проходити з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого.
До проекту порядку денного включені питання про припинення повноважень чинного складу наглядової ради та обрання нового складу (кумулятивне голосування), затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради та встановлення їх винагороди, а також компенсації ініціатору витрат на організацію та проведення зборів.
АТ «Тернопільобленерго» (код ЄДРПОУ 00130725) зареєстровано 19 лютого 1999 року, основний вид діяльності – розподіл електроенергії. Статутний капітал – 15,272 млн грн, керівник – Володимир Гумен.
Публічне акціонерне товариство «Рівненський радіотехнічний завод» (Рівне) скликає позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, при цьому датою проведення зборів вважається дата завершення голосування – 2 березня 2026 року, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA.
Збори пройдуть у формі опитування. Перелік акціонерів, які мають право на участь, буде складений станом на 23:00 25 лютого 2026 року. Бюлетені для голосування (крім кумулятивного) планується розмістити у вільному доступі 13 лютого 2026 року, а єдиний бюлетень для кумулятивного голосування – 24 лютого 2026 року.
До проекту порядку денного включені, зокрема, питання про внесення змін до статуту (нова редакція), дострокове припинення повноважень чинного складу наглядової ради та обрання нового складу, встановлення терміну повноважень обраних членів наглядової ради (пропонується 3 роки), затвердженні умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради, а також про попередню згоду на здійснення значних угод протягом року з граничною сукупною вартістю до 1 млрд грн і компенсації витрат на організацію зборів.
ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» зареєстровано 15 лютого 1996 року, основний вид діяльності – виробництво обладнання зв’язку (КВЕД 26.30). Статутний капітал – 11,21 млн грн. Згідно з даними держреєстрових сервісів, частка держави в компанії становить 50% (через регіональне відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях).
АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (Покровський ГЗК, Дніпропетровська обл.) проведе позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, при цьому бюлетені для голосування будуть розміщені у вільному доступі 20 січня 2026 року (не пізніше 11:00), випливає з повідомлення емітента в системі розкриття інформації SMIDA.
Згідно з документом, дистанційні загальні збори будуть проходити шляхом заповнення бюлетенів і направлення їх через депозитарну систему України. Голосування стартує з моменту розміщення бюлетеня на сайті товариства, а завершиться о 18:00 30 січня 2026 року – ця дата вважається датою проведення зборів (датою завершення голосування).
Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначена на 27 січня 2026 року.
До порядку денного винесено одне питання – ініціювання процедури превентивної реструктуризації. Проект рішення передбачає, зокрема, доручення голові правління подати до господарського суду заяву про відкриття процедури превентивної реструктуризації та підготувати план реструктуризації для розгляду наглядовою радою.
